15 березня в Києві відбулася Recovery Media Conference в межах проєкту «Вікно відновлення». Це перша конференція про відновлення від наслідків воєнного вторгнення Росії, де зібралися представники медіа, міжнародної спільноти, державних органів, громадських організацій, територіальних громад й аналітичних центрів. У день події також оголосили запуск агрегатора «Вікно Відновлення».

На конференції обговорювали зони контролю та взаємодію органів влади, рішення громадянського суспільства щодо відновлення й необхідність висвітлювати теми відбудови в медіа. Також презентували наративну мапу українського інформаційного простору щодо відновлення й результати опитування про медіаспоживання українців. Своїм досвідом висвітлення тем відновлення ділилися співзасновники й редактори видань «МОСТ», «Накипіло», «Східний Варіант», «Рубрика» та «Інтент». 

Розповідаємо основні підсумки конференції, які будуть корисні медійникам.

Що передбачає проєкт?

Платформа «Вікно відновлення» — це ініціатива семи незалежних організацій-співзасновників («Східний варіант», «Рубрика», «Інтент», «МОСТ», «Накипіло», VoxUkraine та аналітичного центру «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва). Вона об’єднує редакції, громадські організації та аналітичні центри, щоб розповідати про відновлення постраждалих регіонів на одній платформі. 

Наразі у мережі є майже 80 партнерів. Команда проєкту наголошує, що всі вони мають релевантну експертизу, незаангажовані й керуються редакційними стандартами. Після запуску мережі медіа та громадські організації створюватимуть спільні матеріали. Також редакції й журналісти працюватимуть над контентом поодинці, але публікуватимуть його на спільній платформі.

Єдиний вебпортал включатиме вебсайт і сторінки в соцмережах. Канал буде агрегатором, 70 % контенту якого створюватимуть редакції-учасники. 30 % контенту буде власними матеріалами проєкту.

Більше читайте в повній розповіді про концепцію та структуру «Вікна відновлення».

Чому тема відбудови важлива?

Засновник херсонського видання «МОСТ» Сергій Нікітенко каже, що коли редакція знімає про відбудову регіону, навіть чиновники з обласної військової адміністрації не розуміють, навіщо це: «Водночас очевидно, що в людей на це [відновлення — ред.] є запит. Люди кажуть, що хочуть і будуть повертатися, проте трагедією є те, що ні обласна влада, ні держава досі не запропонувала рішення з відновлення».

Медіаспоживання українців

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології на замовлення «Вікна Відновлення» провів загальнонаціональне опитування. У ньому взяв 2001 респондент віком від 18 років, а темою були проблеми відновлення України й медіаспоживання громадян. Опитування тривало від 3 до 12 березня 2024 року. 

Здебільшого учасники опитування зазначили, що бачать інформацію від органів влади про події війни та актуальні для країни  новини на таких платформах:

• на Telegram-каналах органів влади (35,8 %);
• на Facebook-акаунтах органів влади та їх представників (22,2 %);
• із виступів представників влади на телебаченні й радіо (19,3 %);
• на YouTube-каналах органів влади та її представників (13,2 %);
• на офіційних сайтах органів влади (10,8 %).

Ще 16,2 % опитуваних відповіли, що дуже рідко або практично зовсім не бачать повідомлень від органів влади.

Ризик зловживань

Кошти на відновлення залучає й надає не тільки держава, але й органи місцевого самоврядування, міжнародні благодійні фонди та громадські організації. Всі ці ініціативи мають свої обмеження і правила, зокрема й ризики зловживань. У цьому громадянам важливо розбиратися. Водночас медійникам, які висвітлюють відбудову, необхідно заглиблюватись у тему житлово-комунального господарства. Журналісти мають розуміти будівельну та юридичну експертизу й уміти, серед іншого, аналізувати кошториси.

На думку керівниці програми протидії дезінформації та підтримки розвитку незалежних медіа в Посольстві Великої Британії Марини Безкоровайної, формування медійної повістки в питаннях відновлення є критичним. Це зробить процес відбудови прозорим і нейтралізує вплив російської пропаганди. 

Думки видань

Олена Лептуга, головна редакторка медіагрупи «Накипіло», каже, що команда прагне розширити поняття відновлення, не обмежуючи його фізичним явищем: «Ми перебуваємо на стадії рутинізації війни, оскільки вчимося жити під час неї. Фіксація наслідків важлива, проте навіть прості рішення, як-от закрити фанерою розбите вікно після обстрілу, дають надію місцевим, що відновлення можливе». 

Представниця видання «Інтент» Наталя Довбиш зазначає, що журналісти — це медіатори, які мають показувати людям, що все буде добре: «Ми працюємо, влада працює. А якщо влада не працює, то ми допоможемо їй працювати».

Довіра до видань і соціальних інституцій

Згідно з дослідженням фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, найбільше опитаних отримують інформацію про життя громади з місцевих Telegram-каналів і груп на Facebook.

Здебільшого опитувані довіряють медіаресурсу (виданню, радіо, Telegram-каналу тощо) після рекомендації від рідних, друзів, знайомих і колег, або ж самі стежать за ресурсом і визначають, чи варто йому довіряти (по 27,1 %). 

Також 23,1 % опитаних довіряє медіа, якщо автор або команда авторів викликає в них довіру.

