22 січня офіційно презентували медіамережу The Recovery Window Media Network, або ж «Вікно відновлення». Вона покликана об’єднати редакції та журналістів, які пишуть про відновлення, щоби надати голос місцевим травмованим війною громадам. Започаткувала її CEO видання «Рубрика» та шеф-редакторка видання «Східний Варіант» Анастасія Руденко. Згодом до створення мережі долучилися представники інших медіа та громадських організацій. 

«Медіамейкер» поспілкувався зі співзасновниками мережі Анастасією Руденко, Валерієм Болганом та Ілоною Сологуб. Розповідаємо, як вона працюватиме на практиці та кому може стати в пригоді.

Ідея та мотивація створення проєкту

Спершу Анастасія Руденко планувала зробити тему відновлення стратегічною у своєму виданні «Східний варіант», де вона є шеф-редакторкою. Утім, після багатьох розмов із колегами вона зрозуміла, що багато українських медіа теж мають це у фокусі та стикаються з подібними проблемами. Так Руденко вирішила об’єднатися навколо теми разом з іншими журналістами та редакціями, щоб розповідати про це більш комплексно.

Разом сильніші

На думку Анастасії, часто редакції, які висвітлюють цю тему поодинці, стикаються із проблемами та викликами, як-от дорожнеча контент-продакшену, складнощі в пошуку підтримки, багато закритих даних і фрагментованість аудиторії. Остання проблема стала вирішальним чинником і стимулювала Анастасію до об’єднання. У неї як у споживачки інформації не складалося єдиної картинки щодо теми відновлення в Україні. А щоби дізнатись якісь новини про це, редакторка йшла на кожне регіональне медіа окремо, що на практиці було незручно.

«Жодне медіа не може наодинці забезпечити глибоке висвітлення [теми відновлення] у всіх регіонах. Ми маємо об’єднувати зусилля, аби взагалі вижити й лишатися самими собою. І саме це допоможе подолати фрагментованість в усіх сенсах», — переконана Руденко.

Головний редактор видання Intent Валерій Болган разом із колегами займається цією темою з 2023 року. Він ділиться міркуванням, що регіональному медіа власними силами складно охопити цю тематику, тому такі об’єднання на часі. На його думку, це має бути максимально віддалений від держави проєкт, адже медіа мають виконувати функцію контролера державного процесу відновлення.

Видання Intent — одна з семи організацій-співзасновників. На першому етапі створення мережі «Вікно відновлення» їхня функція полягала у стратегічному плануванні процесів, а з січня 2024 року — у створенні медіаконтенту.

Як і Анастасія, Валерій разом із колегами стикався із проблемами фрагментованого висвітлення теми відновлення. За його спостереженнями, вона здебільшого висвітлюється однобоко, ще й не в усіх регіонах України. «Є ухил у бік умовних закупівель. А відновлення — це набагато ширша тема. Якщо говорити у глобальному масштабі — це і психологічне, і медичне, і економічне відновлення. Реабілітація та повернення людей», — міркує Валерій.

Як працюватиме медіамережа?

Платформа «Вікно відновлення» об’єднає низку редакцій під єдиною парасолькою. Після запуску мережі медіа та громадські організації, які зосереджуються на відновленні, створюватимуть спільні матеріали. Також редакції та журналісти працюватимуть над контентом поодинці, але публікуватимуть його на спільній платформі.

Єдиний вебпортал включатиме вебсайт і сторінки в соцмережах. Канал буде агрегатором, 70 % контенту якого створюватимуть редакції-учасники. 30 % контенту буде власними матеріалами проєкту. 

Команда мережі «Вікно Відновлення» виділяє дві основні аудиторії свого проєкту: 

1. внутрішня українська аудиторія, зокрема жителі прифронтових та інших постраждалих від російської агресії регіонів; 
2. українці, які виїхали за кордон або стали внутрішньо переміщеними особами, рятуючись від війни. 

