«МОСТ» — видання, яке стало одним із голосів окупації Херсонщини. 2012 року медіа заснували Катерина Гандзюк і Сергій Нікітенко. «Спочатку це був більше блог із претензією на медіа. А станом на 2022 рік ми без перебільшення були політичним виданням Херсонщини №1. “МОСТ” стало watchdog-медіа регіону: займалося аналізом публічних фінансів, закупівель і політики місцевих посадовців. Після початку повномасштабного вторгнення видання було одним із небагатьох, яке висвітлювало життя в окупованому регіоні», — розповідає Сергій Нікітенко.
Після звільнення частини Херсонщини редакція почала створювати репортажі й тексти з деокупованих громад, висвітлювати тему відбудови і продовжує збирати інформацію з окупованого Лівобережжя, аби донести правдиві новини її жителям.
«Медіамейкер» поспілкувався із засновником медіа про організацію роботи редакції після 24 лютого, життя в умовах окупації, редакційні зміни й оновлення протягом 2023 й 2024 року (матеріал оновлено 01.10.2024).
Медіа до 24 лютого
Сергій жартує, що на початку повномасштабної війни в редакції працювало «дві з половиною людини». На постійній основі сайтом займався лише він, інші ж у різні періоди волонтерили або періодично дописували для видання. Весною 2021 року «МОСТ» почало розвивати комерційний напрям. На початок лютого 2022-го редакція вийшла в «хороший плюс», хоча до цього Сергій утримував медіа фактично своїм коштом.
«Раніше в нас ніколи не було офісу. Ми орендували його через “Prozorro.Продажі” за тиждень до початку повномасштабного вторгнення. Мали в’їхати у приміщення в центрі міста, але навіть не встигли забрати ключі. Проплатили тільки перший місяць оренди, й так він досі стоїть. Щоразу, як приїжджаю в Херсон, їду повз і думаю, що треба хоч у свій офіс потрапити», — каже Нікітенко.
Початок повномасштабної війни
Сергій до останнього не вірив, що наступ росіян може початися з боку тимчасово окупованого Криму. На півострові ще за кілька років до повномасштабного вторгнення була велика концентрація російських військ. Чіткого кризового плану в команди не було. Єдине, що розуміли, — від Криму до Херсона приблизно 100 км, тож і до Дніпра війська можуть дійти дуже швидко.
24 лютого співзасновник «МОСТа» отримав повідомлення, що росіяни вже в Новій Каховці, але одразу не повірив: «Спочатку думав, що це ІПсО. 2014 року, коли росіяни окуповували Крим, одне херсонське медіа написало, що російські танки вже в Каховці. Ця замітка досі висить у них на сайті. Ми завжди сміялися й подавали її як приклад для фактчекінгу. І коли мені сказали, що танки вже під Новою Каховкою, я вирішив, що, найімовірніше, це неправда. Потім скинули відео. Я побачив, що це, звісно, ще не танки — тоді це були броньовані машини десанту — але видно, що це не українські військові. Стало зрозуміло, що плани треба коригувати».
Коли у виданні побачили, що десант висадився на Антонівський міст, зрозуміли, що росіяни скоро будуть у Херсоні. По обіді всі працівники редакції виїхали з обласного центру.
Робота в умовах окупації
«Ми втратили основну базу для своїх матеріалів (публічні реєстри й документи), тому сконцентрувалися на висвітленні подій у регіоні. 95 % контенту були новинами. Писали про життя в регіоні, багато висвітлювали діяльність зрадників, які перейшли працювати до росіян, зі своїх джерел у Херсоні та у правоохоронних органах перевіряли цю інформацію», — розповідає Нікітенко.
За 10 років роботи в редакції сформувалася база людей, що їм довіряла. Це читачі, друзі й люди, які колись співпрацювали з «МОСТом». Через неї намагалися шукати контакти. Медіа мало кількох кореспондентів у Херсоні до звільнення міста. Вʼячеслав Гусаков, з яким домовилися про співпрацю вже у квітні, залишався в місті протягом всієї окупації та розповідав про ситуацію в Херсоні під псевдонімом.
«Ми домовилися, що він буде обережним: не працюватиме на вулиці та нічого не зніматиме. Було ще декілька громадських журналістів, як ми їх називаємо, — це люди, які нам скидали матеріали й повідомляли про новини не тільки з Херсону, але й з області», — пригадує Сергій Нікітенко.
Лівобережна частина Херсонщини досі окупована. Редактор каже, що ця територія менш густонаселена й 2024 року — на третьому році війни — там продовжуються проблеми зі зв’язком.
«Зараз, наприклад, у Скадовську знайти людину майже неможливо. У Генічеську в нас взагалі нікого немає. Навіть якщо подивитися на український медіаландшафт: про Генічеськ взагалі мало хто розповідає, хіба що “Крим.Реалії”. Це terra incognita для нас — ми взагалі не знаємо, що відбувається в Новотроїцькому, Каланчаку, Генічеську. Це болить, тож ми постійно шукаємо людей, які, можливо, тільки виїхали й могли б щось розповісти», — каже Нікітенко.
