14 серпня стало відомо, що перші українські медійники відвідали місто Суджа в Курській області після приходу ЗСУ. Що журналісти побачили в місті та які деталі щодо поточної ситуації розповідають — збираємо в цьому матеріалі.
Сюжет від ТСН
Журналісти ТСН показали в етері телемарафону сюжет із Суджі. Кореспондентка Наталія Нагорна зняла матеріал про те, як українські воїни знімають із адмінбудівель російські прапори й вішають синьо-жовті стяги. За її словами, російський прапор з однієї з будівель Суджі передадуть до музею російсько-української війни.
Також кореспондентка розповіла, що на в’їзді до Суджі знімальна група побачила спалену колону російської техніки, яка рухалася в бік українського кордону. Саме місто незначно пошкоджене, переважно авіабомбами, які кидають самі ж росіяни.
За словами Нагорної, раніше в Суджі мешкало до 5000 людей, а зараз перебуває орієнтовно сотня мешканців.
Медійники зафільмували, як українські військові привезли цивільним гуманітарну допомогу — воду, їжу й медикаменти.
Фоторепортаж hromadske
hromadske побувало в Суджі та дізналось, як виглядає місто після початку операції українських військових у Курській області. На своєму сайті 14 серпня видання опублікувало фото з вулиць міста.
Медійники зазначили: вулицями пересуваються поодинокі місцеві жителі, які скаржаться, що російська влада залишила їх напризволяще, не потурбувавшись про евакуацію.
Особливих руйнувань місто не зазнало.
Міська рада, пошта й будинок культури. Супермаркет популярної російської мережі не працює.
Головна редакторка hromadske Христина Коціра в коментарі «Детектору медіа» розповіла, що журналісти вже повернулися до України. Зараз вони готують відеорепортаж, в якому докладніше розкажуть про свою поїздку. За словами редакторки, команда працювала в Суджі не в межах організованого престуру: «Це виключно майстерність домовлятися й особисті контакти наших журналістів».
Репортаж «Інтера»
Воєнкор телеканалу «Інтер» Ігорь Левенко побував на Курщині, побачене показав у сюжеті в етері телемарафону. У коментарі «Детектору медіа» Левенко розповів, що про роботу в Курській області продюсери телеканалу домовлялися з Міноборони України, з ними також працювали колеги з сумського регіонального корпункту каналу «Ми — Україна».
Під час поїздки на Курщину Ігорю Левенку вдалося побувати на газорозподільчій станції «Газпрому». За його словами, команді довелося працювати оперативно через російську розвідку в небі. У репортажі йдеться, що російські війська нищать села, які перебувають під контролем ЗСУ.
«Відчуття в мене дуже двоякі. Бо по дорозі до Суджі вчора російська авіація розбомбила прикордонне село Писарівка, що на Сумщині. Постраждало щонайменше п’ять сільських осель, двоє цивільних зазнали поранень. Російський райцентр майже неушкоджений», — зазначив медійник.
Цивільні мешканці Суджі змушені ховатися в підвалах від російських авіабомб.
Іноземні медіа на Курщині
Італійський телеканал Rai 1 у програмі новин TG1 показав репортаж із Суджі. Кореспондентка Стефанія Баттістіні проїхала містом броньованим автомобілем разом з українськими військовими, а також поспілкувалася з місцевими жителями.
«Ми дісталися Суджі в Курській області Росії під час наступу української армії. Будинки мирних мешканців цілі. Чути шум безпілотників», — написала Баттістіні в X.
У самому місті італійці змушені були ховатися від російських дронів. А містяни розповіли знімальній групі, що українські військові поводяться із ними ввічливо.
Міністерство закордонних справ Росії назвало незаконним перетин кордону знімальною групою італійської телекомпанії RAI. Російське інформаційне агентство ТАСС із покликанням на ФСБ повідомило про порушення кримінальних справ проти медійників.
«Порушивши російське законодавство та елементарні правила журналістської етики, італійські кореспонденти використали своє перебування на території нашої країни для обілення пропагандистської підтримки злочинів київського режиму», — заявили у російському МЗС.
