Медіа «Бунт» створили як студентський проєкт на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Однак за майже три роки свого існування воно не тільки переросло у популярне в Instagram-медіа про культуру, а й сформувало навколо себе свою спільноту та читачів. 

«Медіамейкер» поспілкувався з авторкою проєкту Юлією Бабічин, щоб дізнатися, як створювали медіа «Бунт» і з якими викликами зіштовхувались, як команді вдалося знайти свій голос у культурному просторі та які плани має проєкт.

Студентська ініціатива

Медіа «Бунт» виникло як медіа зацікавлених у культурі студентів-журналістів Лну імені Івана Франка. Юлія Бабічин, головна редакторка проєкту, раніше очолювала студентський літературний клуб, однак зрозуміла, що учасникам стало тісно в межах звичних форматів. Тому вона запропонувала друзям створити своє медіа. 

Вони одразу обрали напрям — культуру, оскільки саме в цій сфері новостворена команда розумілася найкраще — адже досліджувала її, зокрема, в межах навчальної програми в університеті. Вирішили зосередитися  на світовій культурі загалом і почали думати над потенційно цікавими форматами, що пасували би новому медіа про культуру. 

Команда запустила проєкт 21 лютого 2022 року. Через три дні почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Воно скоригувало як тематичне наповнення, так і візуальний стиль, оскільки спочатку команда використовувала в дизайні рожево-фіолетову палітру. 

«Я сама з Миколаївської області, тож довелося евакуюватися. Коли їхала евакуаційним потягом, зрозуміла, що треба зосередитися тільки на українській культурі. Так і народилася нова концепція. Чорний та червоний кольори у нашому дизайні — це відсилання до боротьби, зокрема до ОУН-УПА. Ми хочемо підкреслити, що наша культура — це також боротьба, це обігрується й у назві медіа», — розповідає головна редакторка. 

«Бунтівна» команда 

Як розповідає Бабічин, відразу обрали онлайн-формат, оскільки він був найзручнішим для студентів. Окрім того, вони мали досвід роботи з соцмережами, тож у Instagram, TikTok, YouTube та Telegram знали, як знайти свою авдиторію. Наприклад, головна редакторка на волонтерських засадах створювала відео в Instagram та TikTok на фан-акаунті Євробачення OGAE, а одна з колишніх авторок писала тексти для соцмереж. 

Instagram є основою платформою медіа «Бунт», на якій зараз понад 12 100 підписників. YouTube-канал (908 підписників) тільки почали розвивати, тож активність поки невисока, але сторінка поступово набирає перегляди та розширює авдиторію. Telegram (77 підписників) слугує для неформального спілкування і розмов про книжки, а TikTok саме на стадії розроблення. 

У команді 12 людей. Серед них пʼять дизайнерок, троє авторів, літературний редактор, менеджер, шеф-редакторка та головна редакторка.

Катерина Трачук — шеф-редакторка, незмінна права рука головної редакторки Юлії Бабічин, яка допомагає менеджити команду та спілкуватися з людьми. Катерина Чорномаз, Михайло Столяр, Куба Куц — автори Бунту. Сергій Маслій — літературний редактор. Станіслав Стеф’юк — мультизадачний менеджер, який відповідає на всі повідомлення/коментарі, допомагає з ютубними проєктами та публікує контент. 

Анастасія Тонян — головна дизайнерка. Саме вона доробила айдентику «Бунту» та працює вже майже три роки (з липня 2022 року). Вікторія Фарбота, Софія Кучанська, Софія Костенко, Діана Сердобольська — дизайнерки проєкту. 

Команда не працювала у традиційних медіа, однак робота всіх авторів повʼязана з текстами на основних роботах. 

Юлія ділиться, що їй та команді було важливо створити саме своє медіа, а не приєднатися до вже існуючого, та реалізовувати власне бачення. Головна редакторка додає, що команда цінує дружню атмосферу, де кожна ідея важлива, а робота більше нагадує канікули, ніж роботу, хоча дотримання дедлайнів та виконання завдань — обовʼязове. Наразі вся команда працює на волонтерських засадах. 

Формати та контент

Головна редакторка щомісяця складає контент-план. Каже, що кожен член команди, незалежно від посади, може пропонувати свої ідеї, і вона завжди підтримує творчі ініціативи. 

«Це допомагає створювати цікавіший контент, наприклад, рубрику про “Митців в активному пошуку”, яку запропонувала наша шеф-редакторка Катерина Трачук. Для команди головне — креатив, тому вони відкриті для різних ідей», — коментує Юлія Бабічин. 

У «Бунті» було багато експериментів, однак команда має основу з девʼяти форматів: 

• Українська література як реаліті-шоу. Команда порівнює українську літературу з відомими шоу з телебачення, щоб передати атмосферу творів і зацікавити читачів.
• Митці в активному пошуку. Команда персоналізує українських митців, подаючи цікаві факти про них у форматі профілів на сайтах знайомств. 
• Екранізація української літератури. Ця рубрика про роздуми, які книги могли би стати фільмами. 
• Інклюзивність. У цій рубриці пояснюють, чому варто висловлюватися толерантно, які слова вживати.
• Стилет та стилос. Команда розповідає про митців і мисткинь, які змінили творчість на зброю та стали на захист України від ворога.
• Базова інформація простою мовою. У цій рубриці пояснюють, чому варто робити донати, підтримувати український кінематограф, ходити в театри тощо. 
• Персоналії. У цій рубриці команда знайомить читачів із цікавими сучасними українськими діячами.
• Говоримо українською. Рубрика, що поповнює словникові запаси українців цікавими та гарними словами з державної мови. 
• Тематичні (святкові) дописи. Тут команда пише про традиції українців на свята, про історію в пам’ятні дати.

