Боротьба за увагу та гроші. Які тренди формуватимуть медійне та рекламне середовище 2025-го — прогноз Activate

Нові тренди в медіа й технологіях визначають майбутнє споживання контенту: від багатозадачності під час споживання контенту, зростання доходів від підписок до розвитку генеративного штучного інтелекту. Якими будуть найбільші виклики для платформ, брендів й авдиторій у наступні чотири роки — розповідаємо про ключові прогнози зі звіту Activate Technology & Media Outlook 2025. 

Частина зображення на обкладинці згенерована ШІ

Дохід від зростання в технологіях і медіа

Згідно із прогнозом, доходи споживчого інтернету та медіа збільшаться на 3,7 % або $403 млрд — з $2,6 трлн 2024-го до $3 трлн 2028 року. Йдеться про доходи від підписки на радіо, музику, продажі книжок, газет і журналів, відеоігри, фільми й серіали, підписки на телебачення, оплати за доступ до інтернету та реклами в інтернеті. 

Глобальні витрати на рекламу забезпечать понад половину зростання доходів споживчого інтернету й медіа. А вагому частину зростання споживчих витрат становитимуть підписки — вони принесуть компаніям щонайменше $136 млрд до 2028 року.

Доходи B2B-технологій і програмного забезпечення зростуть на 6,6 % або $729 млрд — з $2,5 трлн 2024-го до $3,2 трлн 2028 року. Основні джерела доходу — хмарні сервіси, локальні застосунки (які зберігаються на серверах підприємств) та IT-послуги.

Час і увага споживачів

Користувачі стали багатозадачними як ніколи. Багатозадачність створює умовний «32-годинний день» для середньостатистичного американця. З них 13 годин 8 хвилин щоденно у режимі багатозадачності витрачають на медіа та технології. Наприклад, прибирають, працюють, займаються спортом чи готують їсти, поки слухають музику чи дивляться відео. 

Люди почали частіше використовувати технології під час іншої діяльності в умовах пандемії COVID-19. Після різкого зростання з 2019 до 2020 року — з 12 годин 24 хвилин до 13 годин 11 хвилин — нині багатозадачність зростає поступово. За прогнозом, до 2028 року американці використовуватимуть технології в режимі багатозадачності 13 годин 17 хвилин щоденно: збільшиться час на відеоігри, соцмережі, месенджери й перегляд відео, натомість на прослуховування аудіо витрачатимуть трохи менше. Очікується, що багатозадачність користувачів принесе понад $10 млрд індустрії споживчих технологій і медіа.

Найбільше часу з «32-годинного дня» йде на:

• YouTube — 5 годин 18 хвилин; 
• прослуховування музики, подкастів, аудіокнижок — 2 години 29 хвилин;
• відеоігри — 1 година 52 хвилини; 
• соцмережі, включно з переглядом відео, та месенджери — 1 годину 38 хвилин;
• пошук в інтернеті, перегляд сайтів — 1 година 29 хвилин.

Станом на 2024 рік найчастіше американці займалися чимось іще, коли: 

• слухали музику — 72 %; 
• слухали чи дивилися подкасти — 61 %; 
• використовували соцмережі — 52 %; 
• переглядали відео — 49 %; 
• грали у відеоігри — 44 %; 
• читали — 30 %.

Суперкористувачі: перші й лояльніші

Суперкористувачами є 24 % дорослих американців, які витрачають на технології та медіаактивність 18 годин 49 хвилин щодня, тоді як звичайні користувачі — 9 годин 24 хвилини. Вони більше за інших користувачів витрачають грошей на відео, ігри й музику.

Суперкористувачі є у всіх вікових групах у США: серед бебі-бумерів — 5 %, серед покоління X — 21 %, міленіалів — 45 %, покоління Z — 34 %. 

Їхня цінність у тому, що вони першими пробують нові технології та пристрої, а також приносять більше грошей бізнесу. Для порівняння: суперкористувачі, відповідно до звіту, витрачають на відео $79, тоді як решта користувачів — $30; на ігри — $50, а звичайні користувачі — $4.

Ба більше, суперкористувачі охочіше діляться своїми даними з технокомпаніями в обмін на переваги від їхнього продукту. Наприклад, 72 % суперкористувачів проти 40 % інших користувачів залишили свою електронну пошту чи номер телефону під час реєстрації в онлайн-магазині, аби створювати списки бажаного, відстежувати замовлення. А 62 % суперкористувачів проти 28 % звичайних користувачів дозволили онлайн-магазинам відстежувати їхню активність для отримання персоналізованої реклами.

