Стипендія імені Вацлава Гавела відкриває можливість для журналістів із країн, де свобода преси ставиться під загрозу, отримати практичні знання зі стандартів журналістики в міжнародній редакції «Радіо Свобода». Що означає програма, яка ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії в пресу, для учасників і який вплив вони отримали, розповіли Юлія Бондар (яка пройшла стажування 2023 року) і Катерина Лихогляд (2022 рік).
Раніше з України конкурс вигравали:
- Наталія Седлецька — редакторка та ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми. Корупція в деталях»;
- Ольга Мальчевська — кореспондентка BBC;
- Сафіє Абляєва — ведуча ART TV;
- Ярослава Куцай — журналістка, авторка книги «Лабораторія Ісландія»;
- Гліб Жаворонков — журналіст і одеський активіст;
- Давид Аксельрод — кримський журналіст;
- Артур Корнієнко — культурний репортер The Kyiv Independent.
У чому суть програми
Стипендія імені Вацлава Гавела дає можливість журналістам із країн, які мають проблему зі свободою преси, стажуватися в місцевих бюро, а також у штаб-квартирі в Празі під керівництвом фахівців «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (РВЄ/РС). На сайті пояснюють, що програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела у визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Мета стипендії — допомогти журналістам реалізуватися з дотриманням професійних стандартів.
Стипендію започаткували 2011 року. Крім «Радіо Свобода» та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар і Вацлава Гавела VIZE97.
Юлія Бондар, тоді ще головна редакторка онлайн-медіа «Свідомі», пройшла на стипендію 2023 року, щоб більше дізнатися про роботу великої редакції, комунікацію між відділами й дотримання стандартів.
«Я здобула досвід того, як будувати редакцію та бути ефективною керівницею. Вже після стажування, у “Свідомих” ми обговорювали стандарти — як працювати під час війни, чому не потрібно тримати фальшивий баланс і додавати думку росіян», — каже Бондар.
Катерина Лихогляд, яка отримала стипендію 2022 року, до того моменту працювала в команді розслідувань «Суспільного». Каже, що стажування у великій редакції з багаторічною репутацією допоможе здобути нові навички: «Я хотіла трішки розширити горизонти та подивитися на себе збоку. Оскільки я працюю з розслідувальною журналістикою, де потрібні специфічні навички, мені хотілося вийти за межі своєї бульбашки».
На час програми переможець отримує щомісячну стипендію — розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу, медичне страхування, проїзд громадським транспортом і проживання.
Як подати заявку на стипендію Вацлава Гавела
Стипендія приймає заявки від журналістів із Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови, України та Росії. Проте заявки з Білорусі та Росії можуть подавати лише ті журналісти, які наразі проживають за межами цих двох країн.
Кандидати, які відповідають критеріям відбору, мають:
- мати понад два роки досвіду роботи журналістом рідною мовою;
- бути відданими роботі журналіста у своїй країні або роботі для аудиторії у своїй країні;
- поділяти місію «Радіо Свобода» у просуванні демократичних цінностей через точні, нецензуровані новини та проведення відкритих дискусій у країнах, де свобода слова перебуває під загрозою і де домінує дезінформація;
- володіти англійською мовою.
Охочим узяти участь потрібно заповнити заявку англійською мовою, надіслати резюме і три свої найкращі роботи. Також потрібні два рекомендаційні листи, мотиваційний лист і твір, який умовно потрібно адресувати Вацлаву Гавелу. Він передбачає, що учасник розуміє, хто він такий і за що боровся. У ньому кандидат має поставити політику запитання, розповісти про журналістику у своїй країні, свободу, демократію і права людини.
Заява (statement) є важливою частиною пакета документів, яку уважно розглядають в процесі відбору. Вона не має перевищувати 750 слів. У ній потрібно розповісти про:
- свій журналістський досвід;
- причини, які спонукали зайнятися журналістикою;
- цінності та переконання, якими журналіст керується у своїй роботі;
- досвід, що вплинув на журналістську роботу кандидата;
- чого він прагне досягти як журналіст.
Один із рекомендаційних листів має бути від керівника або колеги, який практикує журналістику та знає журналіста професійно. Автори мають розповісти про свої стосунки з кандидатом та описати кваліфікацію й потенціал для професійного зростання та розвитку. Проте, каже Юлія, її заявка не передбачала вимог до людей, хто саме може дати рекомендації, але обов’язково надати їхні контакти для уточнень.
Пізніше до заяви також додали співбесіду. З кандидатами, які пройшли в шорт-лист, зв’яжуться і запросять взяти участь у телефонній, онлайн або особистій співбесіді.
Коли заявка підходить, потрібно підготувати низку документів. Це, зокрема, паспорт і довідка про несудимість, про що пишуть у листах після відбору.
Як проходить стажування на «Радіо Свобода»
Офіс
Умови програми щороку можуть змінюватися. Зазвичай спершу стипендіатів на два тижні направлять до місцевого бюро РВЄ/РС, щоб вони отримали уявлення про місцеву роль і редакційну практику «Радіо Свобода» і познайомилися з колегами. Наступні пів року стипендіати проводять у штаб-квартирі у Празі, де у своїй мовній редакції (в офісі є команди представників із різних країн) навчаються в досвідчених професіоналів «Радіо Свобода». Після цього стипендіати повертаються до бюро у своїй країні, де продовжують роботу ще протягом місяця.