У відповідь посолка Італія Чечілія Піччоні пояснила російській владі, що команди новин діяла незалежно. Журналісти повернуться в Італію для власної безпеки.
У Європейській федерації журналістів засудили провадження щодо італійських журналістів, відкрите ФСБ.
«Європейська федерація журналістів приєдналася до своєї італійської філії FNSI, рішуче засудивши те, що вони назвали російськими погрозами притягнути до відповідальності італійських журналістів, які висвітлюють український контрнаступ у Курській області Російської Федерації», — йдеться в повідомленні.
Репортаж від «Суспільного»
«Суспільне мовлення» 17 серпня опублікувало репортаж із Суджі, де вони побували разом із військовими 33 ОШБ. За словами кореспондента Тараса Ібрагімова, місто, яке повністю під контролем української армії, продовжують зачищати — російська армія перекидає туди малі диверсійні групи.
Кореспондент зазначив, що місто виглядає порівняно цілим, за виключеним деяких зруйнованих будівель, зокрема будинку культури.
Невеликий відсоток цивільних жителів залишається в місті. Ібрагімов розповів, що частина людей налаштована доволі негативно щодо ситуації в місті, інші висловлюють нейтральні думки.
У матеріалі «Суспільного» на сайті йдеться, що місцеві говорять з українськими військовими переважно про продукти чи їжу, яку їм привозять волонтери, але ніхто вголос не обговорює військово-політичну ситуацію у Курській області.
Військові також наголошують: їхнє завдання тут — утримувати контрольовану ситуацію, а не вести діалоги з місцевими жителями. Більшість бійців щиро сподіваються на успішність операції в Курській області й вірять, що вона полегшить ситуацію іншим бригадам на інших важких ділянках фронту в Україні.
Репортаж «Ми-Україна»
Знімальна група «Ми-Україна» 16 серпня показала сюжет про те, як живе контрольоване Україною місто Суджа. На виїзді біля місті воєнкори зафільмували спалену російську колону військової техніки
На околицях міста руйнувань немає, більше зруйнованих будівель ближче до центру. Хоча на вулицях майже не видно людей, знімальна група поспілкувалася з місцевим населенням, яке перебувало в бомбосховищі. Місцеві кажуть: вони не знали, що саме з їхньої області армія РФ регулярно обстрілювала територію Сумщини. Більшість людей хочуть евакуюватися вглиб Росії та просять про гуманітарний коридор. За їхніми словами, гуманітарну допомогу їм надають українські військові.
Репортаж «Української правди»
«Українська правда» у своєму репортажі за 20 серпня показала, як виглядає Суджа та її передмістя та чи розуміють місцеві, чому на їхню територію зайшла українська армія.
Медійники дізналися, що в десятикілометровій прикордонній зоні відсутні електрика, зв’язок, вода, не працюють продуктові магазини. Місцеві жителі переважно ховаються у підвалах.
«Дорогою до російських прикордонних сіл журналісти УП готувалися почути звуки артилерійських прильотів і дзижчання FPV-дронів. Натомість чи не першим звуком, який виділявся на тлі тотальної тиші, був такий: “Доброго ранку”. Так із нами привіталася жителька передмістя Суджі, яка спокійно, без жодного остраху, проїжджала повз нас на велосипеді», — ідеться в репортажі УП.
Знімальна група побачила, що найбільші руйнування припали на центральну частину Суджі, де російська армія та силовики вели оборонні бої. Як розповіли «Українській правді» військові, російська армія вже почала обстрілювати місто з мінометів та FPV-дронів.
Кримінальні справи проти медійників
22 серпня стало відомо, що Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти американського журналіста Ніка Пейтона-Уолша, українських кореспонденток «Ми-Україна» Олесі Боровик і hromadske Діани Буцко. Про це повідомляє ІМІ з покликанням на російський пропагандистський ресурс «РИА Новости».
ФСБ називає причинами порушення кримінальної справи — незаконний перетин кордону й відеознімання в районі Суджі. Журналістам загрожує до п’яти років ув’язнення.
Кореспондентка hromadske Діана Буцко відреагувала на порушену проти неї справу й зазначила, що редакція hromadske завжди керувалися принципами журналістської етики й надалі неупереджено висвітлюватиме війну.
