LA BOUSSOLE — друковане видання про самоусвідомлення, розвиток та пізнання себе. Його історія почалася 2014 року під час Революції Гідності, а основною темою випусків журналу стали подорожі.
2019 року з випуску «Пошук» почалась історія видання в іншому фокусі — від подорожей містами перейшли до подорожей самопізнанням та усвідомленням. А з 2021 року LA BOUSSOLE став частиною видавничого бюро punkt publishing, засновницею якого також є Таня Костіна.
Видавчиня розповіла «Медіамейкеру» про ідею створити вишуканий друкований журнал, його трансформацію, місію, добір тем і плани на майбутнє.
LA BOUSSOLE як журнал про подорожі
Засновниця журналу Таня Костіна каже, що ідея створити LA BOUSSOLE виникла під час Революції Гідності. Тоді вона навчалася в Одесі, хоча вчитися було складно, бо думками була на Майдані. Коли там розігнали студентів, Костіна та багато її знайомих поїхали до Києва. «Дуже багато різних людей стояли поруч, робили все, що можуть, і відстоювали своє право на той вектор розвитку, який кожен із нас бачив. Нас усіх об’єднував проєвропейський погляд, і ми багато спілкувалися про наші цінності», — згадує Таня Костіна.
Тоді дівчина зрозуміла, що майже не подорожувала Україною, бувала лише в рідному Донецьку, Києві, Харкові, Львові та Одесі, де навчалася в університеті. Вона зрозуміла, що хоче більше дізнатися про власну державу, за яку тоді йшла боротьба на Майдані. Таня Костіна розповідала про це друзям, через власні соцмережі шукала однодумців, а потім організувала в Одесі зустріч, на якій презентувала публічно ідею подорожувати українськими містами та писати про це в друкованому журналі. Таня фанатіла від журналів, читала закордонні Kinfolk та Cereal і хотіла, аби щось схоже з’явилося в Україні.
Так виник LA BOUSSOLE: спершу команда приїжджала в певне українське місто на кілька днів чи тиждень, записувала інтерв’ю, фотографувала, а потім поверталася з матеріалами в Одесу та формувала з цього випуск.
Назва мала бути про подорожі та красиво звучати
LA BOUSSOLE в перекладі з французької означає «компас». Оскільки початкова ідея була створити журнал про подорожі, то назва теж мала бути з ними пов’язана. Засновниця журналу каже, що одразу добирала назву серед іноземних слів, адже від початку хотіла, щоб його читали іноземці й щоби бренд був для них зрозумілим.
Є багато видань і книг про подорожі англійською мовою, тому видавчиня вирішила шукати назву французькою, яку почала вивчати. Тоді звернулася за допомогою до подруги, яка досконало знала французьку, запропонувала кілька слів, пов’язаних із мандрами, й попросила перекласти їх. Коли почула, що компас французькою звучить як la boussole, то зрозуміла, що саме так має називатися журнал. Крім того, серед перших друкованих газет, які зараз можна знайти в історичному музеї міста, в Одесі були саме видання французькою мовою для архітекторів. Так пазл склався.
Основний продукт — друковане видання
Від початку проєкту команда видає друкований журнал LA BOUSSOLE. Сайт ніколи не був медіапроєктом, а радше майданчиком для продажу. Також Таня Костіна зауважує, що важливою платформою для розвитку видання є сторінка Instagram, адже візуальна частина відіграє для редакції велику роль.
«Від початку сторінка журналу в Instagram була не комерціалізована, а більше про творчість і свободу. Не було такої жорсткої політики конфіденційності, як зараз. І це було дуже легко розвивати. У нас там із кожним випуском могло додатися понад 5000 нових людей», — згадує видавчиня. За її словами, команда вже вела соцмережі, коли це ще не стало мейнстримом, особливо для бізнес-проєктів. Завдяки цьому вдавалося ділитися поточними справами, роботою та залучати аудиторію до діалогу.
Статті в журналі виходять у форматі лонгрідів на основі інтерв’ю, а також авторських текстів від експертів. У випусках переважно 140–150 сторінок, а виходять вони раз на чотири-п’ять місяців, хоча команда хоче змінити періодичність на раз на три місяці.
Теми самопізнання та розвитку
Випуски журналів LA BOUSSOLE є двомовними: англійською та українською мовами. Перші примірники журналу люди часто замовляли на подарунок комусь із-за кордону, крім того, загалом був запит на журнал від іноземців. З часом випуски почали замовляти готелі, щоб гості мали змогу читати журнали під час відпочинку.
Відповісти на найважливіші питання
До 2019 року кожен випуск був присвячений містам — Львову, Одесі, Харкову, Херсону, Чернівцям, Києву. Коли не вдавалося створити випуск про певне місто, то робили тематичні випуски: Ліс, Вода, Дороги, Квіти, Висота, Зупинки. Згодом тематика видання змінилася — фокус із подорожей перенесли на тему усвідомленого життя та самопізнання. 2019 року вийшов перший двомовний випуск «Пошук», після чого всі випуски стали двомовними. Таня Костіна каже, що тепер це особливо актуально ще й тому, що багато українців зараз перебувають за кордоном.
