Media Development Foundation 12 вересня назвало імена переможця й володаря спецвідзнаки десятого ювілейного Національного конкурсу журналістських розслідувань. Їх обрали з поміж 10 фіналістів, а загалом на цьогорічний конкурс надіслали 68 розслідувань.
Переможця нагородили статуеткою Proxy Prize та грошовим призом у 1000 євро, спецвідзнака передбачала приз у 500 євро.
Докладніше про історію започаткування та проведення Національного конкурсу журналістських розслідувань читайте тут.
Хто переміг?
Розслідування «Ми їх знайшли! Спецоперація СБУ проти журналістів: обличчя, імена, наслідки». Автор: Максим Опанасенко з Bihus.Info.
Співавтори: Леся Іванова, Денис Бігус, Аліса Юрченко, Вадим Коршенко, Анастасія Усенко, Марія Землянська.
Журналісти Bihus.Info є авторами резонансних розслідувань про владу та українських політиків. 2024 року медійники зіткнулися зі стеженням і тиском на редакцію. 16 січня на YouTube-каналі «Народна правда» опублікували відео під назвою «Зворотня сторона Bihus.Info: нюхнули “фєну”, закинулись MDMA, курнули трави й погнали розслідувати». До нього увійшли фрагменти телефонних розмов нібито деяких працівників Bihus.Info, які обговорюють можливість придбання наркотиків. Також зафіксували і їх вживання під час новорічного корпоративу в заміському комплексі.
У відповідь на це редакція BIHUS.Info 5 лютого 2024 року опублікувала розслідування, що базується на записах із публічних камер спостереження комплексу «Українське село». Як стверджують медійники, за ними незаконно стежив Департамент захисту національної державності Служби безпеки України. Групу стеження із 30 людей очолював чоловік, який назвався Ігорем. Редакція ідентифікувала співробітників СБУ Ігоря Кравченка, Євгена Коноваленка й Тараса Садовника.
Пізніше стало відомо, що за командою стежили впродовж кількох місяців. Зокрема, під час новорічного виїзду Bihus.Info «представники поки не встановленої служби» інсталювали приховані камери в номері дівчат із редакції.
Після публікації розслідування керівництво СБУ «ухвалило кадрові рішення щодо Департаменту захисту національної державності». Справу про стеження за журналістами Bihus.Info почало розслідувати Державне бюро розслідувань. Офіс генпрокурора відкрив також кримінальне провадження за частиною 3 статті 171 Кримінального кодексу України — перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналістів, учинене службовою особою. У ході досудового розслідування правоохоронці встановили факти, що можуть свідчити про перешкоджання роботі журналістів.
На нагородженні конкурсу співавторка розслідування Аліса Юрченко зазначила, що розслідування зловживань посадовців проти журналістів дуже важливі для всієї професії, тому що останнім часом посилюється незаконне стеження за медійниками.
«Насправді я розумію: те, що ми змогли отримати це відео, і воно збереглося, це елемент журналістської удачі. Нам вдалося зробити те, що Денис Бігус назвав “магічною магією”, і ідентифікувати на записах поганої якості цього Ігоря Кравченка. Це зробила Леся Іванова, без неї цієї “магічної магії” не сталося б. І це теж момент удачі. Мабуть, так мало статися», — сказала Аліса Юрченко.
Розслідувачка додає: вони радіють, що деяких ідентифікованих осіб звільнили після рослідування, але їхній команді хочеться ще більшої політичної, законодавчої та юридичної відповідальності не лише для виконавців стеження за ними, а й для тих, хто його замовив.
Кому дісталася спецвідзнака?
Розслідування «Тато на час воєнного стану». Авторка: Наталя Онисько з NGL.media. Співавтор: Назарій Тузяк.
У своєму розслідуванні Наталя Онисько й Назарій Тузяк розкрили, як в Україні судову систему використовують для ухилення від мобілізації. У липні 2023 року до редакції NGL.media звернувся юрисконсульт однієї з військових частин із Півдня України. З десяток військових цієї частини протягом короткого часу подали рапорт на звільнення з армії на тій підставі, що після розлучення залишились єдиними опікунами своїх неповнолітніх дітей. Юрисконсульт запідозрив, що ці розлучення фіктивні. NGL.media змогли підтвердити ці підозри. Розслідувачі проаналізувати майже 30 000 схожих справ, що розглянули українські суди у 2021–2023 роках і виявили, що абсолютна більшість розлучень із подальшим позбавленням матері права виховання дитини на користь батька є фіктивними.
