Як працює видання позитивних новин «ШоТам»

«Навіть у найтемніші часи є місце для світлих історій». Як «ШоТам» працює з позитивними новинами під час повномасштабної війни 

Понеділок, 10 Липня, 2023

Історії, Організація

Зубар Діана

«ШоТам» — людиноцентричне медіа, яке працює на українському ринку з 2017 року і спеціалізується на хороших новинах та історіях успіху. Видання прагне демонструвати, як українці втілюють свої мрії та досягають успіху. «Медіамейкер» поспілкувався зі співзасновником Сергієм Колєсніковим та редактором сайту Дмитром Журавлем про те, як команді вдається шукати хороші новини під час війни, як відгукується на них аудиторія та які зміни принесло в роботу повномасштабне вторгнення.

Історія виникнення 

«ШоТам» заснували Сергій Колесніков та Артем Іпатов у жовтні 2017 року. Медіа почало свою роботу спершу на Facebook, а сайт з’явився лише пів року потому, коли вдалося згуртувати довкола редакції першу аудиторію. Мотивацією створити медіа, де б фігурували лише хороші новини, для засновників стало інформаційне поле, яке було переповнене кримінальними новинами:

«Нам не вистачало хороших новин. Стрічки були просто жахливі: антитерористична операція, надзвичайні події, кримінал, корупція. Медіа тоді спиралися на такі погані новини як джерело трафіку. Щось хороше ніхто не дивився», — розповідає Сергій Колесніков.

Один зі співзасновників «ШоТам» Артем Іпатов

Команда «ШоТам» вирішила проекспериментувати й почала створювати серію відео про зрушення, реформи та історії успіху простих українців, які живуть в селі та роблять щось своїми руками.

«Воно дуже класно почало віруситися. Ми зрозуміли, що є попит, що людям хочеться бачити таке майбутнє України», — каже співзасновник видання.

Читайте також: «Продюсуємо історії впливу».  Як агенція медійного росту «АБО» диджиталізує локальну журналістику

Контент «ШоТам»

У тематичному фокусі медіа — історії успіху, зміни в громадах та успішні українські проєкти. Редакція пропагує принципи вільного ринку та інклюзивного суспільства, доступність, розумний підхід до організації публічних просторів у громадах, локальний патріотизм тощо.

«Ми намагалися й намагаємося показувати, що можна знаходити спільну мову, можна будувати спільне бачення. Завдяки цій синергії будь-який проєкт буде успішнішим, ніж якщо ти робитимеш його сам. Чи то зробити дитячий майданчик біля власного будинку, чи створити ОСББ, чи провести реформу в громаді. Значний акцент ми робимо на висвітленні історій успіху громад», — зазначає Колесніков.

За словами співзасновника видання, така цікавість до тем покращення у громадах пов’язана з бажанням показати приклад іншим, аби громади обмінювалися досвідом та впроваджували зміни у себе:

«Якщо у нас класний парк, де ми всі разом гуляємо, то ми любимо свою громаду. Якщо у нас із місць дозвілля тільки пивнуха, то ми не любимо громаду, ми любимо пиво».

Повномасштабне вторгнення та робота медіа

За словами редактора сайту Дмитра Журавля, після 24 лютого видання почало писати про перемоги ЗСУ, адже це було темою, яка найбільше турбувала читачів:

«Генерували дуже багато контенту саме на сайт. Тоді ж пішли перші новини про мінімальні перемоги Збройних сил. Там відбили атаку, там якось ДРГ ліквідували. Ми дуже сильно потрапили на гачок новин на військову тематику, й трохи складно було з нього злізти, тому що перші місяці це приносило шалений трафік. Усі суперактивно шукають новини, всі тішаться будь-яким перемогам ЗСУ … Коли ми зрозуміли, що в нас великий дисбаланс на сайті в плані новин на воєнну та невоєнну тематику, почали потрохи це вирівнювати».