Також суперкористувачі хочуть якнайшвидше отримати доступ до нових технологій та пристроїв (80 % проти 33 %). На відміну від звичайних користувачів, які хочуть відчути переваги від нового продукту, суперкористувачі насамперед хочуть ще й отримати статус першого користувача.

Суперкористувачі на відміну від решти юзерів частіше використовують платформи зі штучним інтелектом 2024 року:

• у 2,9 раза частіше використовували платформи генеративного штучного інтелекту принаймні раз на місяць; 
• у 3,8 раза частіше створювали зображення за допомогою ШІ протягом року;
• у 4 рази частіше починали щось шукати в інтернеті саме із платформ зі штучним інтелектом. 

У звіті йдеться, що суперкористувачі значно частіше за інших рекомендують бренди, якими користуються, діляться своїм досвідом серед знайомих або в соцмережах.

Крім того, суперкористувачі в опитуванні розповіли, що здебільшого почуваються комфортно, коли самовиражаються в інтернеті. 

Так, 82 % відповіли, що отримують задоволення від того, щоби бути в курсі останніх новин і трендів про технології. 77 % суперкористувачів вважають, що краще можуть виразити себе саме онлайн. Також 77 % переконані, що те, як вони представляють себе онлайн не менш важливо від того, як вони представляються особисто. 

Генеративний ШІ та майбутнє пошуку

У звіті вказують, що нині 60 % пошукових запитів вирішуються через генеративний штучний інтелект. Дослідження показує, що 15 млн дорослих американців спершу шукають інформацію через одну із платформ з генеративним штучним інтелектом перш ніж перейти до традиційних пошуковиків. 

Згідно із прогнозом, до 2028 року 36 млн користувачів у США починатимуть шукати інформацію із платформ генеративного ШІ.

Найчастіше генеративний штучний інтелект просять пояснити інформацію, надати рекомендації, підготувати короткий звіт по знайденій інформації, перекласти інформацію з однієї іншою мовою, вдосконалити текст (наприклад, електронний лист). 

Водночас традиційні пошуковики активно впроваджують генеративний ШІ на своїх платформах. Наприклад, Google використовує Gemini, а Microsoft Copilot для покращеного пошуку. 

У звіті називають три хвилі зміни пошуку через генеративний штучний інтелект. Нині перша хвиля — вільний пошук. Інформація доступна для всіх і через традиційні пошуковики, і через платформи з генеративним ШІ, однак необхідно покращувати алгоритми для видачі точнішої інформації. 

Надалі, за прогнозом, буде друга хвиля — пошук прихованого контенту. Тоді для отримання інформації необхідна автентифікація користувача або оплата. Щоб повністю замінити традиційні пошукові системи, платформам із генеративним ШІ потрібно укладати угоди про співпрацю, зокрема з медіа. Зараз низка медіа, серед них The New York Times, позиваються проти OpenAI та Microsoft через несанкціоноване використання їхніх матеріалів і порушення авторського права. 

Третя хвиля передбачає, що люди зможуть не лише шукати інформацію, а й бронювати квитки чи купувати товари через платформи з ШІ. Однак для цього потрібна співпраця з іншими сайтами або вдосконалення штучного інтелекту, аби він міг обробляти платежі.

Штучний інтелект та співпраця з медіа

У дослідженні йдеться, що медіа активно шукають можливості для партнерств із компаніями-розробниками генеративного ШІ, щоб не опинитися осторонь під час розвитку оновлених пошукових систем. 

Associated Press та The Atlantic уклали з OpenAI угоди про фіксовані виплати за використання контенту. А угода Financial Times з OpenAi передбачає, що виплати залежать від кількості інформації, яку користувач отримує на основі контенту цього видання.

Der Spiegel, Time, Fortune мають ліцензійні угоди з Perplexity. Виплата залежить від частки доходу, отриманого від використання контенту медіа в результатах пошуку з використанням генеративного штучного інтелекту.

У дослідженні пропонується декілька сервісів для ліцензування й захисту медійного контенту від ШІ:

• ScalePost — допомагає медіа керувати використанням їхнього контенту та отримувати плату за це, а платформам із генеративним ШІ — залучати нові медіа до програми ліцензування контенту.
• Verify — допомагає медіа з ліцензуванням їхнього контенту та відстеженням використання контенту ШІ;
• Human Native — є посередником між медіа та платформами ШІ: медіа можуть передати компанії свій контент і дані, які стануть доступні для штучного інтелекту (як для навчання, так і для генерації відповідей на запити).

