Щороку Nieman Lab запитують відомих журналістів, редакторів і медіадослідників, які зміни чекають на нас у наступні 12 місяців. Ми перебрали всі передбачення, помітили певні спільні теми та вибрали найголовніше про них.
Продуктове мислення в редакціях
Медіа потрібні окремі менеджери з продукту — і навіть повноцінні продуктові команди — щоб поєднати роботу редакції з аудиторією, технологіями та стратегією прибутку. У більшості редакцій немає такої посади, але хтось однаково бере на себе цю роботу.
Протягом багатьох років без стратегічного керівництва згори та скуті процесами, інноватори були приречені на поразку. Але тепер потрібен інший тип стратегічного підрозділу, який міг би вийти за рамки простих інновацій і запустити реальні зміни.
З чого можна почати?
- Замість відстеження поведінки ставити своїй аудиторії якомога більше запитань на всьому шляху користувача. Це вимагає чіткої контекстуальної відповідності запитань, механізму винагороди користувачів і чутливості до тону та мови сайту.
- Більшість відповідальних за контент і його дистрибуцію мають бути диджитал-нативами, які розуміють, як аудиторія споживають контент зі смартфонів та на різних майданчиках.
- Перезбирати вміст своїх пакетів для передплатників: не для надання максимальної персоналізації чи неймовірних переваг, а для чіткого визначення та забезпечення справжньої цінності для читача.
Як зробити більше з тими ж або меншими ресурсами?
- Підвищуйте ефективність (розумніше використовуйте ресурси, автоматизуйте).
- Збільшуйте пропускну здатність (наймайте людей, співпрацюйте з фахівцями чи організаціями).
- Припиніть робити деякі речі, щоб звільнити час для того, що має значення.
- Регулярно дякуйте тим, хто вас підтримує та фінансує;
- Доносьте цінність продукту, спілкуючись із якомога більшою кількістю клієнтів, тестуючи зміни та часто запитуючи їх про враження.
Нетоксична робоча культура
Роботодавці дуже довго травмували журналістів операційними та культурними проблемами в редакціях. Зараз покращення процесів, наймання та внутрішньої динаміки можуть зробити редакції комфортнішими для роботи та покращити якість життя журналістів. Почати ці зміни можна з питання до команди: які точки найбільш болючі та які зміни полегшать вашу роботу?
Медіа потребують більше лідерів, які розумітимуть, як запроваджувати здорову культуру в редакції.
Також лідери команд мусять приймати емоції інших та вміти розпізнавати власні емоційні реакції. У робочому просторі ми маємо також визнати та зберегти місце для внутрішніх почуттів. Саме завдяки роботі над ними ми можемо створити справді інклюзивні місця, де люди відчуватимуть свою приналежність та цінність.
Також керівникам рекомендують:
- надати журналістам інструменти для боротьби зі стресом і пом’якшення шкоди від травматичних новин;
- активно допомагати журналістам керувати робочим навантаженням і переоцінити очікування з огляду на обставини;
- перевіряти, як працюють люди, в режимі 1:1 насамперед тому, що ви турбуєтеся про них, а не відстежуєте продуктивність;
- розбиратися, чим займається кожна людина в редакції та як її внесок впливає на загальний успіх;
- відзначати чудову роботу та висловлювати вдячність, згадувати імена всіх, хто доклався до результату, а не лише умовного автора тексту чи ведучого подкасту;
- встановити довіру, щоб підлеглі почувалися в безпеці з вами, коли їм важко;
- припинити хвалити нездорові практики: постійну активність та понаднормову роботу, відсутність взаємного визнання та турботи або відсутність насиченого особистого життя.
Усе більше журналістів вимагатимуть, щоб редакції приділяли пріоритет психічному та фізичному здоров’ю своїх репортерів. Доведеться коригувати норми, які історично ігнорували насильство як ознаку того, що ви «робите хорошу журналістику».