«Розумію, цей погляд не подобається російським силовикам та їхнім ботам, які написали за ці дні купу погроз», — сказала Буцко.
ФСБ порушила кримінальну справу проти кореспондента Deutsche Welle Ніка Конноллі й кореспондентки українського телеканалу «1+1» Наталії Нагорної. Цих медійників звинувачують у незаконному перетин кордону з Курською областю. «Покарання» передбачає до п’яти років позбавлення волі.
Загалом РФ станом на 27 серпня висунула звинувачення семи іноземним журналістам за репортажі з Курщини. У відповідь медійники наполягають, що їхня робота в Курській області не порушувала міжнародного права.
«Протягом усього цього конфлікту наша команда створювала фактичні, неупереджені репортажі, які висвітлювали як український, так і російський погляди на війну», — йдеться в заяві CNN після висунення звинувачень проти їхнього кореспондента Ніка Пейтона-Волша.
У CNN додали, що їхню команду запросив український уряд разом з іншими міжнародними журналістами й супроводжували українські військові.
«Це захищена діяльність відповідно до прав, наданих журналістам Женевською конвенцією та міжнародним правом», — зазначають медійники.
Міністерство внутрішніх справ Росії 12 вересня оголосило в розшук сімох медійників, які публікували репортажі із Суджі. Картки з бази розшуку опублікувало видання «Медиазона».
У розшуку РФ перебувають:
- Наталя Нагорна, ведуча 1+1;
- Діана Буцко, журналістка hromadske;
- Леся Боровик, кореспондентка «Ми — Україна»;
- Нік Пейтон Волш, кореспондент CNN;
- Стефані Баттістіні та Симон Трайні, журналісти суспільного мовника Італії RAI;
- Ніколас Сімон Коноллі, медійник німецького видання Deutsche Welle.
У відповідь на це МЗС Італії вже викликало посла РФ.
«Я викликав посла Російської Федерації в Італії, щоб висловити наше здивування із приводу незвичайного рішення Москви включити журналістку Баттістіні до списку розшукуваних осіб, виданого Міністерством внутрішніх справ Росії», — написав міністр іноземних справ Італії Антоніо Таяні.
У жовтні 2024 року Ленінський районний суд Курська в Росії заочно заарештував кореспондентку італійського телеканалу RAI Стефанію Баттістіні й оператора Сімоне Траїні. За версією ФСБ, 6 серпня Баттістіні та Траїні «з іншими невстановленими особами» в’їхали до Курської області з України, щоби зняти репортаж про перебіг подій у цьому регіоні під час наступу ЗСУ.
Загалом із 17 серпня, за даними ФСБ, аналогічні кримінальні справи порушили проти 14 іноземних медійників.
Нові кримінальні справи
Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальні справи щодо трьох іноземних медійників:
- кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс;
- фрилансера Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews.
Їм інкримінують «незаконний перетин державного кордону в Курській області».
Репортаж Йенга і Дісс із Суджі вийшов на сайті ABC News третього вересня.
«Український прапор тепер майорить там, де колись був російський. На міській площі на зруйнованому пам’ятнику Леніну наклеєні зображення зруйнованих українських міст», — писали медійники.
Репортаж Барбу із Суджі опублікували на YouTube-каналі HotNews наприкінці серпня.
Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо висвітлення подій на території РФ
Комісія з журналістської етики наголошує, що журналісти мають пам’ятати про потребу суворо дотримуватися різниці між статусом цивільної особи та комбатанта. Відповідно до Женевських конвенцій, журналісти, які перебувають у небезпечних професійних відрядженнях до зон збройного конфлікту, мають статус цивільних осіб. Журналістам варто пам’ятати: відповідно до російського законодавства, за незаконне перетинання кордону журналіст може переслідуватися в цій країні.
