«Вечір» — тематичне медіа від агенції медійного росту «АБО», яке існує з березня 2023 року та орієнтується на вечірню тематику. Медіа пише про вечори українців колись та тепер, радить книги й фільми та розбудовує сервісний складник для якісних і цікавих вечорів — готує репортажі про неординарні місця чи добірки закладів, де можна гарно провести свій вечір.
Про пів року роботи медіа, успіхи та помилки, контент, а також перший документальний фільм «Медіамейкеру» розповіла шеф-редакторка «Вечора» Ірина Андрейців.
Ідея та запуск медіа
Наприкінці 2022 року журналістка Ірина Андрейців вирішила звільнитися з попередньої роботи та розглядала нові пропозиції. Тоді їй написав співзасновник агенції медійного росту «АБО» Олександр Білінський і поцікавився, чи вона ще шукає для себе новий проєкт. Після першої зустрічі наживо в кав’ярні та спілкування про вакансію в агенції медійниця зрозуміла, що більше не розглядає ніяких пропозицій, бо вже вигадує рубрики та формати саме для цієї роботи. Андрейців запропонували очолити напрям розвитку тематичних медіа в «АБО».
На той момент майбутнє медіа вже існувало в соцмережах як проєкт «Доброго вечора, ми з України». На Facebook-сторінці проєкту вже було понад 14 000 читачів і майже 8000 — в Instagram. «Його створили креаторки команди “АБО”, які перепаковували цікаву інформацію під дописи у соцмережах та створювали авторські креативи. Виходить, що база для роботи вже була, і це перевага. Але були й складнощі, адже деякі люди відписалися, коли ми запустили медіа, бо звикли виключно до попереднього контенту. Переді мною поставили завдання створити повноцінне медіа з концепцією, командою та сайтом», — ділиться Ірина Андрейців.
30 березня 2023 року команда оголосила про запуск нового медіа «Вечір» на сторінках у Facebook та Instagram. Фінансують «Вечір» коштом «Медійної програми в Україні» від Internews та власних коштів «АБО». За словами шеф-редакторки, раніше на українському чи закордонному медіапросторах не знайшлося нічого схожого, за винятком газети про вечірній Київ, яку заснували ще на початку минулого століття. Траплялося, що певні медіа писали про вечірні події, додавали цей концепт до контенту, але повністю зосередження на вечорах не було.
«В Україні є чудові лайфстайл-медіа, які публікують окремі матеріали про сон чи вечірні події, але ми формуємо своє медіа виключно довкола вечорів. Вечори — це спільний знаменник для людей.
Мама маленької дитини, воїн у ЗСУ, бабуся та дідусь, бариста в кав’ярні чи організатор подій — у всіх є вечори й усі в цей час чимось займаються».
— шеф-редакторка «Вечора»
Створення контенту
Коли Ірина Андрейців думала над концептом медіа ще до його запуску, то роздумовувала над запуском дайджесту новин. «Я прописала його в плані, але чоловік, який теж працює журналістом, розкритикував ідею, бо людям ввечері не треба ще новин — для цього є багато інших суспільно-політичних медіа. Тоді я запропонувала робити анонси — не повідомляти, що було, а писати про те, що буде. Ця іде відгукнулася команді, ми допрацьовуємо та змінюємо ідеї, щоб усе було сервісним і людям було корисно», — пояснює журналістка.
Під час запуску команда«Вечора» планувала створювати до п’яти текстів на день, але зараз виходить один чи два. Керівниця медіа каже, що команда розуміє, що цього недостатньо, адже медіадослідження чітко показують — чим більше контенту, тим вищий шанс на успіх. Це пов’язано з тим, що медіа ще шукає людей в команду і деякі формати текстів виходять довшими, ніж очікувалося. Медіа не пише новин, але планує розвивати короткі формати. А ще — експериментує з форматом кросвордів. Наприклад, про слова, які додалися до нашого словникового запасу під час повномасштабної війни, або назви професій, яких більше не існує.
