Що нового в редакції й контенті «Громадське радіо»

«Свобода слова безцінна, проте коштує дорого». Що нового в редакції й контенті «Громадського радіо»

Понеділок, 26 Травня, 2025

Історії

mediamaker

«Громадське радіо» — одна з перших незалежних радіостанцій України. До нині радіо пережило багато перипетій, криз та політичних змін у країні. Докладно про перший етер під час Майдану із закладу «Сеньйор помідор», цінності й добір кадрів, редакційну раду та важливі проєкти ми розповідали в нашому першому тексті, присвяченому 10-й річниці мовника. А про зміни за останні два роки, нові призначення та проєкти читайте далі в цьому тексті.

Кадрові зміни

Протягом 2023–2025 років «Громадське радіо» зазнало суттєвих структурних змін. У 2025-му, після рішення Загальних зборів змінити виконавчого директора Кирила Лукеренка, на цю посаду обрали Руслану Кравченко. У травні 2024 року головною редакторкою колектив обрав Вікторію Єрмолаєву. Головою правління ГО «Громадське радіо» 2023 року стала програмна директорка Тетяна Курманова. 

Відділи в редакції очолюють шеф-редакторки Ірина Сампан й Олена Ребрик, керівницею диджитал-напряму стала Ліна Мачульська. Також переформатовується робота продюсерської команди — до неї долучилися Влад Бундаш та Юлія Соганчі. 

2025 року запрацював оновлений склад Наглядової Ради «Громадського радіо», до неї ввійши: Тетяна Печончик, Ірина Сєдова, Марта Дичок, Ігор Котелянець, Отар Довженко, Віталій Мороз і Роман Кіфлюк.

2025 року «Громадське радіо» вимушено скоротило фінансування регіональної служби кореспондентів і відділу контент-менеджерів. Наразі команда складається приблизно з 50 людей. Це редакція, фінансовий, комерційний, технічний відділи й менеджмент. 

«Ми відчуваємо нестачу “рук”, тому що декілька наших колег стали до лав Сил оборони України, а обовʼязки скорочених відділів частково розподілили на чинну команду. Я хочу подякувати й відзначити, що неймовірно ціную колег, які часто позанормово працюють на результат», — наголосила головна редакторка «Громадського радіо» Вікторія Єрмолаєва. 

Редакція мовника
Редакція мовника

Монетизація, спільнота, гранти

Торік у грудні колектив «Громадського радіо» мав ґрунтовну виїзну стратегічну сесію, де обговорювали майбутній розвиток організації, але вже в січні зрозуміли, що без скорочення колективу не обійтися. «Громадське радіо» опинилося серед численних незалежних медіа, чия підтримка зупинилася із приходом на посаду нового президента США Дональда Трампа. 

«Internews та інші американські донори зараз не фінансують “Громадське радіо”, однак у період повної нестабільності нашому медіа допомогли європейці. Зокрема, екстрену допомогу надав EED (European Endowment for Democracy), що дало нам змогу продовжити безперервне мовлення. Зараз “Громадське радіо” намагається залучати підтримку як європейських, так й українських донорів. Так нещодавно ми отримали грант від Українського культурного фонду на важливу програму про життя дітей з інвалідністю та їхніх батьків, про їхні права й виклики», — розповіла виконавча директорка «Громадського радіо» Руслана Брянська. 

Менеджмент і комерційний відділ «Громадського радіо» постійно впроваджують нові способи залучення коштів. Зараз до джерел фінансування медіа належить донорська підтримка, прибуток від реклами, монетизація соцмереж і фандрейзинг.

«Поки що це невеликі гроші. Монетизація лише частково покриває витрати на відрядження команди. Проте ми плануємо зміцнити й розширити підходи такого фінансування. Хочемо збільшити авдиторію “Громадського радіо”, тому напрацьовуємо піар-стратегію. Нам би не хотілося робити важливий контент платним, але нам цінно, коли авдиторія підтримує нашу роботу своїми донатами. За це ми віддячуємо приємними бонусами, наприклад, збірками книг, які нам люб’язно надали українські видавництва. Саме завдяки донатам від патронів і патронок ми забезпечили щоденний ранковий етер», — говорить Руслана Брянська. 

«Громадське радіо» має спільноту на «Патреоні». Її учасники першими дізнаються всі новини мовника, мають змогу першими ставити запитання гостям етерів. 

