«ЯКТИТАМ» — локальне медіа, засноване чотирма друзями, яке розповідає про життя Запоріжжя. Зі сторінки в Instagram команда виросла до створення документальних фільмів, подкастів і друкованого видання. Також медіа об’єднує навколо себе спільноту, небайдужу до життя міста.
«Медіамейкер» поговорив зі співзасновницею проєкту Анною Бобіно про те, як створювалося медіа, про контент, подкасти, документальний фільм та те, які виклики постають перед локальними ініціативами сьогодні.
Дружна робота
Медіа «ЯКТИТАМ» заснувало четверо друзів — Анна Бобіно, Ольга Мішевська, Катерина Маркова та Костянтин Андріїв. Зараз кожен із них працює у проєктному менеджменті, а раніше всі були тележурналістами в запорізьких медіа.
«У якийсь момент ми залишили роботу через певні проблеми. У запорізьких медіа тоді була складна ситуація — більшість видань належали або місцевим політикам, або державним структурам», — розповідає співзасновниця медіа Анна Бобіно.
Анна та Катерина ще деякий час працювали на незалежному телебаченні «Громадське ТБ Запоріжжя» (приблизно з кінця 2014 до 2018 року), поки медіа не закрилося через фінансові труднощі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, команда знову обʼєдналась у Запоріжжі: свідомо залишилась та долучилась до волонтерських ініціатив. Анна, наприклад, волонтерила в обласній військовій адміністрації, де налагоджувала комунікації очільника області Олександра Старуха, бо, як розповідає, в той час в області було дуже багато новин, які не висвітлювали в загальнонаціональних медіа.
«Нам було боляче, що про Запоріжжя мало говорять, тож ми вирішили, що мусимо це змінити. Хоча ми не можемо вплинути на медіа в усій країні, вирішили інформувати про ситуацію хоча б для нашого кола друзів. Маючи журналістський досвід, ми створили канал комунікації, де постійно оновлювали новини для всіх, хто шукав інформацію про Запоріжжя», — коментує Анна Бобіно.
24 квітня 2022 року офіційно запустили проєкт. Для назви поштовх дало запитання, яке було найпопулярнішим серед українців на початку повномасштабного вторгнення.
«Кожного дня кожен, хто дивився новини, чув про обстріли, про початок окупації, перше, що писали своїм друзям, родині та знайомим “як ти?”. Ми просто трансформували той меседж в “як ти там” та прибрали пробіли, щоби друкувати це пальцями на телефоні було ще швидше. Додали “там” через те, що люди почали активно евакуюватись і постійно змінювали свою геолокацію. Оскільки ми локальне медіа та прив’язані до Запоріжжя, вирішили, нехай медіа саме питає в тих, хто любить своє місто та турбується про нього, “як ти там, де б ти не був”: як ти там у Львові, як ти там у Києві, як ти там десь у Польщі чи куди б тебе не занесло», — розповідає співзасновниця медіа.
Наразі команда налічує 13 людей. Четверо засновників ділять між собою обовʼязки:
- Костянтин Андріїв пише тексти для Instagram та є головним редактором;
- Катерина Маркова — менеджерка проєктів та продюсеркаподкастів, а коли є фінансування, то Катерина відповідає за грантові заявки та звітність;
- Анна Бобіно раніше продюсувала продкасти, а зараз зосередилася на відеоконтенті й разом із відеоредактором веде TikTok, знімає та озвучує документальні фільми;
- Ольга Мішевська відповідає за офлайн-події в Запоріжжі, координує роботу з митцями й займається продажем мерчу.
Крім цього, у команді є верстальниця, яка робить усі малюнки й дизайн для мерчу. Ще один дизайнер займається анімацією. Інші члени команди пишуть статті, звуковий дизайн, працюють як оператори, фотографи й таргетологи. Команда «ЯКТИТАМ» працює здебільшого на волонтерських засадах, а гонорари за роботу співзасновники часто платять власними коштами.
Формати, теми й вірусні пости
Основною платформою медіа є Instargam (21 900 підписників). У Telegram команда публікує анонси та іншу корисну інформацію для жителів Запоріжжя. У TikTok дублює Reels з Instagram, відео стосуються життя у Запоріжжі, культурних заходів, суспільно важливих подій, також трапляються вирізки з подкастів та відо мерчу. А на YouTube розміщує документальні фільми та подкасти.
