2021 року лише 20 % українців використовували Telegram як джерело новин. Після повномасштабного вторгнення Росії кількість користувачі цієї платформи різко зросла — до 60 %. Цьогоріч Telegram залишається основною соцмережею для споживання новин. Але це не означає, що решта медіа та форматів новин уже непотрібні.

1 листопада презентували результати щорічного дослідження «Ставлення українців до медіа та споживання різних типів медіа 2023 року». Ми вибрали головне з нього про те, якими джерелами інформації користуються українці, який у них рівень медіаграмотності та стійкості до дезінформації, як вони оцінюють висвітлення різних тем у медіа та чи готові платити їм за контент.

Хто та як провів дослідження

У дослідженні, зокрема, розглянули рівень медіаграмотності українців і медіаспоживання внутрішньо переміщеними особами, жителями тимчасово окупованих територій і зон бойових дій, українськими біженцями за кордоном, військовослужбовцями.

Автори використовували для оцінки фокус-групові дискусії й глибинні інтерв’ю. Репрезентативна вибірка опитування складає 1534 інтерв’ю, які проводили від липня до серпня 2023 року. 

Дослідження виконали InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує проєкт «Медійна програма в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

Як українці читають медіа

Якими пристроями користуються

Зараз опитувані витрачають у середньому 2–3 години на добу для споживання новин. Респонденти використовують такі пристрої:

• Смартфон — основний пристрій.
• Телевізор переважно використовують українці старшого віку. Водночас ця вікова категорія все більше читає Telegram-канали. Респонденти середнього віку споживають новини по телевізору ситуативно (під час сніданку, ввечері або на вихідні).
• Ноутбук або планшет респонденти використовують для роботи та навчання. 
• Радіо використовують у транспорті. Інтерес до нього виріс під час блекаутів, коли це було єдине джерело інформації.

Більше про це: Яку роль радіо та подкасти відіграють в медіаменю українців — дослідження «Суспільного»  

Де читають новини

2023 року споживання новин серед всіх видів медіа залишилося майже на торішньому рівні. Цьогоріч українці споживали новини із:

• соцмереж — 76 % (36 % респондентів використовують виключно це джерело); 
• вебсайтів — 40 %;
• телебачення — 30 % 

З радіо та преси новини майже не отримують. Головне джерело новин — Telegram-канали. 

Споживачі новин в інтернеті (вебсайтах і соцмережах), які не дивляться новини на телебаченні, становлять основну частину аудиторії — 66 %.

Чи готові українці платити за доступ до інтернет-медіа

Кожен четвертий користувач інтернет-сайтів новин готовий платити за доступ до улюбленого медіа, половина із них — за умови, якщо це коштуватиме не більше, ніж 60 грн. 

Ті, хто не готові платити за доступ, говорять, що будь-яка новина, навіть ексклюзивна, дуже швидко з’являється у медіапросторі безплатно. 

Яку інформацію отримують із соцмереж

Telegram залишається основною соцмережею для спілкування та споживання новин. Його обирають завдяки оперативності новин, зручності у користуванні, великому вибору каналів, швидкості надання інформації. Він не завантажує пам’ять телефона (на відміну від Viber) та задовольняє одразу дві функції — спілкування з близькими та отримання інформації. Найпопулярнішими каналами у Telegram серед опитаних є «Труха Україна», «Україна Online» й «Лачен пише».

Більше про це: Про що пишуть 10 найпопулярніших українських Telegram-каналів — дослідження ІМІ.

У Facebook, навпаки, знижується охоплення аудиторії та скорочується споживання новин. Його частіше використовують респонденти середнього та старшого віку для ситуативного спілкування з оточенням. Новини переглядають у стрічці разом із репостами друзів чи родичів, тому аудиторії складно виділити конкретних осіб, за якими слідкують. Респонденти молодшого віку мало використовують Facebook через незручність інтерфейсу. Найпопулярнішими сторінками у Facebook є ТСН, «Українська правда» та «Суспільне Новини».

