«Медіамейкер» регулярно пише про запуски нових спецпроєктів, подкастів і навіть каналів дистрибуції в медіа. Але, щоби картина була більш цілісною та виразною, ми вирішили об’єднувати численні новини про медіапродукти в новий формат — щомісячну добірку.
Читайте в першому матеріалі, як протягом лютого українські медійники працювали над тематичними спецпроєктами, відкривали нові платформи, турбувалися про доступ до українських новин читачів на окупованих територіях, пояснювали складні речі простими словами й шукали різні формати взаємодії з авдиторією.
Для читачів на окупованих територіях
«Бердянськ 24» — Brd24.com: подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» та розсилка
У чому суть? Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» складатиметься із 20 випусків. Медійники говорять і до тих, хто виїхав з окупації, й до тих, хто залишився в окупованому місті.
«У подкастах обговорюємо теми окупаційних порядків у захопленому місті, які актуальні прямо зараз — примусова паспортизація, нерухомість на ТОТ, право власності й методи, до яких вдаються росіяни та колаборанти в намаганнях заселитися чи відібрати житло, що належить бердянцям. Але поки що найбільше переглядів та відгуків зібрала тема змін у ВПО-виплатах і перспектива повернення в місто після деокупації», — розповідає головний редактор Віктор Коваленко.
Друга ініціатива — запуск розсилки на платформі Substack. Рішення пов’язане з можливим блокуванням VPN у Бердянську. Медійники щотижня збирають добірку місцевих новин, яку можуть читати жителі окупованого міста.
Де слухати й читати? Дистрибуція не обмежена подкастинг-платформами. Аудіо публікують й у Telegram-каналі медіа й на каналі у Viber, Instagram, TikTok, Facebook, щоб люди на окупованих територіях без використання VPN змогли послухати випуск. На розсилку можна підписатися за покликанням.
«Сєвєродонецьк онлайн»: запуск TikTok
Який сенс вкладали? Команда «Сєвєродонецьк онлайн» запустила сторінку в ТікТок. Наразі сайт медіа заблокований на окупованій території, а ця платформа може долучати читачів з окупованого міста до українських новин.
Головна редакторка сайту Яна Чумаченко розповідає: для напряму соцмереж розширили штат до двох людей, які розділили між собою навантаження. У лютому охоплення одного ТікТок-відео сягало 30 000 переглядів.
У своїх роликах медійники розповідають про ситуацію на окупованій території, проблеми переселенців, успіхи сєвєродонеччан і загалом про те, що актуально для громади.«Щоб українці не забували, що окуповані території — українські. Окупований Сєвєродонецьк — український. І ми продовжуємо про це нагадувати. Особливо в такому сучасному форматі, який має популярність серед населення», — каже керівник SMM і відеонапряму «Сєвєродонецьк онлайн» Ігор Пазич.
Де дивитися? Станом на лютий команда випускає 10–12 роликів на місяць. Їх можна переглянути за покликанням.
«Східний Варіант»: гаряча лінія HelpPrint
У чому суть ініціативи. На гарячу лінію HelpPrint жителі прифронтових і тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини можуть анонімно звернутися за підтримкою, допомогою та необхідною інформацією. Ініціатива має надати можливість безпечного обміну інформацією, розповідей особистих історій чи проблем, що відбуваються на територіях, куди обмежений доступ українських журналістів.
«Публікувати історії онлайн-видання буде тільки тоді, коли на це буде згода. Головне — це відповідати на інформаційні запити людей, а також радитися з профільними органами влади, профільними організаціями, юристами та правозахисниками. Мета команди “Східного Варіанту” — не давати можливості забути про людей на тимчасово окупованих територіях, адже це наші українці, які потребують допомоги та підтримки», — розповіла координаторка HelpPrint Валерія Круподеря.
У якому форматі працює. Звернутися на гарячу лінію можна через Telegram, Viber, Skype, WhatsApp, Signal, чат-бот видання, або зателефонувати за номером +38 09 148 18 150. Редакція працює над розширенням каналів зв’язку та гарантує анонімність і безпеку.
