Січень в українських медіа видався насиченим: проєкти, запуски й експерименти. Медійники протистоять фінансовим викликам, які приніс початок року, й шукають підтримку в спільноті. Також вони генерують нові підходи до подачі контенту, щоб формувати довіру аудиторії та впливати на зміни.
Зібрали ініціативи від українських видань, які визначили старт 2025 року.
На сторожі правди
Kyiv Independent: фільм-розслідування «Офіційне пограбування»
Про що стрічка? Фільм-розслідування Євгенії Моторевської про викрадення цінностей із двох музеїв Херсона 2022 року. Перед тим як утекти з Херсона, росіяни пограбували два місцеві музеї — художній та краєзнавчий. Вони вивезли цінні твори мистецтва й археологічні артефакти, зокрема й золото скіфів, готів і сарматів. Це пограбування музеїв стало наймасштабнішим у Європі із часів Другої світової війни. Команда відділу розслідувань воєнних злочинів Kyiv Independent вирішила з’ясувати, хто організував незаконне вивезення цінностей та де зараз зберігаються колекції з херсонських музеїв.
Де дивитися? На YouTube-каналі Kyiv Independent та українською на каналі «Української правди».
«Ми-Україна+»: публіцистичний цикл «Маніпулятори»
Що досліджує? Як маніпуляції змінюють хід історії. У першому випуску глядачі побачать приховані звʼязки між двома далекими одна від одної сферами: субкультурним впливом і харчовими вподобаннями. Досліджуватиме маніпуляції експертна команда:
- історик, який аналізуватиме явища в контексті минулого;
- психолог, який розкриватиме механізми впливу на свідомість людей;
- маркетолог, який пояснюватиме як маніпуляції використовуються в сучасній рекламі та продажах.
Де дивитися? Щовівторка о 18:30 на телеканалі «Ми-Україна+».
«РІА Південь»: дослідження забруднення Азовського та Чорного морів через виток мазуту
Про що матеріал? 15 грудня 2024 року в Керченській протоці сталась аварія. Внаслідок шторму російське судно «Волгонафта-212» розкололося надвоє, а «Волгонефть-239» зазнав пошкоджень і дрейфував у тому ж районі. Разом танкери перевозили майже 9000 тонн мазуту, що спричинило утворення великої нафтової плями на поверхні води, а частина осіла на дні протоки. Про те, які наслідки матиме ця екологічна катастрофа для флори й фауни, як вплине на курортний сезон, журналісти «РІА Південь» розпитали в експертів.
Збір мазуту на узбережжі Азовського моря в Кирилівці.
Де читати матеріали? На сайті.
Читайте також: Виїзд із Мелітополя й оновлений бренд. Як РІА-Південь стало голосом опору російській окупації
«Море Людей» та Dnipro.media: спільний проєкт щодо ідентичності Одеси й Дніпра
Як виникла ідея? Ідея колаборації виникла у Ніки Єгорової, шеф-редакторки Dnipro.media. Вона запропонувала медіа «Море Людей» колаборацію: у співавторстві провести паралель між двома містами — Одесою та Дніпром. Головною метою було висвітлити спільні виклики, які переживають ці міста на шляху до повернення української ідентичності.
У постах висвітлили процеси деколонізації в Одесі та Дніпрі, зокрема перейменування вулиць і демонтаж пам’ятників російським діячам, а також боротьбу за українську мову в цих містах. Також розглянуті культурні ініціативи, зокрема підтримка українськомовних музикантів, та громадські акції «Гроші на ЗСУ» та мітинги на підтримку військовополонених.
Де читати? В Instagram.
Читайте також: Зруйнувати стереотипи про місто: у Дніпрі запрацювало нове незалежне медіа
Закарбувати воєнні спогади
«МОСТ»: друкований журнал
Яке наповнення? 25 історій з Херсонщини, які «МОСТ» публікував на сайті та у соцмережах. Від «Громади, в якій нічого не відбувається» до «Села, яке повертається до життя», від «Пілатесу в бомбосховищі» до «Мистецтва поза політикою». Журналісти побували в найвіддаленіших точках Херсонщини, зустрічалися з людьми, які пережили окупацію, обстріли та втрати. Ці репортажі — це живі історії, сповнені болю, надії та віри у краще майбутнє.
Як отримати журнал? Стати членом спільноти.
