В українському медіасередовищі давно на слуху OSINT-метод розслідувань. Менш знаним є HUMINT — спосіб пошуку даних, який допомагає знайти потрібну інформацію через безпосередній контакт із людиною, на противагу розслідуванням через мережу у випадку OSINT. Передусім він поширений у військовій сфері, хоча може бути корисним для медіа та бізнесу як метод збору інформації про публічну особу чи конкурента.

Ми поспілкувалися з Head of HUMINT OSINT-агенції Molfar Валерією Василець та розібралися, що на практиці означає HUMINT, які інструменти він включає та як його можна використовувати українським медійникам.

Історія та значення поняття 

HUMINT є широким поняттям, яке використовують у різних сферах. Ним можна вважати і допитування військовополонених, і журналістське інтерв’ю. Передусім HUMINT — це розвідка або розслідування, для якого основним джерелом даних є людина. Використовуючи цей метод, фахівці агенції Molfar створюють легенду та контактують із людьми онлайн під прикриттям.

Head of HUMINT OSINT-агенції Molfar Валерія Василець міркує, що HUMINT виник значно раніше, ніж з’явилася всесвітня мережа й можливість пошуку онлайн. Наприклад, яскравим прикладом HUMINTу в історії, на її думку, є міф про Троянського коня.

Найперша згадка цього терміну, яку вдалося відшукати Валерії Василець, — за 2005 рік у глосарії ЦРУ. Там його згадують як один зі способів діставання та здобуття інформації.

«Думаю, що HUMINT був в Україні з тих часів, як на цій території почали воювати, боротися за владу й почав розвиватися бізнес, просто це все мало іншу назву. Так само, мені здається, що HUMINT застосовували в журналістиці дуже давно, просто також називали по-іншому», — міркує Валерія.

Найпростіші елементи HUMINT трапляються в роботі медіа постійно. Наприклад, журналісти шукають джерела інформації — просять у знайомих поради, яка людина могла б бути корисною, та контакти, щоб поспілкуватися з нею. Так само, на думку Василець, до HUMINT можна зарахувати проведення інтерв’ю, коли журналісти намагаються дізнатися певні інсайти під час розмови. 

Читати також: Передові методи пошуку в інтернеті

Особливості та переваги HUMINT

За словами Валерії, основна перевага цього напрямку розслідувань полягає в тому, що фахівцеві чи журналістові доступно більше  методів отримання інформації: 

«Ви можете використовувати якісь психологічні маніпуляції, роботу голосом, працювати з емоціями людини… 90 % інформації можна отримати з відкритих джерел, але є 10 %, які вам може розкрити тільки особистий контакт із людиною. Це може бути дуже важливо для розслідування чи статті». 

Через безпосередній контакт із людьми HUMINT-фахівці дбають про свою безпеку та анонімність особливим способом. Наприклад, під час спілкування вони змінюють свій голос через технічні інструменти або ж змінюють свої мовні особливості. Через людський чинник під час таких розслідувань потрібно бути готовими, що не завжди можна отримати негайну відповідь, а іноді людині треба дати час подумати та відповісти пізніше. Така робота має утримувати баланс між тим, щоби бути в міру наполегливим, але й не нав’язливим.

Структура роботи HUMINT-фахівця

• Зазвичай першим кроком HUMINT-фахівців є пошук інформації про людину, з якою потрібно вийти на контакт. Це може виглядати як досьє з відкритих джерел або попередній аналіз соцмереж людини.

• Опісля варто продумати легенду, тобто що саме буде прикриттям чи образом, з яким ви звертатиметеся до людини за потрібною інформацією. Тут варто продумати, які в людини можуть виникнути заперечення на вашу історію. 

• Під час першого контакту з незнайомою людиною бувають типові заперечення на кшталт: «Звідки ви мене знаєте?», «Хто ви?», «Звідки ви взяли мій номер?», «Чому ви до мене звернулися?» тощо. На всі ці запитання треба заздалегідь підготувати відповідь. Також потрібно обміркувати інші нюанси та складнощі, які можуть виникнути під час першого контакту, й вигадати план Б. 

• Також важливо обдумати спосіб контакту, через який буде найкраще вийти на потрібну вам людину: напряму через телефонний дзвінок, у месенджері чи поштою. Якщо це контакт із компанією, то зазвичай краще зробити запит через форму на сайті компанії, а якщо особистий контакт із людиною, то логічнішим буде зв’язок у месенджерах чи соцмережах.

• Наступним етапом є підготовка до розмови у вигляді сценарію. З досвіду Валерії, попередня підготовка не завжди може спрацювати, тому що не всі розмови проходять однаково, але це допомагає сконцентруватися на основних тезах розмови й не забути про головне. 

Частиною такої підготовки є й емоційний розгін, щоб правильно себе налаштувати на контакт. Тут для кожної людини спрацьовують різні варіанти. Так, для когось підходить проговорювання попереднього діалогу чи окремих фраз, прослуховування голосу людини чи перегляд відео фахівця, який працює у тій же сфері, що і ваш образ-прикриття.