Разом із ліцензійними угодами й захистом контенту медіа впроваджують інструменти для GEO-оптимізації (generative engine optimization). Вона підвищує видимість на платформах, що використовують штучний інтелект для генерації відповідей, відходячи від традиційної SEO-оптимізації, основне завдання якої є покращення видачі у пошуковиках.

У звіті також наводять приклади інструментів для оцінювання GEO-оптимізації:

• Profound — аналізує, як бренди показуються в результатах пошуку генеративного ШІ (ChatGPT, Microsoft Copilot, Perplexity, Google AI Overviews), пропонує стратегії підвищення видимості брендів для ШІ;
• HubSpot — аналізує частоту появи бренду в результатах пошуку генеративного ШІ, тон та настрій цих відповідей, а також порівнює результати з конкурентами.

Стратегії для залучення читачів

Щоб конкурувати із платформами з генеративним ШІ, медіа рекомендують покращувати контент і робити його унікальним та пропонують стратегії для залучення читачів:

1. Обмежений доступ до контенту

У звіті рекомендують розміщувати частину контенту за платним доступом або просити користувачів зареєструватися, щоб захистити матеріал від збирання штучним інтелектом.

2. Онлайн-покупки

Додавати можливості купівлі товарів або бронювання послуг одразу на сайті, чого поки що немає на платформах зі штучним інтелектом.

3. Актуальні новини

Надавати інформацію, яка важлива саме зараз, оскільки штучний інтелект часто не може обробляти дані в реальному часі.

4. Інтерактивний контент

Створювати опитування, ігри, а також давати можливість користувачам коментувати матеріали. 

5. Мультимедійні формати

Створювати відео, подкасти та прямі етери на противагу звичайному тексту, який ШІ може відтворити.

Пошук товарів і персоналізовані пропозиції

Згідно зі звітом, генеративний ШІ надаватиме персоналізовані рекомендації, швидко реагуючи на вподобання та зворотний зв’язок користувача. Наприклад:

• створюватиме та вдосконалюватиме музичні плейлисти відповідно до смаків, настрою та обставин користувача;
• рекомендуватиме фільми за улюбленими жанрами, структурами сюжетів і візуальними стилями;
• відбиратиме електронні книги відповідно до улюблених тем і персонажів. 

Також Activate прогнозує, що ШІ вдосконалить пошук продуктів і послуг, адаптуючи рекомендації до зворотного зв’язку користувача в реальному часі. Що це може бути:

• пропозиція конкретного продукту, що відповідає потребам і вподобанням користувача;
• рекомендація магазину, ґрунтуючись на очікуваннях користувача щодо ціни, швидкості доставки та якості обслуговування.

Занепокоєння щодо штучного інтелекту

Попри те, що платформи генеративного штучного інтелекту мають свої переваги, у користувачів залишаються занепокоєння. Перестороги є і в тих, хто вже користується платформами з ШІ, і в тих, хто поки не користується. 

Найчастіші занепокоєння — щодо приватності, точності інформації та того, що ШІ може забрати в людей роботу. Ці пункти найбільше хвилюють як користувачів генеративного ШІ, так і не користувачів ШІ. Найменше ж турбує те, як генеративний штучний інтелект може вплинути на навколишнє середовище.

Стримінгові сервіси: сучасна ситуація й перспективи

У звіті прогнозують, що стримінгові сервіси зростатимуть і поступово витіснять традиційне телебачення. Так до 2028 року прогнозується стабільний загальний час, витрачений на перегляд відео, із поступовим витісненням традиційного ТБ стримінгами.

Ринок стримінгових платформ залишатиметься конкурентним, компаніям доведеться боротися за увагу користувачів. Нині найпопулярнішим стримінгом у США є Netflix. Далі йдуть Tubi, Prime video, The Roku Channel, hulu, Disney+, Paramaunt+.

У звіті виділяють три моделі стримінгових платформ: 

• Платні сервіси (Netflix, Disney+, Hulu) — користувачі платять за підписку без реклами або за іншим тарифом платять за обмежений показ реклами.
• Безплатні сервіси з рекламою (Tubi, Pluto TV) — користувачі дивляться рекламу замість оплати.
• Сервіси з комбінованим доступом (Peacock) — є і безплатна версія з рекламою, і платна підписка.