«Ми хочемо донести, що Україна — не лише країна у стані війни, а що в нас багата культура, традиції, які сягають ще доби Русі.
На жаль, в очах іноземців Україна як держава ніби нещодавно з’явилася. Ми ж хочемо показати, що існуємо вже давно, що маємо велику культурну спадщину. В період радянської окупації її хотіли спростити до примітивізму, щоб розвинути в нас синдром меншовартості. Митців, які наважувалися показувати наше мистецтво як велике та визначне, знищували, але зараз ми маємо про це говорити, щоб за кордоном люди розуміли, що Україна — це країна з великим минулим», — наголошує засновниця LA BOUSSOLE.
За словами Тані Костіної, про українське минуле можна багато писати в історичному чи культурологічному контекстах, утім важливо це робити ще й крізь призму сучасних тенденцій. Тому серед матеріалів випусків є теми не лише про фольклор чи етнологію, але й, наприклад, про гумор, який завжди був невіддільною частиною нашої культури.
«Гумор завжди допомагав українцям під час різних періодів, тому наша нація дуже креативна та інтелектуальна й може через гумор виходити з різних ситуацій. А ще ми багато говоримо про естетику та індивідуалізм, які теж здавна притаманні нашій нації. Зараз кожен має відповісти собі на питання “хто я?” та “яким я є?”. Коли людина знає ці відповіді, то може себе ідентифікувати в суспільстві. Випуском “Ідентичність” ми хотіли показати, що треба ставити собі ці питання, щоб ми могли вистояти, перемогти та розвиватись як нація», — вважає Костіна.
Кожна стаття має бути про усвідомлення
Таня Костіна каже, що добір тем, героїв та експертів — це колективний та інтуїтивний процес. Разом із головною редакторкою Юлею Плохою вони спочатку обирають головну тему випуску, потім проводять брейншторм, пропонуючи всі ідеї, які спадають на думку, і фільтрують їх. У виданні, особливо в останньому номері, є багато текстів про історію, водночас команда не хоче, аби журнал виглядав як підручник.
Експертів до матеріалів добирають відповідно до кваліфікації за темами. Наприклад, культурологиня та докторка філософських наук із Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кривда багато років вивчає тему національної ідентичності, тому в команди навіть не було сумнівів, що про це має говорити вона. Зразком у креативній сфері для Тані Костіної є досвід агенції Banda та її співзасновника Паші Вржеща. Засновниця ділиться, що з ними вийшов цікавий матеріал про ідентичність, і там можна знайти багато мотивації.
Щодо добору тем, то команда керується актуальністю серед читачів та тим, аби кожна стаття була корисною для усвідомлення певних життєвих досвідів. Наприклад, до повномасштабної війни готували випуск про дитинство, бо засновниця прийшла до розуміння, що багато обмежень і травм із дитинства впливають на доросле життя.
«Часто в дитинстві закладають певний причинно-наслідковий зв’язок, і людина живе з ним усе життя. В дорослому житті людина розуміє, що певні установки з дитинства хибні, й коли вона це приймає, то стає впевненішою, усвідомленою та менш тривожною. Я хотіла поділитися цим інструментом з іншими, тому ми збирали матеріали для випуску про дитинство. Він вийшов наприкінці 2022-го — у розпал війни та блекаутів, може, не зовсім на часі, але ми не могли не дати йому права на життя», — пригадує Таня Костіна.
Наступні теми також добиратимуть за актуальністю та тим, чого суспільству зараз бракує, які воно питання ставить. LA BOUSSOLE, за словами Костіної, готує відповіді на ці питання у вишуканій формі. Багато уваги видання приділяє верстці й оформленню якраз для того, щоб, як каже засновниця, залучити весь спектр відчуттів і говорити з людиною різними мовами — тактильною, візуальною та сенсовою.
Місія й табу видання
«Ми не візьмемо замовлення у якихось політичних сил, а також тему чи проєкт, який не відчуваємо. Основний наш критерій — відчути тему, пропустити її через себе та зрозуміти, що вона потрібна суспільству. Ніколи не видамо чогось неактуального. Звісно, тема може не відповідати умовам та потребам часу, але глобально буде актуальною, як це було з випуском про дитинство. Будь-яку тему можна подати гарно, але вона має бути цікавою та захоплювати», — пояснює Костіна.
За її словами, редакція хоче, аби людина сідала читати випуск в одному стані, а завершувала в більш наповненому, усвідомленому, з виразною емоцією. «Нам важливо впливати на стани людей та допомагати їм зростати. Хочемо розвивати у людей вишуканий смак, щоб в Україні створювали більше класних речей», — ділиться засновниця.
Щоб підтримувати та надихати суспільство, потрібні експерти
Від початку журнал створювала команда з п’яти-семи людей та автори, яких залучали окремо. За словами видавчині, створення команди — це комплексна історія, яка залежить від ваших потреб..
«Наша мета зараз — розвиватися, робити потужні, сенсові, емоційні продукти, підтримувати суспільство та надихати. Самій робити це складно, тому потрібні кваліфіковані люди, які є справжніми експертами у своїх сферах», — каже засновниця LA BOUSSOLE.
