Thebuchacity — це локальне медіа про життя Бучі та Київського регіону. Воно зʼявилося 2015 року як сторінка в Instagram, а пізніше і Facebook. Тоді основним контентом були фотографії міста й перепости новин від підписників. Сьогодні Thebuchacity — найбільше незалежне медіа Бучі, якому довіряють тисячі мешканців регіону.
За майже дев’ять років роботи медіа запустило сайт, канал у Telegram і сторінку в TikTok, почало знімати відео на YouTube, створило документальний фільм про місто та стало одним з основних інформаційних джерел під час російської окупації регіону.
«Медіамейкер» поспілкувався із засновником Thebuchacity Олександром Остапою про становлення медіа, вплив повномасштабної війни й окупації міста на роботу видання та майбутні плани.
Від одного фото до пабліку про життя міста
Історія Thebuchacity почалася 7 січня 2015 року із блогу в Instagram. Олександр Остапа, який на той час працював національним координатором міжнародної спортивної організації, зробив фото засніженої Бучі. Локального пабліка, куди б він міг відправити своє фото, в місті тоді ще не було. Тому він вирішив, що треба зареєструвати окрему сторінку в Instagram, куди викладатимуться світлини міста. Мешканцям сподобалась ідея нового пабліка й вони почали підписуватися на сторінку, ставити вподобайки. За кілька днів Thebuchacity зʼявилася й у Facebook. Там Остапа поширював публікації своїх знайомих-бучанців, які писали про місто та його проблеми. У обох соцмережах засновник заохочував підписників робити власні публікації з хештегами, які потім міг перепостити на сторінки Thebuchacity.
Популярність блогу активно росла. Вже за дев’ять місяців Instagram налічував 1000 підписників, а Facebook — 400. Олександр Остапа самостійно писав новини, частину з яких він отримував від підписників і вказував авторство джерела, робив прямі етери з подій у місті. Далі в Thebuchacity зʼявилася реклама місцевих бізнесів. Власними силами Остапа розробив сайт медіа, але через завантаженість в основній діяльності його довелося закрити.
На той час у Бучі було всього кілька онлайн-медіа, більшість з яких були провладні й вихваляли свого кандидата в мери, а конкурентів обливали брудом.
Тому контент, який публікував Остапа в пабліку Thebuchacity, потроху завойовував прихильність читачів.
2019 року почався новий етап розвитку медіа. До команди приєднався Олександр Борцов — тепер головний редактор Thebuchacity. Удвох з Остапою вони почали писати новини, які публікували в соцмережах. На початок 2022 року команда вже складалася з пʼяти людей. «Ми робили новини, створювали контент на YouTube, до нас навіть почали приходити рекламодавці. Щось вже могли покрити за кошти з реклами, щось купували за свої гроші», — говорить Олександр Остапа.
Переломний рік
Початок повномасштабного вторгнення приніс редакції Thebuchacity нові виклики. Команда оперативно відреагувала на ситуацію в місті та околицях і почала займатися координаційною роботою. Вони створили низку чатів у кожному районі міста, де розміщували інформацію про евакуацію, ситуацію всередині Бучі, допомогу, пошук зниклих людей чи втрачених речей. Перевіряти й поширювати новини допомагали волонтери, які залишилися в місті й мали інтернет і звʼязок. Деякі з них продовжили працювати в редакції вже після деокупації області. Окрім того, медіа запустило чат-бот «Я в безпеці», який допомагав місцевим мешканцям відшукати своїх близьких. Згодом створили окремий чат для пошуку родичів, а після деокупації — для пошуку майна.
Роботу цих чатів не припинили досі. На сьогодні в редакції їх уже 17, а підписані на них понад 16 000 людей. «Є чати менш активні, є більш активні. Люди спілкуються між собою, знайомляться, навіть ходять одне до одного в гості. Ми час від часу ділимося новинами Thebuchacity, щоб читачі знали, що відбувається в їхньому районі, стежимо за дотриманням правил у каналах», — ділиться Олександр Остапа.
Після деокупації Бучі редакція продовжила інформувати населення про події в місті та регіоні, висвітлювала відбудову й актуальні події. «Нашим другим Днем народженням вважаємо березень 2023 року. Тоді ми відкрили громадську організацію “Буча найкраще місто”, в межах якої почали працювати як незалежне медіа Бучі та регіону», — говорить Остапа.
