Невидимий, але критично важливий етап створення телевізійного чи онлайн-контенту — це зона відповідальності монтажерів і режисерів монтажу. Саме вони перетворюють набір відзнятих кадрів на логічну, зрозумілу та емоційно сильну історію: етер, програму чи просто сюжет. На національному телебаченні, у локальних студіях та в цифрових медіа монтажери працюють у різних умовах, але їхні завдання схожі: швидко та якісно обробити відео, синхронізувати звук, скоригувати кольори, створити динамічний візуальний ряд і підготувати матеріал до публікації чи етеру.
«Медіамейкер» дізнавався, як виглядає цей процес зсередини, які навички є критично важливими й чому ця професія вимагає постійного росту та розвитку.
Монтаж у прямому етері: працювати швидше, ніж дивляться глядачі
Максим Чепіль — керівник відділу режисерів монтажу департаменту ранкового мовлення на телеканалі 1+1 media. Він працює в умовах, коли монтаж відбувається буквально в прямому етері. Одним із головних його проєктів є робота над ранковим шоу «Сніданок з 1+1».
«Ранковий етер — це абсолютна непередбачуваність. Ми не просто монтуємо сюжети, а працюємо в моменті, коли ведучі вже у студії, а сюжет ще “збирається” в монтажній кімнаті. Варто зазначити, що робота під час ранкового етеру становить лише невелику частину загального обсягу контенту, який виробляє наш постпродакшн — увесь процес починається ще з попереднього дня, коли готуються матеріали для наступного випуску», — розповідає Максим Чепіль. Він координує команду, яка відповідає за наповнення етеру з елементів, які збираються на постпродакшн. Це безперервний процес, що включає монтаж сюжетів, створення промороликів, оброблення фото, інфографіки.
«Моя команда займається монтажем сюжетів на актуальні теми, історій про унікальних людей, лінійних рубрик, історичних нарисів, корисних порад, оглядів, інтерв’ю, промороликів, комерційного контенту тощо. Також програма містить купу мікроелементів — фото, інфографіку, синхрони, нарізку відеоряду, з яких складаються більші етерні елементи — гостьові студії з ведучими, включення журналістів. Це абсолютно різні підходи. У першому випадку потрібен креативний підхід, у другому — блискавична реакція та вміння працювати в умовах реального часу. Трапляється так, що поки ведучий договорює підводку в етері, режисер монтажу ще додає фінальні правки до відео», — розповідає керівник відділу режисерів монтажу і наголошує, що в ранкових етерах особливо важлива точність.
Кожен сюжет має відповідати хронометражу, а всі елементи етеру — працювати як годинник. Будь-яка затримка або помилка може зіпсувати випуск.
У Максима Чепіля за плечима досвід роботи у сфері постпродакшну із 2001 року, в 1+1 media — з 2011-го. Розповідає, що за цей час довелося працювати з багатьма монтажними програмами, основні — це Edius, Adobe Premiere Pro, Avid Media Composer, Velocity, а також Davinci Resolve.
«Разом із командою та суміжними департаментами нашої компанії ми побудували повний воркфлоу постпродакшену, який охоплює всі етапи від інжесту (завантаження) матеріалів до відправлення готових відео на етер. Це, мабуть, один із перших випадків створення такої масштабної системи постпродакшну на базі Davinci Resolve», — коментує Максим Чепіль. Він переконує, що система дає змогу координувати роботу на всіх етапах монтажу різних форматів.
Класична схема роботи, якої він дотримується, включає:
- Інжест. Завантаження та первинна обробка матеріалів.
- Обробка та синхронізація. Підготовка контенту й узгодження аудіо- і відеодоріжок.
- Підготовка до монтажу. Організація матеріалів для зручної роботи в монтажній програмі.
- Монтаж. Збірка відеоряду згідно із задумом проєкту.
- Кольорокорекція та робота зі звуком. Налаштування колірної палітри й аудіокомпозиції для створення бажаного настрою.
- Вигін готового матеріалу: Фінальна обробка та підготовка відео до передачі на етер.