Читайте також: «МОСТ. Херсон»: як працювати медіа, коли регіон окупований (оновлено)
«Суспільне Івано-Франківськ»: документальний спецпроєкт «Авґустдорф»
Про що розповідає? Про колишню німецьку колонію, яка існувала неподалік Снятина, що на Івано-Франківщині.
«Історія Авґустдорфа — це не лише історія одного населеного пункту, а й частина ширшого контексту переселень, етнічного розмаїття та культурної спадщини України. Проєкт дає змогу зберегти пам’ять про місця, які є свідками драматичних змін та людських доль», — сказав Василь Скрипка, головний редактор «Суспільне Івано-Франківськ».
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Трибуна.Суми»: проєкт «Під обстрілами. Історії руйнації та відновлення прикордонної Сумщини 2.0.».
Яка тематика? Медіапроєкт, покликаний зафіксувати п’ять історій зруйнованої росіянами критичної інфраструктури медичного та соціального спрямування Сумської області та розказати історії людей, які розвивали чи відновлюють ці місця. Їхня ціль показати людей, які стоять за статистикою зруйнованого та «олюднити» цифри, бути голосом історій прикордонної Сумщини.
У січні 2025 року команда опублікувала перші два репортажі з п’яти запланованих — «Людмила Тетяна Охтирка. Історія двох жінок і двох будівель одного міста» про два заклади культури Міста-героя Охтирки, пошкоджені російськими обстрілами в ніч на 8 березня 2022 року.
І «Паперові голуби миру. Зруйнована Росією школа у Вирах» про школу у Білопільському районі, яку росіяни зруйнували авіабомбою та ударом шахеда 2023 року.
«РІА Південь»: матеріали про пенсіонерів-переселенців
Про що розповідають? Про долю однієї сім’ї літніх переселенців Манюгіних з тимчасово окупованого Мелітополя. Інтелігентні люди — він льотчик, вона конструкторка. Обом під 90 років, донька померла від онкології, син — теж льотчик — загинув. Вони жили в металевому будинку-шелтері у Запоріжжі. У дідуся стався інсульт, і він не може самостійно пересуватися. Чиновники не помічали проблем сім’ї переселенців і на прохання відправити в дім для людей похилого віку надсилали відмови.
Після виходу відео і статті на «РІА Південь» для Манюгіних знайшли місце у геріатричному відділенні на Кіровоградщині, а голова ЗОВА Іван Федоров дав доручення своїм підлеглим відкрити центр допомоги для літніх людей у Запорізькій області.
Де дивитися й читати? На сайті і YouTube-каналі.
DIVOCHE.MEDIA: спецпроєкт «Біженки: історії про війну та еміграцію»
Про що розповідають? Це серія художніх репортажів про жінок із різних регіонів України, які через повномасштабну війну емігрували в різні країни світу.
Наталя Корнієнко, журналістка, авторка спецпроєкту говорить, що біженки, оговтавшись від травм війни, змушені адаптовуватися до нового середовища й будувати життя в чужій країні з нуля. Дехто з них стикається із ворожим ставленням, хтось намагається побороти психологічні проблеми, когось роз’їдає почуття вини, хтось не може подолати відчуття відірваності та ізольованості від решти українського суспільства.
Спецпроєкт про почуття, страхи та переживання українських біженок — своєрідний місток до порозуміння і прийняття, відновлення зв’язку й відчуття єдності.
Де читати? На сайті.
Знайти своїх
«Полтавська хвиля»: запуск спільноти «Схвильовані»
З чим пов’язаний запуск? США призупинила фінансову підтримку багатьох ініціатив у всьому світц, зокрема й незалежних медіа в Україні. Команда «Полтавської хвилі» зазначає, що вони не джинсують і не рекламують політиків, їм важлива репутація і довіра. Тому вони звертаються за підтримкою до читачів.
Члени спільноти «Схвильовані» за щомісячну підписку отримають:
- доступ до закритого Telegram-каналу;
- спеціальні івенти;
- можливість обирати та пропонувати теми для матеріалів;
- бекстейджі зі знімань та роботи редакції;
- ранній доступ до ексклюзивних публікацій;
- розіграші квитків на концерти.
Як допомогти? Оформити підписку за покликанням.
«Rayon.in.ua»: запуск читацької підписки «Друзі району»
Як мета? Підтримка читачів дасть змогу мережі й далі працювати незалежно, забезпечувати стабільну роботу редакцій і виплачувати гонорари журналістам.
