«Мовити» почалося з Instagram-сторінки, яка популяризувала документальний фільм «Соловей співає». Згодом проєкт виріс у повноцінне медіа про українську мову, її історію та мовців, які діляться власними розповідями.
Засновниця медіа Юлія Паук розповіла «Медіамейкеру», як створювалося медіа, що популяризує українську мову, які виклики постають перед командою у процесі роботи, а також про цінності та плани на майбутнє.
Початок мовлення
Онлайн-видання про мову та мовців «Мовити» заснувала Юлія Паук. Сторінка в Instargam зʼявилась у квітні 2022 року, а бренд «Мовити» та концепція медіа — у березня 2023 року. Рік між тим на сторінці команда популяризувала документальний фільм «Соловей Співає. Доки голос має» режисера Сергія Кримського та авторки ідеї Лесі Воронюк, який вийшов 2019 року та розвінчує міфи про українську мову. Сторінка називалася @solovei_spivaie.
За два місяці команді вдалося збільшити кількість переглядів фільму зі 100 000 до 1,3 млн. Зараз його переглянули вже понад 2 млн українців.
«Я народилася в українськомовній сімʼї та виросла з комплексом меншовартості. Охоче переходила на російську в Києві, Одесі, Криму й навіть у рідному Львові. Чому? Просто думала, що вона якась крутіша. Це відчуття зникло, коли я дізналась історію утисків української та насадження російської мови в Україні. Хочу, щоб цю історію знали всі українці. Саме так зʼявилась ідея соціального проєкту “Мовити”, який згодом переріс у тематичне медіа», — ділиться Юлія Паук.
Основою медіа «Мовити» є мовні історії людей, які діляться своїм досвідом переходу на українську мову та/або еволюцією її сприйняття. Окрім цього, команда
- розповідає про важливі для української мови події та постаті;
- робить добірку корисних ресурсів, які допомагають покращити/вивчити українську;
- публікує актуальні навколомовні новини;
- популяризує фільми/книги/проєкти, які, на думку команди, обʼєднують українське суспільство.
Команда й обовʼязки
У команді «Мовити» троє постійних членкинь: засновниця медіа Юлія Паук, головна редакторка Ганна Чорна та кураторка книжкового клубу «Мовити» Лілія Чех.
«Коли готуємо матеріали, консультуємося зі спеціалістами в різних галузях. Маємо постійну співпрацю з кандидаткою філологічних наук, мовною експерткою Оленою Бурковською та юристкою Наталією Петльованою», — розповідає Юлія Паук.
Також засновниця медіа додає, що команда спирається на базові принципи якісної журналістики, дотримується журналістських стандартів та етики, ретельно опрацьовує інформацію, яку публікує, уважно ставиться до деталей, перевіряє першоджерела.
Робочі процеси редакція організовує за допомогою програми Trello та Google-диску. Контент намагаються готувати заздалегідь. Ідеальним є варіант, коли в запасі 7–10 готових матеріалів. Команда, за словами Юлії Паук, гнучка до обставин: вони завчасно обговорюють, хто й коли матиме змогу працювати над тим чи іншим завданням. Роботу планують на початку тижня.
Кожна членкиня команди поєднує багато ролей. Ганна Чорна пише та редагує тексти, які пишуть для медіа автори та авторки в межах рубрики «Мовні історії», шукає цікаві теми, організовує некомерційні спільнодописи з партнерами, публікує пости та комунікує з читачами проєкту. Ліля Чех курує роботу книжкового клубу, готує книжкові відгуки та робить дизайни дописів. Юлія Паук організовує роботу медіа, займається фандрейзингом, готує контент-план, створює відео, проводить дослідження, аналізує роботу медіа.
Ганна Чорна навчалася на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка та пройшла кілька курсів у школі Litosvita. Вона має досвід роботи з комерційними текстами як фрилансерка та співробітниця маркетингової компанії.
Юлія Паук ділиться, що досвід Ганни Чорної допомагає добре організовувати роботу та створювати якісні матеріали.
«Передусім у команди збігаються цінності та принципи, якими ми керуємось у житті: українська мова як один із ключових чинників ідентичності та національної безпеки, повага до української історії та культури, до людської гідності та свободи, відповідальність і залученість, справедливість та довіра, простота й доступність тощо. Нам важливо, щоб контент, який ми створюємо, не суперечив цим цінностям і принципам. Несемо їх і в те, що створюємо, і в те, як комунікуємо та співпрацюємо», — додає засновниця медіа.
Контент
Команда публікує пʼять-шість дописів на тиждень і формує контент-план приблизно на два тижні наперед. Важливо, що контент-план не є статичним: щоранку команда переглядає новини й за потреби вносить зміни до запланованого. Також залишає місце для спонтанних ідей.