«Ще одним напрямом моєї роботи є проєкт нашого департаменту “Ближче до зірок”, який виходить на телеканалі ТЕТ. Це майже годинна щотижнева телепрограма, де моя команда працює над 4–5 сюжетами про життя зірок. Якщо “Сніданок з 1+1” — це прямоетерне шоу, яке “збирає” в купу редактор і видає етерна група з елементів, які виробляє (монтує) постпродакшн, то “Ближче до зірок” — це повністю записний проєкт, де все збирається в монтажці й надсилається до етерної служби у зведеному вигляді. Це різні підходи, але в кожному з них монтаж відіграє ключову роль, формуючи динаміку, настрій і якість контенту, що, зрештою, бачить глядач», — розповідає керівник відділу режисерів монтажу ранкового мовлення 1+1 media.
Поради з відеомонтажу від Максима Чепіля:
- Знання основ монтажу та кінотеорії. Вивчіть базові принципи монтажу, ритму, композиції кадру й розповіді історії через відеоряд.
- Аналізуйте класичні фільми й сучасні проєкти для розуміння монтажних рішень.
- Технічна грамотність. Допоможуть знання роботи з різними монтажними програмами (Adobe Premiere Pro, Davinci Resolve, Avid Media Composer тощо).
- Знання апаратного забезпечення — важливо розуміти та знати різні формати відео.
- Розвивайте операторське та режисерське бачення. Розуміння основ операторського мистецтва допомагає краще сприймати матеріал з погляду композиції та перспективи.
- Важливо вміти формувати наратив, створювати логічну й емоційну послідовність подій.
- Вчіться працювати з аудіо. Допоможуть навіть базові знання обробки звуку, синхронізації аудіо з відео та створенні аудіосупроводу, що підтримує відеоряд.
- Розвивайте креативність і нестандартне мислення. Це допоможе з пошуком нових монтажних рішень й експериментами з технікою розповіді.
- Розвивайте власний стиль, що допоможе виділитись серед інших.
Робота з різними форматами: темп, дедлайни, відповідальність
Дмитро Семенюк — фрилансер, штатний відеооператор і режисер монтажу YouTube-каналу «РБК Україна». Його робочий день чітко розпланований, але в реальності плани змінюються за лічені хвилини.
«У мене є список задач на день, але щось неочікуване з’являється постійно. Потрібно швидко перемикатися між проєктами, бо відео мають бути готові максимально оперативно. Якщо з’являється термінова новина, доводиться швидко адаптувати матеріал, — коментує монтажер. — Я працюю в інформаційному агентстві. Новина втрачає актуальність за лічені години, тому ключова навичка — це вміння швидко знаходити необхідні кадри й перекривати матеріал, щоб сюжет виглядав динамічним, логічним і зрозумілим, ілюстрував та підсилював сказані слова ведучого/журналіста».
Семенюк працює з різними форматами: інформаційними сюжетами, репортажами, інтерв’ю, короткими роликами для TikTok та Instagram, рекламними роликами. Кожен із цих форматів має свої особливості. Наприклад, монтаж сюжету передбачає поєднання відзнятого матеріалу та звукового супроводу, щоби створити логічно структуровану історію. Для цього треба переглянути всі відзняті відео, обробити аудіодоріжки, вибрати найкращі кадри, виділити ключові моменти, підібрати графіку, знайти матеріал, якого не вистачає, на стокових платформах, і зробити титри.
Монтаж новин
«Для монтажу новин використовую динамічні переходи, але в міру, щоб не перевантажити візуально. Дотримуюсь правил монтажу: загальний, середній, крупний план. Не можна поєднувати два однакових плани, особливо загальні та середні, — це буде незручно для перегляду. У сюжеті все має бути чітко й лаконічно, — пояснює монтажер. — Переконуюсь, що історія логічна, зрозуміла, без помилок. Якщо сюжет змонтований швидко, переглядаю його на пришвидшеному режимі (X2, X3), щоб уникнути неточностей. Якщо є часові обмеження (наприклад, сюжет має тривати чотири-п’ять хвилин), коригую його під заданий хронометраж».