Читацька підписка «Друзі Району» передбачає п’ять рівнів підтримки:
- «Друзі Району» — 75 грн;
- «Фундатори Району» — 150 грн;
- «Дракони Району» — 500 грн;
- «Серце Району» — власна сума;
- «Подарунок Району з любов’ю» — будь-який одноразовий внесок.
Як оформити? Підписатися на щомісячні внески або зробити одноразовий подарунок можна на сайті Rayon.in.ua. Платежі здійснюються через систему LiqPay.
Читайте також: Редакція «Район.іn.ua» додала функцію читацьких гонорарів
hromadske: запуск спільноти подкасту «СучЦукрМуз»
Що отримає спільнота? «СучЦукрМуз» — подкаст від hromadske, в якому Альберт Цукренко запрошує до розмови сучасних українських музикантів. Учасники спільноти рівня «Наближені» отримують доступ до ексклюзивних відео — оглядів музичних новинок від ведучого. Підписавшись на рівень «Посвячені», учасники додатково до ексклюзивів отримують доступ до чату спільноти з Цукренком, в якому першими дізнаються, хто стане наступним гостем подкасту, і мають можливість написати свої запитання, які ведучий може озвучити під час запису подкасту.
Як долучитися? За покликанням.
Читайте також: Від стримів без коментарів до мільйонної аудиторії на диджитал-платформах — 10 років історії hromadske
18000: нагородження відзнакою 18000.Awards
Кого відзначили? До свого дня народження черкаське медіа 18000 вперше відзначило донаторів, підприємців, партнерів, громадських діячів. Редакція вперше підготувала символічні нагороди. Видання створювали номінації під конкретну особистість. Наприклад, ідейником року назвали редактора BIHUS.Info, журналіста Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Максима Опанасенка, який допомагає журналістам-розслідувачам із вичиткою матеріалів.
Де дізнаватися імена переможців? На сайті.
Читайте також: Як черкаське видання «18000» створює розслідування й залучає гроші на незалежну роботу
Для розширення світогляду
[есте́т] газета: друкований номер газети
Що відомо? Друкований мистецький часопис до 24 лютого 2022 року була одними з небагатьох українських саме друкованих артмедіа та виходила щоквартально. З початком повномасштабного вторгнення друк для нашого нішевого незалежного часопису став неможливим. У лютому 2022 року редакція вимушено перейшла в онлайн-формат й продовжували висвітлювати важливі теми у сфері мистецтва та культури України на сайті та в соцмережах. У січні 2025 року команда відновила випуски друкованого видання.
Як придбати? Замовити на сайті.
[есте́т] газета: англомовний подкаст UKRAINIAN ART DISPATCH
Чому присвячений? Подіям у сфері українського мистецтва. У прем’єрному випуску команда розповідає про Олександру Екстер та говоримо з Пітером Дорошенком, директором Ukrainian Museum у Нью-Йорку та куратором першої великої соло-виставки мисткині у США.
Де дивитися та слухати? На Youtube, Spotify та Apple podcasts.
AIN.UA. запуск розділу «Інвестори» в межах «Усе про український Defense Tech»
Про кого розповідають? Про тих, хто працює з інвестиціями в українські оборонні стартапи, що пропонують розробникам і які суми інвестицій, що думають про українську оборонну сферу і чому вирішили працювати з Україною. Як перших інвесторів медійники обрали сім компаній: Brave1, Angel One Fund, MITC Capital, YZR Capital, Darkstar Camp, Green Flag Ventures, u.ventures.
«Хочемо розповідати також про інвесторів у межах проєкту, аби показувати компаніям, до кого можна звертатися і з яким запитом. Налагоджена комунікація між інвесторами та розробникам пришвидшить розвиток та виробництво корисних для військових речей», — говорить шеф-редакторка відділу аналітики в AIN.UA Юлія Бондар.
Де читати? На сайті.
«Бунт»: YouTube-проєкт «Не вчи вченого»
До чого привертає увагу? До текстів молодих українських виконавців і діяльності українських літературознавців одночасно. Медійники запрошують експертів із текстів — літературних критиків, перекладачів або самих літераторів — і знайомлять їх із творчістю якогось українського виконавця та дають змогу розказати про свої вподобання в музиці. Ідея з’явилася, щоб додати легкого й корисного, але водночас і не повністю розважального контенту без інтелектуального тиску.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Куншт»: відеоподкаст «Хвиля йде»
Про що говорять? Про найцікавіші дослідження океанічних глибин і їхніх мешканців. За підтримки стипендійної програми Chevening Awards (FCDO) медійники з’ясовують природу середовища океанів і розповідають, як у них пірнати, їх вивчати, ними плавати й навіть їх розміновувати.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Українська правда»: перезапуск подкасту «світ не sweet»
Чому перезапускають? Ведучі подкасту Олена Куренкова й Олег Павлюк перезапустили його після піврічної перерви та планують випускати епізоди щотижня. Це розбори актуальних міжнародних подій із експертами, який медійники випускали майже два роки, а потім через брак фінансування і часу припинили.
