Попри всі зусилля щодо гендерного балансу в медіа, жінки досі залишаються менш видимими, ніж чоловіки, в українському інформаційному просторі. Інститут масової інформації (ІМІ) опублікував свій щорічний моніторинг щодо представленості жінок в онлайн-медіа. Показники 2025 року демонструють, що жінки є експертками у 21 % матеріалів, а героїнями — в 16,5 %.
Минулого року експерток налічувалося майже 22 %, а героїнь — 18 %. Тому фахівці ІМІ відзначали незначний спад у представленості жінок. Що ще показав моніторинг, дивіться в матеріалі.
Кого охопила вибірка?
Дослідження контенту проводилося в лютому 2025 року й охопило 1000 матеріалів у 10 загальнонаціональних онлайн-медіа: ТСН, «Українська правда», NV, Цензор.Нет, «Обозреватель», РБК-Україна, Кореспондент.net, УНІАН, «24 канал», «Суспільне».
Де найбільше жінок-експерток?
За даними ІМІ, найбільше експерток залучила редакція «Суспільне Новини» — 42 % усіх експертних коментарів. Частка жінок в інших медіа із вибірок становить від 10 до 25 %. Найнижчий показник на сайті «24 каналу» — 10 %.
Серед найчастіше згадуваних експерток:
- президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн;
- міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок;
- прем’єрка Італії Джорджія Мелоні;
- речниця Білого дому Керолайн Левітт.
Жінки найчастіше коментували міжнародну тематику — 38,8 %. Про економіку, безпеку, військову сферу та кримінальні хроніки вони говорять дуже мало. Водночас зросла кількість коментарів жінок-експерток у тематиці євроінтеграції завдяки коментарям віцепрем’єр-міністерки Ольги Стефанішиної та міністерки економіки Юлії Свириденко.
8,7 % матеріалів, де траплялися експертні коментарі жінок, стосувалися теми економіки й бізнесу. Траплялися поодинокі коментарі міністерки соціальної політики Оксани Жолнович щодо призначення субсидій для українців, коментарі рієлторок щодо ринку нерухомості. Далі в трійці лідерів тема здоров’я — 6,8 %. Експертки — нутриціологині й дієтологині коментували правильне харчування, дефіцит вітаміну D взимку тощо.
Жінки коментували погоду в 5,8 % матеріалів. У моніторинговий період найчастіше медіа залучали синоптикиню Наталку Діденко. Кримінальних хронік із жінками-експертками знайшли 4,9 % — це речниці СБУ, поліції чи обласної прокуратури.
Жінки як героїні матеріалів
Найбільше жінок-героїнь у матеріалах про шоу-бізнес — 31,5 % та кримінальних хроніках — 24,8 %. Частка жінок у суспільно-політичних матеріалах залишається низькою — 10–12 %.
Фахівці зафіксували, що згадки про жінок як героїнь у кримінальній хроніці траплялися в кожному четвертому матеріалі — 24,8 %. Найбільше матеріалів на цю тему публікує «Суспільне Новини». Жінки в таких матеріалах — жертви ДТП, постраждалі від шахрайських дій, постраждалі від сімейного або сексуального насильства.
У матеріалах на суспільну тематику жінки як героїні згадувалися в 10,7 % публікацій: історія жінки, яка виховує племінників, повідомлення про смерть учительки або про інцидент, коли жінка стверджувала, що її домашня статуя Діви Марії кровоточить.
Жінки ставали героїнями публікацій на міжнародну тематику в 9,4 % матеріалів. Лідеркою за кількістю згадок була президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, здебільшого в контексті зустрічей з лідерами інших країн або як другорядна персона в матеріалах. Водночас редакція ТСН зосередилася на її стилі.
У 6 % матеріалів жінки ставали героїнями публікацій, присвячених війні та її наслідкам. Найчастіше жінки, які отримали поранення або загинули внаслідок обстрілів з боку російських військових українських територій. Окремі згадки також стосувалися родичок загиблих військовослужбовців.
Фемінітивів побільшало
Аналітики ІМІ відзначають систематичне використання фемінітивів редакціями. Це свідчить про позитивні зміни в мовній політиці та сприйнятті гендерної рівності.
У моніторинговий період лише 4 з 10 медіа пропускали фемінітиви. Водночас експертки називають ці помилки поодинокими, оскільки в інших матеріалах редакції активно використовували фемінітиви щодо жінок. Наприклад, «РБК-Україна» назвали міністерку закордонних справ Німеччини Анналену Бербок «міністром».
NV та Oboz.ua публікували новини без використання фемінітивів на позначення професій жінок.
Скриншот із сайту Oboz.ua без використання фемінітивів щодо жінок
Скриншот із сайту NV без використання фемінітивів щодо жінок
Фахівці роблять висновок, що уникнення фемінітивів може створити хибне уявлення, що певні професії або активності доступні лише чоловікам, тоді як жінки залишаються «невидимими».
Також лише 5 із 10 редакцій мають у своїх редакційних політиках пункти щодо гендерної антидискримінації:
- «Українська правда»;
- NV;
- «Цензор.Нет»;
- «Кореспондент.net»;
- «Суспільне».
Водночас аналітики ІМІ не знайшли розділу з редакційними політиками на сайті ТСН, який є лідером із публікації сексистських текстів.
