Національний конкурс журналістських розслідувань: історія

З чого почався Національний конкурс журналістських розслідувань і як нині визначають найкращих

Середа, 22 Листопада, 2023

Історії, Люди

Вероніка Нановська

«Ми почали розвивати повноцінну журналістику розслідувань після 2014 року. Тоді почали відкриватися реєстри та з’явилися декларації — реальні легальні інструменти, якими ми користувалися, щоб виявити справді щось дуже важливе. Уже протягом 10 років наші журналістські розслідування стають все глибшими, а на всіх ключових міжнародних конференціях присутні журналісти-розслідувачі з України», — каже засновниця та CEO «Слідство.Інфо» Анна Бабінець.

Національний конкурс журналістських розслідувань, який 2014 року започаткувала ініціатива YanukovychLeaks, продовжує відзначати найкращі журналістські розслідування та репортажі. Цьогоріч відбудеться дев’яте нагородження журналістів, чиї роботи викривають корупцію та зловживання українських чиновників. Розповідаємо історію конкурсу журналістів-розслідувачів разом із переможцями та журі. 

З чого все почалося?

Улітку 2010 року тодішній Президент України Віктор Янукович заявив, що не допустить повернення цензури та інших методів тиску на журналістів. Але його подальші дії свідчили про зворотне:

Після втечі президента в лютому 2014 року у руках десятка журналістів-розслідувачів із різних видань, які обʼєдналися у проєкт YanukovychLeaks, опинилося понад 24 000 сторінок документів. 

Журналісти й волонтери сушили в сауні й поступово опрацьовували аркуші, які під час втечі президента хтось намагався втопити у Київському морі, щоб дізнатися правду й розповісти про це публічно.  

Після завершення роботи над документами виникла ідея створити відзнаку найкращих розслідувачів корупції та започаткувати щорічну церемонію її вручення. Анна Бабінець згадує, що думка про MezhyhiryaFest виникла у березні 2014-го під час бесіди з колегами із Сербії та Чорногорії на одній із міжнародних конференцій. Придумали святкувати День журналіста (6 червня) у Межигір’ї разом з конференцією та нагородженням.

На фестиваль, організований журналістами для журналістів, запрошували як українців, так і іноземців. Його тема мала бути співзвучною для України та світу. «У межах фестивалю вирішили зробити й нагороду. У цьому бачили потребу: журналістика розслідувань, попри всі складнощі, на той момент розвивалася. У країні вибудовувалася нова влада, яку необхідно контролювати, й було справедливо відзначати найкращі розслідування та журналістів», — каже Бабінець.

Журналістка додає: «Саме спільнота дала життя проєкту YanukovychLeaks. Ми всі зрозуміли, що наша сила в об’єднанні. Так, ми всі конкуренти, але ми всі працюємо на одну мету та хочемо робити якісну журналістику. Це можливість побути у своєму ком’юніті зі своїми людьми».

У межах фестивалю:

Хто та як оцінює Національний конкурс журналістських розслідувань

Відзнаку у вигляді статуетки Proxy з іменем нагородженого вручають українським журналістам за найкраще розслідування корупції та організованої злочинності. І вже протягом 10 років проєкт підтримки журналістських розслідувань SCOOP забезпечує грошову частину нагороди, а Media Development Foundation — організацію проведення конкурсу та церемонії нагородження.

«Скульптуру Proxy розробив відомий скульптор Василь Татарський спеціально до першого MezhyriyaFest і Національного конкурсу журналістських розслідувань. Значення скульптури просте: вона складається з трьох зварених між собою контурів облич, що символізує маски, які зриває розслідувальна журналістика зі своїх героїв. Конкурс і нагорода підкреслюють важливість розслідувань для незалежної журналістики і роль розслідувачів в становленні громадянського суспільства і добробуту країни», — пояснює виконавчий директор MDF Євген Заславський.

Для визначення найкращих журналістів-розслідувачів формують професійне журі з журналістів і редакторів. За словами Анни Бабінець, це список людей, яких поважають у спільноті та чиї оцінки були б важливими потенційним переможцям.

Журі складається із 20 людей, 10 із яких не є розслідувачами, але є авторитетними на медіаринку. Серед «внутрішніх» членів журі — представники національних і регіональних розслідувальних медіа.

2023 року до складу журі увійшли, зокрема:

Голосування проходить у два раунди: 

Система оцінювання побудована так, щоб люди з конфліктом інтересів не оцінювали конкурсні роботи свого медіа. 

Матеріал оцінюють у контексті всієї анкети. Зокрема, чи це є журналістським розслідуванням, які новаторства застосовані під час виготовлення чи публікації матеріалу, який вплив має вплив на суспільство тощо. 

