Як видання «МОСТ» працювало в окупації

«МОСТ. Херсон»: як працювати медіа, коли регіон окупований

Вівторок, 21 Лютого, 2023

Люди

Андріана Веляник

«МОСТ» — видання, яке стало одним із голосів окупації Херсонщини. 2012 року медіа заснували Катерина Гандзюк і Сергій Нікітенко. «Спочатку це був більше блог із претензією на медіа. А станом на 2022 рік ми без перебільшення були політичним виданням Херсонщини №1. “МОСТ” став watchdog-медіа регіону: займався аналізом публічних фінансів, закупівель і політики місцевих посадовців. Після початку повномасштабного вторгнення видання було одним із небагатьох, яке висвітлювало життя в окупованому регіоні», — розповідає Сергій Нікітенко. «Медіамейкер» поспілкувався із засновником медіа про організацію роботи редакції після 24 лютого, життя в умовах окупації та плани на 2023 рік. 

Медіа до 24 лютого

Сергій жартує, що на початку повномасштабної війни у редакції працювало «дві з половиною людини». На постійній основі сайтом займався лише він, інші ж у різні періоди волонтерили або періодично дописували для видання.

Весною 2021 року «МОСТ» почав розвивати комерційний напрямок. На початок лютого 2022-го редакція вийшла в «хороший плюс», хоча до цього Сергій утримував медіа фактично своїм коштом. 

Плани у нас були наполеонівські: написали заявку на декілька грантів, хотіли розширювати редакцію, створити комерційний відділ — 24 лютого зранку я мав зустрітися з першою кандидаткою на посаду менеджерки з реклами.

Cергій Нікітенко

«Раніше в нас ніколи не було офісу. Ми орендували його через “Prozorro.Продажі” за тиждень до початку повномасштабного вторгнення. Мали в’їхати в приміщення в центрі міста, але навіть не встигли забрати ключі. Проплатили тільки перший місяць оренди, й так воно досі стоїть. Щоразу, як приїжджаю в Херсон, їду повз і думаю, що треба хоч у свій офіс потрапити», — каже Нікітенко. 

Початок повномасштабної війни

Сергій до останнього не вірив, що наступ росіян може початися з боку тимчасово окупованого Криму. На півострові ще за кілька років до повномасштабного вторгнення була велика концентрація російських військ. Чіткого кризового плану в команди не було. Єдине, що розуміли, — від Криму до Херсона приблизно 100 км, тож до Дніпра війська можуть дійти дуже швидко. 

24 лютого співзасновник «МОСТа» отримав повідомлення, що росіяни вже в Новій Каховці, але одразу не повірив: «Спочатку думав, що це ІПсО. 2014 року, коли росіяни окуповували Крим, одне херсонське медіа написало, що російські танки вже в Каховці. Ця замітка досі висить у них на сайті. Ми завжди сміялися й подавали її як приклад для фактчекінгу. І коли мені сказали, що танки вже під Новою Каховкою, я вирішив, що, найімовірніше, це неправда. Потім скинули відео. Я побачив, що це, звісно, ще не танки — тоді це були броньовані машини десанту — але видно, що це не українські військові. Стало зрозуміло, що плани треба корелювати». 

Коли у виданні побачили, що десант висадився на Антонівський міст, зрозуміли, що росіяни скоро будуть у Херсоні. По обіді всі працівники редакції виїхали з обласного центру.

Робота в умовах окупації

«Ми втратили основну базу для своїх матеріалів (публічні реєстри та документи), тому сконцентрувалися на висвітленні подій у регіоні. 95 % контенту були новинами. Писали про життя у регіоні, багато висвітлювали діяльність зрадників, які перейшли працювати до росіян, зі своїх джерел у Херсоні та правоохоронних органах перевіряли цю інформацію», — розповідає Нікітенко. 

За десять років роботи у редакції сформувалася база людей, що їм довіряла. Це читачі, друзі та люди, які колись співпрацювали з «МОСТом». «МОСТ» мав кількох кореспондентів у Херсоні. Вʼячеслав Гусаков, з яким медіа домовилося про співпрацю вже у квітні, залишався в місті протягом всієї окупації та розповідав про ситуацію в Херсоні під псевдонімом. 

«Ми домовилися, що він буде обережним: не працюватиме на вулиці та нічого не зніматиме. Було ще декілька громадських журналістів, як ми їх називаємо, — це люди, які нам скидали матеріали та повідомляли про новини не тільки з Херсону, але й з області», — пригадує Сергій Нікітенко.

Зважаючи на безпекову ситуацію, ніхто з команди поки не повернувся у деокупований Херсон. Тільки Сергій особисто їздить туди у відрядження. Щодо інших херсонських медіа, редактор розповідає, що декілька сайтів відновили свою роботу, але у жодного з них немає кореспондентів на місці.