Окупація та трафік
Після початку повномасштабного вторгнення видання «МОСТ» одразу найняло одного кореспондента. Влітку 2022 року також знайшли фрилансерів, що знімали відео. Зараз медіа активно співпрацює зі студентами й випускниками університетів.
Редактор ділиться, що в березні-квітні 2022 року трафік медіа виріс приблизно у 8–9 разів. Такі темпи зростання зберігалися, поки окупаційні війська не відімкнули в Херсоні мобільний зв’язок. Потім кілька разів траплялися повні блекаути — вимикали і зв’язок, і інтернет. У серпні 2022 року росіяни запустили в місті свого віртуального оператора стільникового звʼязку. Доступ до інтернету на території Херсонщини надавали місцеві провайдери. Сергій пригадує, що мусив заходити на сайт із цих IP-адрес.
У середині серпня 2022 року «МОСТ» заблокували рішенням Роскомнадзору за позовом Генеральної прокуратури Росії. Після цього трафік значно впав. Активність почала відновлюватися з початку грудня, коли з’явився інтернет на звільненому правобережжі Херсонщини. З тимчасово окупованого лівого берега в медіа досі дуже мало відвідувачів.
Протягом 2023 року «МОСТ» випускало історії про життя окупованих громад Лівобережжя. Сергій розповідає, що зібрати їх максимально складно, тому що про невеликі населені пункти герої не можуть розповісти багато. Навіть якщо люди виїхали, часто в них під окупацією залишаються родичі.
«Одна справа — в Херсоні, де ми публікували анонімну розмову. Перше велике інтерв’ю про херсонську катівню вийшло в нас. Його опублікували в день звільнення Херсону, 11 листопада, але навіть тоді ми ще не називали прізвище цієї людини. Крім того, знайти її було б важко, бо місто велике, а через цю катівню пройшло багато людей. В умовній Голій Пристані, де залишилося жити 10 % населення, вирахувати людину та її родичів дуже легко», — пояснює труднощі пошуку героїв Сергій.
З 2023 року ситуація з отриманням інформації з окупованої Лівобережної Херсонщини ще погіршилася — все менше людей можуть хоч якось контактувати з медійниками. Але «МОСТ» компенсує цю недостачу іншим контентом.
«Працюємо з документами: пояснюємо людям, які рішення ухвалюються окупаційними адміністраціями, й що це означає для них. Ми розуміємо, що більшість мешканців окупованих територій дізнаються від нас інформацію через TikTok, адже він не заблокований на окупованих територіях, на відміну від YouTube. І намагаємося через Telegram передавати їм новини. Ми думаємо, що люди в окупації нас читають в окупації, але не підписуються на канал заради власної безпеки», — розповідає Нікітенко.
Також медійники часто моніторять соцмережі й місцеві пабліки, в яких можна знайти, як нині виглядають окуповані населені пункти.
Фінансування
Основне джерело фінансування медіа зараз — грантова підтримка. З їхнім пошуком редакції допомагає Media Development Foundation, а іноді донори самі знаходять «МОСТ». Частка реклами також є, але вона дуже незначна. Активного пошуку рекламодавців медіа не веде, хоча в окремі місяці їм вдається відкладати на потреби редакції гроші, зароблені з реклами.
Ще одним джерелом коштів є донати від читачів — одна з таких пожертв дала медіа змогу 2022 року спокійно працювати кілька місяців.
«Коли 2022 року ми почали їздити на деокуповані території Херсонщини, почали збирати гроші на поїздки. Там невеликі витрати, але шукати гранти на відрядження важко. Це прямо залежить від перебігу воєнних дій, тому складно планувати й давати чіткі терміни та стратегії витрат грантодавцям», — розповідає Сергій Нікітенко.
2022 року «МОСТ» зверталося до читачів і тільки за перші два дні зібрало орієнтовно 25 000 грн на покриття витрат під час відряджень. Коли про збір розповіли на «Телебаченні Торонто», пожертви перевищили 100 000 грн — ці кошти медіа витратило винятково на поїздки. Нині такі збори медіа більше не практикує та має фінансову змогу покривати відрядження Херсонщиною.
Нікітенко зазначає, що загалом протягом 2024 року в українському медіапросторі погіршилася ситуація з фінансуванням — скоротилися бюджети й кількість грантових конкурсів. Спільнота, запущена виданням 2023 року, розширюється й станом на вересень 2024 року налічує понад 60 людей. Членство в спільноті та продаж мерча в її межах також приносить частку доходу.
«З фінансуванням більш-менш стабільно. Хотіли відійти від маленьких грантів, які вимагають багато звітності, але приносять невеликі гроші. Але поки не відмовляємося від них. Набираємо і маленькі, є в нас інституційна підтримка, що дає змогу редакції нормально функціонувати», — зазначає Нікітенко.
Робота «вахтовим методом»
Сергій Нікітенко каже, що з 2023 року склад їхньої редакції не змінився — територіально команда розкидана по всій Україні, а в Херсоні працюють «вахтовим методом». Керівник медіа або його колега приїздить у місто на тиждень-два, а потім Нікітенко повертається до родини в Одесу, де в редакції є невеликий офіс.