Раніше ми розповідали повну історію відродження й розвитку «Східного Варіанту»
До річниць війни з Росією
«Суспільне мовлення»: документальний фільм «Стихії війни»
Про що фільм? До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну регіональна команда «Суспільного» презентувала документальний проєкт «Стихії війни». Героям проєкту з Херсону й Миколаєва доводиться рятуватися від «великої води» після підриву Каховської гідроелектростанції, на Чернігівщині мають обробляти землю, де можуть здетонувати снаряди, у Сумах миряться зі втратою власного житла та домашніх тварин, які живцем згоріли від падіння «шахеда».
«Фільм “Стихії війни” — не про загальні втрати й суху статистику, яку ми щоденно чуємо в новинах. Наш документальний проєкт показує історії людей, які зітккнулися з лихом віч-на-віч, упритул відчули подих вогню, руйнівну силу води», — каже режисер та автор ідеї фільму, головний режисер дирекції регіонального мовлення «Суспільного» Сергій Жулін.
Де дивитися? Прем’єра фільму відбулася 24 лютого о 20:30 на місцевих каналах «Суспільного» та каналі «Суспільне Новини». Стрічку можна переглянути на YouTube-каналі «Першого».
«Суспільне Крим»: документальний проєкт «Крим: 10 років окупації»
Про що проєкт? Документальний проєкт «Крим: 10 років окупації» показує передумови й початок російської агресії на Кримському півострові 2014 року, аналізує вплив і наслідки окупації для країни та кримських татар як корінного народу і долю політичних в’язнів.
За словами автора ідеї й продюсера проєкту корінного кримчанина Руслана Халапова, тема Криму болюча й особливо тема для нього.
«Ідея цього документального проєкту назрівала дуже довго і була логічною до висвітлення її в такому одному документальному проєкті, який ми назвали «Крим: 10 років окупації». Це про наслідки російської окупації, про наслідки того, що відбувається на нашому українському півострові протягом останніх 10 років. Про злочини й реалії життя, в яких перебувають наші співгромадяни», — ділиться Руслан Халапов.
Халапов додає, команда вирішила зосередитися на найболючіших темах — людському вимірі, на тому, як окупація безпосередньо впливає на громадян України в окупованому Криму: етнічних українців, на кримських татар, на представників корінного народу.
Розповісти свою історію та бачення подій минулих років у Криму команда проєкту запросила представників кримськотатарської спільноти й очевидців окупації. Героїв проєкту обирали з різних сфер: посадовців, військових, фахівців та діячів у різних галузях — історія, релігія, культура, журналістика.
«Загалом у проєкті зібрано 11 інтерв’ю. Також оцифрували величезний масив архівного відео з 2014 до 2023 року», — каже Микита Лунін, керівник проєкту, редактор Суспільне Крим.
Де дивитися? на YouTube-каналі Суспільне Крим.
«Українська правда»: подкаст «24.02: Реконструкція»
Про що говоритимуть? У подкасті УП відтворює події дня, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Кожен епізод подкасту містить ексклюзивні інтерв’ю, розповіді з перших вуст і аналіз експертів. Перший епізод розповідає про події, що передували вторгненню, включно з напруженою атмосферою в Україні, коли поширювалися чутки про неминучий напад. Наступні епізоди глибше заглиблюються у військові приготування, політичні махінації та людські історії, на які вплинуло вторгнення. Слухачі почують президента Володимира Зеленського, військових командирів, співробітники розвідки й загалом українців, які пізнали війну.
Проєкт налічує п’ять епізодів, що виходитимуть раз на два тижні. Його особливість у тому, що деякі голоси згенерував штучний інтелект. Більше про редакційну політику УП, що врегульовує ШІ ми писали тут.
Де слухати? Подкасти доступні на платформах Apple Podcasts, Spotify, Google Podcasts.
«Бахмут. IN.UA»: книга «Бахмут: хроніки незламної фортеці»
Що відомо про книгу? 15 лютого у Києві презентували книгу «Бахмут: хроніки незламної фортеці», над якою працювали жителі міста, зокрема й редакція «Бахмут. IN.UA». Видання має нарис про історію міста та хронологію подій з лютого 2022 року. Також книга проілюстрована фотографіями з різних моментів життя в місті.