Більше прогнозів: чого очікувати 2023 медіароку за версією Reuters Institute
Фінансування медіа
Капіталізм стимулює деградацію медіа — припинення інвестицій у місцеві новини, використання соцмереж як зброї та знецінення умов праці. Водночас комерційні медіа сприймають новини як товар, а аудиторію — як споживачів.
Нині зрозуміло, що ніколи не збігатимуться інтереси та підходи медіакомпаній, орієнтованих на прибуток чи на збереження демократії. Тож якщо демократія хоче вижити, їй потрібно фінансувати своїх сторожових псів. 2023 року уряди інвестуватимуть у творчі способи підтримки журналістів. Певних заходів уже вживають у США та Євросоюзі. А ті стануть менш категоричними щодо державного фінансування, коли зрозуміють, що пропрацьовані механізми фінансування кращі, ніж надія на долари від Big Tech.
Більше інвестуватимуть у медіагалузь і благодійники. Як і медійники, вони хочуть, щоб журналістика повернула довіру, розповідаючи повніші та точніші історії. Таким спонсорам варто фінансувати журналістів, які посилюють рухи за справедливість, та спільноти, які заохочують редакції працювати краще.
Поради для грантодавців
- Надання грантів не має бути схожим на «Голодні ігри». Якщо ресурс отримує лише одна організація, то це увічнює брак креативності та несправедливий розподіл капіталу.
- Проаналізуйте «найпопулярніших» експертів і подивіться, як часто питають одних і тих самих. Поставте під сумнів критерії добору та процеси перевірки.
- Шукайте варіанти поза звичним колом. Співпрацюйте з практиками в медіа як зі справжніми лідерами думок.
- Зрозумійте, що аудиторії можуть подобатися видання, які ви не досліджували. Ті, хто має контекстуальний досвід та розуміння, можуть їх розвивати.
- Використовуйте інструменти для інституційної підзвітності гнучко та справедливо, а не як виправдання для легкого «ні» обачності та дослідженню або легкого «так» для підтвердження нашого его та стереотипів. || Дженніфер Чой, програмна директорка Фонду медіадемократії, і Джонатан Джексон, співзасновник Blavity/
Маніфест для спонсорів медіагалузі
- Розуміти, що якісна та надійна інформація важлива для майже будь-якої місії. Також спонсори мусять чітко розуміти різницю між фінансуванням журналістики та купівлею висвітлення.
- Більше вкладати безпосередньо в редакції та збір новин. Багато редакцій потребують більшої прямої підтримки, бажано необмеженої. Як альтернативу, спонсори конкретних проєктів можуть покрити їхні непрямі витрати.
- Більше звертати увагу на організаційну спроможність і структурувати свою підтримку, щоб зміцнити її. Надто часто медіа надзвичайно крихкі з оперативної сторони. Це включає чимало різних проблем. Донори, які просять організації бути чесними щодо цього та фінансують їхнє зміцнення, можуть надати одні з найкращих грантів.
- Ризикувати та експериментувати. Наприклад із розподілом ризикового капіталу для редакцій, які завжди робили більше з меншими витратами, але мають потенціал зробити ще більше з іншими ресурсами.
Нова ера інтернету та соцмереж
Останнє десятиліття інтернету ознаменувалося стагнацією платформ. Поки що незрозуміло, які мережі досягнуть успіху в наступній ері. Але на будь-яких майданчиках медіа треба припинити роздавати увагу безплатно. Багатьом репортерам треба багато чого навчитися та дізнатися про інтернет-середовище, щоб маніпулятори не могли їх використати в своїх цілях.
Ще один виклик — визначитися, на що варто робити ставку з обмеженим часом і ресурсами.
І насправді відповідь така: в інтернеті ніщо не вічне. Тому не варто збирати аудиторію та зберігати контакти з джерелами на одній платформі.
Редакціям обов’язково доведеться експериментувати та вчитися одна в одної. В ідеалі вони співпрацюватимуть у цих експериментах, обмінюючись як кодом, так і підходами.