Нестачі кадрів медіа не відчуває, хоча Нікітенко зазначає, що планує розширити команду: взяти ще SMMника, дизайнера й ще одного журналіста, але це питання фінансів.
«Питання розширення — це також питання фінансів. Ця тема завжди викликає хвилювання. Ми тільки на етапі планування й тому важко сказати, чи є тут проблема», — говорить керівник «МОСТа».
Дістатися деокупованих громад
Загалом медійники намагаються працювати в більш-менш безпечних місцях, але Нікітенко згадує випадки, коли над їхньою кореспонденткою пролетів російський дрон.
Щодо роботи на деокупованій Херсонщині, то в «МОСТа» вже напрацьований алгоритм взаємодії з органами влади, але до цього вони часто робили репортажі звідти «нелегально». А тепер, відповідно до 73-го наказу Головнокомандувача Збройних сил України, медійники можуть працювати в жовтій зоні без погодження з військовими.
За словами Нікітенка, більшість керівників громад охоче йдуть на співпрацю, ОВА також розуміє цінність таких матеріалів, тож «МОСТ» разом із групою медійників із різних видань дістається громад.
На відміну від минулих років, нині медійники не мають особливих проблем із допуском на Херсонщині й вільно комунікують щодо цього із військовими.
Контент
Основним продуктом медіа залишають новини — щомісяця на сайті виходить у середньому 1200–1500 новин, водночас редакція постійно намагається збільшити відсоток авторських матеріалів — як новин, так і текстів. 2024 року тематика спрямована на відбудову.
«У нас було дуже багато текстів, пов’язаних із відбудовою, з життям громад. Ми почали виїжджати у віддалені громади. Ми їздили і взимку, і влітку, майже не було перерви. Багато знімали відеорепортажів, перепаковували їх усі в соцмережах», — ділиться Нікітенко.
2024 рік у нас став роком відбудови!
Керівник видання «МОСТ» Сергій Нікітенко
Авдиторія «МОСТа» надає перевагу резонансним матеріалам, пов’язаним із державними закупівлями, махінаціями щодо бюджету. Деякі публікації сприяють позитивним змінам.
«У певні громади після нашого матеріалу почали возити хліб у село, хоча раніше його доставлення призупинили. Це невеличка в масштабах країни подія, але для нас це важливо. У нас був цикл матеріалів про те, що комунальників, які прибирають місто, не навчили користуватися турнікетами, не видали аптечки. І ми адвокатували це питання дуже серйозно. У нас було кілька публікацій. І буквально декілька тижнів тому вони пройшли навчання, багатьом комунальникам вже видали аптечки», — розповідає про впливові матеріали Сергій Нікітенко.
Рекордні охоплення й оновлення
2024 року трафік у соцмережах росте — протягом серпня охоплення становило 9 млн переглядів, водночас найвищий показник був 11 млн. У серпні медійники фіксували рекордні охоплення в 386 000 унікальних користувачів.
«МОСТ» експериментував із каналом у Viber, проте спроба поки не вдалася. У соцмережах для визначення потреб авдиторії редакція провела перше велике опитування.
«З одного боку, у нас дуже круті читачі, дуже в темі. Вони бачать наші помилки, які я помічаю та намагаюся пофіксити. Читачі це бачать, і це мені додає впевненості, що я правильно все роблю. І ми ще не зробили повного аналізу, але від читачів загалом багато схвальних відгуків», — розповідає Сергій Нікітенко.
Також за цей рік редакція зафіксувала кілька спроб фішингу — атаки на сайт і на електронну пошту.
Згуртувати журналістську спільноту навколо Херсона
Керівник «МОСТа» одним з успіхів 2024 року вважає те, що їм вдалося згуртувати журналістську спільноту, яка в Херсоні завжди була розпорошена. Медійники обмінюються досвідом і шукають спільні професійні активності й можливості.
«Ми разом їздимо на виїзди, в експедиції невеличкі з іншими медійниками. Цікава склалася компанія та дуже емпатична, ми одне одного підтримуємо, допомагаємо, але не на рівні медіа, а, мабуть, на особистому рівні самих журналістів», — ділиться Нікітенко.
Хоча Нікітенко відзначає зменшення уваги до Херсонщини протягом 2024 року через тимчасові проблеми з допуском медійників на територію області, які вже вирішені.
За останній рік про «МОСТ» також виходило кілька матеріалів у закордонних медіа. Наприклад, The Guardian написав матеріал, де тричі покликався на статті херсонського медіа.
У планах — ще більше навчання
Для співробітників редакції планують більше навчання різного спрямування для підвищення професійних навичок. Серед амбітних планів — окремий відділ, який працював би на деокупованих територіях, а ще розширити штат відділу соцмереж і запустити власний подкаст.
Також Нікітенко додає, що цьогоріч їхня команда хоче проводити більше активностей зі спільнотою «МОСТа».
Текст оновила Дар’я Свистуха.