Наразі у медіа немає чітких рубрик з конкретною періодичністю, які команда підписує для аудиторії, але всередині команди ділять весь контент на:
- експлейнери (найчастіше в форматі анімації, але бувають і статичні каруселі);
- афіші;
- репортажі;
- колаборації або партнерські матеріали;
- ASMR та атмосферні види міста (це частина Reels);
- інтервʼю з запоріжцями, де б вони не були;
- ситуативні дописи від психологів в залежності від того, що відбувається в місті.
Перший допис, що приніс медіа популярність, розповідав про те, як упродовж багатьох років російський серіал «Моя прекрасна няня» паплюжив репутацію України. Головний редактор Костянтин Андріїв переглянув увесь серіал, щоб підкріпити свої твердження конкретними фактами та відеофрагментами. Допис став вірусним настільки, що багато українських YouTube-блогерів почали робити власні огляди та аналіз різних серіалів. Після цього авдиторія медіа значно розширилася, охопивши не лише запоріжців, а й мешканців інших міст України.
10 років спротиву та трансформацій Запоріжжя
Цьогоріч «ЯКТИТАМ» випустили друкований журнал «10 років спротиву та трансформацій Запоріжжя». Журнал став частиною журналістського дослідження, на основі якого команда створила журнал, стріт-арт об’єкти та сценарії для подкастів.
«Мрія про друкований продукт з’явилася ще два роки тому. Спершу ми думали зробити книгу-мандрівку про всю історію Запоріжжя, але нещодавно така вийшла, тому ми вирішили зосередитися на останніх 10 роках, починаючи із 2014 року», — розповідає співзасновниця медіа.
Під час підготовки команда провела велику кількість інтерв’ю, переглянула відеоконтент, зібрала архівні фотографії, а ілюстраторка Саша Павлова створила ілюстрації. Видання вийшло на 130 сторінок (наклад 500 примірників), де представили унікальні сторінки історії Запоріжжя. На обкладинці видання закодували своєрідну формулу останніх 10 років Запоріжжя. 100 % прибутку із продажів журналу направили до благодійного фонду «Фундація Мрія» для підтримки демобілізованих ветеранів і родин загиблих військових.
«Наш журнал є інтерактивним. Ми додали багато QR-кодів, що ведуть на документальні відео, про які йдеться в кожній статті. Читач разом з автором віднаходить пʼять символів спротиву Запоріжжя, а для цього є спеціальний стікерпак з цими символами, які потрібно вклеювати у визначені місця. Ці п’ять символів спротиву стали основою для стріт-арт-об’єктів, розташованих у місті на тих локаціях, де відбувалися події, описані в журналі. Тому після прочитання можна шукати ці об’єкти в Запоріжжі — це дуже атмосферно!», — ділиться Анна Бобіно.
Документальний фільм
Анна Бобіно знімала документальні фільми ще коли працювала на громадському телебаченні та у громадському секторі, тому, ділиться вона, знімання стрічки для «ЯКТИТАМ» було лише питанням часу.
«Насправді ідею для цього фільму підкинули…російські ракети. Після псевдореферендуму наприкінці вересня 2022 року на тимчасово окупованих територіях Запорізької області наш обласний центр, який залишався під контролем України, зазнав інтенсивних обстрілів. Усе почалося з удару по автоколоні, коли загинуло 44 людини. Після цього в нас був тиждень справжнього терору — окуповані території атакували місто ракетами С-300 та авіаційними Х-22. Почали влучати не лише по інфраструктурі, а й по житлових будинках у центрі міста», — розповідає Анна Бобіно.
Команда довго рефлексувала над подіями й вирішила, що це обовʼязково треба зафіксувати в памʼяті Запоріжжя. Найкращим форматом, який зафіксував би такі великі події довготривало та передав би не лише емоції, а й атмосферу та настрій міста, став формат документального кіно. Так зʼявився фільм «Шрами Запоріжжя».
«Ми часто в нашому подкасті “ЯКТИТАМ?” порівнюємо Запоріжжя з людиною. Сидимо вчотирьох й обговорюємо, яка це була б людина, що б вона любила, які в неї недоліки та що в ній класного. Ці обстріли ми теж вирішили розглянути як шрами на тілі Запоріжжя, шрами, які формують історію й настрій міста. У фільмі ми хотіли показати, як вони з’являлися та що залишають по собі. Це історія не лише про обстріли, а про чотири різні долі людей, які вижили під час цих нападів, і про те, як саме вони змінили місто», — розповіла засновниця медіа.
