У CJR дослідили вплив олігарха та кандидата в президенти Чехії Андрія Бабіша на медіаринок країни. Попри хороші позиції у рейтингах свободи слова, Чехія залишається під чималим впливом найбагатших політиків та бізнесменів. Зокрема, Бабішу належить трохи менше третини усіх чеських медіа. Розповідаємо, що відомо про скандального політика та його статки в медіа.

Досьє

У Чехії Андрія Бабіша порівнюють із Дональдом Трампом, Сільвіо Берлусконі (також відомий як «Бабісконі») і Дартом Вейдером. Він народився 1954 року в Чехословаччині. Раніше на підставі історичних матеріалів Бабіша звинувачували у роботі агентом таємної поліції комуністичного періоду. Чеський політик це заперечував і подав до суду за наклеп на словацький Інститут національної пам’яті, який зберігає його файли. Утім, торік суд відхилив його позов. 

Бабіш почав будувати бізнес-імперію на початку 90-х на тлі масової посткомуністичної приватизації та згодом став одним із найбагатших людей у Чехії (Forbes наразі оцінює його статки на 677-е місце у світі). Бабіш почав займатися політикою 2011 року, очоливши нову партію ANO (у перекладі з чеської означає «Так»), а з 2014 до 2017 року обіймав посаду міністра фінансів.

2017-го він став прем’єр-міністром Чеської Республіки, але після виборів 2021-го втратив владу. Приблизно тоді ж його ім’я з’явилося в Pandora Papers — міжнародному журналістському розслідуванні фінансових махінацій, у яких замішані світові супербагатії, політики та знаменитості. Цьогоріч Бабіш програв у президентських перегонах відставному генералу НАТО Петру Павелу.

CJR стверджує, що Бабіш  володіє трохи менше ніж третиною всієї чеської медіаіндустрії — газетами, телевізійними та радіостанціями, а також низкою лайфстайл-журналів. Ступінь впливу Бабіша на його власність у медіа (а також впливу його видань на чеських виборців) не зовсім зрозумілий. Бабіш каже, що не контролює свій медіабізнес. Він вимушено передав власність у трастовий фонд після того, як чеський уряд заборонив міністрам володіти медіаактивами. Утім траст все одно сильно контролюється Бабішем.

Куплена підтримка

Медіа, які належать Бабішу, регулярно звинувачують у політичній підтримці свого власника, оббріхуванні його опонентів та більш витончених способах сприяння його політичній кар’єрі. Наприклад, применшуванні численних скандалів навколо Бабіша.

Нещодавно чеський політик з’явився на перших шпальтах двох великих газет Чехії. На перший погляд, це не мало б викликати здивування, адже Бабіш мав постати перед судом за звинуваченням у шахрайському вимаганні субсидій ЄС для бізнесу (пізніше його виправдали). Утім, на перших шпальтах опублікували фото Бабіша, який запитально дивиться поверх окулярів, і підпис блоковим текстом: «Ви вірите медіа?». 

České denníky Mladá fronta Dnes a Lidové noviny dnes vyšli s inzerciou Andreja Babiša, ktorá na titulnej strane spochybňuje nestrannosť a objektivitu novinárov.
• @dennikN https://t.co/XLbVEhn1hT pic.twitter.com/mLGsNbzKxJ

— Richard Balázs (@balazsrichard) September 5, 2022

У підписі натякалося, що провідна преса «розповідає лише частину історії», а читачів заохочували дивитися щотижневе шоу, яке сам Бабіш веде в соціальних мережах. Обидві газети належать Андрею Бабішу, тож багатьох місцевих журналістів обурила така реклама. Головний редактор незалежного розслідувального журналу Reportér Роберт Часенський написав, що право власності Бабіша на газети призвело до їхнього «абсолютного приниження». Десять років тому він був головним редактором однієї зі згаданих газет — Mladá fronta DNES, яка раніше була відома своїми розслідуваннями. Коли її придбав Бабіш, Часенський звільнився.

«Я вважаю, що неможливо займатися журналістськими розслідуваннями, які заслуговують на довіру, коли ваш власник також є власником 230 інших компаній і однієї політичної партії», — сказав у коментарі CJR Часенський. 

Репортер Войтех Бергер, який висвітлював події навколо Бабіша та чеських медіа для незалежного сайту новин HlídacíPes, стверджує, що напередодні важливих моментів у чеській політиці журнали про стиль життя, що належать Бабішу і не славляться політичним контентом, починали публікувати іміджеві матеріали. У них Бабіша зображували як простого сім’янина. Минулого літа один із цих журналів також провів «наклепницьку кампанію» проти чеського громадського мовника, сказав Бергер.

Порівняно незалежні

Якщо порівняти з сусідніми країнами (наприклад, Угорщиною, де прем’єр Віктор Орбан щодалі більше тисне на незалежні медіа), Чехія має порівняно плюралістичну медіаекосистему. За індексом свободи преси 2022 року, країна посідає цілком пристойну 20-ту позицію.

Крім того, газети Бабіша представляють себе як незалежні та все ще мають певну довіру від суспільства. «Я не можу сказати, що це чиста пропаганда», — додає Часенський.

Утім, Бабіша не можна називати незаангажованим керівником. Ще під час перебування на посаді прем’єр-міністра його звинуватили в спробі підірвати незалежність чеських суспільних мовників, які користуються високим рівнем громадської довіри. Зокрема, Бабіш намагався вплинути на склад наглядових рад мовників, хоча сам це заперечував.

2021 року, після його появи у документах Pandora Papers, чеський політик заявив, що Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) змовився із вітчизняною «мафією» та заборонив виданням-партнерам ICIJ відвідувати події передвиборчої кампанії. Репортерку одного з видань відштовхнули ліктем убік, коли вона спробувала поставити запитання Бабішу. Під час останньої президентської кампанії він знову критикував пресу.

Андрій Бабіш — лише один зі жменьки олігархів, які скористалися кризою і заволоділи чималими медіастатками в країні. Більшість із них мають також значні бізнес-інтереси в інших галузях (зокрема, в енергетичному секторі).

Нещодавно поширювалися повідомлення про те, що Бабіш імовірно захоче продати свою медіагрупу, зважаючи на результати президентських виборів. Утім, найімовірнішим покупцем може бути інший олігарх — Даніель Кршетінський, пише CJR.

Тенденція до залежності європейських медіа (особливо у країнах, що межують із Чехією) від олігархічних інтересів часто залишається поза увагою аналізів зниження свободи преси. Це ускладнює розвиток маленьких незалежних медіа, хоча ті продовжують тиснути на владу — у Чехії такі видання часто «заселені» вигнанцями з медіаімперії Бабіша.