«ПОМІЖ» — онлайн- та друковане медіа про Дніпро й те, що навколо, або, як самі про себе жартома кажуть засновниці: «гіперлокальне поп-ап медіа». Це slow media, яке має на меті досліджувати Дніпро, його історію, культуру та місцеву ідентичність та об’єднувати довкола себе спільноту людей, які люблять своє місто.
Співзасновниця «ПОМІЖ» Аліна Стаменова каже: «Раніше було круто поїхати в Київ і реалізуватися там як професіонал чи професіоналка. А зараз круто залишитися в рідному місті й тут робити щось корисне, досліджувати його, намагатися зробити кращим».
«Медіамейкер» поспілкувався із співзасновницями та редакторками медіа Олею Василець, Дінарою Халіловою та Аліною Стаменовою та дізнався, як вони розвивають локальне медіа, з якими викликами стикаються й чим надихаються у своїй роботі.
З чого все починалося
Ідея створити нове незалежне медіа про Дніпро виникла ще 2021 року. Тоді нинішня команда «ПОМІЖ» разом із ще однією журналісткою вже були готові до запуску й навіть написали заявку на грант, який так і не отримали. А через деякий час повномасштабний наступ РФ на Україну зовсім змінив плани.
До ідеї запустити медіа повернулися вже у вересні 2022 року, але трохи змінивши тематику. Так з’явився подкаст «ПОМІЖ» про культуру під час війни.
«Ми хотіли робити суто локальний проєкт, але сумнівалися, чи це потрібно. А тема “як культура пристосовується до воєнного часу” здавалася чимось більш загальним і цікавішим широкій авдиторії. Тому ми почали робити подкаст».
Аліна Стаменова
До першого сезону подкасту увійшло 10 епізодів. Ведучі Оля Василець та Дінара Халілова говорили з музикантами, культурними діячами, кінознавцями. Серед гостей були: культурологиня Маріам Найем, стендап-комік Василь Байдак, музикант Антон Слєпаков, кінознавець Олександр Телюк, письменник Максим Беспалов та інші. Вони розповідали, як їхня діяльність змінилася через повномасштабну війну, як пристосувалися до нових умов та що для них було в пріоритеті. Таким чином авторки подкасту хотіли показати, як культурна індустрія в Україні змінилася з початком повномасштабного вторгнення.
«До речі, в цих епізодах теж є локальний контекст. Тому що, наприклад, із кінознавцем Олександром Телюком ми зачепили тему Дніпра та фільмів у Дніпрі. Потім був Макс Беспалов — письменник родом із Дніпра, який написав багато творів про нього. Ще Антон Слєпаков — він теж довго жив у Дніпрі, тут займався музикою, з ним було про що поговорити в контексті нашого міста. Ця тема локальності пролізала в наші проєкти, навіть тоді, коли ми цього дуже сильно і не прагнули», — ділиться ведуча подкасту Оля Василець.
Повернення до локального контексту
Перший сезон подкасту виходив із вересня 2022-го до березня 2023-го. Через якийсь час у медіа з’явився ще й сайт, і постало питання його наповнення. Проте тема культури під час війни не надто надихала команду, тож вирішили повернутися до початкової ідеї медіа про Дніпро.
Редакторка Аліна Стаменова каже: медійниці самі відчували потребу в тому, аби в Дніпрі було медіа про місто, яке б займалося не новинами та інформаційними форматами, а довшими та глибоко спрямованими текстами.
«Ми хотіли досліджувати історію міста, культуру, якісь локальні міфи, ідентичність. Цього нам самим дуже не вистачало і ми зрозуміли, що насправді багато є тем де можна дізнатися щось дуже цікаве, про це розповісти».
Аліна Стаменова
ПОМІЖ — історія назви
Назву для нового медіа придумали ще 2021 року, коли ідея тільки зароджувалася. За словами співзасновниць, хотілося, аби назва була короткою, відображала ідею команди й була пов’язана із Дніпром. Зокрема, в назві закладена ідея транзитності: територіальної та історичної.
«Ніхто не може сказати, де саме розташоване Дніпро: на сході, в центрі чи на півдні України? Певна географічна невизначеність — ми і не Донбас, і не зовсім Південь», — ділиться Халілова.