Авторка розслідування Наталя Онисько розповіла в коментарі «Медіамейкеру», що NGL.media працює в текстовому форматі. І, попри переконання багатьох журналістів, що найкраще розслідування заходять у відеоформаті, на її думку, текст усе ще має свої переваги.
Медійниця зазначає, що всі антикорупційні розслідування є важливими — незалежно від масштабу чи регіональності. Це розслідування стало можливим завдяки роботі з великими даними.
«Саме методи Big Data дали можливість проаналізувати тисячі документів з судового реєстру й виявити аномалії, які дали змогу нам зробити певні висновки. На підставі цих даних ми вже могли робити розслідування про схему та її учасників. Крім того, ми використали елементи OSINTу для пошуку та ідентифікації людей», — пояснює Наталя Онисько.
Розслідувачка згадує цікавий момент, коли робота над розслідуванням вже майже завершилася й перейшла до стадії контрольних інтерв’ю, виявилося, що детективи НАБУ також ведуть розслідування й перебувають на стадії затримання фігурантів. Щоправда, ця їхня стадія розтягнулася на п’ять місяців. Весь цей час вони просили NGL.media не публікувати розслідування, щоб не зірвати їхнє.
«Тому ми не можемо сказати, що наше розслідування призвело до того, що детективи НАБУ оголосили підозру шістьом її учасникам, серед яких суддя Білгород-Дністровського суду. Але з іншого боку, саме ми описали схему уникнення мобілізації й саме завдяки нам вона стала відома, частину цієї інформації використали й детективи НАБУ», — пояснює вплив розслідування Наталя Онисько.
Онисько додає, що аналіз великих даних дав розслідувачам можливість не лише вирахувати й назвати імена суддів, залучених до схеми, а й показати її тенденції в масштабах країни.
«Думаю, що це той випадок, коли схема перестала працювати не лише через реальні арешти, але й через широку публічність. У будь-якому разі в конкретному суді точно. На жаль, цей спосіб уникнення від мобілізації використовується і в інших судах. Але можна однозначно сказати, що зовсім в інших масштабах», — говорить Наталя Онисько.
Хто вийшов у фінал конкурсу?
- «Мільйони не для вас: кому насправді дісталися гроші від Мінсоцполітики?». Авторка: Яна Корнійчук зі «Слідство.Інфо».
- «Він прийшов знову». Авторка: Олеся Біда. Співавтори: Макс Якобчук, Костянтин Нечипоренко, Мирослава Чаюн, Євгенія Моторевська з The Kyiv Independent.
- «Таємниці російських найманців». Авторка: Валерія Єгошина. Співавтори: Кіра Толстякова, Єлизавета Сурначова, Данило Бєловодьєв із проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»). Євгенія Моторевська. Співавтори: Максим Якобчук, Костянтин Нечипоренко, Віталій Гавура, Анастасія Мозгова із The Kyiv Independent. Розслідування «Куратори зла».
- «Куратори зла». Авторка: Євгенія Моторевська. Співавтори: Максим Якобчук, Костянтин Нечипоренко, Віталій Гавура, Анастасія Мозгова із The Kyiv Independent.
- Дві частини розслідування «Секрети очільника МЕТРО Києва». Авторка: Леся Іванова з Bihus.Info.
- «Дівчина на мільйон доларів». Автор: Георгій Шабаєв із проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»).
- «Квоти на грабунок. Як і куди російські компанії експортують українське зерно з окупації і до чого тут палац Путіна». Автор: Максим Дудченко з KibOrg. Співавтор: Максим Савчук із проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»), БРЦ, Verstka.media.
- «Зрубати все». Автори: Мар’яна Вербовська й Назарій Тузяк з NGL.media.
Серед фіналістів — як ті, хто розслідують воєнні злочини росіян, так і ті, що оприлюднюють інформацію про зловживання чиновників із української місцевої чи центральної влади.