«Чи важливо фіксувати наші спогади та збирати факти для розуміння картини руйнування Бахмута? Думаю, важливо. Я не впевнена, що зможу сама читати цю книгу, для мене це занадто боляче сьогодні. Я б хотіла мати можливість повернутися до неї після нашої перемоги, у відбудованому Бахмуті, на зустрічі спогадів, в якійсь школі й бібліотеці», — зазначає головна редакторка медіа Ганна Бокова.
Раніше ми розповідали про те, як створювалося видання «Бахмут. IN.UA» та як вони перезбирають свою місію й аудиторію після виїзду з Бахмуту та його окупації.
Для перемоги та відновлення
«Галка»: власні збори для ЗСУ «Галкозбір»
Як вийшло просувати збори? У лютому медіа з Івано-Франківщини запустило власні збори для допомоги Збройним силам України. Під час першого «Галкозбору» вдалося зібрати 56 000 грн на портативну зарядну станцію за чотири дні. Головний редактор видання Роман Турій особисто передав її 109 окремому гірсько-штурмовому батальйону 10 гірсько-штурмової бригади.
У межах збору журналісти організували медіакампанію — робили публікації на сайті та соцмережах, зробили айдентику. Також для розіграшу в межах збору підготували книгу від бійця «Азову» Руслана «Давіда» — «Маріуполь. Книга хоробрих» з автографом автора.
«Була цікава історія: 82-річний читач, який після інсульту особисто не міг задонатити, попросив до нього прийти й дав 500 грн. Словом, з усіх боків наші читачі чудові, показали, що довіряють нам, а ми не підвели», — розповів Роман Турій.
2024 року виданню виповнюється 10 років, тому в планах — відкрити збір на 10 дронів. Раніше ми розповідали повну історію заснування й роботи «Галки».
Де звітують? За відкриттям нових зборів і звітами можна стежити на сайті медіа й у соцмережах.
Ukraїner: книга «Як ми назвемо цю війну?»
Про що видання? «Як ми назвемо цю війну?» — це хроніка двох років українського опору в повномасштабній війні з Росією. На сторінках книги — ключові події від 24 лютого 2022 року, документальні фото, мапи бойових дій, ілюстрації, меми та інфографіки.
Відкриває видання текст про передумови нападу Росії на Україну від Ukraїner та історика Ігоря Кромфа, у якому мовою фактів пояснено, чому агресія Росії проти України триває не два і не десять років, а значно довше. Також хроніка включає тексти українських інтелектуалів: Романа Ратушного, Оксани Забужко, Олександри Матвійчук, Артема Чеха, Ірини Цілик, Павла Казаріна, Віталія Портникова, Володимира Єрмоленка, Любові Якимчук, Вахтанґа Кебуладзе, Таміли Ташевої, Олени Стяжкіної, Євгена Глібовицького та інших авторів.
Де придбати примірник? Книга доступна до передзамовлення на сайті.
«ГЛУЗD»: спецпроєкт «Понаїхали»
У чому суть? Спецпроєкт «Понаїхали» «ГЛУЗD» запустив ще навесні 2022 року. Редакція публікувала історії переселенців, які будуть нове життя у Коломиї. Наприклад, підприємців із прифронтових чи окупованих територій, які відновлюють свій бізнес у громаді. Першим героєм проєкту став харків’янин, який організував у Коломиї щотижневий літературний творчий захід для молоді «АРТспротив».
Проєкт був на паузі, а в лютому 2024 року його знову перезапустили на кошти гранту від IREX.
«Мета проєкту — давати людям надію й показати на прикладі наших героїв: навіть якщо ви втратили свій дім, своє місто, ви не втратили Україну та свою справу, вас готові підтримати», — зазначає головна редакторка «ГЛУЗDу» Оленка Гелетюк.
Де читати? Матеріали в межах проєкту «Понаїхали» публікують на сайті. У лютому вже випустили чотири історії — про пекарню в Коломиї, релоковане в Івано-Франківськ виробництво дитячого текстилю, трансгендерного чоловіка, який переїхав до Чернівців, де займається волонтерством та сім’ю із Нової Каховки, яка створила свій бізнес у Львові.
