Дослідники Media Development Foundation проаналізували фінансове забезпечення медіа протягом 2023 року, включно з найменшими й найбільшими заробітними платами. Висновки дослідження свідчать, що для більшості опитаних медіа гранти стали основними джерелами фінансування. Приблизно 76 % регіональних медіа мають від 70 до 100 % донорського фінансування у своїх моделях. Щодо оплати праці, то журналісти на стрічках новин мають найменшу зарплатню, а «універсальні бійці», розслідувачі й воєнні репортери національних медіа отримають вищу оплату.
Публікуємо короткі висновки того, як в українському медіапросторі оцінюється оплата праці. З повним текстом дослідження можна ознайомитися на сайті.
Методологія дослідження
Дослідники провели глибинні інтерв`ю з керівниками медіа й анкетування редакцій. Опитування провели у листопаді-грудні 2023 року серед 37 незалежних регіональних медіа.
Вибірку для анкетування будували на цільовому принципі, який відповідає особливостям нішевих досліджень. До вибірки нерандомізованим чином обрали незалежні регіональні редакції, які співпрацюють із Media Development Foundation.
Кейс-стаді, метод конкретних ситуацій використали для 15 медіа національного та регіонального рівня. Подібно до анкетування, вибірку для кейсів будували на основі цільового принципу. До вибірки нерандомізованим чином обрано незалежні регіональні й національні редакції, які співпрацюють із Media Development Foundation. Важливим чинником була згода медіа на відкрите конфіденційне обговорення фінансових показників роботи редакції.
Глибинні напівструктуровані інтерв’ю провели з керівниками семи регіональних і восьми національних незалежних медіа.
Заробітні плати в журналістиці
Ключовими ризиками непевності щодо фінансового планування в умовах війни дослідники називають:
- наростальну фінансову кластеризацію медіа, зокрема і в рівнях оплати праці спеціалістів/ок, що працюють у медіасфері;
- пришвидшену й хаотичну розбудову частини редакцій через постійне залучення нових грантових проєктів та їхню короткостроковість.
Національні медіа
Дослідники ставили національним медіа запитання: який найнижчий та найвищий рівень заробітної плати може отримувати журналіст у вашій медіаорганізації, які види робіт виконують журналісти, які отримують найнижчі оплати й найвищі. Розподіл оплат праці журналістів, за результатами опитування залежав від трьох основних чинників:
- розміру організацій;
- кваліфікації журналістів;
- видів робіт, які вони виконують.
Традиційно менші організації мали суттєво нижчі заробітні плати, аніж великі медіа. В одному з кейсів, створеному під час війни, журналісти працювали здебільшого на волонтерських засадах і могли отримувати 5000 грн на місяць, головний редактор — 20 000 грн.
Одна з національних редакцій пригадує, що в перші тижні в команді було приблизно 70–80 волонтерів. Зараз працює 25–26 людей — багато хто заради ідеї.
Згідно з опитуванням, для невеликих медіа (до 30 людей) в Києві нижня межа заробітної плати — 15 000 грн, верхня — 30 000 грн.
Найменші оплати отримували новинарі й журналісти, що створюють оперативний контент без редакторської функції. Досвідчені журналісти, що поєднують написання матеріалів із редакторськими функціями, можуть отримувати до 30 000 грн.
Для редакції від 30 до 100 людей в Києві нижня межа зарплат журналістів починалася від 18 000 грн, а верхня доходила до 50 000 грн. Найменше отримують журналісти на новинній стрічці, спеціалісти без редакторських чи інших додаткових функцій. Заробітні плати у 40 000 – 50 000 грн отримують журналісти-розслідувачі, а також відеографи та водії у відділах розслідувань, оскільки мають ненормований графік.
Усі опитані медіа вказували на універсальність журналістів. Медійники, які поєднували функції журналіста і продюсера, отримували верхню межу заробітних плат, так само як ті, які поєднували редакторські й менеджерські функції.