За словами Анни Бобіно, з дистрибуцією фільму проблем майже не було — його органічно почали показувати невеликі локальні кінотеатри та різні організації. Також виробники отримали запит від стримінгових платформ, зокрема Sweet.TV, із пропозицією розмістити фільм у себе. Усі вони отримали дозвіл на поширення, тому зараз цей фільм доступний на різних платформах.
Розмови чотирьох друзів
Анна Бобіно розповідає, що подкасти стали логічним продовженням медіа «ЯКТИТАМ». Концепція подкасту, як і загалом медіа, з самого початку полягала в пошуку самоідентифікації Запоріжжя. Співзасновниця «ЯКТИТАМ» розповідає, що є багато стереотипів про місто: індустріальне, козацьке, заводське. Але справжнє Запоріжжя набагато глибше, про це й говорять у подкасті.
Особливість подкастів у тому, що це діалог чотирьох друзів — Анни Бобіно, Костянтина Андріїва, Катерини Маркової та Ольги Мішевської.
«Кожен із нас має свій характер і підхід, тому обговорення виходять дуже цікавими. Наприклад, мій улюблений епізод — про смерть. Він з’явився внаслідок обстрілів і важких часів для міста. Ми говорили про особисті переживання, як вперше стикалися зі смертю, і ці переживання дуже пов’язані із Запоріжжям, адже тут ми народилися й виросли», — ділиться співзасновниця медіа.
У першому сезоні ведучі розглядають різні аспекти Запоріжжя, називаючи це чимось на кшталт психотерапії для міста на 10 епізодів. Кожен із них присвячений окремій темі. У другому сезоні розмовляли на більш особисті теми, які стосувалися самих ведучих та їхніх близьких. Ба більше, у другому сезоні команда записала невеликий цикл епізодів із людьми, які пережили окупацію й розповідали про життя в Енергодарі, Мелітополі, Бердянську.
Третій сезон подкасту став частиною проєкту «10 років спротиву» та вперше вийшов у форматі відео. Знімання проходили з живою авдиторією, а події відбувалися в укриттях міста.
Зустрітися із запоріжцями
Команда «ЯКТИТАМ» організовує офлайн-заходи у Львові, Кракові, Києві та Запоріжжі. Це зустрічі з однойменною назвою для запоріжців, де збирають донати та проводять аукціони. Кошти з них спрямовуються на військо, що працює на запорізькому напрямку, і підтримку медіа.
Івент-менеджментом займається Анна Бобіно та Оля Мішевська. Формат подій може бути різним: від написання радіодиктантів (що стало вже традицією), до різних заходів друзів та партнерів у Запоріжжі. Також проводять публічні записи подкастів, екскурсії, вечорниці на Різдво, аби відновлювати українські традиції разом із мистецтвознавицею Льоною Радченко.
Фінансування
Час від часу команда отримує гранти, що допомагає реалізовувати важливі ініціативи, наприклад, вже згаданий журнал «10 років спротиву». За 2,5 роки свого існування, грантову підтримку отримували тричі. У «ЯКТИТАМ» є Patreon і BuyMeACoffee, однак, як розповідає співзасновниця медіа, платформи працюють нестабільно, тож у планах перейти на систему підтримки від Monobank.
«Також нам донатами допомагає наша спільнота, хоча підтримка ще не настільки велика, щоб ми всі змогли залишити основну роботу й повністю присвятити себе “ЯКТИТАМ”. Також ми заробляємо на мерчі — наприклад, зараз починаємо осінню лінійку лонгслівів, на Новий рік у нас були набори з дерев’яними символами Запоріжжя. Гроші із продажу йдуть на розвиток медіа, а також ми відправляємо мерч у подарунок для наших донаторів (із банки в Monobank)», — розповідає Анна Бобіно.
Плани
Наразі команда «ЯКТИТАМ» завершує «10 років спротиву» та готується до звітності. Після цього у планах взяти творчу відпустку всією командою, аби відпочити після складного проєкту. Також редакція планує провести стратегічну сесію, аби уточнити цілі на наступний рік. Велика мрія команди «ЯКТИТАМ» створити офлайн-простір для спільноти в Запоріжжі. «Ми не є класичним медіа, а більше платформа для свідомих запоріжців, тож сподіваємося, що колись зможемо реалізувати цей план. Поки що, залежно від ситуації, працюватимемо в онлайн-форматі й розповідатимемо про те, що цікаво нам і нашій авдиторії», — насамкінець додає Анна Бобіно.