Після стабілізації лінії фронту редакція сконцентрувалася на темах переселенців, релокованого бізнесу та громадських ініціатив, волонтерів та благодійних фондів. Наразі воєнний контент не перевищує 30 % щомісячної кількості публікацій «ШоТам».

Пріоритетними для видання є також громадський сектор, робота українських активістів та змінотворців, малий та середній бізнес, волонтерські історії, культурна та просвітницька тематика, доступність та інклюзивність.

«Мені здається, це страшенно надихає та змушує вірити в те, що щось може вийти, що люди не працюють у форматі якоїсь амеби. Це доводить, що навіть у таких умовах, у другий рік повномасштабної війни, ми не скотилися до автоматичного “попрацювали–задонатили–лягли спати–помолилися, аби не було обстрілів”. Ми якось розвиваємося», — розповів Дмитро Журавель.

На його думку, доказом цього руху є реакція іноземців на те, що українці під час вторгнення й далі розвивають бізнеси та виходять на закордонні ринки, а активісти воюють на фронті та продовжують громадську діяльність:

«Напевно, це наша місія — висвітлювати роботу цих людей, доводити, що навіть у найтемніші часи є місце для світлих історій, добрих вчинків і для змін на краще».

Місія «ШоТам» 

Видання «монополізувало» нішу хороших новин в Україні та дає людям можливість бачити не лише негатив довкола, навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, каже Журавель: 

«Ми існуємо, аби не поїхали кукухою ні ми, ні наші читачі. Мені здається, вкрай важливо фіксувати якісь позитивні зворушення, аби наша аудиторія не жила в хаосі постійних негативних новин та обстрілів. Це певна відрада, альтернативна реальність, але при цьому реальна, сучасна Україна, яка показує, що навіть в умовах війни життя продовжується, і в силах українців його робити кращим».

За словами Сергія Колеснікова, глобальна мета медіа незмінна — показувати, що в Україні можлива історія особистого успіху:

«Ми — видання про українську мрію. Є таке поняття “американська мрія”, коли ти з нуля стаєш королем світу. Українська мрія менш амбітна, але її можна описати так: у нас ти маєш всі шанси як на маленький, достатній для себе успіх, так і на великий».

Аудиторія та позитивний контент під час війни

За словами редактора сайту Дмитра Журавля, аудиторія почала більше цінувати добрі історії та позитивні новини, адже зараз вони стали ще більшою рідкістю. Перегляди на сайті та платформах зросли під час повномасштабного вторгнення, додає Колесніков:

«Дивляться набагато більше. Якщо міряти кількістю переглядів контенту, то показники сайту несуттєво зросли, але показники соцмереж значно збільшилися. Ми фіксуємо приріст аудиторії на рівні від 25 000 до 50 000 нових підписників на місяць».

Наприкінці 2022 року загальна кількість переглядів відео «ШоТам» була від 9 до 15 млн на місяць, наразі — від 25 до 40 млн. 

Соцмережами опікується відділ продакшену, головна продукція якого — це кепшн-відео, каже Дмитро Журавель. 

«Це досі найвпізнаваніший продукт “ШоТам”. Утім, соцмережі наповнюються також і матеріалами з сайту (новини, лонгріди, тести, добірки тощо) та звичайними дописами (перевірені збори, короткі нотатки з історіями успіху, добірки добрих справ). Гадаю, не помилюсь, якщо скажу, що контент продакшену та сайту взаємодіють між собою. Ми поширюємо на сайті наші кепшени в окремому розділі з відео, продакшн адаптує наші лонгріди чи добірки під публікації-картки в Instagram, веде читача у сторіз зі скороченими версіями наших тестів (з лінком на повну версію)», — каже редактор сайту. Усі відділи «ШоТам», за його словами, комунікують між собою та постійно обмінюються ідеями, героями чи контактами. 