Viber демонструє збільшення охоплення аудиторії, але статистика споживання новин залишилася без змін. Цей месенджер мало використовується для новин, його все рідше обирають для спілкування, бо займає пам’ять телефона, довго завантажується та погано працює. Також часто месенджер називають небезпечним. Найпопулярнішими групами у Viber є «Блискавка», «Країна.інфо», «Новини України».

Читати більше: Viber-канали українських медіа:  хто читає, що працює з форматів та які є технічні мінуси

YouTube виступає як заміна новин на ТБ, джерело інформації від блогерів/експертів/лідерів думок та місце перегляду розважального контенту (фільмів, програм, музичних кліпів). Він користується популярністю завдяки великому вибору інформації, представленості багатьох точок зору, незаангажованості та нецензурованості джерел. Респонденти переглядають там відео експертів, які говорять на тему війни, й інтерв’ю із військовими, політичними діячами та волонтерами. Найпопулярнішими каналами на YouTube серед респондентів є Sternenko, «24 канал» і ТСН.

В Instagram переважно відстежують пости інфлюенсерів і друзів, більшість із яких репостить найбільш резонансні новини та збори для військових. 

TikTok продемонстрував зростання споживання як щодо комунікації, так і щодо новин. Респондентів приваблює, що новинні ролики подають у легкій та зрозумілій формі, відео короткі, але концентровані за змістом.

Типи медіа

Респонденти однаково часто споживають в соцмережах і на радіо як національні, так і регіональні новини.  На ТБ і сайтах споживають частіше національні, ніж регіональні новини, а пресу учасники опитування читають частіше регіональну, ніж національну.

Серед сайтів новин респонденти найчастіше відвідують ТСН, «Українську правду» та «24 канал».

З телеканалів найчастіше дивляться «1+1», ICTV і СТБ.

Як українці ставляться до телемарафону «Єдині новини України»

Про телемарафон знають 80 % респондентів, 45 % з них — його щотижневі глядачі, ще 10 % — переглядають його кілька разів на місяць.

Глядачі телемарафону зазначають, що мають високий рівень довіри до новин в телемарафоні, а також схвалюють оперативність і достовірність інформації та рівень аналізу подій. 

Водночас цікавість до телемарафону зменшується. На думку респондентів, йому не вистачає оперативності, порівнюючи з Telegram-каналами, інформація цензурується і прикрашається, контент повторюється протягом дня. Також не вистачає новин про історію, культуру, освіту й мистецтво.

Яким джерелам інформації довіряють українці

Найвищий рівень довіри до Telegram-каналів та інтернет-сайтів. Особливо викликає довіру, коли у джерела є відкриті коментарі та можна побачити живу дискусію —це ознака відкритості до критики. 

Найбільш надійними джерелами інформації для респондентів є родина та друзі, хоча рівень довіри до них знизився проти 2022 року. Серед органів державної влади найбільше довіряють Генеральному штабу Збройних Сил України/Міністерству оборони — довіра до установи стабільна, та Офісу Президента України — рівень довіри став дещо меншим.

2023 року зріс рівень довіри як до національного, так і до регіонального радіо, рівень довіри до друкованих медіа повернувся до рівня 2021 року. Основними причинами зростання довіри до радіо є зникнення проросійських станцій, відсутність російської музики та збільшення присутності новинного контенту на музичних станціях.

Контент про війну

Від початку війну спостерігається значне зниження частоти споживання новин. Більшість респондентів (74 %) вважають, що отримують достатньо або навіть багато контенту про війну. 

Більшість опитаних довіряють матеріалам, у яких висвітлюється хід війни, та вважають, що в них надають оперативну й достовірну інформацію та якісно аналізують події. 

Опитувані зазначають, що їм не вистачає позитивних новин, пов’язаних із цивільним життям українців. Також є запит щодо інформації:

• про реальні втрати українських військ;
• постачання сучасного озброєння;
• кількість захопленої трофейної зброї та російських полонених;
• волонтерську роботу;
• викриття корупції у владі. 

Внутрішньо переміщеним особам у медіапросторі не вистачає матеріалів про:

• потреби та складнощі життя переселенців;
• приблизні терміни закінчення війни для планування повернення у рідні міста;
• життя на окупованих територіях;
• плани з відновлення зруйнованих міст/сіл;
• заклади вищої освіти України для вступу. 