Комісія радить журналістам:
- дотримуватися вимог щодо розрізнення цивільних осіб і комбатантів, зокрема не використовувати військові або інші парамілітарні знаки розрізнення, уникати носіння військового одягу та камуфляжу, адже через це журналіста можуть сприймати як законну військову ціль;
- не брати до рук зброю, оскільки завданням журналіста є інформування, а носіння зброї може створити враження, що він є учасником бойових дій, що суперечить статусу журналіста як цивільної особи;
- зважати на ризики роботи в зоні бойових дій та ретельно зважувати можливість потрапити до полону;
- ознайомитися з вимогами Наказу Головнокомандувача ЗСУ №73 та обов’язків щодо роботи журналістів у зоні ведення бойових дій, встановлених у цьому наказі.
Комісія вважає допустимим вживання такої термінології:
- називати події на Курщині «продовженням міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною», «українською самообороною проти російської агресії», «бойовими діями на території Росії/Курської області», «взяттям контролю над окремими територіями», «контрнаступом ЗСУ на території Курської області», «окупацією Курської області», «тимчасовою окупацією» та подібними замінниками;
- відмовитися від термінології «звільнення», «визволення» тощо, оскільки території, на яких зараз перебувають українські війська, є частиною міжнародно визнаної території Російської Федерації.
Журналісти мають пам’ятати, що при публікації матеріалів про події на контрольованих ЗСУ територіях Росії на них також поширюються обмеження, закріплені як українським кримінальним законодавством, так і внутрішніми наказами Збройних Сил. Санкцією ж за порушення Наказу № 73 може бути припинення акредитації та фактичне закриття доступу до роботи в зоні ведення бойових дій. Комісія радить:
- підкорятися вимогам представників Сил оборони щодо перевірки фото- та відеоматеріалів, заборон на знімання;
- ознайомитися з нормами Кримінального кодексу, що можуть впливати на висвітлення військових дій, зокрема вимог статей 111-1, 114-2, 435-1 та 436-2;
- ознайомитися з вимогами щодо заборони публікації інформації, що міститься у Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових Сил оборони, негативно вплинути на виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.
Також комісія передбачає кілька гарячих тем, які можуть стати предметом журналістських матеріалів на території Російської Федерації, контрольованій ЗСУ: гуманітарна ситуація, пошук свідчень порушень міжнародного права та міжнародних злочинів, висвітлення полонених, репортажистика про ведення дій українськими військовими. Тому журналісти радять пам’ятати про потребу отримувати чітку й недвозначну згоду на підготовку будь-якого подібного матеріалу. А також:
- уникати упередженості щодо цивільного населення на територіях під контролем ЗСУ на теренах Курської області;
- суворо дотримуватися принципу добровільної та поінформованої згоди героїв при створенні матеріалів про зону ведення бойових дій;
- вживати усіх можливих заходів для захисту ідентичності російських військовополонених і цивільних на контрольованих Україною територіях, включно зі зміною голосів, облич, використанням «блюру», закадрових голосів тощо;
- користуватися Рекомендаціями Комісії щодо інтерв’ю з російськими військовополоненими в українських ЗМІ, Рекомендаціями Комісії щодо словника воєнного часу, Рекомендацією Комісії щодо висвітлення загибелі людей під час війни, Заявою Комісії щодо меж оприлюднення приватних даних осіб, які постраждали від війни та іншими документами щодо роботижурналістів під час війни.
Як ІМІ рекомендує висвітлювати ситуацію на Курщині?
Суспільна цінність
Фахівці Інституту масової інформації зазначають: із професійного погляду, якщо є можливість поїхати, це варто зробити, оскільки суспільний інтерес надзвичайно високий. Важливо задокументувати події й продемонструвати світові, що українські військові діють згідно з нормами міжнародного гуманітарного права й не вчиняють воєнних злочинів. Тому журналісти мають їхати на місце подій і фіксувати те, що відбувається насправді.
Правовий статус
Журналіст повинен дотримуватися законодавства України та поважати суверенітет інших держав, керуючись положеннями міжнародного права. Несанкціонований перетин кордону навіть із метою висвітлення воєнних дій може порушувати як українське законодавство, якщо це здійснюється поза пунктами пропуску через державний кордон, так і міжнародні принципи.