У документальному фільмі-розслідуванні «Він прийшов знову» журналісти The Kyiv Independent розповідають історії двох жінок, які постраждали від зґвалтування в березні 2022-го. Авторка розслідування Олеся Біда розповідає, що сексуальні злочини під час війни — це один з методів ведення війни з боку Росії. Станом на сьогодні відомо про 310 випадків сексуального насилля, але навряд вони відображають справжній масштаб скоєного злочину. За словами розслідувачки, найчастіше постраждалі мовчать про те, що з ними відбулося, аби уникнути ретравматизації, осуду та стигматизації з боку суспільства.
«Нашій команді вкрай важливо розповісти історії постраждалих, які проходять свій шлях відновлення та шукають справедливості. Ще раз вказати, наскільки жорстокими, нелюдськими є дії російських військових щодо цивільних. А також ідентифікувати конкретних військових та їхніх командирів, які допустили вчинення сексуального насилля. У нашому розслідуванні ми не показуємо обличчя постраждалих на їхнє прохання. Водночас ми доклали багато зусиль, аби в етичний спосіб показати наших героїнь як особистостей», — ділиться Олеся Біда.
Робота над розслідуванням про сексуальне насилля тривала протягом 10 місяців, розслідувачі використовували методи OSINT, працювали в деокупованих селах, де відбулися сексуальні злочини — збирали докази та свідчення місцевих. На прохання правоохоронців, які розслідують справи героїнь, редакція передала інформацію щодо обох російських військових та їхніх командирів, яких The Kyiv Independent ідентифікували в розслідуванні.
«Я дуже вірю, що це розслідування, окрім всього, матиме вплив у довгостроковій перспективі. Якщо воно спонукатиме постраждалих від сексуального насилля звернутися до психолога, повідомити про злочин правоохоронцям, приєднатися до спільноти постраждалих і почати свій шлях відновлення, я вважатиму, що ми досягли своєї мети», — додає Олеся Біда.
Яна Корнійчук — авторка розслідування «Мільйони не для вас: кому насправді дісталися гроші від Мінсоцполітики?» — згадує, що на початку повномасштабної війни на рахунок Міністерства соціальної політики надходили кошти на потреби переселенців. Коли редакція «Слідства.Інфо» отримала інформацію, що хтось може використовувати ці гроші для власного збагачення, це спровокувало певні етичні питання та спонукало до розслідування.
«Це тригер. Тому що, з одного боку, люди тікають від війни, а з іншого — хтось нахабно забирає гроші, які могли б допомогти цим людям. Розповідати й підсвічувати імена тих, хто до цього міг бути дотичним, важливо тому, що це формує у людей “інституційну пам’ять”, якщо можна так сказати. У майбутньому в бекграунді цих людей уже буде прив’язка, що вони робили ось те й те в минулому», — говорить Корнійчук.
Розслідуючи цю справу, Яна Корнійчук багато часу провела в YouControl — постійно шукала зв’язки для підтвердження чи спростування гіпотези.
«Я малювала величезні плакати з назвами всіх компаній. У якийсь момент моя кімната нагадувала кімнату типових серійних маніяків із документалок на Netflix — все було в схемах, стрілочках і назвах компаній, керівників тощо. Звісно, наприкінці роботи були фінальні інтерв’ю з фігурантами, до яких треба було гарно підготуватися. Перш ніж ставити питання фігуранту, ми маємо наперед знати його відповідь», — ділиться розслідувачка.
За словами Яни Корнійчук, реакції влади на розслідування поки не було, але вона не втрачає надію, що в майбутньому її матеріал нагадає імена тих, хто міг бути причетний до цієї справи.
Читайте також: Куди поділися гроші? Інструменти, що допоможуть медійникам стежити за місцевими бюджетами
Хто здобув відзнаки тогорічного конкурсу?
2023 року переважали роботи про воєнні злочини й корупцію. Крім того, деякі редакції використовували штучний інтелект.
Переможницею 2023 року стала Олеся Біда з розслідуванням про воєнні злочини росіян «Діти для Путіна. Як Росія викрадала дітей з Маріуполя» (The Kyiv Independent). Відділ розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent ідентифікував 20 дітей, яких у травні 2022 року депортували з окупованого Донецька в Росію під виглядом оздоровлення. Спеціальну відзнаку конкурсу здобув матеріал Наталі Онисько й Катерини Родак «Сліпа довіра. Брудні руки, фальшиві препарати і гроші. Як 22 українці втратили зір через лікарів» (NGL.media).