Усе більше користувачів обирають варіанти підписки на стримінгові сервіси з рекламою: вони дешевші, ніж тарифи з її повною відсутністю. Платформи частіше збільшують вартість безрекламних підписок, щоб максимізувати дохід від користувачів, які менш чутливі до ціни. Наприклад, на Netflix підписка з рекламою в січні 2023-го та жовтні 2024-го коштували $6,99 у США, а ось вартість підписки без реклами зросла з $13 до $16 за півтора року.

А також так стримінги стимулюють переходити на дешевші тарифи з рекламою. Завдяки підпискам із рекламою стримінгам вдається отримати навіть вищий дохід на одного користувача, ніж підписки повністю без реклами. Кількість користувачів, які користуються підпискою з рекламою, зростає більше, ніж кількість користувачів із безрекламним тарифом. 

Так у другому кварталі 2023-го користувачі з підпискою з рекламою становили лише 2 % авдиторії Netflix, а вже у другому кварталі 2024-го таких підписників 15 %. 

Prime Video запустив підписку з рекламою лише 2024 року — станом на другий квартал вже 83 % авдиторії стримінгу обрали підписку з рекламою. 

Значне зростання авдиторії на підписці з рекламою також у Disney+ — з 8 % 2023 року до 32 %. Невелике зростання в hulu — з 57 % до 58 %, а у HBO max авдиторія не змінилася — 21 % користувачів користувався тарифом із рекламою і 2023, і 2024 року. 

Відео в соцмережах

У звіті відзначають зростання перегляду відео в соцмережах. З 2019 до 2024 року час перегляду зріс на 21 %. До 2028 року зростання сильно уповільниться — до 2%.

Перелік популярних кріейторів на різних платформах відрізняється, тобто авдиторія цих кріейторів на різних майданчиках майже не перетинається.

Охоплення основних платформ

YouTube має найбільше охоплення — 211 млн щомісячних користувачів у США.

• Facebook: 185 млн користувачів, найбільша частка серед вікових груп 35–55+ років (35 %).
• Snapchat: найактивніша авдиторія — 18–34 роки (45 %).
• TikTok: 112 млн користувачів, з них 18–34 роки — 38 %.
• Instagram: 143 млн користувачів, з них 18–34 роки — 37 %.

Згідно з дослідженням Gemius станом на квітень 2024, в Україні найбільша авдиторія у Facebook — 14,1 млн користувачів, на нього витрачали в середньому з телефонів та комп’ютерів 33 хвилини 53 секунди. Далі:

• YouTube — 13,7 млн користувачів, середній час 46 хвилини 50 секунд;
• Instagram — 8,9 млн користувачів, середній час 11 хвилини 33 секунди;
• TikTok — 5,1 млн користувачів, середній час 3 хвилини 19 секунд. 

Крім того, Telegram є найпопулярнішою соцмережею, якою українці користуються для спілкування та споживання новин, відповідно до дослідження USAID / Internews. Українці активно спілкуються і у Viber, але мало читають там новини. 

Наразі Instagram і Facebook отримують найбільший дохід від реклами на одного користувача щомісяця. Водночас у звіті прогнозують, що TikTok та Instagram будуть найдинамічніше розвиватися як рекламні платформи.

Так, рекламний дохід Instagram 2024 року оцінюють у $29 млрд, а на 2026 рік прогнозують $37 млрд (+14 %). Дохід з одного користувача:

• 2024 рік — $16,74/місяць;
• 2026 рік — $20,02/місяць (+9 %).

Рекламний дохід TikTok з 2021 до 2024 року зріс на 68 % — з $2 млрд до $9 млрд (+68 %). Згідно із прогнозом, до 2026 року дохід зросте на 26 % — до $15 млрд.

Перегляд спортивних подій: тенденції

У дослідженні вказують, що спостерігається поступове зниження популярності традиційного телебачення для перегляду спорту. Кількість американців, які дивилися спортивні події на телебаченні, дещо знизилася за останні два роки — з 70 % до 69 % з 2022-го до 2024 року. 

Натомість зростає популярність стримінгових платформ завдяки доступності на різних пристроях. Збільшилася частка американців, які дивляться спортивні трансляції через стримінги: з 41 % 2022 року до 60 % 2024 року. Це стосується перегляду на телевізорах, мобільних пристроях, планшетах, комп’ютерах чи ноутбуках.

Аудіо: музика, подкасти й аудіокниги

Американці, згідно зі звітом, витрачають на прослуховування аудіо 22 % від загального часу, витраченого на споживання контенту. Американці в середньому 2 години 49 хвилини на день слухають аудіо: музику, подкасти, аудіокнижки (без врахування аудіо, яке транслюється у соцмережах). 

