З моменту свого заснування в травні 2010 року команда Nikcenter доводить, що незалежна розслідувальна журналістика в Україні — це не лише про викриття фактів несправедливості, а й про реальний суспільний вплив. Агенція, що працює в трьох областях Півдня України, реалізує як регіональні, так і національні й міжнародні проєкти. Редакція активно впроваджує інновації, розробляючи ШІ-інструменти для медійників, записує навчальні курси та проводить тренінги.
До 15-річного ювілею ми поговорили з одним із засновників Nikcenter Олегом Огановим про вплив розслідувань і протистояння викликами й весь шлях Nikcenter, зосереджений на головному — робити таємне очевидним.
Заснування та початок діяльності
У травні 2010 року кілька миколаївських журналістів-розслідувачів, серед яких Олег Оганов та Ярослав Чепурний офіційно заснували Центр журналістських розслідувань у Миколаєві. Вони мали за плечима досвід роботи в місцевих виданнях, але вирішили об’єднатися інституційно. Тоді кожен із них прагнув запустити незалежне від бізнесу й політики медіа. З цією ідеєю вдалося знайти перші гранти та для початку створити власний сайт — до цього розслідування публікували у звичайному блозі на WordPress.
Назва Nikcenter виникла з назви самого міста Миколаїв, що походить із грецької мови — «Nikolaos», де частинка слова «nikē» означає «перемога». Цю коротку назву легко запам’ятати й іноземним медійникам. Партнери-іноземці, згадуючи про миколаївських розслідувачів, не вказують повну назву із додатком «Center of Investigative Reporting», а говорять коротко — Nikcenter.
Місія Nikcenter — робити таємне очевидним.
Редакція вважає своїм завданням викривати несправедливість, розвивати громадянське суспільство без корупції, встановлювати підзвітність влади за допомогою розслідувальної журналістики, тренінгів і цифрових технологій.
Зібрати миколаївських розслідувачів
Нині до команди Nikcenter входять:
- голова правління Олександр Діденко;
- редакторка Олеся Борейко;
- журналісти: Ярослав Чепурний, Оксана Орсач, Олеся Баранцевич, Олег Оганов, Марія Іваннікова, Андрій Попов;
- менеджерка проєктів Світлана Оболонська;
- фотографи й відеографи: Даніїл Сліж, Юрій Кошковський, Антон Небісь;
- дизайнер Олександр Сідєлєв.
Відповідно до міжнародного стандарту, центри журналістських розслідувань повинні мати наглядову раду. Рада Nikcenter складається з:
- Олега Хоменка — медіатренера, старшого радника з питань медіа Internews Network, члена Ради директорів Глобальної мережі журналістів-розслідувачів;
- Ендрю Лерена — старшого редактора NBC News Investigations, який довгий час працював і репортером у The New York Times;
- Олени Білоконь — громадської й наукової діячки, стипендіатки Фонду Конрада Аденауера.
Олег Оганов згадує, що 2022 року на початку повномасштабного вторгнення, коли навколо Миколаєва точилися бої та тривали щоденні обстріли, працювати в офісі було небезпечно. Медійники вирішили перейти на віддалений формат роботи. Також деякі виїхали у безпечніші регіони, троє фахівців стали до лав війська. Нині зберігається дистанційний формат роботи — команда орендує офіс, але лише періодично там збирається для нарад чи запису інтерв’ю.
Олег Оганов зазначає, що нині Nikcenter відчуває нестачу кадрів та в пошуку розслідувачів із досвідом, які би мали необхідні навички. Або часто намагаються навчити медійників із нуля.
«Ми самі проводили тренінги або школи, шукали людей і навчали з нуля. Але зараз важче з пошуком кадрів, бо все змінилося через воєнний стан, хтось виїхав, хтось пішов із професії», — пояснює Оганов.
Читайте також: Почати з нуля? Як початківцю в розслідуваннях потрапити в редакцію
Моніторинг і викриття
Від заснування Nikcenter працює за чотирма напрямами:
- суспільно-політичні процеси — сесії міських та обласних рад, діяльність депутатів і співробітників державних адміністрацій, протести; забезпечення прозорості системи управління органів державної влади та місцевого самоврядування;
- боротьба з корупцією та доброчесність державних закупівель — перевірка декларацій державних службовців, моніторинг доброчесності тендерів і державних закупівель;
- громадський контроль діяльності правоохоронних органів;
- земельні питання та капітальне будівництво.
