У сфері розвитку ШІ практика йде попереду законів. Редакції медіа, зокрема і в Україні, не є винятком: журналісти вже активно тестують штучний інтелект для різних завдань, але політики використання ще є далеко не в усіх. Що зупиняє скептиків від безоглядної довіри генеративним моделям та як авдиторія сприймає ШІ-продукти? Які завдання вже можна передоручити, а які краще лишити людині?
«Медіамейкер» побував на публічній розмові про особливості, переваги та складнощі використання ШІ в журналістиці, яка відбулася в межах Donbas Media Forum 2024. У ній узяли участь:
- Яна Машкова — медіааналітикиня Інституту масової інформації (ІМІ).
- Ольга Петрик — юристка з питань штучного інтелекту Центру демократії та верховенства права.
- Наталія Пахайчук — редакторка, журналістка та керівниця інноваційних проєктів у CID Media Group.
- Наталія Бурлаку — головна редакторка видань «20 хвилин Тернопіль» та РІА Тернопіль.
- Модераторка — Катерина Жемчужникова, медіаекспертка.
Статистика використання ШІ в медіа
Опитування Інституту масової інформації показало, що 20 % українських редакцій взагалі не користуються інструментами штучного інтелекту, а 30 % роблять це дуже рідко. Головними причинами обмеженого впровадження ШІ є бажання зберегти індивідуальний підхід та людську творчість (28 %), а також брак навичок і знань (25 %). Деякі редакції побоюються ризиків отримання некоректної інформації (19 %) та низької якості контенту, зокрема можливих елементів плагіату.
Ті, хто активно застосовують ШІ, переважно використовують його для розшифровування інтерв’ю (62 %), створення візуального контенту (31 %) та корегування помилок і генерування заголовків та лідів (1 9%). Інструменти ШІ також допомагають адаптувати контент для різних платформ і готувати інтерв’ю, а ChatGPT використовують 74 % опитаних.
Раніше ми публікували дані про те, як світові медіа та колеги з Центральної та Східної Європи використовують великі мовні моделі, а також кейси його використання в різних країнах.
Водночас журналісти загалом позитивно оцінюють можливості, які ШІ пропонує для оптимізації рутинних процесів, як-от редагування текстів та переклади. Але є й застереження: 19 % респондентів мали випадки помилок у матеріалах через використання штучного інтелекту, що вплинуло на точність інформації. Редакції вказують на потребу додаткових ШІ-інструментів для автоматизації завдань в адміністративній частині сайтів, а також на інструменти для перевірки фейків і дезінформації.
Лише 16 % редакцій маркують контент, створений за допомогою ШІ, що викликає занепокоєння щодо прозорості його застосування. Раніше ми публікували рекомендації від Мінцифри для журналістів щодо використання технології й маркування контенту, створеного нею.
Яна Машкова з ІМІ зазначила, що зацікавленість у ШІ серед українських регіональних редакцій залишається обмеженою. Серед причин — перевага «людського підходу», відсутність технічної бази для інтеграції ШІ, побоювання отримання хибних результатів і ризики плагіату.
Водночас, за даними опитування Kantar Ukraine, від 42% українців не змогли відрізнити роботу ШІ від людської праці.
Законодавче регулювання ШІ-контенту
«Те, що в нас немає наразі закону про ШІ, не означає, що ми можемо створити дипфейк і поширити його, бо це сіра зона, яка ніяк не регулюється. Якщо це буде використане для наклепу чи шантажу, то зрозуміло, що це буде розцінене як засіб вчинення злочинної дії», — каже юристка Ольга Петрик і додає, що українське законодавство дозволяє притягнути до відповідальності за контент, що завдає шкоди репутації чи використовується з кримінальною метою, хоча національна нормативна база ще не охоплює всі аспекти використання штучного інтелекту. Згідно з дорожньою картою від Мінцифри, закон про ШІ приймуть в Україні у найближчі три роки.
На думку юристки, важливо, щоб у медіа був людський нагляд над контентом, створеним за допомогою ШІ, а також розроблені власні редакційні політики, які регулюватимуть його використання. На Заході медіа вже активно ухвалюють такі політики — ми робили огляд основних правил із них.
Є багато програм для створення дипфейків, які дають змогу швидко згенерувати відео, де ви, наприклад, можете надавати інформацію без необхідності повторного запису. Однак, щоб обмежити можливість створення дипфейків із обличчям іншої людини, більшість програм просять користувача прочитати текст, який потім з’явиться у відео.
До програм, де можна створити дипфейк, належать:
- DeepFaceLab (популярний інструмент із гнучкими налаштуваннями);
- Zao (мобільний застосунок для заміни обличчя на зображеннях та відео);
- Reface (застосунок для створення розважальних відео з заміною обличчя в режимі реального часу).
Також під загрозою безпека даних, які обробляє штучний інтелект. Це можуть бути закриті робочі наради чи приватні дані клієнтів. «У етичному кодексі редакції у нас вказано, що внутрішня службова інформація не підлягає розголошенню. Якщо ми використовуємо ШІ для запису робочих нарад, то для нас це вже стримувальний чинник», — каже Наталія Пахайчук.
Загалом представники українських медіа цікавляться питаннями етики та відповідального використання інструментів ШІ.
Зараз медійники набагато краще обізнані щодо ШІ, ніж торік, вважає Ольга Петрик.
ШІ-інструменти в роботі редакцій
CID Media Group
Наталія Пахайчук розповіла про перші кроки в застосуванні штучного інтелекту для англомовних матеріалів, зокрема для переозвучування відео з української на англійську.