Зараз команда «Вечора» тестує новий формат роботи — щотижня призначає нового чергового редактора ідей з команди, який задає тон всьому контенту медіа та пропонує ідеї текстів і форматів для різних рубрик. Ця ідея виникла невипадково, адже попри спільні цінності команди кожен має свою сферу зацікавлення, коло спілкування та стежить за різними людьми в соцмережах. Завдяки експерименту кожен із членів команди може проявити себе, свої ідеї та урізноманітнити контент медіа.
Принципи і табу «Вечора»
Шеф-редакторка «Вечора» вважає, що команда може писати про будь-що, якщо це не суперечить принципам медіа та загальнолюдським цінностям. Якщо брати до уваги тексти про вечори українців із рубрики «Життєстиль», то це не можуть бути розповіді про вечори дотичних до російського бізнесу, фігурантів журналістських розслідувань чи тих, хто відбілює свою репутацію.
Ірина Андрейців каже, що «Вечір» писатиме про все, що даватиме читачам ресурс розвивати Україну та допомагатиме їм зрозуміти, чи варто спробувати певний досвід. «Нещодавно був репортаж про курси чоловічої харизми, ми могли написати, як це круто, який цікавий коуч проводить тренінги, але вирішили показати, що насправді там чекає чоловіків та яке ставлення до жінок намагаються там просувати. Водночас ми закрили обличчя чоловіків, які прийшли на вступну зустріч. Якщо немає табуйованих тем, то це не означає, що варто поводитися неетично. Також намагаємося писати коректними словами, адже вони мають значення», — додає Ірина Андрейців.
Тексти про емоції та сервісний складник
Андрейців ділиться, що команда старається створювати матеріали на основі трьох пунктів:
- Емоції. Бо навіть корисні матеріали не будуть цікаві людям, якщо в них нема того, що заряджає.
- Сервісний складник. Після матеріалів читачі мають зрозуміти, чи хочуть вони відвідати певний захід, витрачати на нього свій час чи повторювати чийсь досвід.
- Вечірня тема. Цього стосується все, що пов’язане з вечором як порою доби — сон, кіно, музика чи якісь вечірні події.
Стиль життя, їжа, відверті теми та вечори, що увійшли в історію
На сайті «Вечора» є 7 рубрик, які команда спільно створювала та доповнювала. Спершу була рубрика про рецепти страв, але такий контент не читали, тому його реформували в рубрику «Вечеря». Там пишуть про все, що пов’язано з їжею, зокрема про місця, де можна повечеряти.
«Ми хотіли робити добірки закладів для вечері по областях, але такого контенту вже багато в інших національних і регіональних медіа. Тому ми вирішили знайти якусь родзинку й склали спеціальну анкету про заклади в обласних центрах України. У ній ідеться про середній час очікування страви, середній чек, наявність дитячого меню чи дитячого куточка, а також чи можна прийти повечеряти з тваринами. Це про сервісний складник, адже побачивши матеріал про те, скільки часу потрібно буде витратити в закладі, можна краще спланувати вечір. Ми проаналізували всі області, крім Херсонської, Донецької, Луганської та Криму», — каже Ірина Андрейців. Останній матеріал із цієї серії вийшов про 7 місць, де можна повечеряти в Миколаєві, а результати анкетування є наприкінці опису закладу в кожному матеріалі.
Інша рубрика — «Наш запал» — об’єднує тексти про вечірні досвіди відомих людей в історії або класні історичні події, що відбулися ввечері. Текст про вечори Івана Франка досі стабільно має кілька переглядів на день. На початку запуску «Вечора», за статистикою та коментарями, це була одна з улюблених рубрик читачів. Редакторка каже, що останнім у цій рубриці був текст про професію ліхтарників і наразі випуск матеріалів у цій рубриці призупинили, щоб знайти цікавий підхід до теми.