Стаменова додає, що з часів Київської Русі на території сучасного Дніпра та області завжди перетиналися різні кочові племена, культури, державні устрої тощо. Також назва відображає й невизначеність локальної ідентичності: край козаків, лоцманів, «ракетна столиця», «місто-форпост»…
Дінара Халілова каже, що наративи й міфи про Дніпро часто поширюють та повторюють, особливо не задумуючись, звідки це походить і чи досі є актуальним
«Також мені здається, що в Дніпрі люблять багато говорити про майбутнє, про те якими ми будемо сучасними та класними, як у нас побудують гіперлуп та станції метро від студії Захи Хадід… Але далеко не факт, що це майбутнє буде саме таким, як ми собі уявляємо. І таке відчуття, що зараз ми перебуваємо поміж цих двох реальностей: славетного минулого, оточеного міфами, та цього уявного майбутнього», — додає журналістка.
Контент і платформи
Основа контенту, на якому фокусується медіа — це довгі формати: репортажі, інтерв’ю, нариси, есе, аналітичні матеріали, подкасти. У «ПОМІЖ» немає й не буде новин. А все, що робить команда, зосереджене навколо історії, мистецтва та дослідження міста.
«Мені здається, що велика кількість сучасних медіа, які є в Дніпрі, це сервісні медіа. Вони дуже часто розповідають про те, що відбувається в місті, куди піти, що поїсти, що подивитися. І це, звісно, важливо. Але в нас немає такого формату: ми для заохочення якоїсь дискусії на важливі та складні теми», — пояснює Дінара Халілова.
Зараз у медіа є:
- сайт, де публікують довгі тексти про історію та культуру міста й усього, що з цим пов’язане;
- Instagram та Facebook, що переважно наповнюються анонсами нових випусків подкасту та новинами щодо журналу;
- подкаст, який публікують на різних аудіоплатформах та на YouTube;
- друкований журнал: контент у ньому унікальний, надруковані тексти не будуть дублюватися на сайті чи інших платформах «ПОМІЖ».
Тексти для медіа пишуть здебільшого не журналісти, а професіонали у сферах культури, історії, літератури, урбаністики тощо, які фахово можуть дослідити певну тему й пояснити її зрозумілою мовою читачам. А Дінара або Аліна уже коригують готові матеріали й готують їх до публікації.
З початку запуску медіа друкований журнал не входив у плани. Проте коли така ідея спонтанно виникла під час написання грантової заявки, вирішили, що такий формат чудово пасує цінностям та місії «ПОМІЖ».
Перший випуск журналу «ПОМІЖ» уже вирушив до читачів не лише у Дніпрі. Серед міст, звідки надходили замовлення, — Київ, Львів, Тернопіль,Чернівці, Слов’янськ, а серед країн — Німеччина та США. Також журнал дарують гостям Центру сучасної культури у Дніпрі: митцям, донорам, дослідникам, гуманітарним працівникам тощо. А ще — передають до бібліотек і планують реалізовувати через книгарні.
«Одна дівчина замовила в нас журнал і коли забрала, розповіла, що вона їде в Британію до подруги. У подруги чоловік-британець, він дуже любить подорожувати. І вона розповіла, що везе журнал не стільки подрузі, скільки її чоловіку, бо журнал має переклад англійською. Можливо, це якось його теж зацікавить приїхати сюди», — розповідає Василець.
Журнал про любов до рідного міста
З одного боку команда «ПОМІЖ» вбачає своєю метою об’єднати дніпрян у любові до рідного міста — і тих, хто тут живе, і тих, хто з певних причин давно чи недавно переїхав. А з іншого — прагнуть розповісти про Дніпро тим, хто у місті вперше або жодного разу тут не бував, зокрема й іноземцям. Тому журнал двомовний — українською та англійською.
Редакторки вважають, що в регіонах, зокрема у Дніпрі, не вистачає якісного та глибокого локального контенту. Водночас вони помічають тенденцію до збільшення кількості локальних медіа по всій Україні. Поштовхом дізнаватися й розповідати про рідне місто вважають і початок повномасштабного вторгнення.
«З’явилося якесь інше відчуття цінності рідного міста. І через те, що Дніпро доволі близько до лінії фронту, в небезпеці захоплення, окупації, знищення… Починаєш ще більше цінувати й берегти все, що в тебе є, намагатися зрозуміти своє місто, більше про нього дізнатися, примножити цю пам’ять і закріпити».
Дінара Халілова
Також команда прагне боротися зі стереотипами про саме місто і про те, що регіони — це провінційно та непрестижно. І саме через дослідження рідного міста показувати, що локальна історія та культура не менш цікаві, важливі та варті уваги.
Ще одним важливим тематичним напрямом для «ПОМІЖ» є тема деколонізації. Своїми матеріалами медіа прагне підтримувати дискусію і щодо колоніального минулого міста за часів Російської імперії, і про вплив цієї історії на сучасність міста.
