Українські журналісти в регіонах запускають медіа в найрізноманітніших форматах, перетворюючи їх на потужні голоси своїх громад. Після 2022 року з’явилося десятки нових локальних медіа — від культурних проєктів до розслідувальних платформ. Ці видання переживають воєнне сьогодення разом зі своїми читачами.
«Медіамейкер» публікував новини про старт цих редакцій, а нині поспілкувався з командами повторно, щоб дізнатися, як вони долають виклики перших років після запуску й чого прагнуть.
«Лінза»
На початку лютого 2024 року колишня журналістка медіа «Свідомі» Катерина Вовк запустила власне онлайн-медіа «Лінза» про Хмельниччину. Медіа мало публікувати новини регіону, історії його жителів й історичні факти, а також моніторити дії влади й аналізувати бюджет. Через рік «Лінза» позиціює себе як медіа про людей, історію та ініціативи Хмельницького. Політичні теми відклали через брак досвіду, а також публікують лише slow news — унікальні або суспільно-важливі.
Команді вдалося запустити рубрику «Цікаві факти» про історію певних подій, місць або персоналій Хмельниччини. Також щоп’ятниці публікують добірку «Куди піти на вихідних?», а в рубриці «Корисне» діляться інформацією з порадами для містян.
Спільно з літературним об’єднанням «ЛітХмель» випустили «Поетичний вайб» — 10 текстів про молодих місцевих поетів і поеток. Наприкінці проєкту на літературному офлайн-вечорі «Відчуй поетичний вайб» учасники спецпроєкту читали свою поезію. Також запустили серію матеріалів з історіями про один із районів Хмельницького. Проєкт триватиме впродовж 2025 року.
Протягом року команда запустила сайт і читацьку спільноту «Клуб Лінзи», почали розвивати відеоформати. А після матеріалу «Лінзи» про проблеми із хмельницьким громадським транспортом місцева влада додала маршрути й запустила безконтактну оплату проїзду.
Наразі в команді п’ять людей: шеф-редакторка, яка відповідає за редакційні й операційні процеси, троє журналістів і менеджерка спільноти. Медіа не може покрити свою роботу на 100 %, але прибуток від реклами й підтримки читачів дає змогу забезпечувати гонорари команді.
Наразі у пріоритеті налагодження бізнес-моделі й вихід на 100 % фінансування, зокрема через розвиток «Клубу Лінзи».
«Ставимо за мету налагодити комунікацію з місцевими бізнесами й ініціативами для співпраць. Плануємо розвивати короткі та довгі відео формати, впроваджувати журналістику рішень та більше аналітичних матеріалів», — ділиться планами засновниця «Лінзи» Катерина Вовк.
SODA
Співзасновниця й менеджерка медіа Вероніка Хорольська наголошує, що перед запуском SODA у грудні 2023 року команда довго працювала над розробленням ідеї, назви й айдентики свого медіа. Тому їхня концепція майже не зазнала змін за цей час. Проте в редакції постійно тестують нові рубрики й формати для соцмереж.
Одним із цікавих поповнень стали матеріали Славка Твердохліба — журналіста, який дійшов пішки з окупованого Маріуполя до Запоріжжя.
«Наше місто стало для нього другим домом. Він любить шукати ексклюзиви не в інтернеті, а серед людей, на вулицях міста. Наприклад, матеріал “Запоріжжя закусочне: гастро-фототур по генделиках міста” або “Підслухано у Запоріжжі: про що говорять на вулицях міста”. Ці теми були досить нетиповими, однак отримали значну підтримку серед нашої авдиторії», — каже Вероніка Хорольська.
Медіа випустили серію розслідувань, наприклад, «Хортиця: незавершена реконструкція, руйнування памʼяток та нові тендери», «Таємниці Хортиці: поля фільтрації та їхній вплив на історію острова (Частина 1)» тощо. Також редакція збільшила кількість фото- й текстових репортажів.
Після реакції місцевої влади на розслідування SODA у місті вдалося прибрати низку сміттєзвалищ, встановити знаки у громаді на небезпечній ділянці дороги й замінити помилку в написанні Zaporizhzhia на в’їзній стеллі. Також вони стали інформаційними партнерами Запорізького бізнес-форуму та Українського інституту книги. Серед іншого, медіа постійно бере студентів та студенток на стажування та залучає волонтерів.
Редакція починалася із сили трьох — операційної менеджерки Вероніки Хорольської, головної редакторки Катерини Рождественської та грант-менеджерки Лілії Статівко. Згодом до них долучилася й дизайнерка Карина Глуховська. Нині команда SODA підсилена журналістами, SMM та фінансовою менеджеркою.