Військові зазначають, що хотіли б більшого висвітлення у медіа інформації про:

• реальну розумність ворога;
• побут військових на фронті;
• мотивацію для мобілізації — щоб цивільні були готові до польових умов на фронті;
• ротацію військових;
• шляхи для евакуації поранених;
• долю полонених воїнів полку «Азов». 

Теми, пов’язані з рівністю

Майже 60 % респондентів зустрічали в медіа стереотипи про чоловіків та жінок. Понад половина з них зазначили, що такі шаблони медіа транслюють достатньо часто. Водночас 54 % опитаних вважають, що чоловіки та жінки на керівних/авторитетних посадах справедливо й рівномірно відображені у медіа.

Кожен третій респондент має запит на висвітлення тем, пов’язаних із проблемами жінок під час війни щодо захисту себе та своєї родини, кожен четвертий хотів би отримати більше інформації про проблеми жінок-переселенок і діяльність політикинь, дипломаток, волонтерок. У цілому чоловіки значно менше зацікавлені в інформації за запропонованими темами, ніж жінки. 

Приблизно 40 % респондентів вважають, що у медіа ЛГБТК+ спільнота відображена із повагою, водночас кожний третій вагається із відповіддю. 

Рівень медіаграмотності українців

На думку учасників дослідження, однією з найчастіших ознак правдивості новин є надійність джерела інформації (37 %). Частка тих, хто довіряє улюбленому медіа «за замовчуванням» або інтуїтивно оцінює новини, становить 42 %.

Про існування замовних матеріалів знають 81 % опитаних. Серед тих, кому відомо про такі матеріали, 2/3 декларують, що вміють відрізняти такі новини від правдивих. 67 % респондентів вважають, що можуть відрізнити такий контент.

Про існування дезінформаційних матеріалів відомо 84 % респондентів, більшість думає, що в змозі їх розпізнати. Водночас 57 % аудиторії не сприймають дезінформацію як нагальну проблему. 

Серед обізнаних про дезінформаційні матеріали 78 % опитуваних зуміли правильно визначити хоча б одну таку новину, але тільки 8 % правильно визначили усі новини з дезінформацією. 

Кожен третій респондент вважає за необхідне знати, кому належать медіа. Частка опитуваних, яка фактично знає власників хоча б деяких загальнонаціональних ТБ каналів, щороку зменшується і 2023 року становить 27 %.

Дезінформаційні наративи

На думку учасників дослідження, найбільш правдоподібними наративами є:

• неефективні західні санкції;
• невикористання за призначенням (розкрадання) західної зброї / допомоги та корумпована влада, яка прагне війни заради прибутку.

Найменш правдоподібний наратив — неможливість України перемогти Росію, тому що це дуже велика й могутня країна. Є й інші:

• «Західні санкції не працюють». Більшість вважає цей наратив частково правдою, оскільки Росії вдається отримувати необхідні товари через треті країни.
• «Захід використовує Україну як живу силу й боротиметься до останнього українця». Переважна більшість вважає цей наратив дезінформацією, тому що Захід зацікавлений закінчити війну якомога швидше. Крім того, на боці України воюють іноземці. Ті, хто вважають такий наратив правдою, мотивують тим, що західні країни допомагають зброєю, але воюють та гинуть на війні українці.
• «Західна зброя і допомога не використовується за призначенням (розкрадається)». Одна частина респондентів вважає його дезінформацією, не вірить у перепродаж допомоги чи зброї, оскільки є дієвий контроль із боку західних партнерів та відповідних органів України. Інша частина вважає це правдою, тому що були випадки, коли західна гуманітарна допомога перепродавалася.
• «Koрумпована українська влада хоче продовження війни для особистого збагачення». Одна частина респондентів вважає його дезінформацією, тому що війна приносить багато страждань українському народові. Інша частина вважає його правдою, оскільки влада в Україні дійсно корумпована.
• «Україна не зможе перемогти Росію, бо це дуже велика і потужна країна». Більшість вважає цей наратив дезінформацією — Україні допомагає весь світ, отже перемогти Росію цілком реально.
• «Українська влада спровокувала розкол у християнській церкві, українці це не підтримують». Більшість респондентів вважають наратив дезінформацією, а молоді респонденти 18–24 років навіть не чули такий наратив та вважають його незрозумілим. Опитувані підтримують заборону Української православної церкви Московського патріархату в Україні.