Юлія одразу працювала у штаб-квартирі в Празі в українському бюро. Стажування там почалося в січні й тривало до кінця червня. Графік роботи залежав від того, що відбувається в Україні: «Моя менторка постійно казала, що це не армія. Головне — виконувати своє задання, показувати, що ти робиш роботу, з’являтися в офісі. Водночас за узгодженням можна працювати з дому».
Офіс «Радіо Свобода» — відкритий коворкінг, де різні відділи працюють разом. Кількість людей у кожному відділі різна, це залежить від безпекової ситуації у країні конкретного бюро. Деякі мали лише 2–3 людини в Празі й навпаки, інші відділи повністю працювали в Празі через небезпеку у своїй країні.
Формати та проєкти
На стажуванні можна працювати з різними форматами, які цікавлять стипендіата. Деякі набори передбачали роботу над власним проєктом, який учасники мають узгодити з керівництвом української служби «Радіо Свобода». Катерина Лихогляд, яка приїхала до Праги в січні 2022 року, почала працювати з проєктом фактично вже після повномасштабного вторгнення.
«Я спершу кинулася допомагати з новинами, потім допомагати з SMM, інформувала людей, як діяти під час повітряних тривог і що потрібно брати з собою. За кілька днів я поїхала в Перемишль документувати прибуття біженців. Доводилося включатися з кордону у прямі етери. І попри те, що я раніше цього особливо не робила, тоді не залишалося місця для якогось професійного страху. Це була просто ситуація, де був шок і паралізованість», — згадує журналістка.
Лихогляд почала записувати те, що відбувалося на польсько-українському кордоні. З відзнятого вона випустила документальний фільм про дітей, які їхали від обстрілів із Харкова, який на той момент прийняв сильний удар на себе. Це стало її проєктом, який вона видала в рамках стипендії. А вже по завершенню стажування — очолила проєкт «Ти як?», ставши його виконавчою продюсеркою на «Радіо Свобода».
У перші дні повномасштабного вторгнення Катерина була чи не єдиною українською журналісткою, яка була з іншого, європейського боку українського кордону. Окрім етерів «Радіо Свобода», вона вмикалася наживо на загальнонаціональному телебаченні.
Юлія Бондар працювала з текстами та їздила на репортажі для «Радіо Свобода». Зокрема, працювала й над проєктом Катерини, де робила матеріали про біженців і ВПО. Вона пояснює: «Я шукала різні історії людей, які переїхали в Чехію, намагалася знайти дотичні до України теми. Наприклад, багато говорили про освіту, оскільки у країні багато проблем із навчанням українських дітей».
«На програмі дозволяють пропонувати різні ідеї та формати, нікого не обмежують. Основне — це має відповідати стандартам і місії “Радіо Свобода”», — каже Катерина.
Інші особливості
Програма передбачає ментора, з яким стипендіат постійно контактує. Він узгоджує теми, редагує тексти, контролює процес роботи учасника й дає йому фідбек. На проєкті Юлія працювала з Катериною Лихогляд і Марʼяною Драч, у деяких моментах залучалися й інші люди — коректори, SMM-менеджери тощо.
Протягом стажування Юлія залишалася головною редакторкою «Свідомих». Вона згадує: «Робота всюди вимагала креативності та придумування якихось тем. Було досить важко стежити за тим, щоб теми, які я пропоную на “Радіо Свобода”, не повторювалися на “Свідомих”».
Також учасники проходять різні тренінги від фахівців «Радіо Свобода» протягом усього стажування. Вони проходяться англійською для стипендіатів з усіх країн. Крім того, на програмі також дозволяють поїздки, щоб учасники могли побачити якомога більше. Наприклад, є можливість поїхати у США.
Поради майбутнім стажерам «Радіо Свобода»
Як і будь-яке інше медіа, «Радіо Свобода» цінує ініціативність. «Ментор, якого дають стипендіатам протягом стажування, не може приділяти весь час учаснику. Він може щось підказати, але основна ініціатива має виходити від стипендіата», — каже Юлія Бондар.
Катерина Лихогляд наголошує, що це також можливість познайомитися й подружитися з колегами з інших країн. Такі знайомства стають у пригоді їй донині, оскільки колеги з інших служб «Радіо Свобода» можуть допомагати з інформацією та контактами.
Лихогляд радить ще до самої стипендії мати розуміння, чим хочеться займатися на цьому стажуванні, обрати приблизні форми та подумати над темами.
Також учасник має бути відкритим до нових знань. «Якщо ви подаєтеся на цю програму, то, окрім роботи, маєте бути готові до великої кількості нової інформації, нетворкінгу, тренінгів, лекцій», — каже Бондар.
Вона пояснює, що під час відбору також важливу роль відіграє досвід, тому що в редакцію беруть не на навчання, а на роботу: «Вони розраховують, що людина вже розумітиме, як працює медіа, і матиме досвід. Крім того, важлива і мотивація. Багато хто хоче стипендію і працювати на “Радіо Свобода”, але не всі готові вкладатися».
Читайте більше:
- Як це — бути студентом Гарварда? Досвід участі у програмі Nieman Fellowship
- Стипендія Chevening на навчання у Великій Британії. Досвід Олени Мигашко