Офіс та команда

До початку пандемії редакція видання працювала в офісі, але 2020-го відмовилася від нього, зокрема й через те, що припинилося інституційне фінансування. Тоді ж удвічі скоротили штат. Під час повномасштабного вторгнення його вдалося розширити, й зараз редакція налічує 26 людей, які працюють із різних куточків України: 

«Ми почали працювати з колегами з Одеси, Львова, Чернівців, Хмельницького, Чернігова. Так, власне, сформувалася наша сьогоднішня редакція. У нас є київський офіс, але тут наразі працюють семеро людей, інші розпорошені країною», — ділиться Сергій Колесніков.

Команда «ШоТам»

Команда готувалася до російського вторгнення команда «ШоТам»: мали план евакуації та кошти на «чорний день», які б дозволили редакції кілька місяців існувати в режимі вільного плавання. Після 24 лютого більша частина колективу переїхала у Львів:

«Ми знали, що робити, якщо буде повний блекаут чи повне відключення мобільного зв’язку, як ми зустрічаємося й що робимо далі. Це все було чітко розписано. У підсумку це зіграло ключову роль у збереженні колективу», — розповідає Сергій Колесніков.

Водночас ролі в редакції змінилися, тож усередині медіа панував «контрольований хаос», каже Дмитро Журавель: «Перший місяць і менеджерка писала новини на сайт, я був наполовину SMM-ником, тому що SMM-нику треба було колись поспати. Поступово ми повернулися у свій звичний ритм, бо спочатку ні в кого не було вихідних взагалі. Здається, десь на другий місяць в мене був перший вихідний». 

Як заробляє видання «ШоТам» 

Станом на початок 2022 року 40 % доходів видання становили донорські проєкти, ще 30 % — комерційні соціальні спецпроєкти, а решта — підтримка патронів та ІТ-компаній. Після початку повномасштабного вторгнення, за словами Сергія Колеснікова, підтримка різко впала.

«Патрони відпали, бо їм було не до того. Плюс зараз криза в ІТ-секторі. В результаті ми призупинили наш розвиток, тому що побачили, що це наразі не настільки перспективний напрямок, та зосередилися на співпраці з донорськими організаціями», — розповідає Сергій Колесніков.

На кінець 2022 року доходи від грантів у медіа становлять 70 % прибутку, решта — комерція.

Плани «ШоТам»

Найближчі плани медіа — знайти фінансування на великий проєкт для об’єднання громад. «Ми хочемо влаштувати такий хакатон успішних рішень, де ті громади, яким вдалося розв’язати певні внутрішні проблеми соціального, економічного характеру, ділилися б механізмами цих рішень з іншими громадами, яким поки не вдалося це зробити», — каже Колесніков.

Ще один проєкт, який «ШоТам» хоче продовжувати, — це популяризація ветеранського бізнесу. Команда планує ділитися історіями успіху ветеранів і членів їхніх родин, які подаються на грантові програми «Українського ветеранського фонду».

Читайте також: «У непевні часи історія виявилася дуже важливою». Як «Локальна Історія» популяризує наше минуле

«Також у нас є проєкти, пов’язані з інклюзією. До кінця 2024 року 10 % населення країни матиме певний ступінь інвалідності внаслідок війни. Це потребує зміни, особливо у віддалених населених пунктах. Ідеться також про те, як сприймати таких людей, як із ними спілкуватися, щоб не просто висловлювати жаль, що людина залишилася без кінцівок, і не завдавати їм моральної шкоди», — додає співзасновник.

Поміж іншого, «ШоТам» має великий антиколоніальний проєкт про переосмислення української історії й шукає на нього фінансування. Також команда продовжуватиме проєкт щодо боротьби з дезінформацією та фейками для аудиторії 60+. Для цього медіа співпрацює із 20 регіональними газетами, які друкують у себе контент «ШоТам».

кепшн-відео | Медіа | Новини | ШоТам