2014 року журналісти Nikcenter першими дізналися та розповіли про складні умови проживання родин миколаївських військовослужбовців. Розголос завдяки публікації стимулював проведення ремонту у військовому містечку.
Центр журналістських розслідувань став першим, хто оприлюднив приховану впродовж років корупційну систему в транспортній сфері міста в матеріалі «Транспортні схеми в Миколаєві: мільйони в тіні і ніякої відповідальності». На тендерах на обслуговування маршрутів із року в рік перемагали одні й ті ж фірми, наближені до влади. Після публікації проблема набула резонансу серед місцевих активістів, а також при міській раді почала діяти робоча комісія, члени якої пильно слідкують за проведенням конкурсних торгів.
Того ж року розслідувачі запустили спеціальний проєкт «Сколько стоит ремонт школ и детских садов в Николаеве?». Батьки учнів, що навчаються у Корабельному районі міста Миколаєва вирішили проводити батьківський контроль над витрачанням бюджетних і батьківських коштів, виділених на ремонт шкіл. Також відбулася перевірка фірм-підрядників та управління освіти міської ради.
2015 року журналісти провели розслідування «Хворі швидкі», в якому розкрили корупцію на Миколаївському бронетанковому заводі, що входить в концерн «Укроборонпром». Вони з’ясували, що на 6 млн грн пожертв громадян та організацій з усієї України виготовлять броньовані швидкі для евакуації поранених у зоні АТО. Проте чотири машини мали брак і не пропрацювали жодного дня. Реакція керівництва була майже миттєвою — директора заводу звільнили з посади.
Також журналісти центру у своїх розслідуваннях розкривали тіньові схеми при легалізації самозабудов та бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції. Після виходу матеріалу «Місто самозабудовників» активісти міста пікетували сесію міськради з вимогою розірвання будь-яких договірних відносин із підприємствами, які роблять самозабудови, та навести лад в архітектурній сфері.
2019 року в межах транскордонного розслідування центр опублікував матеріали про відомих одеських політиків та посадовців, які засвітилися в Чеській Республіці з відмиванням «брудних» грошей — «Маленька Одеса в Чехії». Розслідувачі виявили, що деякі одеські депутати мають бізнес та власність у Чехії, які вони не показували у своїх деклараціях, чим порушували українське законодавство. Це також набуло резонансу та стимулювало подальшу роботу правоохоронців. Цього ж року Центр розробив гру «Кому Рада не рада» та створив базу даних кандидатів в народні депутати. Інструменти мали допомогти жителям Миколаївщини свідомо проголосувати під час парламентських виборів.
2020 року команда провела 19 масштабних розслідувань; тоді через пандемію COVID-19 робота розслідувачів зосередилася на дослідженні медичних закупівель. Наприклад, Nikcenter виявив, що керівництво однієї з миколаївських лікарень придбало експрес-тести на коронавірус у фірми, яка продавала їх за значно меншими цінами. Після публікації матеріалу в медзакладі скасували закупівлю, зберігши бюджетні кошти.
Робота редакції та виклики
За 15 років медійники не раз стикалися з різними перешкодами: погрози, кібератаки, спроби видалення публікацій
«Нам зламували сайт через публікації про одеських кримінальних авторитетів та видаляли публікації. Потім наші американські колеги побачили цю тему й навіть описали у своєму матеріалі. Це було розслідування Wall Street Journal, про те, як через замовні публікації фейкові Google не індексує матеріали розслідувальних проєктів. І ми були згадані як випадок, коли під нашим іменем створювали фейкові статті, які начебто нам належать. А потім направлялися скарги на ці фейкові матеріали», — згадує Оганов.
Медійник також згадує, що місцева влада намагалася виселити редакцію з офісу, який вони орендували в історичному центрі міста — вимикали електрику й воду. Історичну пам’ятку хотіли продати місцевому олігарху. Будівлю визнали аварійною ще 2018 року, проте так і не надали документи, які підтверджували б такий стан. Спочатку пам’ятку архітектури обіцяли відреставрувати, проте невдовзі вирішили просто виставити на продаж. Через кілька років після виселення орендарів із будівлі Миколаївська облдержадміністрація так і не почала її приватизацію.