До більш високооплачуваних належить робота з відео. Одне з медіа, яке активно розвиває відеоконтент, назвало такий перелік обов’язків «універсальних бійців» — продакшн, продюсування, менеджмент монтажних груп, написання монтажних листів, контроль відеопродукту після монтажу.
Станом на 2023 рік деякі медіа виплачували додатково бонуси й премії, особливо з огляду на складність завдань. Водночас 2022 року більшість медіа повідомляли про припинення усіх додаткових виплат.
«Під час війни в нас скорочень і звільнень не було (крім людей, які йшли з особистих причин або виїжджали), скорочень зарплати не було — була пауза в бонусах-преміях. А далі в нас з`явилося багато вакансій, бо хтось звільнився чи поїхав за кордон, когось уполювали конкуренти», — розповіли в одній із редакцій.
Серед деяких середніх за розміром медіа є тенденція до зрівняння заробітних плат. В одному з них механізм оплати роботи журналіста описали так: ставка 20 000 грн за п’ять текстів на місяць — якщо текст не вдалося написати, то мінус частина. Усі керівники відділів отримують однакову зарплату у 25 000 грн.
Водночас усі великі й середні медіа зазначили необхідність підвищення заробітних плат журналістам.
«Цього року ми вже кілька разів підіймали заробітні плати, бо тут були геть невисокі зарплати: у головного редактора зарплата у 50 000 грн була. Тому я підтримувала зростання саме для журналістів, бо якщо сейли можуть заробити на відсотках, то у журналістів ставки були геть низькі, до 23 000 – 25 000 грн. Зараз це більше на 10 000 – 15 000 грн по позиціях», — зазначає одна національна редакція.
Для найбільших медіа національного рівня додатковою рисою журналістів, які отримували найбільші заробітні плати, є мережа контактів. Найбільше це стосується журналістів, які працюють із бізнес-тематикою, де оплата праці найвища.
На англомовних сторінках вебсайтів опитаних медіа найчастіше працюють перекладачі — від 15 000 до 25 000 грн, носіїв мови залучає меншість медіа, часто на волонтерських засадах або з оплатою праці до 35 000 грн.
Серед спеціалістів, на заробітні плати яких розмір медіаорганізацій впливає найменше — SMM-спеціалісти. Їхня зарплатня коливається від 15 000 до 35 000 грн. Водночас регіональні редакції вказували в середньому рівень 20 000 грн для SMM-спеціалістів.
Одне з медіа назвало дефіцитними професіями фандрейзерів і сейлз-менеджерів. Частина медіа активно шукає спеціалістів та вказує на кризу кадрів. В одній із редакції пішло на війну п’ятеро людей, з них двоє — люди керівної ланки: «Пішли сильні й цінні для компанії люди»
Також деякі медіа розповіли, на які заробітні плати шукають підсилення в команди. Їхній діапазон — від 20 000 грн (SЕО-спеціалісти) до 40 000 грн (шеф-редактор сайту).
У двох із восьми випадків керівники медіа, які виконували також роль головних редакторів, вказали, що під час криз саме вони не отримують зарплати. Головний редактор одного з нацмедіа сказав, що останні п’ять місяців у нього немає зарплати, але є інша, паралельна робота.
Раніше ми розповідали про результати іншого дослідження MDF щодо кризи кадрів у медіа та труднощів із менеджментом і пошуком фінансування.
Регіональні медіа
Дослідники вказують, що на регіональному рівні дефіцит кадрів і криза з оплатою сильніші Працівників бракує через виїзд населення за кордон, мобілізацію та низькі заробітні плати. Водночас навантаження на спеціалістів в медіасфері значно зросло. Медіа з Півдня вказує, що кадрове питання болюче для них. Медіа зі Сходу зазначило, що якщо до війни польовий кореспондент знімав один матеріал на два дні, то зараз він може зняти від трьох до п’яти матеріалів на день.
Раніше керівники кількох регіональних редакцій розповідали нам про те, де вони шукають нових колег.