Сергій Нікітенко


«У Херсоні, за моїми даними, зараз на постійній основі живе буквально два-три журналісти. Інші, як і я, періодично туди приїжджають. Ті, хто залишилися — безстрашні люди. Вони живуть трохи далі від Дніпра, тому можуть собі дозволити бути там. Під час крайньої поїздки в Херсон ми працювали з колегою. Через два дні в будинок, де він ночував, прилетіло з “Граду”. У Херсоні зараз не тільки працювати, але й жити небезпечно», — пояснює Сергій Нікітенко.

Лівобережна частина Херсонщини досі окупована. Редактор каже, що ця територія менш густонаселена й наразі там проблеми зі зв’язком. До того ж у видання там майже немає своїх людей.

«Зараз, наприклад, у Скадовську знайти людину майже неможливо. У Генічеську в нас взагалі нікого немає. Навіть якщо подивитися на український медіаландшафт, про Генічеськ взагалі мало хто розповідає, хіба що “Крим.Реалії”. Це terra incognita для нас — ми взагалі не знаємо, що відбувається в Новотроїцьку, Каланчаку, Генічеську. Це болить, тож ми постійно шукаємо людей, які, можливо, тільки виїхали й могли б щось розповісти», — каже Нікітенко. 

Окупація та трафік

Після початку повномасштабного вторгнення видання «МОСТ» одразу найняло одну людину. Влітку також знайшли фрилансерів, що знімали відео. Зараз медіа активно співпрацює зі студентами та випускниками університетів.

Редактор ділиться, що у березні-квітні 2022 року трафік медіа виріс приблизно у 8–9 разів. Такі темпи зростання зберігалися, поки окупаційні війська не відімкнули в Херсоні мобільний зв’язок. Потім декілька разів траплялися повні блекаути — вимикали і зв’язок, і інтернет. У серпні росіяни запустили в місті свого віртуального оператора стільникового звʼязку. Доступ до інтернету на території Херсонщини надавали місцеві провайдери. Сергій пригадує, що було заходив на сайт з цих IP-адрес.  

У середині серпня «МОСТ» заблокували рішенням Роскомнадзору за позовом Генеральної прокуратури Росії. Після цього трафік значно впав. Активність почала відновлюватися з початку грудня, коли з’явився інтернет на звільненому правобережжі Херсонщини. З тимчасово окупованого лівого берега у медіа досі дуже мало відвідувачів.

Фінансування

Основне джерело фінансування медіа зараз — грантова підтримка. З їхнім пошуком редакції допомагає Media Development Foundation, іноді донори самі знаходять «МОСТ». Частка реклами також є, але вона дуже незначна: «Зрозуміло, що до нас має йти рекламодавець з Херсонської області, а оскільки у Херсоні зараз бізнесу немає, ми не можемо в повну силу розвивати комерційний напрямок». 

Ще одним джерелом коштів є донати від читачів — одна з таких пожертв дала медіа змогу спокійно працювати кілька місяців.

Ми, на жаль, досі максимально не використали  можливості збору пожертв. Розуміємо, що люди багато витрачають на армію, підтримку волонтерів, самі теж намагаємося допомагати.

Сергій Нікітенко

«Коли з вересня ми почали їздити на деокуповані території Херсонщини, почали збирати гроші на поїздки. Там невеликі витрати, але шукати гранти на відрядження важко. Це прямо залежить від перебігу воєнних дій, тому складно планувати та давати чіткі терміни та стратегії витрат грантодавцям», — розповідає Сергій Нікітенко.

«МОСТ» звернувся до читачів і тільки за перші два дні зібрав орієнтовно 25 000 грн на покриття витрат під час відряджень. Коли про збір розповіли на «Телебаченні Торонто», пожертви перевищили 100 000 грн — ці кошти медіа витрачає винятково на поїздки.

Плани на 2023 рік

Цей рік «МОСТ» планує присвятити історіям про життя окупованих громад Лівобережжя. Сергій розповідає, що зібрати їх максимально складно, тому що про невеликі населені пункти герої не можуть розповісти багато. Навіть якщо люди виїхали, часто в них під окупацією залишаються родичі. 

«Одна справа — у Херсоні, де ми публікували анонімну розмову. Перше велике інтерв’ю про херсонську катівню вийшло в нас. Його опублікували в день звільнення Херсону, 11 листопада, але навіть тоді ми ще не називали прізвище цієї людини. Крім того, знайти її було б важко, бо місто велике, а через цю катівню пройшло багато людей. В умовній Голій Пристані, де залишилося жити 10 % населення, вирахувати людину та її родичів дуже легко», — пояснює труднощі в пошуку героїв Сергій.

Попри це, «МОСТ» намагається працювати й продовжувати збирати історії. Коли покращиться погода, планують виїжджати у звільнені населені пункти: Високопілля, Нововоронцовка, Давидів Брід. У багатьох із них журналісти видання вже були. Утім, команда вирішила, що знову відвідає ці громади та покаже їхнє деокупаційне життя й відновлення.

Медіа | МОСТ | окупація | Херсон