Водночас ІМІ відомі неодноразові випадки, коли впливові світові медіа незаконно перетинали кордон України, щоб зібрати й передати суспільно важливу інформацію, наприклад про незаконний референдум, який РФ організувала на окупованих територіях України, або про стан справ на окупованій Херсонщині. Іноземні медіа та світові агенції новин свідомо робили вибір на користь збору і передання інформації, і міжнародні організації не висували до них жодних претензій.
Оцінювання ризиків і безпека
ІМІ, зважаючи на свій досвід роботи з журналістами в умовах війни, рекомендує ретельно оцінювати потенційні ризики для життя та здоров’я перед початком роботи на території РФ.
Потрібно врахувати такі безпекові моменти:
- Невідома територія. Переважна більшість журналістів ніколи не була на території РФ, що породжує багато потенційних небезпек. Лінія фронту дуже швидко змінюється, і є загроза опинитися в незнайомій зоні, де журналіста можуть захопити в заручники. Перед поїздкою намагайтеся максимально дослідити регіон і його географію.
- Вороже середовище. Ви не знаєте достеменно місцевого контексту, не зможете належно комунікувати з цивільними, які можуть бути вороже налаштовані.
- Побутові потреби. Ви можете розраховувати тільки на те, що у вас є з собою. Попросити в місцевих чи купити в магазині буде небезпечно.
- Медична допомога. Враховуйте, що ви не отримаєте належної домедичної та медичної допомоги в разі потреби.Термінова евакуація також буде ускладнена, а подекуди неможлива. Краще добре підготуватися до автономного перебування й мати із собою необхідний запас ліків та води.
- Потрапляння в полон. Журналісти, що опиняються в полоні на території РФ, фактично позбавляються правового захисту, оскільки Росія просто не визнає дії міжнародних механізмів на своїй території й порушує норми міжнародного законодавства.
- Страхування. На території РФ не діє страхування українських журналістів, оскільки воно прив’язане до конкретних територій.
- Комунікація та звʼязок. Подумайте про засоби та способи комунікації, як передавати матеріали тощо. Які SIM-картки використовувати, як їх поповнювати, як зробити комунікацію безпечною. Більше про план комунікації читайте в матеріалі ІМІ.
Обмеження роботи
Усі обмеження, які стосуються висвітлення дій українських військових на території Курської області, чітко визначені в наказі Головнокомандувача ЗСУ №73. Цей наказ регламентує правила роботи журналістів у зоні бойових дій, зокрема вимоги щодо акредитації, безпеки, а також обмеження на публікацію певних видів інформації, яка може зашкодити операціям Збройних сил або національній безпеці України. Курська область, хоч і розташована за межами України, є такою самою зоною воєнних дій, як і інші регіони, де триває активний конфлікт. Це означає, що всі положення, викладені в наказі, мають виконуватися.
Акредитація
Якщо журналіст має акредитацію Збройних сил України, то вона залишається чинною незалежно від території, на якій журналіст працює, оскільки акредитація надається саме при Збройних силах України, а не прив’язується до конкретної географічної зони. Це означає, що акредитація дозволяє журналісту висвітлювати дії українських військових на будь-якій території, де вони діють, зокрема й на території Курської області.
Журналістика чи інструмент пропаганди?
Журналістів, які вирішать висвітлювати події на Курщині, можуть сприйняти як інструмент пропаганди. Щоб результатам їхньої роботи довіряли, медійники мусять зберігати нейтральний тон, уникати дій та висловів, які можуть сприйняти як упередженість.
Ризики для цивільних
Медійникам рекомендують оцінити можливий вплив репортажу на цивільних осіб, бо він може поставити під загрозу життя людей. Люди, з якими вони будуть комунікувати на територіях РФ, мають дати інформовану згоду на участь у матеріалі й усвідомлювати ризики та наслідки такого спілкування. Можливо, варто розглянути варіант із блюренням чи загальними планами й закадровим голосом, залежно від ситуації.
Коректна термінологія
ІМІ рекомендує вживати нейтральну термінологію для висвітлення дій ЗСУ. Зокрема, це слова «наступ», «операція ЗСУ», «контроль над (назва населеного пункту)», «військові закріпилися в (назва населеного пункту)», «бойові дії», «бої». Не рекомендують вживати термін «окупація», оскільки він має виразно негативну конотацію.
