Депутати Верховної Ради України 14 січня 2025 року ухвалили законопроєкт №11321, що посилює гарантії на доступ до інформації для журналістів та громадян. Згідно з документом, під час воєнного стану комітети мають забезпечити онлайн-трансляцію відкритих засідань або опублікувати запис засідання протягом 24 годин після його закінчення. Станом на 20 березня сплив термін підписання документа президентом.
Що передбачає законопроєкт?
Депутати Верховної Ради України в липні 2024 року ухвалили за основу законопроєкт №11321, що посилює гарантії на доступ до інформації для журналістів та громадян. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив один з його ініціаторів, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За словами Ярослава Юрчишина, запит на відкритість влади й щиру комунікацію серед громадян — сьогодні шалений. Комітет з питань свободи слова готує законопроєкт до другого читання.
«Однозначно готові залучати до цього процесу усіх зацікавлених — журналістів, медіаменеджерів і громадськість. Маємо два тижні, щоб напрацювати додаткові механізми сприяння прозорості влади та роботі журналістів», — сказав Юрчишин
Даний законопроєкт:
- надає можливість журналістам вільно пересуватися під час комендантської години для виконання своєї роботи; це стосується медіа, акредитованих Генеральним штабом Збройних Сил України;
- забезпечує нові гарантії для тих, хто пише для медіа, перебуваючи не в штаті, а працює за цивільно-правовим договором. Це локальні продюсери переважно іноземних медіа (за словами Юрчишина, термін «фіксери» некоректний);
- звільняє онлайн-медіа від відповідальності за коментарі користувачів, публікації в блогах та інший контент, який не створений їхніми працівниками, якщо він видалений за три дні з отримання ухвали суду;
- дає нові можливості суспільству слідкувати за роботою депутатів у комітетах.
Подальша доля законопроєкту
14 січня 2025 року Рада підтримала №11321 про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, документ отримав 286 голосів «за» в цілому.
Він передбачає відкриття роботи комітетів, публікацію за 24 години порядку денного засідання комітету та трансляцію засідання Комітетів ВРУ. Відеозаписи трансляцій мають зберігатися у вільному доступі на офіційному вебсайті Верховної Ради України безстроково.
Низка громадських організацій та медіа закликала Президента України Володимира Зеленського підписати закон № 11321 про відкритість комітетів Верховної Ради України та посилення гарантій для журналістів. 20 березня минає два місяці з часу, коли цей закон був переданий на підпис Зеленському — сплив термін його підписання. Про це йдеться у спільній заяві.
Автори заяви нагадали, що стаття 94 Конституції України передбачає, що «Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його: «У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений».
Медійники та представники громадських організацій наголосили, що зволікання з підписанням цього закону має негативні наслідки. Наприклад, 5 березня правоохоронний комітет Верховної Ради ухвалив у закритому режимі правки до законопроєкту № 10311. Вони зокрема дозволяють нацгвардійцями маркувати фарбою або іншими засобами «порушників під час масових заворушень». Такі ініціативи несуть ризики для суспільства та мають бути прокомуніковані до ухвалення. Також відео із засідань комітетів є цінним джерелом інформації про роботу нардепів. Наприклад, завдяки публікації відео із засідання Комітету з питань регламенту та депутатської етики стало відомо, що народний депутат із підозрою у державній зраді Нестор Шуфрич відправляє звернення з СІЗО.
Автори заяви додали, що закон отримав схвальний відгук Ради Європи, де зазначили, що він «є значним кроком вперед у забезпеченні прав журналістів і працівників медіа».
Чи дійсно є зобов’язання щодо коментарів?
Після ухвалення законопроєкту в соцмережах поширювалася інформація, що він нібито вводить покарання для медіа, якщо вони не видаляють «негативні коментарі читачів щодо посадовців під новинами». Голова комітету ВР із питань свободи слова Ярослав Юрчишин спростував цю інформацію. За його словами, ухвалений закон не обмежує ні медіа, ні користувачів.
«У разі відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу, який порушує закон “Про медіа”, редакція самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем, якого це рішення стосується. Медіа може або видалити такий коментар упродовж трьох днів після отримання інформації від суду й не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді», — пояснив Юрчишин.
У коментарі «Суспільного» він додав, що ухвалений закон навпаки — посилює захист доброчесних медіа: «Якщо це коментарі чи не модерована частина, то тепер Нацрада може просто рекомендувати зняти даний коментар».
Юрчишин вважає маніпулятивними заяви, що рішення Нацради має вищий рівень, ніж рішення суду.
«Навпаки, суд справді передбачає набагато більше речей: сплата судового збору, збір фактів, надання цих фактів прокурору, тобто для представлення в суді, звернення до слідчого суду, рішення слідчого судді, надсилання медіа лист. Тобто ми розуміємо, що ми навпаки посилюємо цей захист», — додав він.
Раніше ми оглядали інші важливі для роботи журналістів нормативно-правові акти:
- Хто це зробив? Що кажуть закони різних країн про авторські права та штучний інтелект
- Скажіть це прямо. Що є рекламою та як її правильно маркувати в медіа — пояснення нововведень від медіаюриста
- Штучний інтелект, фотостоки й узгодження інтерв’ю за новим законодавством — що треба знати медійникам
- «Ти не пройдеш!» До яких об’єктів журналістам можуть закривати доступ і як обійти обмеження
- Погоджувати чи ні? Що кажуть юрист і медійники про культуру затвердження текстів
- Пишемо запит на публічну інформацію: куди подати, як оформити й коли чекати відповіді
