Після 2022 року місцеві медіа в Україні опинилися в ситуації подвійної кризи: безпекової та фінансової. Водночас саме в таких умовах проявляється значення локальної журналістики як зв’язкової ланки у громадах та джерела довіри. Раніше ми писали про розширення медіамереж «АБО», «Місцевих медіа» й «Район.in.ua», а тепер зібрали історії їхніх змін.
Як місцеві редакції з Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Кіровоградщини, Полтавщини та інших регіонів України працюють під час війни, зростають, шукають фінансування й підтримують громади — читайте в цьому матеріалі, а про інші запуски регіональних видань нагадуємо тут.
«Місцеві медіа»
Команда «Місцевих медіа» в жовтні 2024 року розширила медіамережу на шість видань на Чернігівщині: в Корюківському, Новгород-Сіверському й Ніжинському районах. У основі концепції «Місцевих медіа» — писати про життя, події та проблеми у громадах і залучати жителів до розвитку видання. Щодня редакція публікує новини, рекламні оголошення, просвітницькі й розважальні матеріали. Головний редактор Сергій Бондаренко говорить, що концепція у мережі досі незмінна, проте редакція налаштована масштабуватися ще на кілька громад Чернігівського району.
Для «Місцевих медіа» пріоритетними лишаються унікальні матеріали на основі читацьких повідомлень і звернень. Зазвичай такий контент і призводить до відчутного імпакту.
«Ми прихильники журналістики рішень. Ми помічаємо проблеми (або нам підказують читачі) і намагаємося зробити все, щоб їх розв’язати. Крім того, ми залишаємося комунікатором між мешканцями громад і владою. Ми маємо до трьох імпактів на місяць. Інколи мені здається, що “Місцеві медіа” — та “інстанція”, до якої звертаються читачі як “до останньої» надії на розв’язання певних проблем», — ділиться Сергій Бондаренко.
Унікального контенту в редакції стало на 30–40 % більше проти старту, з’явилися нові рубрики:
- «Місцеві» — інтерв’ю з місцевими людьми, які надихають та роблять громади кращими.
- «#шо_купили»» — щомісячний моніторинг закупівель органів місцевого самоврядування та їхніх підрозділів.
- «Місцевий мікрофон» — відеоопитування мешканців громад.
- «Місцева влада» — великі інтерв’ю про розвиток громад з їхніми очільниками, чиновниками.
- «Життєві історії» — розповіді у відеоформаті про життя людей.
З моменту запуску пробували підсилити команду журналістами, але у громадах не вистачає кадрів.
«Якщо навіть трапляється диво й вони з’являються, ми зазвичай не можемо домовитись із якихсь причин — найчастіше щодо зануреності у проєкт. Пробували “віддалених” брати на певний перелік тем. З відрядженнями в регіон на два рази на місяць. Перші пару відряджень і роботи в полях були більш-менш ефективними, а далі — вже щось починало буксувати. Зараз повернулися до пошуку місцевих, які до журналістики стосунку не мають», — пояснює Бондаренко.
Редакція створила рекламний відділ і запустила власну спільноту. Також встигли виграли кілька грантів і розробити нову айдентику. На платформах «Місцевих медіа» у соцмережах зараз понад 100 000 підписників. 60 % — це Чернігів і область.
Нині «Місцеві медіа» подають нові грантові заявки. Крім того, планують заробляти на власному контенті й отримувати допомогу від спільноти.
Локальні медіа від «АБО»
Агенція медійного росту «АБО» у квітні 2023 року запустила чотири нові локальні онлайн-медіа під брендом The City у Краснограді (Харківська область), Знамʼянці (Кіровоградська область), Глухові та Тростянці (Сумська область).
«Глухів.City»
Редакторка медіа Марія Капустіна говорить, що вони починали працювати під девізом «закохати людей у Глухів». У березні 2023 року ситуація була більш-менш стабільною, а з липня 2024 року — почалося життя між «прильотами». Вони сконцентрувалися на висвітленні наслідків бойових дій, житті переселенців, темі евакуації у Глухові та громадах довкола. Утім, як і раніше, пишуть про позитивні події, шукають деталі звичного життя.
«Ми не додавали нові рубрики, але зараз усі свої сюжети конвертуємо у формат Reels для соцмереж. Після репортажів з обстрілів ми окремо подаємо історії героїв сюжету. Це не лише додає активності сторінкам, а й допомагає нагадати про повний репортаж», — каже Капустіна.
Основна команда «Глухів.City» — редакторка Марія Капустіна й журналістка Анастасія Лутченко. У них є партнерські локальні редакції, з якими вони ділять ролі, якщо в певному селі є кілька інфоприводів.
З рекламою на прикордонні складно — місцевий бізнес постраждав. Медіа не мають прибутку від реклами, а тримаються коштом грантової підтримки й особистих заощаджень.