Охоплення та вірусні дописи 

На Instagram-сторінці «Бунту», яка для медіа є основною, охоплення з жовтня по листопад становили приблизно 238 000, взаємодій із дописами дещо менше — 12 000. 

Вірусними найчастіше стають дописи про українську мову. Популярністю користуються також дописи про інклюзивність, наприклад, публікації про те, які слова варто вживати правильно. 

Головна редакторка розповідає: команда постійно аналізує, що роблять інші медіа, однак конкретного прикладу для наслідування не мають. Більше орієнтуються на власне бачення того, що було б цікаво читати їхньому поколінню про культуру. 

«Ми дотримуємося журналістських стандартів — для нас важливо, щоб контент був не лише розважальним, але й корисним. Фактчекінг і достовірність інформації — це наша основа». 

Юлія Бабічин

Для фактчекінгу редакція використовує перевірені інтернет-джерела, бібліотеки, сайти музеїв, архівів і спеціалізовані ресурси. Також у команді є редактор, який відповідає за правдивість інформації. Якщо трапляються помилки, як у випадку з неправильно вказаним роком народження Христини Алчевської, визнають це, проговорюють та виправляють допис. 

Подкаст, івенти та читацький клуб

У медіа «Бунт» є подкаст «Навернуті», де Юлія Бабічин та співавтор подкасту Марʼян Чупак говорять про книги та літературу. Наразі вийшло 6 випусків про українських письменників. 

«Перший випуск у нас був пробним: дивилися чи взагалі людям цікавий такий формат. Наразі випустили шість випусків про українських поетів. Ми отримали позитивні коментарі в YouTube та Instagram, набрали 6000 переглядів на першому випуску про Павла Тичину. Тому вирішили продовжити подкаст», — розповідає Юлію. 

Другий сезон матиме іншу концепцію. Команда розповідатиме про сучасну українську літературу, що виходила з 2010 до 2020 року, коли ведучі були ще в школі. Також цей сезон буде з відеоформатом на YouTube, раніше на цій платформі випуски виходили лише у аудіоформаті. 

Раз у пів року медіа організовує події онлайн чи наживо. Остання подія була 25 жовтня про книжкові медіа в Україні. 

«Хоча події не завжди впливають на розвиток проєкту, але для нас це важливо з точки зору мотивації та взаємодії з аудиторією. У такі моменти ти розумієш, що справді робиш щось важливе, й це стає потужним джерелом мотивації ще на пів року, навіть коли буває важко», — коментує Юлія Бабічин.

Записи подій публікують на свій канал у YouTube. Як ділиться головна редакторка, ці відео зазвичай не набирають стільки переглядів та вподобань, як звичайні інформаційні дописи, але допомагають формувати спільноту. Люди бачать атмосферу подій і наступного разу приходять особисто. Події наразі є благодійними, команда не заробляє на них грошей. 

«Найбільше я би хотіла зробити одну або кілька подій платними. Хоча благодійні заходи теж добре працюють, ми прагнемо створити щось таке, за що можна буде просити кошти», — розповідає головна редакторка. 

Ще один формат медіа «Бунт» — це читацькі клуби онлайн. У листопаді учасники читали та обговорювали «Ворошиловград» Сергія Жадана. 

Реклама та спільнота 

Медіа «Бунт» відкриті до пропозицій щодо реклами, однак рекламують тільки те, що відповідає їхньому контенту. «Ми завжди ставимо репутацію на перше місце, тому не публікуємо рекламу, яка не відповідає нашим цінностям», — додає головна редакторка.

Здебільшого рекламують книжкові блоги, музичні альбоми, збірки віршів або інші культурні проєкти. Наприклад, у них була співпраця з Євгеном Клопотенком після того, як Юлія Бабічин написала текст про улюблені напої українських письменників. «Через місяць із нами зв’язалися піарниці Євгена та запропонували прорекламувати подію Євгена Клопотенка та Поліни Майко [секс-блогерки, яка веде TikTok і YouTube, — ред.]. Вона була пов’язана з сороміцьким фольклором, про який у нас теж тоді нещодавно вийшов допис», — згадує Юлія Бабічин.

Пропозиції рекламної інтеграції приходять один-два рази на місяць. За зароблені кошти команда змогла купити техніку для знімань відео та створити мерч. 

Читачі можуть підтримати проєкт донатами. Раніше збирали спільноту на Buy Me a Coffee, однак зараз їхня сторінка на цій платформі заблокована, тому перейшли на новинку для гуртування спільноти — Base від Monobank. 

Плани

Команда думає про створення сайту. Редакції часто приходить попередження від Instagram, що через дописи на тему російської агресії їх заблокують, тому для команди сайт — це безпека та можливість зберегти всю свою роботу за три роки. А ще — про можливість заробляти гроші на спецпроєктах. 

Окрім цього, планують розвивати YouTube та наповнювати його контентом про українську культуру. Хочуть і розширити команду, щоби зменшити навантаження на наявних людей, водночас прагнуть зберегти камерність, яка сприяє ефективній роботі.

«Наша мета — популяризувати українську культуру. Ми розуміємо, що це нелегко, але продовжуємо працювати. Ми також прагнемо створювати спеціалізовані медіа, які виживуть. Крім того, наша команда здебільшого жіноча, і ми хочемо показати, що жінки можуть успішно керувати проєктами на рівні з чоловіками», — акцентує наприкінці головна редакторка Юлія Бабічин.