«Зокрема, у нас працює журналіст Річард Пугач, журналістки Анна Лєвєнцова, Юлія Роншина, Вікторія Швець, Софія Краснокутська та SMM Олеся Герасіна. Більшість авторів починали з волонтерства, згодом почали отримувати гонорари й залишилися в редакції. Також ми залучаємо до окремих проєктів юриста й оператора», — каже Хорольська.
Наразі медіа працює над запуском спільноти й відділу реклами. Раніше основним джерелом доходу були гранти та стипендії, водночас медіа мало досвід рекламних і партнерських співпраць, а також підтримку від читачів.
«Місто і річка»
У серпні 2024 року запрацював незалежний онлайн-журнал із Дніпра — «Місто і річка». Завдяки підтримці Media Development Foundation його заснувала команда, що раніше працювала над проєктом «КУСТ». Редакція з першого дня роботи пише про:
- змінотворців міста;
- бізнес — маленький та середній — який розвиває економіку Дніпра та прославляє місто на національному й міжнародному рівнях;
- вдалі рішення та підходи, які роблять місто кращим (журналістика рішень);
- процеси та явища, які відбуваються в місті;
- владу міста під критичним кутом;
- міські меми, жарти, розваги;
- різні спільноти (культурні, етнічні, за заняттями тощо) міста;
- локальний патріотизм — любов до Дніпра та будь-яких його проявів.
Шеф-редакторка Наталя Куліді говорить, що в них не змінювалася концепція, адже команда вважає початкову стратегію вдалою. Видають усі заплановані тематичні матеріали й формати, але у планах більше попрацювати з фоторепортажем й аналітикою. Наразі на це не вистачає ресурсів. За перші пів року роботи медіа випустило спецпроєкт, присвячений жінкам із Дніпра, які могли би претендувати на звання почесних містянок, але не отримали достатньо визнання. Уже запустили власний клуб «Міста і річки», що за перший місяць об’єднав 60 людей. Акцент у розбудові спільноти робили на заходах і нетворкінгу. Завдяки ініціативі клубу організували толоку в міському ботсаду. За словами шеф-редакторки, тепер команда має десятки охочих долучатися до волонтерських заходів. Завдяки членам клубу створюють і медіаматеріали.
Також редакція провела перший тренінг, де вчила представників громадських організацій та власників бізнесу працювати з медіа. Наступні заходи стануть платними. У квітні 2025 року стартує благодійний проєкт із продажу листівок про місто. Студенти Придніпровської академії будівництва й архітектури намалювали скетчі із Дніпром , а вторговані кошти передадуть волонтерці, яка активно допомагає війську.
Редакція від запуску налічує шість людей:
- СЕО — Катерина Нікітенко;
- шеф-редакторка — Наталя Куліді;
- SMM-фахівець — Ілля Тіщенко;
- дизайнерка — Юлія Тіщенко;
- журналіст-новинар — Денис Подобрій;
- журналістка довгих форматів — Руслана Козиряцька.
У майбутньому планують додати у штат ще й менеджера спільноти. Головною проблемою нині залишається фінансування, адже лише 5 % редакції фінансує спільнота. Також є кошти зароблені від реклами. Редакція чекає на відповіді щодо кількох грантових заявок і планує розвиватися в офлайн-івентах. Наприклад, у травні проведе дискусію про те, як обʼєднувати військових та цивільних та презентацію книги дніпровського волонтера. Також заплановані нові соціальні проєкти й серії текстів.
Dnipro.media
У жовтні 2024 року в Дніпрі запрацювало ще одне незалежне медіа Dnipro.media. У фокусі видання — аналітика, розслідування, дослідження історії та культури, волонтерство, громадські ініціативи й місцеве самоврядування. Головна редакторка Ніка Єгорова розповіла, що нині їхня команда радикально змінила концепцію. Вони планували бути slow media, публікувати дві-три статті на тиждень, але невдовзі зрозуміли, що так трафік не набереш. Тому нині активно публікують новини — до 10 на день, афішу з 20–35 заходами на тиждень, яка стала найпопулярнішим розділом, випускають по кілька відео на тиждень.
З’явилися рубрики авторських колонок, думок чи кейсів від експертів. Проєкт «Двіж для свідомих» став регулярною рубрикою, де команда щотижня відбирає активності, які принесуть користь чи конкретну допомогу для військових, волонтерів або громади міста.