«Мені допомагає думати про те, що в цьому випадку я у сильнішій позиції, я тут виступаю не від себе, можу вжитися в роль і дізнатися потрібну інформацію», — ділиться своїм досвідом Валерія

• Завершальними етапами HUMINT-розслідування є спілкування та оброблення отриманої інформації. Після контакту потрібно виділити головне з розмови й подати це у зрозумілій лаконічній формі. 

З огляду на завдання, весь процес може тривати від кількох тижнів до кількох місяців чи більше. Так само від обраного завдання залежить і кількість залучених людей. У деяких випадках для пошуку може вистачити однієї людини, а в інших потрібна ціла команда.

Інструменти та методи HUMINT

Залежно від ситуації фахівці агенції Molfar використовують метод перевтілення у роль клієнта, журналіста або небайдужого громадянина. Одним із методів, який найкраще працює в агенції Molfar, є метод віддзеркалювання, який полягає в імітації стилю розмови людини. 

На практиці під час спілкування з освіченою людиною краще використовувати такі ж терміни, що й вона, аби показати, що ви також у темі. І навпаки — якщо, ви спілкуватиметеся з простим росіянином, то щоб він нічого не запідозрив, треба використовувати сленг, писати короткі повідомлення, як у повсякденному спілкуванні, й уникати розділових знаків.

Для цілей, пов’язаних із бізнесом, добре працює метод таємного покупця. Тільки в цьому разі хьюмінтери не ходять до магазинів і не з’ясовують ціни чи поведінку продавців, а дізнаються про послуги, які надає певна компанія.

У контексті війни Росії проти України Валерія наводить приклад використання HUMINT у розслідуванні співпраці деяких українських або міжнародних компаній з РФ. Компанія із виробництва супутників стверджувала, що пішла з російського ринку й більше не продає їм знімки. Використовуючи легенду, агенція вийшла на реселерів (людей, які займаються перепродажем майна, — ред.) цієї компанії в Росії та дізналася, що вони продовжують співпрацю й у них можна купити свіжі знімки за 2023 рік. 

Щодо технічних інструментів, то у команді Molfar використовують спеціальний софт, який гарантує безпеку їхньої роботи. Це зокрема антидетект-браузери, які не залишають відбитки користувача в мережі та допомагають забезпечити анонімність. Також агенція використовує сервіси для телефонії. 

Позитивна та негативна мотивація

Методи HUMINT працюють через  позитивну та негативну мотивації людей спілкуватися з незнайомцями. З досвіду Валерії Василець та її колег, найкраще працює позитивна мотивація. Це, зокрема, лестощі людині, від якої ви хочете отримати необхідну інформацію.

Як приклад такого підходу Валерія наводить випадок із російською журналісткою Маріною Овсянніковою. У березні 2022 року під час вечірнього випуску новин на російському «Першому каналі» вона з’явилась у кадрі позаду ведучої Єкатєріни Андрєєвої із плакатом «Ні війні!». Тоді, на думку Василець, світова спільнота переважно повірила, що це була щира позиція, проте в Україні  виникли сумніви щодо обізнаності Овсяннікової у роботі російської пропаганди. Тож команда Molfar вирішила це з’ясувати. 

Валерія Василець виступила у ролі журналістки з видання «Страна UA» та запросила російську журналістку на інтерв’ю. Разом із колегами вона підготувалася до розмови й ставила заздалегідь складені запитання, які допомогли викрити її справжню позицію. Публічно Марина Овсяннікова розповідала, начебто не знала, що відбувається в редакції каналу, бо працювала в іншому відділі й не знала всієї пропаганди. Та Валерії вона сказала, що була в курсі всього, а її чоловік на той час був одним із керівників, відповідальних за поширення пропаганди. 

Щоб Овсяннікова погодилася на розмову, Василець підійшла до завдання із позитивною мотивацією: розслідувачка написала, що вони нібито проллють світло на героїзм, на те, яка вона чудова видатна людина, борчиня за свободу тощо. У таких випадках, як цей, за словами Валерії, не варто говорити людині прямо, що, мовляв, ви хочете дізнатися правду й написати викривальну статтю. 

Із досвіду агенції, позитивна мотивація працює у HUMINT набагато краще, водночас інколи треба використовувати й негативну мотивацію або її елементи. Наприклад, іноді може добре спрацювати, якщо ви поводитиметеся впевнено й спробуєте дуже швидко дізнатися інформацію. Так людина може не зорієнтуватись і видати багато корисного. 

«Під час спілкування з російськими військовими в якийсь момент виникають питання до нашої легенди. Чому ти, наприклад, відповідаєш у певний час. У такому разі дуже класно працював напад: “Ти що, мені не довіряєш, ти вважаєш, що я тебе обманюю, а чи ти сам цього не робиш?” У певні моменти варто бути наполегливими», — ділиться своїм досвідом Василець.