У майбутньому, після запуску англомовної версії, команда планує включити до цільової аудиторії проєкту іноземців, зокрема дипломатів, урядовців, представників благодійних організацій і посольств тощо.

Хто створюватиме контент

Анастасія Руденко ділиться, що основну ставку вони зробили на поширення створеного контенту редакціями-партнерами. Той відсоток контенту, який створюватиме й перепаковуватиме операційна команда «Вікна Відновлення», буде робити випускова редакторка і SMM-менеджери. Наразі це стосується лише соцмереж. Згодом мережа запустить єдину вебплатформу з новинною стрічкою, яка буде агрегатором з тематики відновлення та відбудови. 

Відтак наразі власних матеріалів «Вікна Відновлення» буде менш як 30 %, але, за словами Руденко, такий показник визначили стратегічно, аби мати перспективи для розвитку різних напрямів. Наприклад, на цьому етапі команда закликає до співпраці саме медіа, громадські організації, аналітичні центри. Але не виключає, що на наступних етапах з’являться публікації про відновлення від фрилансерів, яких найматимуть за конкурсом. 

«Наша мета — об’єднати різні медіа й посилити дискурс. Точно плануємо, що більшість контенту має бути від наших партнерів. Журналістів у нас немає, натомість є фонд для фінансової підтримки створення матеріалів від партнерів, тому ми що хочемо підсилити медіа, з якими співпрацюємо», — пояснює Руденко.

Про що писали й писатимуть

Анастасія Руденко ділиться, що у «Рубриці» зацікавлені висвітленням тих конструктивних рішень, які допоможуть конкретним громадам або спільнотам відновити повноцінне життя людей і бізнесів. «Під “відновленням” ми розуміємо й реінтеграцію постраждалих територій. Наприклад, ми писали про волонтерську освітню ініціативу для відновлення ідентичності та надолуження знань дітей, вимушених жити в окупації. Також ми писали про заклад, який допомагає відновити душевну рівновагу ветеранам тощо», — додає Руденко.

Поміж іншого, видання «Східний варіант» започаткувало власну «Спільноту відновлення». У ній воно об’єднує громадські ініціативи та бізнеси, які релокувалися з постраждалих та окупованих територій і змогли відновити свою діяльність у різних формах. Видання намагається зробити ці історії більш видимими для широкого загалу й таким чином підтримати громади.

Платформа об’єднає фрагментовані регіональні теми та спрямує їх на конкретні рішення, поєднуючи місцеві голоси з дискурсом національних медіа. Перед тим, як випускати нові формати контенту, команда тестуватиме їх, зокрема серед фокус-груп. Мережа планує створювати такий контент:

• репортажі з місця подій і процесів відновлення;
• історії мешканців відбудованих будинків і людей, чиї домівки зруйновані, та тих, хто вимушено переїхав у нові домівки;
• інтерв’ю та історії людей, які мають особливу зацікавленість у процесі відновлення, та потреби, які варто враховувати (люди з інвалідністю, жителі деіндустріалізованих спільнот тощо);
• доступні експлейнери;
• аналітика, інструкції щодо реконструкції/відбудови;
• антикорупційні розслідування (фокус на зловживаннях владою);
• контент із врахуванням гендерних аспектів та з інклюзивним підходом;
• викриття дезінформації та заповнення прогалин у знаннях серед аудиторії.

Валерій Болган ділиться, що Intent продовжать свою роботу — додадуться лише деякі формати та теми. Публікація на єдиному порталі допоможе їм охопити більше людей і подолати виклики, з якими вони стикалися раніше. Одним із них для регіональних медіа, на думку Болгана, є відкритість і прозорість місцевої влади.

«Це додатковий ресурс для залучення до адвокації. Якщо, наприклад, відправити запит на інформацію не тільки від нас, а ще й від The Recovery Window Media Network, то це вже подвійний шанс отримати відповідь», — говорить Валерій.