Немає аналогічних даних про те, як споживають аудіоконтент українці. Відповідно до дослідження Kantar Ukraine, 18 % опитаних щодня слухають радіо, а більш ніж половина користувачів слухали радіо годину або менше ніж годину. Третина опитаних українців найчастіше слухали подкасти про політику й науку.

Торік лейбл Pomitni презентував дослідження про музичні вподобання українців, опитавши 857 респондентів від 14 до 45 років. За їхніми результатами, 85 % опитаних слухають музику майже щодня, а платять за прослуховування музики 58 % респондентів.

З 221 млн слухачів аудіо у США, 132 мільйони (60 %) слухають кілька форматів аудіоконтенту. Найпопулярніші формати: 

• Музика: слухає 91 % користувачів;
• Подкасти: слухають 53 % користувачів;
• Аудіокниги: слухає 51 % користувачів.

Крім того, прослуховування аудіо — найбільш багатозадачна діяльність. 68 % американців виконують декілька справ під час цього (крім аудіокнижок). 

Найпопулярнішим сервісом для прослуховування музики є YouTube (62 %), за ним ідуть Amazon (37 %) та Spotify (34 %). Apple Music на п’ятому місці за популярністю (24 %). 78 % слухачів у США платять за музику, з них третина — молодші за 35 років.

Перспектива подкастів

Згідно з дослідженням, майже половина дорослих американців слухає подкасти. За прогнозом, кількість таких слухачів зросте на 3,6 % з 2024 до 2028 року — зі 117 млн до 135 млн. Крім того, 90 % слухачів музики та подкастів використовують одну й ту саму платформу для прослуховування як музики, так і подкастів.

Також Activate прогнозує збільшення доходів від реклами в подкастах: із 2,3 млрд до 3,1 млрд із 2024 до 2028 року. Ці доходи в основному отримають найпопулярніші творці подкастів. З понад 4,2 млн доступних, 25 найпопулярніших подкастів слухає майже половина авдиторії, яка слухає подкасти — 48 %.

Медіа теж продовжують розвивати подкасти, однак за ексклюзивний аудіоконтент вони пропонують платити. Видання The Economist запустило передплату на подкасти — The Economist Podcasts+. За $49 на рік або $4,90 на місяць відкривається доступ до всіх подкастів. The New York Times пропонує доступ до подкастів за $50 на рік або за $6 на місяць. Крім того, з жовтня 2024 року медіа вимагає підписку, аби отримати доступ для деяких архівних шоу. 

Музика й фанати

Музичні фанати взаємодіють зі своїми улюбленими виконавцями у різний спосіб. 71 % американців відповіли, що брали участь принаймні в одній фанатській взаємодії протягом року. 

Найчастіше ця взаємодія проявляється в тому, що фанати діляться улюбленою музикою в соцмережах (31 %). Також популярною активністю є відвідування концертів (28 %), купівля вінілових платівок чи CD-дисків (26 %), підписування в соцмережах (25 %), купівля мерчу (20 %). Крім того, 24 % відповіли, що створюють музику як частину фанатської взаємодії. 

У Activate прогнозують, що музичні стримінги надалі посилюватимуть співпрацю з виконавцями, щоби пропонувати слухачам певні переваги. Наприклад, в Apple Music через Set Lists американці вже можуть знаходити майбутні концерти улюблених артистів, також про лайв-події можна дізнаватися через Spotify. Водночас через Amazon Music шанувальники можуть придбати ексклюзивний мерч. 

Електронна комерція, реклама й дані

Рекламні витрати у США досягнуть $500 млрд до 2028 року, відповідно до прогнозу. Понад 20 % рекламного зростання припадатиме на ритейл-медіа — це вид реклами товарів на сайтах і в додатках ритейлерів. Це спосіб заробляти гроші, пропонуючи брендам рекламуватися там, де покупці вже шукають товари. Наприклад, на MakeUp ви бачите «рекомендовані товари» або рекламу в пошуку.

Як вказують у дослідженні, ритейл-медіа впливає на те, як споживачі знаходять і досліджують бренди та продукти. Надалі бренди мають вивчати наміри потенційних покупців, щоб показувати максимально релевантну рекламу, а це підвищуватиме продажі. 

Водночас дані про потенційних покупців важливі на лише для ритейл-медіа, а й для запуску рекламних кампаній у соцмережах і на телебаченні, яке залишиться важливим джерелом для просування, доповнюючи диджитальні рекламні платформи.