Суспільний інтерес і розслідування воєнних злочинів
На початку повномасштабного вторгнення розслідувачі працювали в Миколаєві як локальні продюсери для іноземних медіа. Журналісти Nikcenter висвітлювали злочини росіян на окупованих і звільнених територіях Півдня України, що допомагало правоохоронцям:
- слідче управління миколаївського ГУНП із розслідування воєнних злочинів звернулося до Nikcenter за даними, які розслідувачі збирали щодо 31-ї дивізії росіян, яка обстрілювала Миколаїв;
- на Півдні ЗСУ ліквідували замкомандира осетинських добровольців, чию базу на захопленому заводі ідентифікували журналісти;
- першу підозру за катування жителів окупованого Кінбурнського півострова оголосили командиру взводу «казачої» бригади «Дон».
Нині ж повністю повернулися до антикорупційної тематики після стабілізації ситуації в місті, зокрема частина розслідувань стосується відбудови. Щодо відбору тем, то для редакції найголовніше — суспільний інтерес.
«Також важливо, щоб була якась поширена схема, наприклад, якщо вона є в Миколаєві й може бути в Одесі або в Херсоні, або взагалі в Києві», — додає Олег Оганов.
Періодично розслідувачі працюють над національними й міжнародними проєктами. Наприклад, разом з іноземними колегами відстежили вплив контрабанди фосфатів із Сирії до Європи. Налагодженню співпраці з міжнародними розслідувачами сприяла участь у міжнародних конференціях, певні знайомства з окремими медійниками, наприклад, з Ендрю Лереном, старшим редактором NBC Investigation. Також Nikcenter долучився до Глобальної мережі журналістів-розслідувачів, що допомагає із налагодженням партнерств.
Вимірюють успіх розслідувань не охопленнями, а реальним впливом. Немало матеріалів медійників викликали суспільний резонанс — розв’язання проблем, звільнення посадовців, скасування тендерів тощо. Впливові розслідування зберігають в окремій рубриці «Наш вплив».
Критичні публікації Nikcenter на тему реконструкції водогону в Миколаєві, який було пошкоджено внаслідок воєнних дій, спонукали місцеву владу прозвітувати перед громадою про витрачання бюджетних коштів і провести пресконференції, під час яких заявили про зниження цін на деякі матеріали.
Після виявлення журналістами прихованої від декларування нерухомості у США голови Київського районного суду Одеси Сергія Чванкіна розслідувачі звернулися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка наразі проводить його кваліфікаційне оцінювання. ВККС наразі долучила матеріал, щоб перевірити факти, які свідчать про ймовірну недоброчесність судді.
Після того, як Nikcenter викрив недекларування заступником голови Одеської обласної ради Олександром Урбанським коштовної автівки, НАЗК підтвердило ці факти й повідомило про порушення, що тягне за собою накладення штрафу на посадовця. Медійники зʼясували, що чиновник став власником елітного авто, яке коштує майже 5 млн грн, активно користувався ним, отримуючи штрафи за перевищення швидкості, однак до декларації його не вніс. Після публікації розслідування вони звернулися до Нацагентства з питань запобігання корупції, яке перевірило виявлену інформацію та підтвердило її.
Одним із останніх найрезонансніших матеріалів редакції став дата-проєкт «Мільярди з України: як посадовці вивели активи за кордон після початку великої війни». Цей проєкт редакція підготувала за допомогою програмування, автоматично проаналізувавши тисячі декларацій, щоб виявити, скільки коштів українські декларанти вивели з України з 24 лютого 2022 року. Дослідження стало популярним у соцмережах, зокрема, в Instagram спільний допис Nikcenter та Bihus.Info зібрав понад 100 000 переглядів та більш ніж 3500 взаємодій.
«Робота над журналістськими розслідуваннями нашої редакції не обмежується публікацією матеріалів. Для них важливо досягти імпакту, максимально вплинути на виявлену проблему й ініціювати позитивні зміни. Для цього ми співпрацюємо із медіаюристами, які готують заяви та звернення до правоохоронних та контролюючих органів, аудиторів тощо», — резюмує Оганов.