Кількість патронів і патронок «Громадського радіо» за минулий рік зросла, кажуть в редакції, завдяки кампанії в соцмережах і налагодженій комунікації з учасниками спільноти. Зараз команда працює над стратегією, як іще активніше залучати патронів.

Де мовлення зникло, а де — можливо з’явиться

Місія «Громадського радіо» полягає у збереженні мовлення на прифронтових територіях, говорить голова правління та програмна директорка «Громадського радіо» Тетяна Курманова. Іноді частоти радіо дістають й окупованих населених пунктів. Крім того, сайт медіа, на якому можна слухати прямий етер та читати новини, із 2024 року став доступним на окупованих територіях через браузер Ceno. 

Наразі «Громадське радіо» мовить на FM-частотах у Києві, Чернігові, Сумах, Херсоні, Нікополі, Миколаєві, Краматорську. Водночас 2024 року росіяни знищили передавач у Покровську. Загалом за період великої війни окупанти захопили або знищили дев’ять передавачів «Громадського радіо». 

«Через нестачу фінансування з червня ми відмовилися від мовлення в невеликих населених пунктах на Одещині (с.Вестерничани та Велика Михайлівка) та в н.п. Хутір-Михайлівський. Це дуже прикро, бо ми маємо багато звернень наших слухачів і слухачок, яким важливо, щоб ми не зникали. “Громадське радіо” було голосом в окупації на Київщині, а тепер інформаційно допомагає на інших територіях, де росіяни знищують радіовежі й намагаються глушити український сигнал. Наразі ми шукаємо додаткові кошти, щоб розширювати наше покриття та зберегти наявні частоти. Серед іншого, мріємо мовити у Львові та Запоріжжі», — розповіла Курманова. 

«Свобода слова безцінна, проте коштує дорого» — під цим гаслом цьогоріч медіа відкрило фандрейзингову кампанію.

Наразі мовник збирає 700 000 грн на 1 000 годин мовлення вздовж лінії фронту. 700 гривень за годину — ціна роботи передавачів «Громадського радіо».

Авдиторія й майданчики

Команда «Громадського радіо» поставила за мету наростити авдиторію та стати видимішими. Пріоритетами визначили розвиток диджитал-напряму, зокрема YouTube-каналів, реструктуризацію відділів і запуск нових форматів. 

«Дуже важливо в цьому процесі не боятись відмовлятись від того, що не приносить бажаних результатів, та постійно шукати нові ідеї. Правила медіаринку стрімко змінюються. Коли ти очолюєш редакцію, необхідно бути в русі та швидко реагувати на зміни», — говорить головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.

Протягом року команда ухвалювала принципові стратегічні рішення. Так «Громадське радіо» припинило вести свій канал у Telegram, попри велику популярність месенджера в Україні. Редакція довго йшла до цього рішення, кажуть у команді. 

«І ми не пожалкували, бо авдиторія, яка цінує якість, а не хайп, залишилася з нами на інших майданчиках. Ба більше, нам вдалося її збільшити. YouTube-канал, сайт і соцмережі “Громадського радіо” почали перетинати позначки мільйонних охоплень», — каже головна редакторка Вікторія Єрмолаєва. 

Радіоавдиторія «Громадського радіо» теж зростає. За даними дослідження Info Sapiens, 2025 року середня тижнева авдиторія мовника складає 586 600 людей. За словами програмної директорки Тетяни Курманової, до цього медіа мало показники суто київської авдиторії, тому загальна цифра порадувала команду.

Також радіо відмовилося від ведення власного марафону, який започаткувало на початку повномасштабного вторгнення. Ще повернулося у прямий етер ранкове шоу «Той самий ранок» і вечірній «ДрайвТайм». Окрім того, щогодини лунають свіжі випуски новин і нові авторські проєкти. 

Інші зміни, перемоги й нові проєкти

2024-го «Громадське радіо» ввійшло до Білого списку ІМІ й отримало міжнародний сертифікат якості ініціативи журналістської довіри JTI, що базується на принципах «Репортерів без кордонів».

Також торік закінчилися проєкти «Сувора догана» й «Добровольці» з Аліною Сарнацькою. Також на вимушеній паузі проєкт «З понеділка» Катерини Мацюпи, який редакція хоче відновити. 

Натомість запустили низку нових проєктів: 

USAID | війна | Громадське радіо | Радіо