«Кордон.Медіа»: фоторепортажі «Стіни, що все чули»
У чому суть проєкту? «Кордон.Медіа» запустили серію матеріалів про зруйновані або пошкоджені російським вторгненням об’єкти культурної спадщини або дитячі заклади освіти. Ідея з’явилася після чергових знімань на прикордонні Сумської області. Команда показує наслідки й руйнування будівель, тому вирішили запустити проєкт, який покликаний залучити людей до обговорення відновлення, почути думки людей: «Чи на часі це?».
Який формат? Фоторепортажі й відео опубліковані в соцмережах «Кордон.Медіа».
На заході до річниці «Медіамейкера» співзасновниця й директорка «Кордон.Медіа» Альона Яцина ділилася першим досвідом створення медіа з нуля для роботи у небезпечних районах прикордоння.
Для нових знань
Meykanemo — незалежний авторський медіапроєкт
Хто автори й про що проєкт? Медіапроєкт Meykanemo започаткували медійниці Катерина Венжик та Юлія Даниленко. Венжик як CEO і Даниленко як головна редакторка наприкінці 2023 року пішли з медіа про IT та технології SPEKA. Їхній новий YouTube-канал присвячений технічній освіті, мейкерству та промисловим технологіям.
«Це наш авторський з Юлею проєкт, ідея якого народилася невдовзі після нашого виходу зі SPEKA. Коли я пишу “наш”, то це означає, що він дійсно наш — ми стартуємо самі, без інвесторів, лише з ідеєю і великим бажанням зробити те, що здається нам справді важливим. Ми переконані, що інженерна тематика занадто недооцінена в україномовному сегменті YouTube, особливо з урахуванням війни, коли потреба в людях, що знаються на харді, а особливо здатні зробити щось руками, зростає стократ», — зазначила Катерина Венжик.
Перше відео на каналі випустили 24 лютого й присвятили його огляду технічних новин. У планах проєкту — новини, інтерв’ю та репорти про українських розробників і мейкерів, а також запуск соцмереж.
Де переглядати контент? Підписатися на YouTube-канал Meykanemo.
«Локатор-Медіа»: подкасти «Корисні бесіди»
Про що говорять? «Локатор-Медіа» із Запорізької області запустило подкасти тривалістю до 20 хвилин зі спеціалістами та фахівцями з різних сфер. Перший випуск записали з Представником Уповноваженого Верховної ради з прав людини у Закарпатській області Андрієм Крючковим, другий — із дитячим психологом щодо ПТСР у дітей, третій — із корекційною педагогинею/дефектологом про те, як допомогти дітям впоратися з наслідками війни.
«Долучили двох фахівців: технічного спеціаліста (запис прямого етеру в студії) та ведучу. Фішкою вважаємо те, що такий подкаст можуть послухати у будь-якій області України й подана інформація буде універсальною», — говорить проєктна менеджерка, журналістка, голова «Локатор-Медіа» Наталя Криворучко.
На думку медійників, подкасти допоможуть залучити нову авдиторію, додадуть фахового контенту з різних сфер життя.
Де слухати? Подкасти щотижня публікують на сайті медіа.
OkNews: подкаст «Лікар говорить»
У чому суть. У новому подкасті медійники говорять із лікарями різних фахів про жіноче та дитяче здоров’я та інші темите, що хвилюютьє українців. Зокрема, є випуск про дитячу вакцинацію, естетичну гінекологію та виховання підлітків.
«Чому ми запустили подкаст? Наразі на ринку не вистачає справжнього контенту, що був би присвячений здоровʼю та відповідав би на питання без води», — розповідає співредакторка Марія Сартанія.
Де слухати. Подкаст доступний для прослуховування на ApplePodcast та Spotify.
«Антикорупційний вимір»: ролики «Про корупцію з гумором»
Що показують? Медійники запустили новий формат «Про корупцію з гумором» — це короткі відео в Instagram, Facebook, YouTube. Ролики з гумором «прославляють» корупціонерів.
