Хоча пошукові системи та соцмережі відіграють різні ролі, доступ до новин протягом певного часу найбільше забезпечували дві гігантські платформи: Google і Meta.

Дослідження Digital News Report від Reuters Institute показує, що покоління Z, схоже, уникає вебсайтів і застосунків, над якими працюють видання, і віддають перевагу платформам соцмереж. Цьогоріч соцмережі (30 %) тепер випереджають сайти (22 %). Це ускладнює завдання виданням, які змушені орієнтуватися у мінливому середовищі платформ.

Географічна різниця

На північноєвропейських ринках новинні бренди все ще мають міцні прямі зв’язки зі споживачами через сайт. Проте платформи у цих країнах майже повсюдно використовуються для низки інших цілей. 

На противагу цьому, в деяких частинах Азії, Латинської Америки та Африки соцмережі є найважливішим каналом інформації. Це робить новинні бренди більш залежними від стороннього трафіку.

На ринках Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Японія та Корея, основними точками доступу до контенту є місцеві портали, такі як Naver та Yahoo!, тоді як в Індії та Індонезії важливим порталом до новин є мобільні новинні агрегатори.

Вікові групи

Молодші користувачі менш схильні заходити безпосередньо на новинний сайт або застосунок і частіше отримують новини з соцмереж  або від інших посередників. Але, зазначають дослідники, це зумовлено не стільки зміною поведінки людей старшого віку, скільки новими моделями поведінки молодших груп.

Наприклад, у Великій Британії люди старше 35 років (помаранчева лінія) майже не змінили свої уподобання щодо доступу до новин з плином часу, але група 18–24 років (синя лінія) стала значно рідше користуватися новинними сайтами або застосунками. 

41 % людей у віці 18–24 років стверджують, що соцмережі є їхнім основним джерелом новин (43 % на інших ринках), проти 18 % 2015 року. І проблеми, з якими стикаються видавці, намагаючись залучити молоду аудиторію, з часом лише ускладнюватимуться.

Читайте також: як зумери читають новини й обирають бренди — дослідження

Фрагментація соцмереж

Залежність від соцмереж може зростати, але це не обов’язково мусять бути платформи, які популярні зараз. Згідно з дослідженням, інтерес до Facebook серед людей віком до 25 років зменшився набагато швидше, а увага перемкнулася спочатку на Instagram і Snapchat, потім на TikTok, Discord і Twitch.

Попри суперечності довкола Twitter, яким керував Ілон Маск, загальне щотижневе охоплення мережі залишалося стабільним — 22 %. Масового переходу на Mastodon, який навіть не є помітним на більшості ринків і яким користуються лише 2 % у США та Німеччині, не відбулося.

Якщо говорити про використання новин серед людей різного віку, то Facebook залишається найважливішою мережею. 2022 року Meta заявила, що більше не платитиме видавцям новин за розміщення їхнього контенту у вкладці «Новини», а перерозподіляє ресурси на розвиток креативного бізнесу. 

Читайте також: Чому Meta не платитиме за новини — висновки з аналітичного звіту

Тематика новин

Приблизно половина провідних видань зараз створюють контент для TikTok, хоча інші стримуються через занепокоєння щодо впливу китайського уряду, а також через відсутність монетизації. Але побоювання щодо неконтрольованого поширення дезінформації на платформі та потенціалу зв’язку з молодою аудиторією переконали деякі новинні організації зберегти свою присутність на цих платформах.

Більше про це: Як світові видання заходять в TikTok і знаходять там своє місце

Дослідження також показало великі відмінності в очікуваннях та інтересах аудиторії. Користувачі Twitter частіше, ніж користувачі інших мереж, звертають увагу на такі новини, як політика та бізнес-новини. А користувачі TikTok, Instagram та Facebook дещо частіше споживають сатиру та меми, пов’язані з новинами.

Попри важливість теми, дослідники бачать нижчий рівень уваги до подій в Україні проти сатиричних новин, національної політики чи новинами про бізнес та економіку. Незрозуміло, чи це пов’язано зі зниженням інтересу до теми загалом, алгоритмічними упередженнями, чи з поєднанням цих двох чинників.

Також можна побачити цікаві відмінності між країнами та регіонами. TikTok набагато більше використовують для політичних новин у Перу, де його використовують студенти для організації політичних протестів, а також у Кенії та Бразилії, ніж у США, Канаді чи Сингапурі.

Формування порядку денного та роль алгоритмів

У багатьох країнах люди менш задоволені добором контенту як із боку алгоритмів, так і з боку журналістів. Це зниження задоволеності більш виражене серед молодших користувачів, які значною мірою покладаються на алгоритми. Водночас частка людей, які вважають, що контент, які дібрали алгоритми, є хорошим способом отримання новин, зменшилася проти 2016 року, тоді як частка тих, хто не погоджується з цим, залишилася стабільною. 

Нав’язування алгоритмічних стрічок замість чистої зворотної хронології викликало занепокоєння серед активних користувачів соцмереж на таких платформах, як Facebook і Twitter. Респонденти в інтерв’ю, яке провели торік, часто висловлюють побоювання, що їх виштовхнуть у «бульбашки фільтрів».

Також споживачі занепокоєні тим, що «надмірно персоналізовані» новини можуть призвести до втрати важливої інформації та різноманіття точок зору. Як наслідок, приблизно 65 % молодих користувачів (до 35 років) і 55 % старших користувачів (35+) вжили заходів щодо алгоритмів, щоб вплинути на добір історій, наприклад, відстежували/не відстежували, вимикали/блокували звук або змінювали інші налаштування.

Дезінформація

Побоювання громадськості щодо неправдивої інформації та дезінформації залишаються високими, попри зміни платформ і появу нових соцмереж. Понад половину респондентів (56%) висловлюють занепокоєння щодо розрізнення справжніх і фейкових новин в інтернеті. Особливо занепокоєні ті, хто покладається на соцмережі як на основне джерело новин (64 %).

І хоча використання соцмереж саме по собі не спричиняє дезінформації, задокументовані проблеми на цих платформах і доступ до ширшого кола джерел, схоже, впливають на довіру людей до інформації, з якою вони стикаються.

Щодо типів дезінформації, то сумнівними бувають заяви про здоров’я, пов’язані з COVID-19, зокрема від груп, які виступають проти вакцинації, продовжують залишатися поширеними. Також часто зустрічається неправдива або оманлива інформація про політику. У Словаччині, країні, що межує з Україною, майже половина респондентів заявили, що протягом останнього тижня стикалися з дезінформацією про конфлікт в Україні. Це приблизно вдвічі більше, ніж у Великій Британії, США або Японії. 

Також екологічні групи звертають увагу на відродження заперечення зміни клімату в соцмережах, з оманливою рекламою на таких платформах, як Facebook, і використанням вірусних хештегів, таких як #climatescam у Twitter. Критики стверджують, що після приходу до влади Ілона Маска на цих платформах не вдається належним чином модерувати шкідливий контент.