«Нам хотілося би розказати, що Дніпро — це не тільки індустріальне місто і ось ці всі стереотипи, які я не хочу називати. Ми хочемо дати людям можливість побачити Дніпро так, як його бачить частина його мешканців, і, можливо, спробувати закохати людей у місто. Саме журнал — це зізнання в коханні Дніпру від нашої команди, від усіх авторів та дотичних до створення журналу», — пояснює Стаменова.
Дівчата зізнаються: не люблять, коли матеріали про Дніпро пишуть і знімають медіапроєкти, наприклад, із Києва і подають це як якусь ексклюзивну та раніше невідому інформацію про місто. Адже людина, яка не перебуває в контексті міста й має всього кілька днів тут, на думку редакторок «ПОМІЖ», не може глибоко дослідити якусь тему й показати щось нове, особливо для містян.
Хто в команді
Команда медіа зараз — це всього чотири людини, які були співзасновниками «ПОМІЖ»: редакторки Аліна Стаменова, Дінара Халілова, Оля Василець та Андрій Палаш, який э головою ГО «Культура Медіальна» і займається менеджерськими та питаннями фінансування. До цього Оля та Дінара мали досвід роботи в медіа, а Аліна — у сфері медіа, культури та комунікацій. Чіткої структури та ієрархії наразі не мають. Редакторки працюють за принципом «усі роблять усе», а за потреби залучають різних спеціалістів до своїх проєктів: авторів, звукорежисерів, перекладачів, дизайнерів тощо.
Тривалий час для всіх трьох редакторок «ПОМІЖ» був додатковою зайнятістю та «роботою для душі», адже донедавна всі троє мали фултайм-роботи, зараз Оля та Дінара додаткової зайнятості не мають, тож планують більше часу присвятити розвитку цього проєкту. Тому за кожною з медійниць закріплена своя зона відповідальності, залежно від поточних справ і завантаженості. Халілова та Василець займаються подкастом, Стаменова веде соцмережі та керувала підготовкою журналу, а інші поточні завдання ділять між собою.
Здебільшого команда працює віддалено, поточні питання вирішують онлайн у редакційному чаті, час від часу збираються на онлайн- чи офлайн-зустрічі, якщо потрібно обговорити якісь великі проєкти. Та на майбутнє редакція має плани побудувати чіткішу структуру та знайти нових людей.
Фінансування
Робота медіа фінансується грантами, зокрема від Львівського Медіафоруму та USAID. Інституційно редакція «ПОМІЖ» є частиною ГО «Культура Медіальна», що базується та є організацією-співзасновницею в Центрі сучасної культури у Дніпрі.
Перший наклад журналу в 500 примірників надрукували за грантові кошти, а другий у 400 примірників (передзамовлення та 100 штук на продаж) — на кошти читачів. Проте прибутку з продажу журналу редакція не отримає: все зароблене вирішили передавати на потреби ЗСУ. Для читачів примірник коштуватиме 800 грн.
Редакторки зізнаються, що ідеальною моделлю фінансування для медіа була би читацька підтримка, проте ця модель наразі здається не дуже реальною. Навіть якщо перекласти на читачів фінансування хоча б повного циклу виготовлення журналу: від написання текстів до верстки та друку — то вартість готового продукту для споживачів буде зависокою. Про комерційну співпрацю команда теж замислювалася, проте чітких планів наразі не мають.
«Ми тверезо розуміємо спроможність українців платити за медіа. Усі знають, що це треба робити, але мало хто це робить. І звісно, ми розуміємо, що для сталого існування нам потрібно не залежати лише від грантів. Але поки ми лише думаємо, як це зробити», — пояснила Дінара Халілова.
Плани
Їх у редакції чимало: це і розширення команди, і нові формати для медіа, і вдосконалення того, що вже є, а ще розроблення та виготовлення тематичного мерчу. На найближче майбутнє редакція планує стратегічну сесію, аби чіткіше розділити між собою зони відповідальності, можливо, побудувати нову редакційну структуру, краще дослідити свою авдиторію. Також хочуть прийти до більш стабільного графіку виходу контенту: раз на рік журнал, раз на місяць подкаст і раз на тиждень великий текст, а також додати відеоформати.
Щодо пошуку нових людей, то в перспективі до команди «ПОМІЖ» хотіли б знайти щонайменше штатного дизайнера, SMM-ника та грантрайтера й залучити до підготовки матеріалів нових авторів. На майбутнє розглядають також і позицію штатного журналіста, проте нарікають на кризу кадрів, мовляв, важко знайти людей, які були би глибоко занурені у контекст Дніпра, вміли добре писати й не виявили би бажання переїхати до Києва чи інших міст, щоби працювати в більших національних медіа.