Монтаж інтерв’ю
Формат інтерв’ю відрізняється за підготовкою й вимагає більше часу на монтаж — тиждень чи два, залежно від обсягу матеріалу й запланованої дати публікації в YouTube. Воно знімається на кілька камер (три, іноді більше). Після знімання монтажер отримує весь матеріал, вирівнює зображення по кольору, експозиції. Картинка з різних камер відрізняється через освітлення, тому доводиться коригувати все в Lumetri Color в Adobe Premiere. Далі — вирівнювання звуку: усуваються шуми, балансується рівень гучності, щоби всі спікери звучали рівномірно, а далі відеодоріжки треба синхронізувати між собою. Для цього оператор під час запису сплескує в долоні — так на аудіодоріжці з’являється пік, за яким легко звіряти в ручному режимі або автоматично.
Після синхронізації вирізаються зайві моменти: паузи, невдалі фрази, уточнення, які випали з контексту. Потім чергуються плани, залежно від змісту реплік спікера. Наприклад, якщо спікер говорить про масштабні речі або активно жестикулює, тоді переходять на загальний план, а якщо навпаки треба наголосити на важливій думці — крупний план.
«Фінальний етап в інтерв’ю — це створення тизеру, далі титри. Після фінального перегляду редактора, якщо все добре, відео заливаю на YouTube. Також журналіст дає таймкоди ключових цікавих моментів для Shorts, Reels, TikTok. Переформатовуємо у вертикальний формат для цих соцмереж», — додає Семенюк.
Монтаж кліпу
Іншу специфіку монтажу вимагає кліп — це творчий процес з акцентом на деталях. Для нього знімають багато сцен, щоби було з чого вибрати на етапі продакшену. Головне — правильно синхронізувати відео, особливо якщо артист співає в кадрі. Для цього порівнюється звук запису на знімальному майданчику з готовим треком, аби ліпсинг (синхронізація рухів губами і звуків на аудіо) був точним. Монтаж кліпу дає змогу більше імпровізувати й використовувати різні ефекти: slow motion, speed ramping (коли швидкість відео поступово змінюється), гліч (ефект, ніби відео містить збої техніки), подвійну експозицію (коли одні кадри накладають на інші й поєднують в одне зображення). Тобто кліп — це не сюжет чи інтерв’ю. У ньому можна хаотично змінювати плани, якщо це відповідає задуму. Головне — поєднати візуальні образи з музикою, щоби глядач отримав емоційний ефект.
Роль кольору та звуку в монтажі: коли технічна правка має значення
Семенюк наголошує, що кольорокорекція — це дуже важливий етап роботи з відео, бо це задає настрій твору.
Він пояснює, що деякі кадри можуть відрізнятися між собою через різну атмосферу. А монтаж — це творчий процес, тому все має виглядати відповідно до формату. Наприклад, в інформаційному контенті все має бути чітко, лаконічно, без зайвих змін у зображенні, щоб ніщо не відвертало увагу глядача. А от у кліпах важливо створювати динаміку — різні кадри, різні ефекти, щоб відео було цікавіше дивитися. До цього можна додати й різне звукове підсилення (саунд-дизайн): перемотку, розмиття, затемнення. Важливо, щоби звук доповнював картинку й підсилював емоції в кадрі. Водночас оригінальна музика залишається незмінною.
Кольорокорекція допомагає додати відео кінематографічності. Наприклад, лише теплими й холодними відтінками можна задати певну атмосферу кліпу. Для цього використовують різні інструменти: зараз це, наприклад, DaVinci Resolve, хоча в Premiere Pro також можна досягти потрібного ефекту.
Ще один важливий момент — використання LUT-ів. Монтажер пояснює, що LUT — це фактично набір налаштувань кольору, світла, яскравості, експозиції, який визначає стиль зображення. Річ у тому, що камери під час знімання записують нейтральну картинку без насичених кольорів — це робиться спеціально, щоби потім на етапі кольорокорекції можна було коригувати зображення під потрібний настрій або стиль. Так само працюють і в кіно — художньому чи документальному. У професійних камераї є здатність знімати у RAW-форматі — він також дає більше можливостей для подальшої обробки. І навпаки, якщо знімати на менш професійну техніку, яка одразу записує яскраву картинку, то на монтажі вже складно щось змінити.