Фіналісти конкурсу 2022 року в маєтку Віктора Медведчука

Результати конкурсу 2023 року

2023 року матеріали мають широку тематику, проте переважають роботи про воєнні злочини й корупцію. Крім того, деякі редакції використовують штучний інтелект.

21 листопада оголосили 12 фіналістів конкурсу:

  1. «Діти для Путіна. Як Росія викрадала дітей з Маріуполя» від The Kyiv Independent (автор  Олеся Біда, режисер — Віталій Гавура, ресерчер — Костянтин Нечипоренко).
  2. «Буча: екіпаж 111 — імена військових, причетних до розстрілу сім’ї у Бучі» від «Суспільне Новини» (Автор — Інна Білецька, співавтори — Алла Садовник, Ганна Калаур, Олександр Стратонов, Владислав Васильченко, Світлана Коваль).
  3. «Плівки Пономарьова: контакти з ФСБ та запуск бізнесу — що нардеп пів року робив в окупації?» від «Схеми: корупція в деталях» (автор — Ольга Івлєва, співавтори — Наталія Седлецька, Олександр Чорновалов).
  4. «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій — військові РФ розстріляли волонтерів» від «Суспільне Новини» (автор — Ганна Калаур, співавтори — Інна Білецька, Алла Садовник, Олександр Стратонов, Світлана Коваль, Владислав Васильченко).
  5. «Хто віддав Росії 575 крилатих ракет, якими тепер атакують Україну?» від «Схеми: корупція в деталях» (автори — Сергій Андрушко, Кіра Толстякова).
  6. «Власник “Київстару” та “Моршинської” співпрацює із Росгвардією та охороною Путіна» від «Схеми: корупція в деталях» (автор — Георгій Шабаєв). 
  7. «Історія порятунку викрадених українських дівчат» від «Слідство.Інфо» (автор: Юлія Химерик, співавтори — Анна Бабінець, Яків Любчич)
  8. «Бомби, смерть і збитий льотчик. Три дні бомбардування Чернігова в березні 2022 року» від газети «Весть» («Вість») (автор — Ольга Макуха, співавтори — Юлія Семенець, Інна Гадзинська, Петро Бондар, Євгенія Дроздова, Надія Кельм, Texty.org.ua).
  9. «Плівки Богуслаєва-2: Як президент “Мотор Січі” блокував передачу гелікоптера для української армії» від «Схеми: корупція в деталях» (автор — Кирило Овсяний, співавтори — Кіра Толстякова, Наталія Седлецька).
  10. «Сонячний бізнес родини зама Єрмака: сотні мільйонів за “електрику в окупації”» від BIHUS.Info (автор — Аліса Юрченко)
  11. «Велика корупційна відбудова: від схем на СОТНІ мільйонів до Офісу Президента» від BIHUS.Info (автор — Наталія Лазарович, співавтор — Олексій Ярильченко). 
  12. «Сліпа довіра. Брудні руки, фальшиві препарати і гроші. Як 22 українці втратили зір через лікарів» від NGL.media (автор — Наталя Онисько, співавтор — Катерина Родак).

Переможця оголосять 7 грудня. 

Як розслідувальна журналістика впливає на суспільство

Любомир Ференс, переможець конкурсу 2014 року, пояснює, що розслідувальна журналістика та свобода слова мають великий вплив як на деякі судові рішення, так і на політичні процеси в Україні. Розслідування допомагають вдосконалювати процеси та наближатися до західних стандартів.

«Ми всі дуже змінилися за ці півтора року. Багато команд почали розслідування воєнних злочинів росіян. Водночас багато повертаються до антикорупційної діяльності, викривання зловживань посадовців. Під час війни у людей підвищений запит на справедливість, бо вони багато чим жертвують, тому наше завдання — стежити за тим, щоб усе відповідало найкращим інтересам суспільства», — каже Анна Бабінець і додає, що це не подобається владі, проте саме зараз важливо показувати, як керує обрана українцями влада та які рішення вона ухвалює.

Любомир Ференс зазначає: потрібно працювати над тим, щоб якомога більше людей хотіло займатися розслідуваннями: «Є велика проблема в якісних кваліфікованих кадрах, які б хотіли та могли працювати над важкими темами про корупцію, кримінал і зловживаннями. Їх треба шукати, плекати та виховувати». 

«Коли ми говоримо про роботу журналістів і правоохоронних органів, то фіналом розслідування має бути винесене покарання. Проте функція журналістів — показувати та висвітлювати, а правоохоронних органів — доводити це до кінця», — пояснює Любомир Ференс. Він додає, що ця система мала би працювати в синергії, але оскільки функції розділені, то своїми розслідуваннями журналісти часто спонукають і допомагають правоохоронним органам якісно виконувати свою роботу.

2022 року ми розпитували переможницю та учасників конкурсу про стан розслідувальної журналістики під час війни в Україні. Також журналісти розповідали нам, як початківцю стати розслідувачем.

розслідування