Аналіз анкет 37 регіональних медіа показав такі тенденції:
- Новинарі мають заробітні плати до 10 000 грн у 27 % редакцій, від 10 000 до 15 000 грн — у 46 % редакцій, у 3 % — від 15 000 до 20 000 грн. Не мають у штаті новинарів 24 % редакцій.
- Журналісти/автори найчастіше отримують від 10 000 до 15 000 грн у 38 % редакцій, від 15 000 до 20 000 грн — у 32 %, до 10 000 грн — у 14 % опитаних редакцій. Рідко — понад 20 000 грн (у 8 % редакцій). Не мають фултайм-журналістів у штаті 5 % редакцій.
- З кореспондентами та репортерами не співпрацюють на постійній основі понад 50 % регіональних редакцій. В 11 % редакцій їм платять до 10 000 грн, в 16 % — від 10 000 до 15 000 грн, у 10 % — від 15 000 до 20 000 грн, у 8 % — понад 20 000 грн.
- Редактори у 51% редакцій отримують від 10 000 до 20 000 грн, у 21 % редакцій — понад 20 000 грн у 5 % — менш як 10 000 грн.
- SMM-спеціалісти у майже 60 % редакцій отримують від 10 000 до 20 000 грн.
- SEO-спеціалістів найчастіше залучають одноразово для аудиту вебсайтів (73 % опитаних редакцій не співпрацюють на постійній основі). Ті, що залучені на постійній основі, найчастіше отримують до 10 000 грн у регіонах (16 %).
- Відеоспеціалісти найчастіше отримують від 10 000 до 15 000 грн — 35 %, 32 % редакцій залучають їх проєктноі.
- 51 % редакцій не має дизайнерів у штаті. У 21 % редакцій вони отримують до 10 000 грн, у 16 % — від 10 000 до 15 000 грн.
- 56 % регіональних редакцій мають у штаті менеджерів із реклами, зарплата коливається від сум до 10 000 грн та від 15 до 25 000 грн.
- Бухгалтери у 30 % редакцій мають оплату до 10 000 грн, у 41 % — від 10 000 до 20 000 грн;
- Головні редактори у 27 % медіа отримують від 15 000 до 20 000 грн, у 43 % редакцій — від 20 000 до 30 000 грн;
- Зарплата керівників редакцій розділилася подібними частинами між усіма категоріями.
Захід, Схід та Південь мають менші середні показники заробітних плат, ніж Центр і Північ.
Скільки платять фрилансерам
Національні медіа
Серед восьми національних медіа найнижча оплата на фрилансі за одне завдання становить 800 грн — це короткі рецензії. Найвищою мінімальною планкою назвали 3000 грн. Оплата можлива за фотографії з місця подій, розшифровку аудіо, короткий репортаж або нескладний, але повноцінний матеріал.
Найпопулярніша максимальна межа оплати фрилансерам — 3000–4000 грн (3 випадки з 8 інтерв’ю). Інші медіа можуть запропонувати навіть більшу оплату — 5000, 8000, 10 000 або 15 000 грн. Такі кошти редакції готові платити за великі розслідування чи підготовку грантових проєктів. Також це може бути виїзд фрилансера на чолі знімальної групи на місце й підготовка матеріалу. Додатково керівники медіа час від час наймають на фриланс юристів і бухгалтерів.
Оплати за матеріали для англомовних сторінок є дещо вищими, ніж за україномовні. Наприклад, одне з опитаних нами медіа пропонує 1200 грн за матеріал українською мовою і 3000 грн за такий же обсяг англійською. Також оплати за комерційні матеріали є вищими — від 4000 – 6000 грн до 15 000 грн за нативну рекламу, 16 000 грн за таргетингову рекламу, відповідно до свідчень двох медіа.
Раніше кілька журналістів-фрилансерів розповідали нам про рівень оплати й інші особливості своєї роботи.
Регіональні медіа
Дослідження показало, що більшість опитаних регіональних редакцій постійно залучають спеціалістів на фриланс. Деякі запрошують фрилансерів ситуативно, частина ніколи не працювали з ними.