Коли команда створювала рубрики для сайту, то намагалася розрахувати час для підготовки певних матеріалів. Спершу рубрику «Життєстиль» планували організувати, аби журналіст поспілкувався пів години з потенційним героєм, за кілька годин опрацював розмову й написав короткий матеріал. Ірина Андрейців ділиться, що в планах медіа було випускати до цієї рубрики п’ять текстів на тиждень. На практиці це забирало багато часу (лише комунікація з героями займала 80 %), часом розмови затягувалися, люди відмовлялися чи часто переносили зустрічі. «Зараз ця рубрика ще в процесі трансформації, але ми хочемо, щоб вона теж була сервісною. Прочитавши статтю про вечори когось іншого, люди мають розуміти, чи хочуть повторити цей досвід. Є ті, хто регулярно ходить на чайні церемонії чи відвідує стендапи, і може про це розповісти та запалити», — ділиться шеф-редакторка.
Однією з візитівок медіа є рубрика «Під ковдрою» — тексти на відверті теми, які пише авторка під псевдонімом Пані М. Ірина Андрейців помітила цікаву тенденцію — її тексти читають, зберігають дописи в соцмережах, але з кожним новим текстом хтось відписується від сторінки медіа. Так було з текстом, натхненним кліпом гурту «LATEXFAUNA», і медійниця каже, що справа може бути в неналежному рівні сексуальної освіти суспільства та наявності сорому щодо певних тем.
Фільми та тексти на локальні теми
Нещодавно «Вечір» презентував документальну стрічку «Харків. Тихий центр» — фільм про трьох харків’ян, які, за словами Ірини Андрейців, посилюють патріотичний вайб міста й розвивають його, свідомо обравши залишатися вдома. Ідея робити фільми для «Вечора» належить Олександру Білінському. Агенція медійного росту «АБО» раніше мала досвід створення документальних фільмів для «Меморіалу» про загиблих захисників, а зараз вирішили зняти фільм під іншим емоційним кутом. Над ним працювали режисер Лев Коротаєвський, журналістка Еля Серкожаєва та оператор Павло Бондаренко.
Фільм уже презентували офлайн у Києві, Харкові та Львові, а зараз його можна переглянути на YouTube-каналі медіа. Команда вже монтує другий фільм про Суми, після чого буде поїздка в Чернігів. За словами Андрейців, мета цих фільмів — показати не лише біду прифронтових територій, але й людей, які там живуть, і яким може боліти, якщо говорити лише про складність прикордонного та прифронтового життя. «Вони живуть, розвиваються, розвивають простір навколо себе та своє місто. Ми бачимо потенціал в цих історіях і сподіваємося на довгу хорошу роботу», — підсумовує Ірина Андрейців.
Поза тим, медійниця давно хоче, щоб у медіа вийшов репортаж про пекаря, який пече хліб у нічну зміну, аби люди вранці вже могли його їсти. «Складно знайти автора для цього матеріалу, але віримо, що нам вдасться. Вечори цих людей важливі, бо якби вони проводили свої вечори якось інакше, ми б не мали свіжого хліба», — розповідає Андрейців.
Шеф-редакторка також згадує текст про пару з Полтавщини, яка в шлюбі вже понад 40 років, живе у рідному селі та має своє господарство. Як вважає шеф-редакторка, це історія, яка змушує видихнути, відволіктися від негативу довкола та надихнутися чужим затишним вечором. «Медіа “Вечір” має допомагати читачам відновлювати ресурс, адже з новинами про вибухи та терор це зробити важко. Я бачу за відгуками, що ми допомагаємо людям перемкнутись і що це на часі», — додає Андрейців.
Ще один текст на локальну тему — «Мовчки тримаємось за руки: 480 вечорів однієї сім’ї в окупації» про вечори літнього подружжя, яке досі живе в окупації. У тексті герої розповідали, де беруть ресурс на взаємопідтримку, щоб жити в таких умовах. «Хоча ця історія на важку тему, але вона життєствердна — ми пам’ятаємо, що там наші люди й що вони тримаються. Такими текстами ми можемо боротися з російськими наративами, що там залишилися люди, які підтримують Росію», — каже Ірина Андрейців.