Над видавництвом зараз постійно працює шість людей та ще 15 на аутсорсі — дизайнери, коректори, ілюстратори. До випуску зазвичай залучено приблизно 40 людей.
Мало грошей, але багато ентузіазму
Таня Костіна ділиться, що за часів студентства, попри відсутність великих коштів, знайти гроші на друк було легше.
За її словами, команда тоді працювала на великому ентузіазмі та не розчаровувалася досвідом помилок та відмов. Залучити кошти на друк першого випуску спробували через краудфандинг.
Перший випуск журналу присвятили Львову. Його наклад був невеликий, і випуск повністю продали, а на виручені кошти надрукували другий номер про Одесу. За словами Костіної, лише через пів року та після третього випуску постало питання якихось мінімальних гонорарів для команди. Тоді він став самоокупним, а друк почали оплачували з продажу.
Залучення коштів і формування спільноти
Таня Костіна виділяє кілька джерел фінансування LA BOUSSOLE та видавничого бюро punkt publishing:
- Продаж самого журналу LA BOUSSOLE — перше та основне джерело фінансування.
- Реклама. Важливо, щоб у брендів були спільні з проєктом цінності. Зазвичай редакція комунікує з брендом, повідомляє тему випуску та веде діалог на рівні цінностей. Для проєкту це працює — за словами Костіної, вони отримують менш як 10 % відмов на пропозиції реклами.
- Корпоративні клієнти, які замовляють друковані продукти преміумкласу у видавничого бюро. Серед клієнтів: goodwine, «Ресторани Савви Лібкіна», група IT-компаній Netpeak Group та магазин елітної парфумерії Aromateque.
Також LA BOUSSOLE має новий напрям залучення коштів та комунікації з читачами — спільноту. Її почали формувати влітку цьогоріч, тож поки вона працює в тестовому режимі. За 350 грн на місяць учасники отримують доступ до закритого Telegram-каналу з унікальними матеріалами, які не ввійшли до друкованого номеру. Крім того, учасники спільноти можуть долучатися до офлайн-заходів — зустрічей із засновницею журналу чи головною редакторкою Юлею Плохою, а також психотерапевтами чи майндфулнес-коучами.
Частина видавничого бюро punkt publishing
Видавництво punkt publishing виникло наприкінці 2021 року, за кілька місяців до повномасштабної війни. У серпні команда отримала підтвердження статусу суб’єкта видавничої діяльності. За два тижні до російського вторгнення Таня Костіна видала власні дитячі книги, а потім поїхала з донькою за кордон. Улітку 2022-го Костіна повернулася в Україну, але не знала, що робитиме далі, чи вдасться знову видавати книги, а головне — за які кошти.
Утім, багато комерційних клієнтів, які допомагали працювали над LA BOUSSOLE, почали підтримувати та пропонувати продовжувати роботу. «Найважливіше — ухвалити рішення, а інструменти знайдуться пізніше. Саме на базі видавництва вдалося надрукувати 15-й номер LA BOUSSOLE про дитинство, бо багато людей повірили, що такі проєкти мають існувати, бо це теж про збереження культурної спадщини», — каже засновниця punkt publishing.
Зараз, каже Таня Костіна, мало хто сприймає LA BOUSSOLE як традиційний журнал, а більше як вишукане видання.
Тому випуски про дитинство та ідентичність теж можна відносити до книжок. Крім того, випуск LA BOUSSOLE «Дитинство» отримав спецвідзнаку журі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2022» на Міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал» за відповідність форми, змісту та поліграфічного виконання.
Крім журналів, Костіній вдалося видати дві дитячі книги — «Поглянь угору» та «Де сховалися букашки». Зараз їх нема в продажу: частину накладу продали, а частину видавчиня віддала дітям у селах, де люди втратили домівки через війну. Серед останніх виданих проєктів — книга «Більше ніж сервіс» про корпоративну культуру.
Дистрибуція та плани на майбутнє
Окрім сайту, журнал LA BOUSSOLE можна знайти через партнерів проєкту:
- GoodWine;
- PinchukArtCentre;
- бутик-готель Sophia;
- книгарню «Сенс»;
- магазин подарунків Lavla;
- шоурум українських брендів Suknja в Києві та Барселоні;
- шоурум Khmil у Кракові.
Це ті клієнти, які підтримували проєкт після повернення засновниці до України. Придбати журнал можна й на подіях на кшталт «Кураж» або Kyivness. Також є можливість прочитати видання в кав’ярнях, книгарнях, магазинах та творчих просторах Києва, Львова та Одеси — знайти їх можна на сайті за покликанням. Зараз команда працює над темою нового випуску LA BOUSSOLE і хоче присвятити його національній пам’яті про людей, які зараз борються за майбутнє України. Також серед планів — видати дві фотокниги та ще дві книги про дітей та їхнє виховання. Також є велике бажання видати книгу про історії жінок на війні, які Таня Костіна збирає вже понад рік. За її словами, ці історії дуже потужні та матимуть вплив на читачів.