Серед цікавих проєктів згадують колаборації з іншими незалежними медіа, волонтерськими ініціативами та ГО. Зокрема вони випустили серію матеріалів з одеським медіа «Море людей» про спільні риси зросійщення Дніпра й Одеси та пошук їхньої української ідентичності. Вірусною стала колаборація в Instagram до 8 березня з Divoche.media — вона набрала понад 5000 лайків. Колаборації із ProDnipro щодо петиції «Гроші на ЗСУ» та платформою Zmina про судовий процес над нападниками на активістів, кажуть у редакції, не лише розширили авдиторію, а й висвітлили важливі суспільно значущі міські процеси. У медіа вийшла також серія матеріалів про модернізм у Дніпрі у співавторстві з дослідницею архітектури та захисницею культурної спадщини Ельмірою Еттінгер.
Медіа заробляє через гранти, донати й рекламу на сайті та в соцмережах.
З квітня 2025 року грантова підтримка призупинилася. Тому наразі Dnipro.media запускає спільноту й шукає сталих партнерств із місцевим бізнесом. Також шукають інституційну підтримку, щоби стабільно розвивати медіа, диверсифікувати джерела доходу й далі розвивати редакцію. Після припинення грантового фінансування редакції довелося оголосити паузу в роботі, але частина команди готова продовжувати працювати безоплатно над деякими проєктами.
Pechera.info
«Чернігівська Медіа Група» в жовтні запустила новий сайт Pechera.info про Чернігів і жителів міста. Там публікують історії людей та місцеві події: менше новин, більше текстів, оглядів, експлейнерів, історій, колумністики, тестів. Шеф-редактор «Чернігівської Медіа Групи» Ярослав Сухомлин розповідає, що вони працюють над довгими тематичними матеріалами, інтервʼю, експертними оглядами, дослідженнями, відеоінтерв’ю, бліцопитуваннями, кепшенами. Планували через пів року також запустити на сайті подкасти й розділ для краудфандингу на місцеві ініціативи, але це відклали через скорочення грантового фінансування.
За словами Сухомлина, читачам найцікавіший розділ «Тести».
«Робимо в середньому два тести на місяць, додаємо гумор. Не всі тести заходять, але це цікавий контент, який може поєднувати легкість і розвагу з одного боку й пізнавальне з іншого. Веде дистанційно цю рубрику наш редактор, який із березня 2022 року у війську», — говорить шеф-редактор.
Також у медіа випустили цикл відеорепортажів про історію й життя різних районів міста, цикл матеріалів-досліджень на етнографічну тематику: про місцеву говірку, лайку та типові страви Чернігівського регіону.
Наразі редакція робить ставку на запуск читацької спільноти, який запланований на травень 2025 року. Хочуть, щоб донати від читачів закривали оплату для основної частини редакції. Водночас у Pechera.info розпланована робота й фінансування до кінця року. Восени будуватимуть плани на наступний рік, а до цього моменту сподіваються знайти додаткове грантове фінансування.
«У нашої команди є досвід в організації культурних подій і фестивалів у Чернігові. Тож ми плануємо розвивати й напрям івентів. Також хочемо посилити співпрацю з локальним бізнесом, робити тематичні рекламні огляди, нативні історії про місцевий бізнес тощо», — підсумовує Ярослав Сухомлин.
«Фарватер.Схід»
Луганське видання «Восточный фарватер» у червні 2024 року відновило свою роботу з україномовною назвою «Фарватер.Схід». Команда медіа мала писати про життя на Луганщині, російську пропаганду й колаборантів, а також проводити розслідування. Головний редактор медіа Олександр Білокобильський каже, що від початку роботи редакція думала охоплювати не лише події в Луганській, Донецькій та Харківській областях, а й важливі з безпекового погляду події в суміжних регіонах РФ, де протікає Сіверський Донець — Білгородська, Воронезька, Ростовська області, але потім вирішила зосередитися тільки на Сході України.
«Коли ми перейшли до написання деталізованої стратегії, то зрозуміли, що нам не вистачило би ресурсів на таку широку географію. Тому вирішили, аби не втратити якості контенту, зосередитися на нашому регіоні, який ми дуже добре знаємо і де ми маємо інсайди навіть із тимчасово окупованої території», — стверджує він.
Загалом рубрикатор залишився той самий. Утім медіа приділяє більше уваги унікальним розслідуванням. Так «Фарватер.Схід» ідентифікував серед полонених військових РФ відомого колаборанта, що 2014 року був бойовиком організації «Луганська гвардія» Лі Вон Чоля («Германа Прокопіва»). На момент полону він приховував свою особистість. Публікація спричинила резонанс, тему підхопили десятки медіа та блогерів, до справи долучилися правоохоронці.
Відкриттям для редакції стала робота із запланованою від початку рубрикою фактчекінгу «Антигеббельс». Розбори фейків російської пропаганди переростали у справжні розслідування, кажуть у команді.
Нині медіа працює на волонтерських засадах і шукає фінансування. Усі плани відкладені до отримання сталого джерела доходів.