Соцмережі та взаємодія з читачами
Крім сайту контент публікують на YouTube-каналі, Facebook, Instagram, TikTok та Telegram. Основний контент — лонгриди й новини — публікують на сайті, відеоблоги «У центрі уваги» й короткі кепшн-відео — на YouTube.
У соцмережах підписники часто залишають коментарі та реакції на антикорупційні викриття, звертаються напряму до редакції з темами. Наприклад, після звернення читачів розслідувачі висвітлили тему щодо голови Березанської ОТГ, який залишився на посаді після корупційного скандалу.
В Instagram часто використовують формат карток і Reels. На YouTube Shorts-відео допомагають краще просувати контент. Здебільшого саме такі відео залучають найбільше реакцій, коментарів і нових підписників.
Найбільше охоплень та взаємодії збирають фоторепортажі, картки й короткі відео. Однак дописи із текстових матеріалів також стають популярними, залежно від тематики. Особливо активно читачі обговорюють та поширюють аналітичні публікації, присвячені деклараціям посадовців, та викриття корупційних порушень.
Зараз редакція найбільше зосереджена на антикорупційних темах. Оскільки розслідувачі відмовилися від звичного наповнення стрічки новин на сайті, це позначилося і на показниках. Наразі це — в середньому 150 000 переглядів на місяць.
У соцмережах сумарно контент набирає приблизно 1 млн переглядів щомісяця.
Фінансовий складник
Після згортання фінансової допомогою USAID стало складніше із пошуком джерел фінансування, адже гранти — основа бюджету розслідувачів. Проте заробляє видання також від розміщення платних матеріалів — усю рекламу маркують відповідно до стандартів. Є певний перелік тем, які ніколи не рекламують: ігрова індустрія, лікарські препарати тощо.
Розслідувачі мають маленьку спільноту читачів, які підтримують їхню роботу на Patreon та Buy me a coffee. Проте, за словами Оганова, нині в пріоритеті допомога для Сил оборони України.
«Ми намагалися до повномасштабної війни створити Patreon, там намагалися теж підтримувати спільноту і відкривали контент за донати. А нині більше працюємо на зовнішні джерела фінансування», — додає розслідувач.
Інноваційні інструменти та проєкти
Періодично медійники діляться своїми знаннями в форматі тренінгів для журналістів щодо організації розслідувань. До цих тренінгів як спікери долучаються також і іноземні колеги. На YouTube-каналі медійники випустили 25 уроків із програмування для журналістів.
Розробляють власні інструменти для полегшення роботи журналістів. Зокрема розробили інструмент для автоматичного оновлення тендерів Prozorro. Редакція запустила і власний чат-бот транскрибатор, який розшифрує інтерв’ю, аудіо й відео файли — він створений на основі ChatGPT і працює в Telegram. Це платний чат-бот із якого всі кошти переказують на потреби війська.
«Telegram найзручніший щодо роботи й налаштування різних функцій, і тому ми там створили Transcriber і надали доступ журналістам для розшифровки аудіо. У перші дні й місяці був дуже великий попит, буквально 1000 користувачів. Бо до цього взагалі не було можливості так дешево чи безплатно отримати розшифровку файлів», — пояснює .
Коли певний час доступ до реєстру декларацій був закритий, Nikcenter на основі завантаженої раніше ними базі декларацій вдалося налаштувати бота, який надавав за запитами журналістів архівні декларації. Також у них є інструмент автоматичного оновлення даних про тендери.
«Журналісту не треба щодня відкривати певні сторінки Prozorro й шукати оновлення. Робот сам заходить на сайт Prozorro й повідомляє, якщо є там якісь новини. І журналіст може написати новину з цього раніше, ніж в інших виданнях», — пояснює медійник.
Штучний інтелект дає медійникам змогу створювати такі інструменти без знання програмування та відповідної освіти. ШІ допоміг розслідувачам проаналізувати 3 млн декларацій, створити інтерактивну мапу й підрахувати активи тощо.
У планах медійників перейти на роботу з великими мовними моделями з відкритим кодом. Також зараз Nikcenter працює над стратегією розвитку спільноти, щоб залучати більше коштів. Планують, що саме їхні інструменти стануть важливою частиною цієї кампанії й допоможуть залучити більше людей, які підтримують і цінують роботу розслідувачів Півдня.