Де слухати? На сайті УП.
Олена Куренкова: подкаст «Гаазький сир»
Про що говорить? Медійниця «Суспільного» Олена Куренкова запустила власний подкаст «Гаазький сир», присвячений міжнародному праву та покаранню Росії за воєнні злочини проти України. У проєкті вона розповідає, як працюють міжнародні судові інституції, чому система правосуддя не завжди діє швидко та як залучити світову спільноту до відповідальності за агресію.
«У першому випуску минулого тижня ми розповідали про те, як Росія продовжує депортувати українських дітей, ба — на третій рік повномасштабної війни робить це ще більш витончено й цинічно. У другому ми коротко та зрозуміло пояснюємо, як працює Міжнародний кримінальний суд і чому не треба втрачати надію, що ми таки колись побачимо Путіна в Гаазі», — ділиться Олена Куренкова.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Суспільне Рівне»: проєкт «Кулінарний спадок»
Про що проєкт? Про гастрономічну спадщину Рівненщини. Господині діляться секретами приготування страв за давніми рецептами, які передаються з покоління в покоління.
«Mаглаї — пиріжки з квасолі, крекало — деруни з соленою рибою у грибній підливі, муціки — пироги з маком, пароха — гречано-квасолева каша, косяки з часником, мацик, холодна грибна юшка з оселедцем. Популярності таким стравам додає не лише оригінальне поєднання продуктів, а й давні назви», — розповідає авторка Лена Красова.
Де дивитися? Нові випуски виходять щонеділі на YouTube-каналі «Суспільне Рівне».
«Куншт»: освітній серіал «Майбутні лідери ШІ»
Про що розповідає? 76 відеороликів у форматі Reels знайомлять підлітків із основами штучного інтелекту. «Майбутні лідери ШІ» розміщений для всіх користувачів на «Дія.Освіта», а незабаром буде доступний і в державному освітньому застосунку «Мрія».
Підлітки вивчатимуть основи штучного інтелекту в ігровій формі разом з IT-спеціалістами R&D-центру SQUAD Денисом Лазаренком і Катериною Воронюк, а також коміками Анастасією Зухвалою та Юрієм Коломійцем. У лютому «Куншт» також проведе серію безоплатних воркшопів з упровадження елементів ШІ в освітній шкільний процес згідно з методологією курсу «Майбутні лідери ШІ» в українській середній та старшій школі.
Де дивитися серіал? На платформі «Дія.Освіта».
У пошуках нових форматів
«Локатор-Медіа»: запуск ТikTok
Що публікують? ТikTok запустили як ще одну можливість просування контенту. Медійники публікують там історії про життя на ТОТ, новини, вирізки з інтерв’ю, викриття корупції та розвінчують фейки.
Де дивитися? За покликанням.
«Район.in.ua»: проєкт-щоденник «Історія дня»
Яка тематика? «Історія дня» — експлейнер, що пояснює контекст події, глибше розкриває суть питання та пропонує огляд найцікавіших реакцій. Автор проєкту розробив формулу, яка просто, зручно та доступно описує головний резонанс дня, що минає.
Автором проєкту є Юрій Конкевич — редактор видання мережі «Район.Закордон», журналіст, аналітик і продюсер відеопроєктів.
Де читати? На сайті за тегом #ІсторіяДня.
«Погляд»: серія відеоінтерв’ю «Особистий погляд»
Чому вирішили запустити? Інтерв’ю покликані стати платформою для розмов із підприємцями, митцями, волонтерами, журналістами, екологами, депутатами, громадськими активістами й людьми, чиї дії змінюють світ навколо. Медійники сподіваються, що ці інтерв’ю дадуть глядачам знайти відповіді на свої запитання, переосмислити власний досвід або знайти мотивацію для нових звершень.
«Наша команда прагнула створити формат, де голоси героїв — активних людей Київщини звучатимуть максимально чесно. Це наш спосіб показати, що за кожним успіхом стоїть особиста боротьба, досвід та світогляд», — зазначали в редакції.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