«Спершу виписуємо загальнонаціональні свята й памʼятні дати, що припадають на плановий період, та обираємо ті, до яких будемо створювати матеріали. Потім формуємо список діячів культури, що народилися в цей період, і обираємо, про кого з них писатимемо. Далі перевіряємо, які важливі для української мови та культури події відбуватимуться, робимо безплатні анонси деяких із них. Дати, що залишилися вільними, розподіляємо між постійними рубриками нашого медіа й партнерськими дописами», — розповідає Юлія Паук.
Найактивнішою рубрикою на початку проєкту була рубрика «Репресовані слова» — це добірки слів, які радянська влада вилучила з українських словників аби штучно зблизити українську мову з російською.
Стабільно вірусяться дописи зі спростуванням тез російської пропаганди щодо української мови й культури та матеріали, присвячені памʼятним датам.
«Несподіванкою стала популярність дописів із короткими фразами “Красний не червоний” та “Юпка не спідниця”. Ми розповідали про слова, які звучать в українській мові так, як у російській, тому їх часто вважають росіянізмами та намагаються замінити», — розповідає Юлія Паук.
Платформи
Юлія Паук веде особистий блог в Instagram із 2017 року, має знання та досвід у маркетингу соцмереж, тому Instagram — це майданчик, на якому було найкомфортніше розпочати власний проєкт.
Системну діяльність редакція веде лише в Instagram (де має понад 56 000 підписників) із кроспостином на Facebook. Деякі відео публікують у ТikTok. Один раз на місяць готують відео із книжкового клубу на YouTube. Мовні історії публікують ще на сайті «Мовити».
У майбутньому команда планує адаптувати контент під Facebook й активніше створювати матеріали для TikTok і YouTube.
Середнє місячне охоплення профілю «Мовити» в Instagram 2024 року — 526 000 унікальних користувачів. Для порівняння: 2022 року було 489 000, а 2023-го — 352 000.
Якщо йдеться не про унікальних користувачів, а загальні перегляди, то наразі їх приблизно 2 млн щомісяця. А середня місячна взаємодія — понад 66 000 вподобань, коментарів, збережень і поширень.
Цьогорічним матеріалом із найбільшим охопленням наразі є допис до Дня памʼяті загиблих захисників України. Його побачили понад 995 000 унікальних користувачів.
«Відчуваю, що зараз важче зацікавити авдиторію підписатися. Протягом 2022 року вона зросла від 0 до 34 600 читачів, а за два наступних роки — лише на 21 000», — коментує засновниця медіа.
Дохід
Медіа «Мовити» існує завдяки донатам авдиторії: одноразовим донатам, підпискам на Patreon та Base by mono.
Юлія Паук додає, що власних коштів поки що не вкладала — інвестує виключно свій час. Жодна людина в команді не отримує ринкову заробітну плату, тільки гонорари за роботу (рахують робочі години), однак у мріях засновниці змінити це. Гонорари за виконану роботу надходять із одноразових донатів від читачів та читачок. Щомісяця команда організовує на своїй сторінці комунікаційну кампанію для збору коштів на підтримку проєкту, і саме ці внески використовуються для виплати гонорарів. Юлія Паук зазначає, що в майбутньому планується перехід на стабільну систему підписок – щомісячних, а не одноразових донатів. Проте наразі саме такий процес.
Також членкині команди мають іншу зайнятість: Лілія Чех фотографує, до серпня включно Юлія Паук та Ганна Чорна працювали як SMM та копірайтинг-команда у проєкті «У пошуку ідентичності». Зараз Ганна займається волонтерською діяльністю на підтримку ЗСУ. Юлія, окрім «Мовити», навчається в УКУ і виховує 5-місячного малюка.
Бачення майбутнього
Наразі Юлія Паук працює над побудовою життєздатної бізнес-моделі проєкту: «Це тема моєї магістерської роботи в Бізнес-школі УКУ, де зараз здобуваю другу вищу освіту. Щоб досягти запланованого, нам потрібно диверсифікувати способи фінансування».
Також у планах редакції вирости у спільноту, що займається посиленням мовної стійкості, деколонізацією та поширенням важливих культурних практик. Формат тематичного медіа так і залишиться темою ведення соцмереж.
«Мріємо з часом розширити діяльність та команду, маємо багато ідей і планів, які хочемо реалізувати. Сподіваємося, що нам це вдасться», — підсумовує Юлія Паук.
Читати також: Червоне, чорне, українське. Як «Бунт» зі студентської ініціативи розвивається в медіа про культуру й толерантність