Якщо говорити про наявні соцмережі, то:
- Можливо, Facebook і ЗМІ знову подружаться. Facebook рекламуватиме себе як розумну, зрілу альтернативу хаосу в Twitter Ілона Маска.
- Новинні організації та журналісти запускатимуть власні простори, які забезпечуватимуть безпеку та цінність. Нові застосунки поєднуватимуть різні платформи та потоки контенту, щоб запропонувати бездоганний досвід у розгалуженій мережі. Технологією, що лежатиме в основі цих застосунків, стануть протоколи — RSS, ActivityPub, API та вебхуки.
- Молодь шукає інформацію в соцмережах, але її приваблюють особистості, що стоять за акаунтами TikTok. Тому цьогоріч більше журналістів розвиватимуть особисті бренди в TikTok, щоб спілкуватися з такою аудиторією. Це не завжди конвертується в перегляди, але сприяє впізнаваності.
- Щоб осмислено повідомляти про життя спільнот, ми маємо спостерігати за тим, що відбувається на великих платформах. Проте треба збирати дані незалежним способом і розповідати ті історії, які становлять суспільний інтерес, а не про які компанії хочуть повідомляти. Для цього потрібно інвестувати в розроблення інженерних методів розслідування, незалежних від цих компаній. Адже вони часто не дають доступ до API та закривають інструменти аналізу їхніх даних.
Читайте також: потреби користувачів, цінність новин і криза майданчиків у прогнозах від journalism.co.uk
Перевірка фактів і довіра до новин
Після «важких економічних труднощів» і побічних наслідків звільнень 2022 року 2023-й принесе гострий тиск з боку аудиторії. Читачі вимагатимуть, щоб їхні точки зору та погляди були більш правдиво, чесно та розумно відображені у виданнях, до яких вони й далі звертаються за новинами. Вони повірять нам, коли ми зробимо пріоритетом їхні потреби, а не будемо надалі переписувати сотні разів образливі твіти знаменитостей.
2023-й буде роком більш відкритих соцмереж. Журналісти та громадські інституції будуть ще більше працювати з ними, а регулювання цього процесу буде новим викликом. Більше зусиль припадатиме на перевірку фактів, зокрема алгоритмічну. IT-команди зі всього світу вже розробили системи штучного інтелекту для виявлення дезінформації або фейкових новин. Але цього року ми маємо виявити нові технології, які допоможуть нашим медіа розвиватися.
Хотілося б, аби цього року рекламодавці припинили фінансувати дезінформацію. Приклади показують, що бренди також досягають успіху, роблячи добро: коли бренди припиняють рекламу на сайтах із дезінформацією і розміщують рекламу на якісних новинних сайтах, ціна за тисячу показів для реклами знижується, а взаємодія з їхніми оголошеннями зростає. Імовірно, ми дедалі частіше помічатимемо, що найпопулярніші бренди співпрацюватимуть виключно з тими медіа, що серйозно ставляться до соціальної відповідальності.
Вплив журналістики
Настав час PR-стратегії для журналістики. Під піаром мається на увазі не особиста самореклама медіа, а популяризація журналістики як недосконалого, але необхідного соціального інституту. Самі ж фахівці не мають соромитися розповідей про те, чому їхня робота є важливою.
Абстрактні аргументи на кшталт «ми працюємо для порятунку демократії» чи «для стримування та противаги» вже не підійдуть. Чудовим рішенням може стати публікація у вільному доступі річних звітів, у яких журналісти просто й прямо розповідатимуть своїй аудиторії, наскільки їхня робота цьогоріч була корисною для громади
Не можна дозволяти багатим і впливовим контент-мейкерам маскуватися під «базових» чи захоплювати владу в інтернеті, щоб просувати екстремістську ідеологію.
Ми мусимо заохочувати традиційні медіа, які все ще можуть забезпечити контроль влади, адаптуватися для ширшої, молодшої та різноманітнішої аудиторії.