Щодо довіри до соціальних інститутів (скоріше або повністю) опитування показало, що понад 58 % українців довіряють або скоріше довіряють журналістам-розслідувачам, майже 53 % — Президентові України, 46, 5 % — голові міста/селища/села.

Команда медіамережі замовила дослідження в українського стартапу LetsData, який зібрав і проаналізував понад 46 000 публікацій від грудня 2023 року до січня 2024 року на сайтах і соцмережах (Facebook, X, Telegram). Результатом стала наративна мапа українського інформаційного простору про відновлення. Згідно з ним, корупція є ключовим страхом українців у контексті відновлення, оскільки її наслідками можуть стати затримки й недоліки під час будівництва й недостатня підтримка постраждалих від війни. Через це українці мають запит на прозорість і підзвітність.

На думку більшості учасників опитування, швидкому відновленню післявоєнної України найбільше заважатимуть величезні масштаби руйнувань, спричинені війною і розкрадання/привласнення коштів, виділених на відбудову.

Крім того, серед опитаних 40,9 % відповіли, що не готові особисто взаємодіяти з органами державної влади через інтернет. Надсилати електронні запити із проханням надати публічну інформацію готові майже 10 % опитаних, а звертатися до органів влади через чат-боти — 13, 8 %.

Також українські користувачі соцмереж часто скептично ставляться до тих чи інших програм або траншів іноземних партнерів щодо відновлення. 

Як медіа пишуть про відбудову?

Дослідження LetsData показало, що 77 % обговорення щодо відновлення формують сайти видань, попри активність каналів і сторінок у соцмережах. 

Автори виділили 19 ключових аспектів дискурсу. Представниця LetsData Катерина Буровова зазначила, що найбільше медіа пишуть про фінансову допомогу для України від донорів і країн-партнерів. Також приблизно 44 % публікацій стосуються відбудови домівок, мостів, шкіл і медичних закладів. Вона додає, що українці акцентують на сталому та інклюзивному відновленні.

Найпопулярнішими темами в соцмережах у контексті відновлення стали:

• фізична й ментальна реабілітація;
• екологія;
• перехід на зелену економіку;
• відновлення й оновлення навчального процесу.

Окремо команда проаналізувала Telegram-канали, які націлені на українців на окупованих Росією територіях України. Автори з’ясували, що російські та проросійські Telegram-канали системно дискредитують процеси відновлення в Україні. Натомість показують нібито ідеальну картинку відбудови в окупованих Росією містах, зокрема Маріуполі. Канали окупантів буквально рекламують, що та як отримати у процесі відбудови, показуючи нібито щасливих людей, які отримали нове житло. 

Що та як писати про відбудову?

Також опитування показало, що понад 50 % опитаних незадоволені зусиллями держави у відновленні. Проте понад 68 % опитаних вірять, що Україна відновить свій соціально-економічний потенціал після війни. Автори з’ясували, що в місцевих медіа опитані здебільшого хочуть читати про наслідки війни у своїй громаді (захищеність від руйнувань, наявність бомбосховищ, мобілізацію, вшанування загиблих тощо). Таких 56,2 %.

Аналітик Фонду Тарас Жовтенко зазначає, що медіа й організації можуть користуватися результатами дослідження, щоби збирати практичні поради й будувати регіональні й національні стратегії відновлення.

Зокрема, опитувані вважають першочерговими для відновлення такі сфери:

• розмінування територій;
• відновлення зруйнованого житла, заводів, фабрик, шляхів сполучення;
• психологічна допомога потерпілим від війни;
• допомога в інтеграції ветеранів війни в післявоєнне життя;
• створення робочих місць, перекваліфікації.

«Перед нами, як медіа, стоїть мета — докомунікувати ці теми», — наголошує Нікітенко, співзасновник видання «МОСТ». Він також зазначив, що правильна комунікація й висвітлення тем відновлення є критично важливими, як і базове першочергове відновлення. Водночас недостатня комунікація може стати причиною поширення дезінформації.

Редакторка лонгрідів медіа «Рубрика» Марія Смик також зазначає, що люди стикаються із пропагандою й маніпуляціями, оскільки не бачать всієї інформації щодо процесів. Вона наголошує на важливості формату журналістики рішень, де медійники відповідають на питання «як?»: «Ми не завжди можемо дати готове рішення. Проте ми можемо допомогти людям, які постраждали та які мають сили щось зробити чи змінити».

Мережа планує створювати, зокрема, експлейнери, антикорупційні розслідування, репортажі з місця подій, історії мешканців відбудованих будинків і людей, чиї будинки зруйновані.

Анастасія Руденко додає, що така коаліція в медіамережі є дуже вдалою структурою для найповнішої, комунікації відбудови: «Кожне окреме медіа не має часу, ресурсу, рук чи налагоджених зв’язків для того, щоб отримати коментар, що особливо стосується органів державної влади. І ми, як команда, налагоджуємо ці зв’язки з держорганами, зокрема з державним агентством із відновлення та розвитку інфраструктури України й Міністерством відновлення, щоб доносити об’єднану позицію, а також чути болі наших партнерів і бути “провайдером” між органами влади й журналістами».

Читайте більше: Як комунікувати про відбудову України — пояснення «Львівського медіафоруму» та «Здорових рішень для відкритого суспільства»