Серед 37 проанкетованих медіа 27 (73 %) співпрацюють із фрилансерами. Серед напрямів — автори лонгридів і новинарі, фото й відео, юридичні послуги, бухгалтерія. Серед специфічних завдань для фрилансерів вказали обслуговування оргтехніки редакції, верстка або знімання складних відео.
Редакція з Півночі зазначила, що зараз вони вже не встигають усе без допомоги фрилансерів, тож планують створити базу фрилансерів.
Медіа зі Сходу відзначило нестачу грошей для оплати гонорарів стороннім працівникам. А одна редакція з Півдня розповіла, що їхні фрилансери могли заробити до 8000 грн на місяць.
З чого складається зарплатний фонд
Національні медіа
Усі медіа національного рівня, окрім двох найбільших, повідомили, що на зарплати працівників вони витрачають від 70 % до 100 % своїх доходів. Два найбільші та найстаріші національні медіа (зображені першими на графіку) вказали частки у 50 % та 30 %.
Регіональні медіа
На регіональному рівні 82 % редакцій витрачають понад 75 % своїх доходів на оплату праці співробітників, 36 % редакцій — понад 90 %. Більшість редакцій намагаються зменшити навантаження зарплатного фонду на доходи редакцій.
Яка середня зарплата в журналістиці
Національні медіа
Дослідники Media Development Foundation запитали в редакцій про їхнє суб`єктивне відчуття, якою є середня заробітна плата журналіста в Україні. Діапазон відповідей — від 18 000 до 50 000 грн. Найчастіше прозвучали значення — 25 000 грн ($650), 30 000 грн ($780) та 35 000 грн ($910 станом на 21 лютого 2024 року).
Чи відповідає рівень оплати у медіаорганізації тому рівню середньої ринкової зарплати журналіста, який вони самі визначили? Три з семи національних медіа вказали, що «Відповідає», два медіа дали відповіді «Трохи нижча», ще два — «Дещо вища». Одне з двох нішевих медіа у сфері культури, які потрапили до нашої вибірки, повідомило, що їхні зарплати відповідають середнім ринковим у медіа у сфері культури (18 000 – 20 000 грн), водночас зазначаючи, що «на такі зарплати неможливо прожити».
З коментарів випливає, що відповідність зарплат ринковому рівню не може прирівнюватися до задовільності рівня оплати праці в журналістиці.
На що найчастіше медіа не вистачає коштів? Найпоширенішою відповіддю була «На зарплати» — у всіх медіа розміром до 30 людей на національному рівні, які увійшли до вибірки, крім кластера найбільших. Після заробітних плат найчастіше не вистачає коштів на оренду офісів та обладнання.
Регіональні медіа
Середньою на регіональному рівні називають зарплату в діапазоні від 10 000 до 40 000 грн, де понад 50 % організацій вважають 15 000 – 20 000 грн середнім на ринку. 24 % редакцій вважають середньою 10 000 – 15 000 грн, ще 16 % редакцій — 20 000 – 25 00 грн, 11 % редакцій вважають, що середня заробітна плата журналіста — від 20 000 до 30 000 грн.
35 % редакцій вважають зарплати у своїх редакціях ринковими та відповідними рівню як всеукраїнському, так і регіональному. 43 % регіональних редакцій вважають зарплати у своїх організаціях дещо меншими, ніж рівень по Україні, та 30 % — дещо меншими за регіональний рівень. 19 % редакцій вважають свої заробітні плати суттєво меншими за рівень по Україні та 8 % — суттєво меншими за регіональний рівень.
24 % редакцій вважають свій рівень заробітних плат дещо більшим за регіональний, та 3 % (одна організація) — дещо більшим за рівень по Україні. 8 % редакцій вважають рівень своїх заробітних плат суттєво більшим за регіональний.
Нещодавно AMO Pictures представив результати дослідження «Індустрія у фокусі: гроші за кадром». У працівників медіа найбільш згадувана проблема — низькі заробітні плати.