Монтажер наголошує не забувати про роздільну здатність відео. Кліпи зазвичай знімають у високій якості — 4K або 6K, що створює величезні файли. А для роботи з такою роздільною здатністю потрібні дуже потужні комп’ютери. Якщо ж техніка слабша, то можна використовувати проксі-файли — це коли відео тимчасово кодується в нижчій якості, щоб монтаж проходив без затримок. А вже після фінального редагування все перекодовують у вихідний формат — у тій самій високій якості, в якій відео зняли.
Поради з відеомонтажу від Дмитра Семенюка:
- Вивчіть принципи монтажу: паралельний, послідовний, за крупністю, орієнтацією у просторі, фазою руху, темпу, світла, кольору.
- Дивіться навчальні відео на YouTube (монтаж для початківців, правила монтажу). Також звертайте увагу на роботи професіоналів (фільми-номінанти на «Оскар» за монтаж).
- Виберіть програму для монтажу: Adobe Premiere Pro — найпопулярніший серед професіоналів, DaVinci Resolve — сильний у кольорокорекції, але також підходить для монтажу, Final Cut Pro — ідеальний для Mac. Додаткові програми: After Effects (анімація, графіка), Photoshop (робота із зображеннями).
- Оптимізуйте комп’ютер — зі слабким ПК використовуйте проксі-файли. Якщо є можливість — працюйте на двох моніторах. І використовуйте SSD-диски для швидшої роботи (монтаж із HDD — вінчестером — значно повільніший).
- Під час монтажу не перевантажуйте відео ефектами та переходами — мінімалізм виглядає професійніше.
- Створіть свою бібліотеку відео чи аудіо футажів і пресетів, щоб завжди були під рукою.
- Використовуйте акуратні титри (не робіть їх занадто великими чи яскравими).
- Працюйте над звуком — він так само важливий, як і відео.
- Публікуйте свої роботи в соцмережах, заявляйте про себе. Показуйте їх більш досвідченим монтажерам, слухайте їхню критику. І враховуйте авторські права (купуйте музику або оформлюйте підписки на стокові платформи, наприклад, Epidemic Sound тощо).
- Не бійтеся експериментувати та постійно вдосконалюйте свої навички. Головне — більше практикуватися й не здаватися.
Регіональне телебачення: монтаж як універсальна навичка
Романа Самокіш, режисерка монтажу на «Суспільне Львів», працює в зовсім інших умовах. У локальних редакціях монтажер — це багатофункціональний спеціаліст, каже вона й додає, що на телебаченні працює настільки давно, що вже й не рахує роки. Уперше вона потрапила на львівське телебачення ще школяркою 1989 року. Спочатку працювала асистенткою режисера, організовувала роботу студії, працювала з титрами та спостерігала за магією етеру. Після закінчення факультету журналістики Львівського університету планувала продовжити навчання на режисурі, але через розпад СРСР ці плани не здійснилися. Тому далі були прямі етери, режисура монтажу, новини. І ось уже кілька десятків років вона за головним пультом програм «Суспільне Львів».
За її словами, монтаж новин на регіональному телебаченні — це про точність, уважність і вміння працювати в умовах, коли кожна хвилина має значення.
«На загальнонаціональних телеканалах усе поділено: є люди, які монтують, є ті, хто відповідає за титрування, хтось займається виходом етеру. Але на регіональному телебаченні все інакше. Тут монтажер — це універсальний боєць, який і відеоряд складе, і звук вирівняє, і титри поставить, і перевірить, чи нічого не вилетіло перед етером», — відзначає Романа Самокіш.
Робочий день на телеканалі починається стандартно: журналісти виїжджають на знімання, знаючи свої теми. За кожним закріплений оператор, який знімає матеріал. Коли кадри готові, то потрапляють на сервер. Романа бачить його в системі, зберігає собі на комп’ютер і чекає, поки журналісти напишуть текст, відберуть синхрони, визначать, що йде в етер. Це може зайняти годину-дві, а може й більше, якщо сюжет складний, або якщо редактор повертає його журналісту на доопрацювання.