Нині планують робити більшу ставку на соцмережі й відеоформат. Також серед пріоритетів — робота з рекламою.
«Тростянець.City»
Видання залишається вірними своїй початковій місії — бути локальним джерелом новин та історій для мешканців Тростянця та громади. Медіа оперативно висвітлює новини, які хвилюють мешканців, і підтримує пам’ять про загиблих захисників. Активно впроваджують інтерактивні формати, зокрема, тести та рубрику «10 питань до…», де фахівці діляться знаннями й досвідом.
Редакторка Валерія Григор’єва говорить, що вони створили Інфохаб Тростянецької громади.
«Це простір із корисною інформацією та контактами для життя в місті та селах Тростянецької громади. Ми стежимо за змінами та додаємо нову інформацію, щоб мешканці мали доступ до найактуальніших даних у зручному форматі», — пояснює Григор’єва.
Ще один важливий напрям роботи — збереження памʼяті про захисників України. Ці публікації зібрані в рубриці «Люди» — там можна знайти особисті спогади, світлини, деталі служби й те, чим вони жили до війни.
Ще один напрям — це відбудова Тростянця після окупації. Вони документують, як змінюється місто: що вже вдалося відновити, які об’єкти ще чекають на ремонт, як мешканці долучаються до відновлення шкіл, лікарень, будинків.
Наразі команда видання складається з однієї людини, яка одночасно виконує всі ключові функції — журналіста, редактора та SMM-менеджера.
Медіа існує завдяки грантам. Основне джерело стабільного фінансування — постійний грант від SIDA для мережі The City. Окрім цього, редакція бере участь у грантовому проєкті Агенції Abo Recovery Tracker School за підтримки Посольства США в Україні.
«Головне завдання: тримати медіа “на плаву”, забезпечуючи регулярний та якісний контент для громади. Ми зосереджені на щоденній роботі й робимо все можливе, аби зберегти довіру читачів, попри всі виклики», — ділиться планами Валерія Григор’єва.
«Знам’янка.City»
Редакторка Катерина Матко прагне познайомити читачів зі Знам’янкою та громадами, а також розробити корисні інструкції для зручного життя там. Концепція стала більш соціально орієнтованою:
- з’явився фокус на рішення;
- підтримка громадських ініціатив;
- висвітлення історій волонтерства;
- розвиток мультимедійного контенту;
- участь у партнерських і грантових проєктах.
Медійниця вважає, що від «новинного сайту» медіа стало інструментом впливу й підтримки громади, одночасно зберігаючи журналістські стандарти.
Медіа запустило серію матеріалів про захисників – історії військових, ветеранів, волонтерів, які пов’язані із громадами:
- «Життя після втрати» — цикл матеріалів про родини загиблих, жінок, які об’єднуються й допомагають іншим.
- «Смак Перемоги» — про благодійні кулінарні ярмарки, фестивалі й ініціативи, що підтримують ЗСУ.
- «Історії рішень» — як громади або окремі люди знаходять відповіді на складні виклики.
- «Змінотворці громади» — матеріали про активних мешканців, молодь, ініціативні групи.
Започаткували нові формати:
- відеоінтерв’ю та відеоісторії — зокрема в межах культурно-мистецьких проєктів, присвячених ветеранам та ініціативам у громаді;
- фоторепортажі — з подій, виставок, благодійних акцій;
- кросмедійні матеріали з кількома редакціями мережі The City.
«Ми реалізували соціально важливі проєкти, зокрема “Сміття під контролем”, який покращив екологічну ситуацію у Дмитрівській громаді. Завдяки інформаційній кампанії на 38 % зросла кількість договорів на вивезення сміття», — каже Катерина Матко.
- У команді працює двоє журналісток. Катерина Матко розподіляє завдання, стежить за дедлайнами та стандартами якості контенту. Олена Тригубенко спеціалізується на новинах, пише інтерв’ю, верстає матеріали для друкованого видання й сайту, публікує контент у соцмережах.
Нині в них кілька джерел доходу:
- передплата на друковану газету «Сільське життя», водночас на неї йдуть витрати на послуги пошти за доставлення, вартість паперу та друк;
- рекламні й комерційні матеріали для місцевих бізнесів, установ і партнерів;
- участь у конкурсах підтримки незалежних медіа, стипендійних програмах, журналістських проєктах, навчальних і культурних ініціативах.
- друк і підготовка інформаційних бюлетенів, буклетів, замовлених партнерами або громадами.