Новини, YouTube та документальний фільм
Засновник Thebuchacity каже, що 90 % контенту видання сьогодні — це новини міста й регіону. Проте команда також створює ексклюзивні та партнерські матеріали на суспільно-важливі теми. На сайті їх розміщують у розділ «Публікації». Теми для матеріалів відбирають відповідно до запитів авдиторії, реакцій та обговорення в міських чатах. Якщо якась подія в місті викликає обурення чи жваве обговорення, команда цікавиться проблемою, робить запити в міську раду, комунальні підприємства чи інші компанії, що відповідають за її розв’язання. «Щотижня ми збираємося командою й обговорюємо теми, які можна висвітлити. У нас є файл, в який додаємо ідеї матеріалів. Ми стежимо за тим, що цікаво авдиторії, та пишемо про це», — говорить засновник Thebuchacity.
Великий пласт роботи видання — це спецпроєкти. Їх медіа реалізовує за партнерської підтримки. У матеріалах розповідають про місцевих мешканців чи ініціатив, які пережили окупацію, про бучанців, що волонтерять і допомагають військовим та ВПО, про місцеві бізнеси, які попри руйнування змогли відновитися і працювати в місті. Переважна більшість таких проєктів — це відеоформати, які публікують на YouTube-каналі. «Райони твого міста», «Герої твого міста», «Вулиці твого міста» — це великі текстові матеріали. Вони створені, аби мешканці більше знали про історію Бучі, на честь кого названі вулиці в місті та життєпис захисників з міста, що загинули на війні чи під час окупації міста.
Редакція має досвід роботи з форматом відеоподкастів, а віднедавна — й аудіоподкастів. 30 серпня презентували новий проєкт «Буча: місто незламних. Бізнеси». Його придумав і повністю реалізував засновник видання Олександр Остапа. Також над візуалом працювала дизайнерка медіа. Підтримала проєкт громадська організація «Інститут масової інформації». Послухати його вже можна на платформі Spotify, а згодом обіцяють запуститися ще й на Apple Podcasts, YouTube та Megogo. Героями перших трьох епізодів стали: шеф-кухар та керівник ресторану «Завертай», місцева підприємиця та засновниця кавʼярні JUL’S Coffee & Peace і кафе Bunker, подружжя власників мережі магазинів «Галя Балувана» та кафе «Yellow Blue Bus» у Бучі та Ворзелі.
Основні джерела розповсюдження контенту Thebuchacity — це соцмережі. У Instagram видання має понад 22 000 підписників й охоплення 450 000 за пів року, у Facebook — 26 000 підписників й охоплення 1 млн за пів року, TikTok понад 20 000 підписників з охопленням 1 млн за пів року й понад 10 000 у Telegram. У жовтні 2023 року у видання зʼявився ще й сайт. Його створили за підтримки проєкту Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. За пів року відвідуваність сайту — 35 000 унікальних читачів. «Наш сайт активно розвивається. Люди заходять читати переважно серйозні матеріали, як от інтервʼю з керівниками міської влади. Також у нас є “вічнозелені теми”: розклад маршруток та електричок (81 000 переглядів на нещодавній новині) та поради куди віддати непотрібні речі в гарному стані (7300 переглядів)», — говорить Остапа.
Міністерство закордонних справ Чеської Республіки підтримало ще один проєкт медіа: створення документального фільму «Буча: Місто незламних». Виробництвом стрічки повністю займалася команда. Сьогодні стрічка вже набрала понад 150 000 переглядів на YouTube, а прем’єра відбувалася на спеціальних показах у Бучі та Миколаєві. У другу річницю звільнення Київщини від окупантів фільм показали на каналі Армія TV у застосунку «Дія» та на стримінгових платформах MEGOGO та SweetTV. «Створення цього фільму сформувало нову частину нашого медіа — продакшн-студію. Ми почали записувати історії волонтерів, працівників освіти, медицини, релігії — всіх, хто пережив окупацію міста. Зараз говоримо із представниками бізнесу. А ще є безліч тем, про які можна розповідати», — зазначає засновник.