Вона наголошує, що такий підхід із напористістю стосується саме роботи під прикриттям. Журналістам тут варто бути обережними й зважати на професійну етику.

Створення та підготовка легенди

Важливим для успішного використання HUMINTу є створення та підготовка легенди, тобто образу та історії, яку ви розповідатимете «жертві» під час спроби налагодити необхідний вам контакт. Цю легенду варто ретельно продумати, аби в людини не виникло сумнівів у вашій щирості. У випадку з Маріною Овсянніковою голова відділу HUMINT агенції вигадала собі інше ім’я та прізвище, а також створила для цього контакт у Telegram.

Для правильної підготовки легенди Валерія Василець радить поставити себе на місце людини, з якою у вас буде контакт, і спробувати визначити, яка мотивація має її зацікавити. Від мотивації тісно залежить те, якою буде легенда та як її підготувати.

Із досвіду Василець, негативна мотивація може спрацювати тільки на короткий термін, доки людина на емоціях і готова поділитись інформацією, внутрішніми переживаннями. Водночас підтримувати продуктивний контакт за допомогою негативної мотивації практично неможливо. 

Після вибору мотивації продумайте, який спосіб контакту викличе найменше питань і заперечень у людини. Відштовхуючись від цього, визначтеся, яка саме підготовка та образ має бути з вашого боку.

Використання когнітивних хиб і маніпуляцій

HUMINT-фахівці використовують у своїй роботі когнітивні викривлення та маніпуляції. Іноді це відбувається навмисно і згідно з продуманим планом, а іноді фахівці імпровізують. Зі слів фахівчині, найбільш поширеними у HUMINT-розслідуваннях є такі когнітивні викривлення як упередження уваги, ефект підтвердження та ефект ілюзії правди, які є дещо схожими та пов’язаними між собою.

Упередження уваги працює так, що під час розмови ви звертаєте увагу на те саме, що й ваш співрозмовник. Василець пояснює, що якщо, наприклад, якийсь росіянин занепокоєний міжрасовим або міжконфесійним конфліктом, який відбувається в Росії, то можна зробити на цьому акцент у спілкуванні. Через це він вважатиме, що у вас схожі погляди, більше звертатиме на це увагу, й вам буде легше отримати необхідну інформацію.

Ефект підтвердження працює так: людина хоче думати, що має рацію, тож у своїй легенді HUMINT-фахівець використовує тези, які підтверджують бачення та думки людини. 

Тоді хьюмінтер пише, що, мовляв, прочитав в інтернеті, що співрозмовник вважає певне суспільне явище поганим або хорошим, і хоча більшість із цим не погоджується, він єдиний, хто готовий сказати правду. Після такого висловлювання людина відчуватиме до вас більше довіри. 

Ефект ілюзії правди діє так само. Надавши факти, які підтверджують думку людини, вона стає позитивніше налаштованою й може навіть не перевіряти ці факти.

Із досвіду Валерії та її команди, майже у будь-якому спілкуванні вони використовують маніпуляції, але це, на відміну від когнітивних хиб, відбувається мимохіть. При цьому, за її словами, такі методи не шкодять людям, адже не виходять за межі закону й не чинять серйозного впливу на людську психіку.

Приклади HUMINT для натхнення

Серед досвіду закордонних колег у цьому напрямі найбільше увагу Валерії Василець привертають OSINT-спільнота Bellingcat і ризик-менеджмент агенція Pinkerton. Зазвичай, розповідає Валерія, подібні агенції рідко діляться досвідом у напрямку HUMINT: «Нещодавно я читала книгу засновника Bellingcat. У ній він більший акцент робить на OSINT, а все, що стосується HUMINTу, згадує мимохіть».

Читати також: Основи OSINT-розслідувань від Molfar: базові правила та інструменти

Агенція Pinkerton проводить ризик-менеджмент та аналітику для бізнесів. Одним з їхніх інструментів, за словами Василець, є field interviewing або, іншими словами, опитування. Валерія припускає, що під час цих опитувань вони працюють під прикриттям і так дізнаються певну інформацію, яка потрібна для розвитку і процвітання замовника з бізнесу.

Утім, прикладами, які найбільше надихають, для Валерії є використання HUMINTу саме українськими фахівцями. З останнього, що її вразило, — випадок, коли НАБУ вдалося використати свого агента й дізнатися про хабар від одного із чиновників:

«Така історія запалює, тому що там була добре продумана легенда, використовувалися особливості людського сприйняття, людської психіки». Ще одним прикладом використання HUMINTу в Україні, який сподобався команді Molfar, є робота ГУР із російським пілотом, який вилетів із Росії гелікоптером Мі-8. Тоді українські розвідувальники переманили російського пілота на сторону України, який також вивіз із собою секретні документи. «Усі кейси, які дійсно надихають, і про які я можу згадати, тим чи іншим чином пов’язані саме з Україною», — говорить Валерія Василець.