Підсилення дослідженнями

Медіамережа слугуватиме простором для скоординованих досліджень, обміну даними та навчання. У борді співзасновників мережі є фонд «Демократичні ініціативи». Другого березня, під час Recovery Media Conference, мережа також презентує результати свого соціологічного дослідження, яке наразі ще триває. Так команда хоче виміряти питання довіри, суспільного оптимізму, обізнаності про процеси відновлення, щоб дізнатися вразливості та інсайти й так сегментувати свою цільову аудиторію.

Вибірка цього всеукраїнського опитування — 2000 респондентів. Також через підрядника Let’s Data проєкт проводить аналіз медіадискурсу. За його результатами створять мапу інфопростору щодо того, що зараз говорять про відновлення. 

«Медіадискурс-аналіз — це дослідження для внутрішніх цілей мережі. Адже щоб планувати свої комунікаційні інтервенції, маємо розуміти, які меседжі тригерять людей зараз, яка інтенсивність присутності теми в інформаційному середовищі. І такі дослідження ми проводитимемо періодично, орієнтовно раз на пів року, адже плануємо саме медіадискурс-аналізом міряти свій вплив та ефективність», — додає Руденко.

Команда та учасники

Разом із Анастасією серед співзасновників є ще шість людей, які представляють медіа та громадські організації.

• Команда харківського медіа «Накипіло», представлена Романом Даніленковим.
• Intent(Миколаївська й Одеська області) і Валерій Болган.
• Фонд «Демократичні ініціативи» та їхній виконавчий директор Петро Бурковський.
• Vox Україна та Ілона Сологуб.
• МОСТ, Сергій Нікітенко.
• Випускова редакторка «Рубрики» Марина Смагіна.

«Я впевнена, що наша ідея — це не коаліція лише семи організацій. Це платформа, яку ми хочемо мережувати щонайменше до 30 ньюзрумів і десятків організацій, не тільки медійних. На початковому етапі особлива подяка тим, хто повірив і пробує це зробити зараз», — розповідає Анастасія Руденко.

Зараз Анастасія разом із колегами роздумовує, якою буде подальша інституціоналізація мережі. На її думку, це залежатиме від активності членів. У планах — надати всі можливості для розбудови платформи учасникам, тому після розширення мережі, коли буде понад 30 членів, наприкінці весни плануються загальні збори.

Проєкт фінансово підтримує британський уряд. На цьому етапі мережа не розглядає створення окремої юридичної особи. У разі потреби від імені коаліції виступатиме медіа «Східний варіант», яке має фінансову та інституційну спроможність управляти донорськими коштами. 

Нові можливості для редакцій і журналістів

Мережа заохочуватиме конструктивну журналістику та журналістику рішень, бо вона є ключем до відновлення після пережитих травматичних подій. Відтак для журналістів та редакції організовуватимуть спеціальні навчання. Медіамережа збере експертів як серед медійних, так і серед немедійних організацій. Анастасія Руденко пояснює, що це працюватиме як кроссекторальний мікс, коли соціологи та економісти читатимуть лекції для медійного середовища.

«Хтось скаже, що хоче прокачатися в розслідуваннях, хтось — у візуалізації матеріалів, журналістиці рішень чи в тому, як працювати з відкритими даними. Ми точно забезпечимо навчальними можливостями, але спитаємо редакції, які приєднаються до нас, аби виробити максимально відповідні їхнім потребам пропозиції», — додає співзасновниця.

Редакторка VoxUkraine Ілона Сологуб розповіла, що разом із колегами вона готуватиме матеріали про законодавчі зміни й реформи, зокрема й ті, що будуть корисними для відновлення та європейської інтеграції України. На її думку, таке об’єднання медіа, аналітичних центрів, громадських організацій допоможе широкій аудиторії дізнатися про нові інструменти та досвід відновлення й застосовувати їх на місцях. 

«Наприклад, голова громади побачить на платформі репортаж про успішний проєкт із відбудови й, можливо, захоче втілити подібне у своїй громаді. Тобто це буде портал поширення знань», — резюмує Ілона Сологуб.