Коли текст готовий, починається головне — монтаж сюжету. Спочатку звукоряд: начитування, синхрони, ще начитування. Потім відео, титри, графіка. «Дуже часто доводиться скорочувати. Приносить журналіст дві з половиною хвилини, а треба вкластися у дві. Шукаємо, що обрізати, щоб не втратити зміст», — розповідає монтажерка. Якщо сюжет іде не лише на телебачення, а й у YouTube, то роботи більше, адже треба також дати і довший варіант без обмежень у часі.
«Буває, що на монтаж часу залишається небагато. Не часто, але трапляється, що ведучий новин уже у студії, а монтажер у цей момент ще клеїть останні кадри сюжету. Але це дуже поодинокі випадки. Пам’ятаю, як одного разу ведучий просто почав тягнути підводку, щоб дати нам час. І це була така синхронізація: ми компресуємо відео, у студії начитується підводка і за кілька секунд до виходу завантажується сюжет», — ділиться спогадами Самокіш.
Вона згадує, що коли почалася повномасштабна війна, всі звичні процеси просто вибухнули. Монтажери «Суспільне Львів» працювали по 18 годин на добу. «Ми робили по 180 коротких новинних відео. Це було безперервне завантаження файлів, титрування, монтаж, перевірка — і так нескінченно. Чат редакції кипів: хто буде перший, хто вийде раніше, хто кого підмінить. Це був період, коли команда працювала як єдиний механізм, де кожен розумів свою роль. І зараз у нас також досить злагоджена робота», — констатує режисерка монтажу.
Монтаж новин без паніки: чітка структура роботи й технічні рішення
Разом зі своєю командою Самокіш сформувала власну систему роботи. На всіх трьох монтажних комп’ютерах є спільна структура папок за датами випуску в етер. Усі матеріали завантажені на сервер.
«Це дуже полегшує життя. Якщо я працювала над сюжетом, а потім потрібно передати його колезі, він відкриє проєкт й одразу зрозуміє, де що лежить. Наприклад, це папки начитування, відео, титрів — усе пронумеровано за датами й розкладено по поличках», — ділиться режисерка монтажу.
Тривалість роботи над матеріалом залежить від його складності. Якщо це простий репортаж із достатньою кількістю кадрів, на монтаж може піти 20–30 хвилин. Але бувають складні сюжети, де треба витягувати архівні матеріали, формувати графіку — тоді монтаж займає кілька годин.
У середньому за день Романа монтує три-чотири сюжети в кількох версіях:
- Клін-версія без титрів.
- Телевізійна версія для етеру.
- YouTube-версія, яка часто має інший хронометраж.
Працюють монтажери «Суспільне Львів» у Adobe Premiere Pro, а раніше використовували Edius. Використовують по два монітори: на першому відкритий сценарій, на другому — робочий простір для монтажу. У комп’ютерному обладнанні найважливіше, каже Самокіш, щоби була хороша відеокарта, потужний процесор і велика оперативна пам’ять.
«Монтаж — це про швидкість, уважність до деталей і, певною мірою, про інтуїцію, — продовжує режисерка монтажу. — Я запам’ятовую відео візуально. Відкриваю файл й одразу згадую: ага, тут був гарний перехід, а тут сонце заходило за гілку — треба взяти. Це те, що приходить із досвідом, коли за роки у професії вже бачиш не просто набір кадрів, а цілісну історію, яку треба розказати глядачеві. Головне не поспішати, навіть якщо тебе просять зробити все за хвилину. Бо коли руки почнуть тремтіти, нічого доброго з цього не буде».
Поради з відеомонтажу від Романи Самокіш:
- Перевіряйте сюжет перед фінальним рендерингом — звук може збитися, а кадри — злетіти.
- Передивляйтеся всі відзняті матеріали. Навіть ті, що не вказані у сценарії.
- Навчіться працювати швидко, але не піддавайтеся паніці. Працюйте з гарячими клавішами — це пришвидшує процес.