«Ми вирішили запустити цей формат, оскільки наша місія — формування нульової толерантності до корупції та наша мета інформувати наших читачів про корупцію. Але водночас ми не хочемо бути тими, хто лише збільшує накрут, постійно ширить зрадоньку та вганяє людей в депресію. Не в наших силах запроторити корупціонерів за ґрати, але в наших силах робити їх посміховиськом», — каже головна редакторка видання Олена Кравченко.
«Антикорупційний вимір» вважає, що новий формат розважить авдиторію і приверне увагу нових читачів.
Де дивитися контент? Наприклад, в Instagram.
Медіа «ШоТам»: серія освітніх відеороликів
У чому суть? Медіа «ШоТам» спільно з Bolt та «Ла Страда» створило серію освітніх відеороликів для протидії насильству у транспорті. Відео моделюють різні обставини, в яких може опинитися людина, розповідають, як діяти в тій чи тій ситуації.
12 анімаційних сюжетів опублікують у соцмережах «ШоТам» і Bolt. Також кожне відео надішлють водіям служби таксі на електронну пошту і додадуть у мобільний застосунок.
Де дивитися? Можна переглянути відео:
- Чи варто миритися з харасментом на роботі?
- Що робити, якщо хтось намагається залицятися до вас?
- Що робити, якщо хтось порушує ваші кордони, коли ви виконуєте свою роботу?
- Як діяти, коли до вас за кермом чіпляються пасажири?
- Що робити, якщо водій зупиняє авто не під вашим під’їздом?
- Як бути, якщо водій у авто починає відпускати масні коментарі?
- Що робити, коли водій замість коробки передач кладе руку вам на коліно?
Проєкт продовжується, нові ролики з’являтимуться в Instagram та Facebook «ШоТам» щотижня.
Раніше ми розповідали повну історію створення та розвитку медіа позитивних новин «ШоТам»
Для розкриття потенціалу регіонів
Platfor.ma: проєкт «Лідери Півдня» та редизайн Миколаївського обласного краєзнавчого музею
У чому суть? У лютому Platfor.ma запустила open call для пошуку історій місцевих активістів і волонтерів із Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Далі запланований цикл із щонайменше 10 матеріалів.
«Ми регулярно пишемо про волонтерський рух і бачимо, що подекуди люди втомлюються і вигорають. Хочеться підтримати їх ще й тим, що показати — ви не одні, вас цінують, вами захоплюються», — розповідає головний редактор Юрій Марченко.
Станом на кінець місяця отримали вже понад 100 заявок.
Як подати заявку на «Лідери Півдня»? Для того, аби номінувати громадського активіста або волонтера необхідно заповнити Google-форму. Також активісти можуть самостійно заповнити анкету та розповісти свою історію.
Також медійники працюють над проєктом із редизайну Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Офіційний реліз редизайну планують трохи пізніше, а в лютому встигли провести комунікаційний аудит, розробити комунікаційну стратегію. У процесі — айдентика та візуальний стиль музею для соцмереж, цифровізація частини колекції, новий сайт, окремий сторителінговий проєкт для популяризації музею, допомога зі створенням постів і публікацій, а також розроблення мерчу закладу.
The Ukrainians Media: спецпроєкт «Відповідальність за своїх»
У чому суть проєкту. The Ukrainians у партнерстві з Українською школою політичних студій (УШПС) випустили серію історій про лідерів громад, які в умовах турбулентності й війни допомагають своїм спільнотам, громадам або містам. У межах спецпроєкту The Ukrainians розповідатимуть історії випускників УШПС, які своїми вчинками показують, що означає бути справжніми лідерами.
Де переглянути? Матеріали оформлені на сайті в окремій дизайнерській верстці.
Регіональне видання «0512 — сайт міста Миколаєва»: спецпроєкт «Новини Миколаєва сто років тому. Про що раніше писали в місцевих газетах»
У чому суть проєкту? Це серія матеріалів про те, що писали в газетах Миколаєва. У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці зберігається чимало історичних місцевих видань, які відображають життя міста минулих епох. Тому редакція 0512 розпочала новий спецпроєкт про історію міста, де досліджуватиме періодичні видання, яким понад 50 років, та розповідатиме читачам, про що писали тоді місцеві медіа.