Команда та співпраця з локальними авторами
«Ще до запуску медіа, в січні 2023-го, першою людиною в команді стала наша головна редакторка Таня Павліченко, з якою ми колись були однокурсницями на факультеті журналістики у Львові. Вона подавала свою кандидатуру на посаду журналістки, але я бачила її саме редакторкою. На щастя, її цікавила редактура, вона сформувала своє бачення роботи й зараз точно перебуває на своєму місці», — згадує Ірина Андрейців.
У команді також є журналістка Ольга Бродська, яка готує репортажі на вечірні теми, та гастрономічний журналіст Артем Кузьменчук. За оформлення соцмереж та створення креативів відповідають креаторки Саша Семенченко та Ярослава Гончарук. Також у «Вечора» склалася тісна співпраця з авторкою Пані М., кінокритиком Ігорем Кромфом і книжковою оглядачкою, літературною критикинею Ганною Улюрою, яка раз на місяць робить для медіа добірки книжок.
Також із «Вечором» співпрацюють позаштатні автори на фрилансі. Ірина Андрейців каже, що за пів року до них звернулося понад 60 локальних авторів. З них не повернулися приблизно 80 % після того, як їх попросили вивчити контент сайту та подумати над пропозиціями. «Часто наші потенційні автори розгублені й думають, що теми, які вони пропонують, не цікаві широкій аудиторії, бо вони стосуються історій поки невідомих людей з їхніх населених пунктів. Ми закликаємо розповідати ці історії й готові бути майданчиком для їх поширення», — стверджує Ірина Андрейців. Медіа планує налагодити мережу з 20 локальних авторів з усієї країни, аби мати комплексну картинку потенційної співпраці, а ще шукати авторів до тем ситуативно.
Майданчики дистрибуції контенту
До запуску медіа, крім сторінок проєкту «Доброго вечора, ми з України» у Facebook та Instagram, команда «АБО» розвивала ще YouTube, куди додавала відео на вечірню тематику. Шеф-редакторка «Вечора» зазначає, що після запуску медіа команда продовжує розвивати цю платформу: «YouTube є для нас творчою лабораторією, де ми експериментуємо з тим, що цікаво людям, аналізуємо, вчимося на помилках та вирішуємо, що робити далі. Ми розвивали формат довгих відео та shorts, але нещодавно поспілкувалися з фахівцем, який сказав, що останні вбивають довгі відео за переглядами. В іншому медійному проєкті “Характер” ми прислухалися до експерта й створили два окремі канали для довгих та коротких відео». Також у планах медіа розвивати TikTok. Раніше редакція експериментувала та робила короткі опитування на вулиці про вечори людей — такий формат збирав сумарно за місяць близько 300 000 переглядів.
Ірина Андрейців каже, що для медіа «Вечір» соцмережі не є платформами, з яких читачі переходять на сайт. Трафік дають особисті сторінки героїв матеріалів, якщо вони поширюють тексти у Facebook. Нещодавно Андрейців поширила в себе у Facebook текст про те, як працює допізна, і перші 300 переглядів були саме з її сторінки. А ще в команди вже є читачі, які кажуть, що цільово заходять на сайт ввечері почитати нові матеріали. За останні два тижні на сайті найбільше переглядів (майже 12 000) набрав репортаж про курси чоловічої харизми.
Найбільше переглядів перепакування контенту із сайту збирають в Instagram, де підписники читають дописи та не переходять на сайт. Найпопулярнішим наразі є допис про текст від авторки Пані М. під актуальну тему до кліпу «LATEXFAUNA». За тиждень цей допис набрав 6500 переглядів, понад 300 збережень та 130 поширень. Також в Instagram багато переглядів (понад 100 000) набирають короткі відео з документального фільму «Харків. Тихий центр». Понад 29 000 переглядів має уривок з інтерв’ю місцевого шеф-кухаря на робочому місці, де він ділиться відгуками клієнтів про страви. Telegram медіа поки не такий розвинений, як інші соцмережі. Зараз він налічує 460 читачів.