«Уперше ми використали ШІ, коли нам зненацька стало потрібно створити відео англійською мовою. Йдеться про випадок, коли медійників «Район.in.ua» затримали в Польщі під час знімання доказів російсько-польської торгівлі. Ми обробили відео з нашим українськомовним журналістом і за п’ять хвилин отримали хорошу англомовну версію для іноземної аудиторії», — каже Наталія Пахайчук. ШІ може створити субтитри для коротких відео, а також допомагає інтегрувати YouTube-канал і сайт редакції, автоматично створюючи для нього текстові матеріали на основі розшифрованих інтерв’ю.
Наталія Пахайчук каже, що завдяки ШІ їй вдається ефективно автоматизувати деякі функції, які для неї є основними в редакції: грантрайтинг і фандрейзинг. Вона завантажила до особистого помічника на основі GPTs власну стратегію та всі свої напрацювання з фандрейзингу за шість років.
«Щоразу, коли я пишу грантову заявку, я прошу особистого помічника працювати з цією базою. І коли треба зробити щось спеціальне, наприклад, описати методологію вашого проєкту — це доволі непросто, якраз тут ШІ може дуже якісно нам допомогти», — каже Наталія Пахайчук.
Також за допомогою технології можна перекладати документи іноземними мовами й формувати відповіді на вхідні листи. Наталія зазначила, що для перевірки текстів на помилки корисним є український плагін Grammarly.
Також можна використовувати ШІ для організації робочих нарад: записане аудіо наради розшифровується і інструменти ШІ створюють з нього підсумковий документ із текстовим звітом.
Важливий напрямок для CID Media Group — розробка політики ШІ у редакційній роботі, яка регулює використання технологій, зокрема для підтримки стандартів якості та дотримання журналістської етики.
«Головним пунктом редакційної політики медіа є те, що ми не генеруємо контент, а використовуємо для оптимізації роботи в редакції», — каже Наталія Пахайчук.
На оплату інструментів ШІ на одному в редакції витрачають 25 доларів на місяць і вважають це виправданими витратами, тому що штучний інтелект — це інструмент, який дозволяє пришвидшити та оптимізувати роботу. «Зараз говорять про кризу кадрів. Багато речей може допомогти зробити ШІ, тому полегшивши роботу одного SMMника, можна не наймати двох», — каже Наталія Пахайчук. Для працівників редакції організували навчання з користування базовими інструментами ШІ та заохотили їх експериментувати з ними у роботі.
Наталія Пахайчук розповіла, що для мережевих регіональних медіа на кшталт Район.in.ua дуже важливо налагодити стандартизацію в роботі, контроль якості матеріалів та загальні професійні навички працівників.
«Дуже важко усіх навчати, перевіряти і контролювати самостійно, “руками”, а ШІ — це можливість пришвидшитися в розвитку. У нас є 63 сайти і ми зараз шукаємо гроші, щоб переробити їх з використанням ШІ», — каже Наталія Пахайчук.
Також у редакції працюють над плагіном для сайту, який дозолить автоматизувати процеси робочі процеси та управління у редакції. «Ми тестуємо проєкт, який є додатковою функцією в адмінці, яка перевіряє новину на журналістські стандарти: баланс думок, джерела та достовірність», — каже Наталія Пахайчук.
«20 хвилин Тернопіль»
Тернопільська редакція, за словами Наталії Бурлаку, використовує штучний інтелект для створення відеоконтенту для соцмереж, маркуючи його як створений за допомогою ШІ. Ці інструменти також допомагають із редагуванням великих об’ємів текстів та створенням розважального контенту — наприклад, про те, як ШІ бачить визначні місця Тернополя або як ШІ намалював відомих людей із Тернопільщини. Однак багато читачів сприймають голос ШІ як справжній голос живої людини.
«У нас є постійні читачі, які просять назвати ім’я “цього милого хлопчика, який чудово говорить на відео”. І ми щоразу відповідаємо, що це штучний інтелект, робимо позначки про це в описі, але люди все одно думають, що це реальна людина», — каже Наталія Бурлаку.
Створювати відео за наявним текстом можна за допомогою Pictory AI. Для цього треба вставити покликання на статтю, до якої треба створити відео. ШІ створить фото або відео, що відповідатиме тематиці тексту. Далі ви можете відредагувати відео та обрати необхідний формат: для TikTok, Instagram Reels, або YouTube Shorts.
Щоб за допомогою ШІ створити субтитри до відео, можна скористатися програмою InShot. Алгоритм роботи такий:
- Створюємо новий проєкт та завантажуємо відео.
- Обираємо «Текст», «Субтитри». Можна безплатно створити субтитри для відео тривалістю до хвилини.
- Створений ШІ текст можна відредагувати, прибравши помилки. Можна змінити розмір субтитрів, колір тексту й додати до нього фон.
- Зберігаємо відео у потрібному розширенні та форматі.
Відео редакції, озвучені за допомогою штучного інтелекту, вже набрали на різних платформах загалом приблизно 1 млн переглядів. Журналісти поки не помітили, щоб соцмережі занижували у пріоритетності показів відео, створені за допомогою генеративних інструментів.
Наталія Бурлаку каже, що користується інструментами ШІ також для редагування текстів, перевірки їх на орфографічні та пунктуаційні помилки. І це дуже допомагає у роботі регіональним редакціям, які не мають коректорів у складі, але мають щоденно перевіряти великі об’єми текстів.
Читайте більше про досвід використання штучного інтелекту «Українською правдою» та «Суспільним», а також «24 каналу» та «Бабеля».
