Комунікаційна агенція UK comms опитала представників 53 міжнародних, загальноукраїнських і регіональних медіа щодо їхньої взаємодії з комунікаційниками. Виявилося, що більшість опитаних мають справу з піарниками й комунікаційниками щодня, але лише публікують від них лише 10–20 % матеріалів. Цим даними UK comms поділилася із «Медіамейкером».

Методологія дослідження

Агенція опитала представників редакцій: CNN, ВВС Україна, hromadske, «24 каналу», Forbes, «РБК Україна», NV, «Суспільного», «Кременчуцької газети», «18000», телеканалів «Інтер» та «Ми — Україна» та інших. Цікавилися думкою медійників про роботу комунікаційників і взаємодією з ними.

«Взаємодія з медіа — важлива частина роботи комунікаційників, але не всі мають достатній досвід у цьому напрямку. Якщо ви прийшли з журналістики, як частина нашої команди, це спрощує роботу, але без розуміння принципів роботи медіа вибір тем і матеріалів може стати викликом», — розповідає засновниця агенції Уляна Колодій. 

Як часто медіа взаємодіють із комунікаційниками? 

Майже 40 % опитаних редакцій щодня отримують інформацію від піарників і

комунікаційників. Понад 35 % комунікують кілька разів на тиждень. Водночас, за даними опитування, найбільш бажана для медіа частота взаємодії — раз на тиждень.

Майже 80 % опитаних вважають, що комунікаційники для медіа — партнери. 

Також медійники поділилися прикладами, як налагодити ефективну взаємодію з комунікаційниками:

• надсилати не лише тексти, а й надавати теми та героїв; 
• оформлювати матеріал так, щоб його можна було адаптувати під новину;
• чітко описувати мету комунікації та одразу пропонувати власні рішення.

Чому медіа не публікують матеріали? 

Редакції вказали, чому відмовляються брати в роботу матеріали від піарників та комунікаційників. Головними причинами є:

• прохання у темі листа «розмістити пресреліз»;
• розсилка на всі медіа без урахування їхньої специфіки;
• відсутність у листі контактів комунікаційника;
• прикріплені тексти у форматі Word чи PDF (ліпше це робити у Google Docs);
• «заважкі» фото й відео або не того розміру чи формату, які використовує медіа;
• забагато «води» в тексті, немає фактажу, статистики тощо;
• неможливо взяти додаткові коментарі чи з’ясувати деталі в комунікаційника;
• «блокування» зв’язку між медіа та спікером.

Раніше ми писали, як українські редакції фільтрують пропозиції щодо новин і партнерств і як піарниці рекомендують колегам пітчити новини й матеріали в медіа.