- Навчайтеся на якісному контенті — дивіться гарні новини, кіно, аналітичні шоу.
- Будьте уважні до деталей, навіть коли працюєте в умовах жорсткого дедлайну.
Редактори, журналісти й монтажери: як відбувається комунікація
Юлія Краєвська працює монтажеркою у Вінницькій громадській телерадіокомпанії «Вінниччина». Це її основне місце роботи, де вона щодня займається обробкою відеоматеріалів для етеру: новин, програм, спецпроєктів, кліпів, сюжетів.
Практично все, що потрапляє на екран, проходить через її руки.
Робочий день починається по-різному. Інколи вона вже знає, що сьогодні доведеться монтувати, якщо попередньо отримує завдання з деталями про репортаж чи певну програму. Але буває, що день починається в очікуванні, поки журналісти завершать знімання, підготують сценарій і передадуть матеріали на монтаж.
Комунікація в роботі монтажерів тісно пов’язана з редакторами. Журналіст приносить відзнятий матеріал, пише сценарій, але перш ніж сюжет потрапить у монтаж, його перевіряє редактор. Можуть бути певні коригування — скорочення, зміни тексту або додаткові правки. Монтажер отримує в роботу вже відредаговану версію, але якщо під час монтажу щось не збігається, це знову доводиться узгоджувати з редактором або журналістом.
«Завжди працюю зі сценарієм, який отримую від редакторів або журналістів. Там уже розписано таймінг, послідовність кадрів і синхрони. Але у процесі монтажу деколи доводиться коригувати початковий задум, адже відео має виглядати органічно. Наприклад, якщо певний кадр “не працює”, за погодженням можу його замінити, або взагалі змінити порядок відеофрагментів, — розповідає Краєвська. — У новинних сюжетах важливо зберегти динаміку. У телевізійній термінології є поняття “підложки”, тобто титри — коли спочатку ставлять лайф-кадр, а потім текст або синхрон. Але якщо візуально це не виглядає добре, доводиться змінювати структуру відео, починати з тексту чи використовувати інші візуальні рішення».
Буває, що матеріал приходить «сирим» — коли журналіст не до кінця опрацював сюжет, або оператор не повністю відзняв важливі моменти. Тоді доводилося швидко виправляти недоліки, додавати архівні відео, шукати способи зробити сюжет придатним для етеру.
«Такий стресовий режим — не рідкість, особливо коли потрібно терміново випустити матеріал. Інша справа, коли матеріал знімається у студії на кілька камер і записаного матеріалу вистачає», — додає монтажерка.
Робота над відео відбувається в умовах постійних дедлайнів, тому важливо не тільки швидко змонтувати матеріал, але й мати можливість миттєво знайти потрібні фрагменти. Але головне в монтажі, резюмує Краєвська, — це уважність, концентрація та спокій.
Поради з відеомонтажу від Юлії Краєвської:
- Знайдіть наставника. Самостійно вчитися монтажу складно, а досвідчений колега допоможе швидше зрозуміти логіку роботи й нюанси професії.
- Помилки — це нормально. Навіть професіонали часом помиляються, тому важливо навчитися виправляти недоліки швидко й без паніки.
- Постійна практика — ключ до майстерності. Чим більше монтуєш, тим більше процес переходить у «автопілотний» режим, а руки працюють швидше та впевненіше.
- Не довіряйте сценарію на 100%. Завжди переглядайте весь відзнятий матеріал — іноді найкращий кадр може залишитися поза увагою журналіста.
- Будьте гнучкими. Початковий задум сюжету може змінитися під час монтажу, тож важливо швидко адаптуватися.
- Зберігайте спокій навіть під тиском. Навіть коли дедлайн горить, не варто метушитися — поспіх призводить до помилок.
- Навчайтеся нового. Дивіться навчальні ролики, експериментуйте з програмами, розбирайтеся в нових техніках.
Читати також: У кадрі й за кадром. Як працюють українські оператори: завдання, техніка, команда
Ловець помилок та інфоприводів. Чим займається редактор у медіа та як ним стати