Більшість наративів відомі респондентам, траплялись їм у медіа та найчастіше визначалися як російська пропаганда.

Фактчекінг

Цьогоріч підвищилась обізнаність про сервіси, за допомогою яких можна здійснити перевірку матеріалів на достовірність. Водночас 65 % обізнаних про конкретні сервіси не мають фактичного досвіду їх використання. 

Про фактчекінг як жанр матеріалів чули окремі респонденти. Ставлення до таких матеріалів позитивне, але опитувані рідко споживають цей контент. Найчастіше респонденти самостійно перевіряють інформацію в різних джерелах або спілкуються з тими, хто є свідком події.

Раніше ми публікували лайфхаки та інструменти для боротьби з фейками та розповідали, як працюють українські фактчекери.

Скарги на журналістські матеріали

Приблизно 40 % респондентів стикалися з образливими матеріалами в медіа. Кожен третій зазначив, що скаржився на відповідний контент. Ті, хто не скаржився, недостатньо обізнані, як це можна зробити, й не сподіваються на дієву реакцію. Водночас 2023 року стало менше тих, хто не знає жодної організації, до якої можна звернутись зі скаргою, та тих, хто не вірить в ефективність оскарження. 

Респонденти також не хочуть скаржитись на образливий контент, оскільки вважають скарги недієвими та неефективними й не знають про спеціальні організації для подання скарг.

Ставлення до російських медіа

Особисте споживання російських медіа й далі зменшується — лише 8 % респондентів користувалися російськими медіа 2023 року. Частка тих, хто користується російськими медіа в оточенні респондентів, також значно зменшилася — до 16 %. Головна причина використання російських медіа — дізнатися, що вони говорять про Україну.

Серед джерел новин українці все ще використовують російські соцмережі (5 %) і новинні сайти (3 %), але рівень довіри до всіх цих медіа досить низький.

Респонденти, які мешкають на окупованих територіях і/або територіях бойових дій,  декларують, що в них відсутня довіра до російського телебачення та інших джерел від окупаційної влади, але фактично все частіше звертають увагу на такі новини. Причинами є перманентна втома від напруги, життя в складних умовах, брак моральних сил на пошуки достовірної української інформації та шляхів обходження блокувань. Окрім того, саме через такі канали у населення є змога отримати поточну корисну інформацію про щоденне життя та розв’язання побутових питань.

Особливості окремих категорій населення

ВПО

Внутрішньо переміщені особи за цей час адаптувалися на новому місці проживання, знайшли роботу, мають змогу оплачувати оренду квартир самостійно й мають усі ті ж пристрої, які вони мали у своїх домівках до війни та переїзду. Сьогодні їхнє медіаспоживання майже не відрізняється від медіаспоживання місцевих мешканців. 

ВПО стежать за новинами тієї місцевості, де перебувають зараз, та загальнонаціональними новинами. Респонденти, які переїхали з територій, підконтрольних Україні, ретельно спостерігають за новинами про рідне місто/село, оскільки планують повернутися додому. Вони підписані на відповідні регіональні Telegram-канали або отримують інформацію від своїх друзів та знайомих, які там залишились. Особи, які переїхали з територій, непідконтрольних Україні, найчастіше не мають доступу до новин свого міста/села. 

Переміщені особи за кордоном

Більшість респондентів говорять про зниження динаміки споживання новин через брак часу для моніторингу інформації, появою роботи на новому місці, влаштуванням дитини до школи та іншою зайнятістю. Утім, на думку респондентів, залишатися в курсі новин про Україну важливо для перебування в «українському контексті» та підтримки власної національної ідентичності. 