Нині у пріоритеті відеоісторії, фоторепортажі й подкасти, зокрема у співпраці з молоддю громади. Також у медіа хочутьпоказувати не лише проблеми, а й приклади успішних локальних ініціатив, які змінюють життя громади. «Знам’янка.City» планує запуск нових форматів друкованих видань, наприклад, тематичні буклети, освітні видання для громад, партнерство з ОМС. А длязалучення додаткового фінансування хочуть брати активну участь у грантових програмах, співпрацях із благодійними фондами й донорами.
«Красноград.Info»
Марія Оринчак, менторка й керівниця напряму Research & Developmnent Агенції медійного росту «АБО» каже, що «Красноград.Info» залишається локальним незалежним майданчиком, що розповідає історії про людей, життя громади та важливі зміни в місті й регіоні.
Рубрика «Зробимо гучнішими голоси Красноградської громади» стала центральною частиною редакційної стратегії завдяки участі в проєкті «Медіатори громад», який реалізовувався Агенцією «Або».
Одним із креативних авторських форматів, який з’явився на «Красноград.Info», став «Літературний гороскоп». Його запровадила журналістка редакції як спосіб легко й із гумором залучити нову авдиторію до читання.
Редакційна команда нині — це Марія Бойко, новинарка, яка також веде соцмережі медіа, та Діана Золотухіна — авторка ексклюзивних текстів, яка працює над глибокими матеріалами, інтерв’ю та репортажами.
Основним джерелом фінансування редакції «Красноград.Info» залишається грантова підтримка. Водночас редакція поступово розвиває комерційну складову: рекламні замовлення надходять переважно через соцмережі, де їхня авдиторія особливо активна. Замовники — це локальний бізнес, громадські ініціативи та іноді — партнери із сусідніх регіонів.
У пріоритеті — експерименти з монетизацією.
«Йдеться про поєднання грантової підтримки, рекламних кампаній, краудфандингу й донатів від читачів», — пояснює Марія Оринчак.
«Район.in.ua»
За останніх два роки медіамережа «Район.in.ua» пройшла швидше масштабування. На Миколаївщині запрацювали сайти «Район.Баштанка», «Район.Буг», «Район.Вознесенськ», «Район.Миколаїв», на Одещині — «Район.Березівка», «Район.Білгород», «Район.Болград», «Район.Ізмаїл», «Район.Одеса», «Район.Подільськ» і «Район.Роздільна». На Кіровоградщині — «Район.Олександрівка», «Район.Знам’янка», на Львівщині — «Район.Шептицький», а на Полтавщині — «Район.Миргород». Крім запусків було й відновлення заморожених у 2021–2022 роках сайтів. Видання в Гощі, Корці, Демидівці (Рівненщина), Мукачеві й Ужгороді (Закарпаття) й Моршині (Львівщина) через різноманітні причини не працювали, але грантові інвестиції дали змогу знову запрацювати.
Керівниця інноваційних проєктів CID Media Group Наталія Пахайчук говорить, що новим і доволі складним для них став вихід на Південь.
«Це стало можливим завдяки перемогам у грантових конкурсах від американських донорів. Після запуску ми не маємо грантових фінансів на їхній бурхливий розвиток, тому реінвестуємо власні зароблені кошти. Є над чим працювати й це дуже цікаво, уже здається, що Південь у нашій мережі завжди був, бо він дуже органічно став частиною щоденного потоку новин», — каже Пахайчук.
Також відбувалося відкриття сайтів на базі редакцій газет, які самі ініціювали партнерство з «Район.in.ua». Медіамережа безплатно надає колегам сайт, ділиться напрацюваннями, допомагає з розвитком авдиторії та включає у фандрейзинговий план. Із усіх партнерських сайтів тільки «Район.Знам’янка» наразі на паузі, а інші розвиваються.
Після скорочення грантової підтримки від США мережа поки що скорочує не сайти й людей, а кількість контенту. На нових проєктах ключовими чинниками успіху для них є системність та ексклюзивність. За словами Наталії Пахайчук, завдяки грантовій допомозі їм вдалося реалізувати проєкт «Глобальний український Південь», де значна частина коштів пішла на виробництво репортажів про історію, культуру й екологію. Також за цих кілька років мережа облаштувала студію й запустила YouTube-канали.
Мережі вдалося вийти на школярську авдиторію через гуртки з журналістики й медіаграмотності «Район.Діти». Серед іншого, вонипознайомилися з читачами наживо через події «Усний репортаж» у восьми містечках чотирьох областей.
У планах розвинути читацьке фінансування. Наразі команда вивчає світовий досвід та експериментує.
«Усе це робить досі велика команда, хоча вона відчутно скоротилася: через турбулентність медіасфери чимало наших колег змінили сферу діяльності на більш передбачувану. Однак за рік до нас повернулося троє журналістів, які спробували свої сили деінде й повернулися не просто в журналістику, а на рідний “Район”, що дуже радує», — підсумовує Пахайчук.