Уроки, помилки та плани на майбутнє
Що встигло засвоїти медіа «Вечір»
Ірина Андрейців каже, що зараз медіа ще в процесі навчання на власних помилках та вдосконалення. Команда розуміє, над чим потрібно працювати, й намагається швидше втілювати це. Наприклад, шеф-редакторка каже, що важливо відходити від шаблонного мислення, яке часом заважає бачити інформаційні приводи. «Якщо в команді є люди, які вміють серед потоку інформації бачити новини, що підходять під фокус медіа, можуть зловити тренд, то це 90 % успіху.
А ще я прихильниця обмеженого часу на роботу, працювати по 10–12 годин на день — неефективно, людина мислить шаблонами та вигорає.
Я хочу, аби ми налагодили більшість процесів і нарешті мали час на творчість», — додає шеф-редакторка.
Ще одна помилка, яка часто трапляється в різних медіа, — неналежна увага ілюстраціям. Ірина Андрейців каже, що це програш, бо естетика відіграє важливу роль у сприйнятті історії. Треба орієнтуватися не лише на текст, а думати, чи потрібні ілюстрації, графіки, колажі або відео, щоб краще передати історію. «У вечірньому медіа ми не можемо давати красиві фото, які зроблені вдень, тому маємо багато працювати над якісними зображеннями. Команді я пояснюю роботу з матеріалом на прикладі торта — сам текст є коржами, основою, але від того, який буде крем та подача, залежить, чи хтось захоче його з’їсти. Які б не були смачні коржі, якщо зверху абищо, то це провал. Без фото, дистрибуції, SEO-оптимізації читати текст не будуть», — стверджує шеф-редакторка.
Також для команди «Вечора» виклик — невміння казати «ні» поганим текстам. Часто причина в тому, що редактору та автору не вдалося вчасно домовитися про технічне завдання та структуру майбутнього матеріалу. Якщо в такому разі автор віддає неякісний текст, за це відповідальний і редактор. Андрейців каже, що має бути планка якості, яка починається з домовленостей — редактору важливо проговорити очікування щодо майбутнього тексту та зафіксувати це письмово. У «Вечора» був випадок, коли фотографка отримала ТЗ на знімання події, яке для неї сформулювали кількома листами на пошті. Ймовірно, вона врахувала лише побажання, прописані в останньому листі, тому в результаті команда отримала не те, на що розраховувала. Звісно, медіа оплатило роботу, а також засвоїло урок щодо чітких попередніх домовленостей.
Плани на майбутнє
Ірина Андрейців каже, що складністю для команди й досі є доукомплектування штату, а також налагодження постійної комунікації з потенційними авторами з регіонів. Зараз медіа шукає сценаристів та монтажерів для розвитку YouTube, а також планує знайти людину, яка займатиметься TikTok. Також у планах — розвивати X (раніше Twitter), де потрібна постійна жива комунікація й хоча б 4 години залученості кваліфікованого працівника.
Поза тим, «Вечір» шукає ще одного журналіста на повну зайнятість для роботи з інтерв’ю та подієвими темами у Києві, а також журналіста для оглядів та анонсів вечірніх подій у столиці, який розвиватиме розділ «Що на тижні».
«Я мама дворічної дитини, головна редакторка має трирічну доньку, тому майже всі вечори ми проводимо вдома, цікаві вечірні заходи проходять повз нас. Ми шукаємо людей, які проводять свої вечори не так, як ми, та роблять це для свого розвитку з власної волі, а не через редакційні завдання. Хочемо змінювати “Вечір” на краще через привнесення досвіду різних людей у команду», — резюмує Ірина Андрейців. Шеф-редакторка медіа ділиться, що «Вечір» для неї — поки найбільший професійний виклик і найбільша творча лабораторія:
«Стільки всього, як ми вже спробували тут, я ще не пробувала ніде, а ми тільки почали».
На переконання Андрейців, медіа «Вечір» має потенціал стати масовим всеукраїнським медіа. Спікерка ділиться, що команді ще потрібно навчитися добирати теми під SEO-пошук, аби сподобатися пошуковим системам. Редакція мріє, аби їхній сайт став першим, що шукатимуть люди в Google чи соцмережах, коли думатимуть, як провести вечірнє дозвілля чи що прочитати про цей час доби.