Молодь недарма шукає пояснень новин у каруселях і сторіс Instagram: традиційні медіа подають інформацію заскладно, зовсім не так, як ми говоримо в реальному житті. Ця негнучкість і іноді пихатий тон посилюють недовіру до новин. Крім цього, людям не вистачає географічно близьких новин, бо локальні медіа в кризі.
Тож новинним організаціям варто наймати працівників у різних регіонах та довіряти їхнім судженням про те, на що звертають увагу місцеві жителі. Може допомогти і партнерство з місцевими громадянськими журналістами, які вже певним чином висвітлюють місцеві новини в тих громадах, які не покривають редакції.
2023 року сектор суспільних новин має застосовувати «метрики, керовані місією». Вони допоможуть редакціям збирати й аналізувати дані, щоб не лише ухвалювати рішення, які збільшать охоплення та дохід, а й оцінювати залученість, представництво та, що найважливіше, задоволення громадськості.
Варто ставити собі просте запитання: якщо ваша журналістика не служить вашому читачеві, для кого ви пишете? Що саме ви намагаєтеся зробити?
Спільнота
Наступного року замість цифрового «переслідування» користувачів, команди новин витрачатимуть більше часу на відкриту взаємодію зі спільнотами. Зосереджуючись лише на звичках людей споживати новини, ми втрачаємо незліченні можливості вплести себе в життя людей. 2023 року ми досліджуватимемо, як наші читачі проводять дні, чого намагаються досягти та яку інформацію шукають.
Розміри аудиторії не завжди сприяли залученню чи доходу. І ми не завжди розвивали справжні стосунки з нашими читачами, необхідні для побудови міцного бізнесу. Тепер у нас є можливість побудувати щось краще. Щоденне надання цінності читачам спростить конвертування й утримання підписників. Наші події стануть важливими точками зв’язку для наших спільнот офлайн. І чим більше ми знаємо про аудиторію, яку обслуговуємо, тим більш проникливим партнером ми можемо бути для наших рекламних клієнтів.
У контент-креаторів і інфлюенсерів є спільноти, а в медіа — аудиторія.
Це велика проблема, коли справа доходить до заробітку, бо серед аудиторії не так багато лояльних фанів. Саме наявність таких згуртованих спільнот і залучення їх до виробництва контенту дасть значні можливості для розвитку інтелектуальної власності (і заробітку, звісно ж).
Переважна більшість медіа не досягне успіху, якщо віддасть пріоритет алгоритмам, а не побудує глибші стосунки зі своїми читачами. Штучний інтелект незабаром стане ефективнішим за людей у написанні новин. Творці ж створюють місця, де люди збираються разом, щоб обговорити та проаналізувати найгарячіші новини чи певні нішеві питання. На це спілкування аудиторія витрачає більше часу, ніж на споживання новин, особливо якщо це одне й те саме на різних майданчиках.
Спробуйте вислухати своїх читачів, слухачів і глядачів щодо того, наскільки актуальним і корисним є для них ваше висвітлення подій та як вони хочуть залишатися на зв’язку, якщо не в соцмережах.
Дискутувати про майбутнє не лише англійською
Міжнародна дискусія про майбутнє медіабізнесу ведеться переважно англійською мовою. Важливі інформаційні центри — Nieman Lab, CJR, Poynter тощо — розташовані в США, як і компанії, які змінюють технології. Майже непомітно розмова ведеться в контексті американського споживача новин. Та й загалом англомовна аудиторія, навіть для нішевих видань, доволі широка.
Утім релевантне рішення найчастіше можна знайти в сусідніх країнах (або навіть у сусідньому регіоні). Тож варто адаптувати більше матеріалів до національного контексту та говорити про медіагалузь своєю мовою (для цього ми і створили «Медіамейкер» в Україні — ред.)
Над текстом працювали Дар’я Трапезнікова, Вероніка Нановська, Ангеліна Аредова