Команда, обовʼязки та співпраця з молодими авторами
«Сьогодні в Thebuchacity працює 14 людей. Ми ділимося на новинну редакцію, продакшн і проєктну команду. Журналістка, редакторка новин і спеціалістка з SMM тісно співпрацюють із дизайнеркою. У нас є менеджерка з рекламних партнерств, а віднедавна і ком’юніті-менеджерка», — розповідає Олександр Остапа.
Команда працює з офісу в центрі Бучі. Керівник ділиться, що містяни знають про їхню редакцію та часто навідуються в гості.
«Люди приходять познайомитися, подякувати. Бо в нас крім інформаційної діяльності ще є дуже велика волонтерська й соціальна робота. У соцмережах видання ми завжди розміщуємо інформацію про допомогу, коли хтось її потребує. Допомагаємо містянам із пошуком зниклих тварин. А ще я офіційно військовий волонтер, тобто перебуваю в базі Реєстру волонтерів від Державної податкової служби. А отже маю право збирати великі суми коштів на особистий рахунок і не мати проблем з податковою. Завдяки нашому проєкту “Бучанський лимон” ми зібрали майже 3 млн гривень на допомогу військовим із Бучі. Зовсім скоро буде анонс нового масштабного збору», — говорить Остапа.
Читати також: «Більше, ніж медіа». Як регіональні видання поєднують журналістику й волонтерство
Редакція співпрацює з молодими операторами на гонорарній основі. Керівник медіа також планує залучати журналістів 2–3 курсів університету до написання матеріалів у Thebuchacity. Також видання співпрацює із громадськими діячами, активістами для авторських колонок. Одним із перших стане Віталій Пчолкін — засновник громадської організації «Група активної реабілітації» та мешканець Бучі. Він додатково висвітлить тему інклюзивності міста, яку видання активно підтримує.
Фінансування
Засновник Thebuchacity говорить, що медіа працює завдяки підтримці читачів, партнерів і міжнародних організацій. Першими донорами, які підтримали роботу медіа, став проєкт Transition Promotion Program Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. «У межах цієї співпраці ми запустили сайт, створили документальний фільм “Буча: Місто незламних” та проєкт “Райони твого міста”», — говорить Остапа.
Серед партнерів Thebuchacity також були: Європейський фонд за демократію (EED), ГО «Інститут масової інформації», Фонд «За сильну Україну», Європейський Союз і Media Development Foundation.
Видання працює з рекламодавцями. Вони розробили рекламну політику, яка погоджена Інститутом розвитку регіональної преси відповідно до законодавства. «Ми рекламуємо тільки ті товари й послуги, які погоджені в Законі “Про рекламу”, — каже засновник. — Окрім цього, не будемо публікувати рекламу сумнівного характеру чи ту, яка не відповідає нашим цінностям».
Нещодавно Thebuchacity почала роботу в новому напрямі — співпраці з комʼюніті. Команда вже має сторінку на платформі Patreon, де поки всього чотири платні підписники. А комʼюніті-менеджерка проходить навчання на курсі побудови спільнот від MDF. Також редакція отримує кошти із продажу власного мерча.
«Гроші — це велика проблема. У нас закінчилося річне інституційне фінансування і зараз ми працюємо з тими коштами, що отримали з реклами, продажу мерча тощо. Намагаємося перерозподілити їх, працюємо зі спільнотою та шукаємо нові джерела», — говорить керівник медіа.
Принципи роботи та плани
Остапа зазначає, що Thebuchacity ніколи не напише замовний матеріал, адже поважає свого читача й не хоче в такий спосіб втратити його довіру. Серед принципів, якими керується Thebuchacity, є чесніть і відкритість. Тому якщо журналіст чи редактор припуститься помилки, то обовʼязково перепросять у своєї авдиторії за це.
«Велика проблема регіональних незалежних редакцій — потреба доводити авдиторії, що ми нікому не належимо. На щастя, я бачу, що наші читачі та глядачі почали довіряти нам як незалежному регіональному медіа. А у владних колах нас почали поважати та звертати увагу на те, що ми пишемо», — говорить керівник.
У планах засновника видання — розширитися інформаційно й на Гостомель (наразі звідти пишуть лише новини й шукають журналіста на місці). А також зберегти команду, яка вже є сьогодні. «У мене дуже класні колеги. Вони навчаються, підвищують свої скіли. І моя задача: зберегти кожного з них. Щоб це зробити, потрібне фінансування. Його я й шукаю», — підсумовує Олександр Остапа.