Обмеження споживання — це найчастіше зменшення кількості джерел до двох-трьох. Абсолютна більшість респондентів віддає перевагу українським джерелам новин і повністю або частково ігнорує новини поточної країни проживання (за винятком новин для біженців та повідомлень про мітинги, зібрання українців). Водночас залишається та стає більш значущим використання особистих контактів як джерела новин — отримання інформації від друзів та знайомих, які залишились в Україні. 

Найчастіше споживати місцеві новини заважає мовний бар’єр. Окрім того, респондентам переважно не цікава внутрішня політика країни, яка приймає, а про війну в Україні за кордоном з часом менше інформації, яка також украй узагальнена. 

Найпопулярніший гаджет для отримання інформації — смартфон, зокрема, через його доступність — у значної кількості біженців немає телевізора у місці проживання та інших пристроїв у власності. Телебачення переглядають ті, хто живе у «хостів» (місцевих жителів). Більшість респондентів є учасниками чатів або груп для біженців («Українці у Польщі / Канаді / тощо…») в Telegram та Facebook.

Докладніше: Як українці за кордоном споживають медіаконтент — дослідження Громадянської мережі ОПОРА

Особи, які мешкають на окупованих територіях і/або територіях бойових дій

Ці люди отримують усю необхідну інформацію через новинні Telegram-канали. Оскільки на окупованих територіях Facebook та Instagram заблоковані й некоректно працюють навіть із використанням сервісів VPN, респонденти користуються цими соцмережами, щоб переглянути публікації близького оточення. Viber також не працює в деяких місцевостях, щодо месенджера поширена інформація, що він прослуховується, отже, його використання мінімізоване. 

Населення на окупованих територіях не має вільного доступу до українського телебачення, але за бажанням є можливість дивитися випуски українських новин на YouTube. Також відсутній доступ до українського радіо, але, на думку опитуваних, воно неактуальне для отримання новин.

Основним пристроєм для споживання новин залишається мобільний телефон. Це зумовлене відчуттям безпеки (деякі учасники дослідження мають окремий телефон для цього), адже у разі критичних обставин можна швидко видалити небезпечні застосунки, інформаційні канали й почистити історію пошуку. Також важливу роль відіграє зручність — телефон завжди під рукою, його легко можна зарядити від павербанку та взяти із собою в укриття під час обстрілу.

Найбільше респондентів цікавлять новини області та населеного пункту, де вони мешкають, а також новини фронту. На сьогодні всі мають доступ до всієї інформації, якої потребують, навіть відчувають перенасичення новинами.

Респонденти, які проживають біля лінії фронту, менше часу приділяють загальнонаціональним новинам і більше орієнтуються на споживання новин про конкретні ділянки фронту, щоб контролювати, наскільки наблизилась або віддалилася лінія зіткнення.

Військовослужбовці

Їхній час для споживання новин обмежений — не більше однієї години (максимум дві) на день, та використовують небагато джерел. Водночас військові на передовій не мають можливості споживати новини щодня. Військові у тилу мають постійний доступ до новин та споживають їх щодня. 

Найпопулярніший гаджет для отримання новин — смартфон. На передовій немає складнощів із доступом до новин завдяки «Starlink» та мобільному інтернету, який є навіть у напівзруйнованих селах. На другому місці — ноутбук/планшет, їх часто використовують для виконання військових завдань, а після роботи — для споживання новин. Лише окремі респонденти згадували про телевізор, який вони переглядали ситуативно під час відпусток. 

Для багатьох військових важливим джерелом інформації є командир або пресслужба їхнього підрозділу/батальйону за наявності такої.

Signal виявився найбільш популярним месенджером серед військових для обміну повідомленнями. Він вважається «українською розробкою» (хоча насправді розроблений і підтримується американською організацією Signal Foundation, — ред.) , є найбільш захищеним. Signal рекомендується під час мобілізації для спілкування з військових питань із керівництвом або побратимами, підрозділи створюють у ньому групи для обговорення/інформування про актуальні новини та події.

Окрім того, військові часто використовують Facebook для перегляду відео реальних боїв із відеокамер на шоломах своїх побратимів.