За прогнозом, дохід від eCommerce, або електронної комерції, — тобто купівлі та продажу товарів або послуг через інтернет — зросте на $3 трлн у США протягом наступних чотирьох років. 

Зростання ритейл-медіа залежатиме від того, як продавці використовуватимуть свої дані, щоби заробляти на відвідувачах та їхній активності на сайтах. Також ці дані допоможуть утримувати авдиторію поза платформою: через соцмережі, інші сайти та телебачення.

За прогнозом, ритейл-медіа отримають понад $100 млрд доходу від реклами до 2028 року. Ритейл-медіа перетворюються на медіакомпанії.

За прогнозом, ритейл-медіа отримають понад $100 млрд доходу від реклами до 2028 року. 

Частина «медіа» в контексті ритейлу стосується рекламних можливостей, які надають ритейлери, подібно до традиційних медіа — телебачення чи друкованих видань. Однак ритейл-медіа використовує дані про поведінку покупців для персоналізованої та точнішої реклами. 

Сучасні споживачі всіх вікових груп здійснюють покупки через кілька каналів — різноманітні онлайн-платформи для пошуку натхнення та дослідження, включаючи ритейл, соцмережі й пошуковики, платформи з генеративним штучним інтелектом.

Водночас молодші онлайн-покупці частіше використовують соцмережі, ніж традиційні пошукові системи, для натхнення та пошуку потрібних товарів.

Генеративний штучний інтелект дедалі більше впливатиме на купівлі, а саме на пошук як інформації про конкретні товари, так і референсів для натхнення. У звіті прогнозують, що надалі ритейлери мають інтегрувати у свої платформи шопінг-асистентів на основі ШІ.

Покоління користувачів: цифровий розрив і вподобання

Технології стають звичним явищем для різних поколінь, але між різними віковими групами залишається цифровий розрив. Міленіали й покоління Z глибше занурені в цифровий світ, ніж покоління X і бебі-бумери. Молодші покоління витрачають значно більше часу на технології, інтернет і медіа.

Кожне покоління має свої вподобання. Міленіали та зумери першими освоюють нові технології та пристрої: наприклад, AR-застосунки, гарнітури VR/MR. Бебі-бумери більше використовують традиційне телебачення. Водночас бебі-бумери та покоління X потребують більше пояснень і таргетної реклами, щоб вони звикли до нових технологій та пристроїв.

Також молодші покоління охочіше діляться своїми даними для персоналізації покупок. Водночас усі покоління хвилюються щодо порушення приватності й безпеки.

Тим часом популярними соцмережами користуються всі покоління. YouTube Music і Spotify — лідери серед усіх вікових груп для музики. Instagram і TikTok домінують серед покоління Z, тоді як Facebook популярний серед старших американців.

Про платформи генеративного ШІ обізнані всі покоління, однак найчастіше їх використовують міленіали й зумери — 71 % та 66 % відповідно. Натомість серед бебі-бумерів використовували генеративний ШІ 27 %, хоча знають про нього 63 %. Серед покоління X використовували 50 %, а знають — 73 %. 

У звіті зазначають, що технологічні компанії мають не лише задовольняти потреби молодших поколінь, але й скорочувати цифровий розрив. Пропонують створювати персоналізовані досвіди, які відповідають потребам старших поколінь, залучаючи їх до більшої активності онлайн.

Як пристосуватися до нового рекламного середовища

Рекламна галузь переживає зміни. Щоб досягти успіху в новому рекламному середовищі, всі учасники ринку — від маркетологів до технологічних компаній — мають адаптуватися. 

На основі дослідження маркетологам рекомендують організувати роботу з даними й переходити у кросканальний маркетинг — тобто охоплювати різні платформи взаємодії бізнесу із клієнтами

Медіа та стримінговим сервісам рекомендують розглядати партнерства з ритейл-медіа та з компаніями, що працюють із даними споживачів, та спрощувати взаємодію користувачів зі своїми платформами.

Ритейлерам рекомендують покращувати досвід споживачів, запускати партнерства та рекламу й онлайн, й офлайн, розробити стандарт ритейл-медіа. 

AdTech-компаніям, згідно зі звітом, потрібно буде вдосконалювати таргетинг і можливості атрибуції (тобто визначення, що саме посприяло збільшенню продажів певного бренду або досягненню будь-якої іншої мети бізнесу). Натомість маркетингові компанії мають гарантувати використання даних на всіх етапах роботи. А дата-компанії мають впроваджувати нові методики вимірювання даних.