«Ми хочемо, аби жителі познайомилися з подіями, які відбувались у місті, у такий незвичний спосіб», — розповідає головна редакторка Олена Дворцова.
Де читати статті? Матеріали із серії «0512» публікує на своєму сайті.
Городоцький телерадіопресцентр: спецпроєкти «10 років тому» й «За межами міста: життя в селі в об’єктиві»
Про що розповідають? У межах проєкту «10 років тому» медійники порівнюють, як змінилося життя або погляди місцевих жителів Городоччини через 10 років. Для цього відшукують архівні сюжети десятирічної давнини. А для проєкту «За межами міста: життя в селі в об’єктиві» збирають історії цікавих людей, легенди, звичаї, традиції.
«Вирішили урізноманітнити наш контент для аудиторії. Адже, як помітили, почали падати показники відвідуваності сайту та охоплення соцмереж. Маємо уже відгуки, хоча за цей місяць відвідали лише два села громади: люди телефонують і запрошують, пропонують нові ідеї, розповіді, легенди», — розповідає директорка-редакторка телерадіопресцентру Наталія Попович.
Де переглянути контент? Статті публікують у газеті «Городоцький вісник» й на сайті Городок.Сіty, відео — на YouTube-каналі медіа 4ТВ Городок.
Новий медіаресурс «Невтомне»
Який формат проєкту? Медійник Єгор Гуков заснував Instagram-проєкту «Невтомне», що розповідає про Кривий Ріг, його людей, події, історію та культуру. Його проєкт — боротьба зі стереотипами про промислову провінцію. За словами Гукова, це не класичне медіа про події у місті, а добірний та глибокий, інколи розважальний контент.
«Значна кількість молоді, на жаль, хоче покинути місто. Не вбачає перспектив для розвитку. Ми боремось із цією проблемою. Ми показуємо, що в місті можна розвиватись, що тут є цікаві люди та події, що місто має цікаву історію», — додає засновник медіа.
Медійники бачать особливість «Невтомних» у легкій подачі інформації, яскравому дизайні й невеликому форматі текстів, що привертають увагу читачів.
Де підписатися? В Instagram.
Для розширення форматів
«Район.in.ua»: WhatsApp-канал
У чому суть? Національна мережа гіперлокальних медіа запустила свій канал у WhatsApp з ексклюзивними матеріалами. Кожен пост має зазначеного автора матеріалу, щоб читачі могли знати, хто для них працює.
«Одним із мотивів відкриття альтернативного каналу із дистрибуції контенту є сумніви щодо безпечності Telegram. Поки що ми зберігаємо наявні Telegram-канали, адже ними щодня користується велика аудиторія. Однак треба усім — і редакції, і читачам, бути готовими відмовитися від Telegram у будь-який момент», — розповідає керівниця інноваційних проєктів CID MEDIA GROUP Наталія Пахайчук.
Як підписатися? WhatsApp-канал Район.in.ua доступний за покликанням.
«ГЛУЗD»: відновлення розсилки
У чому суть? «ГЛУЗD» відновив розсилку, яку призупиняв після звільнення відповідальної за неї журналістки. Нещодавно до команди медіа долучилася SMM-фахівчиня, до обов’язків якої тепер входить створення розсилки. На електронні пошти читачі щосуботи отримуватимуть новини й тексти від редакції.
Як долучитися? Читачі, які хочуть отримувати розсилку можуть написати «ГЛУЗDу» в соцмережі, або підписатися на сайті медіа через спеціальне віконце.
hromadske: другий фестиваль коротких документальних фільмів «ЛІФТ»
Що заплановано. У лютому hromadske збирало заявки на фестиваль коротких документальних фільмів і планувало захід, що відбудеться у березні. Під час заходу заплановані:
- перегляд робіт фіналістів конкурсу;
- перегляд фільму «Українські шерифи» на великому екрані;
- обговорення з Іриною Цілик сучасної документалістики;
- кіноклуб на «Українських шерифів» від резидентів Підпільного стендапу: Юри Коломійця, Світлани Немонежиної, Єгора Шатайла, Антона Тимошенка.
Коли відбудеться івент? Захід запланований у Києві в Будинку кіно 6–9 березня з 13:00 до 22:00.
