Що таке пребанкінг і як він працює

Вакцина для розуму. Як Google і виборчі комісії спростовують фейки до їхнього повсюдного поширення

Четвер, 27 Червня, 2024

Середовище

Вероніка Нановська

Традиційних стратегій боротьби з дезінформацією сьогодні вже не вистачає, тому неправдиву інформацію про голосування намагаються зупинити до того, як вона пошириться в інтернеті. Така процедура отримала назву pre-bunking — завчасне ознайомлення з дезінформацією, коли публікація з нею поширюється разом зі спростуванням.

Переповідаємо статтю The Washinghton Post про те, як працює такий механізм і наскільки він є ефективним у рік президентських виборчих перегонів у Штатах.

«Теорія щеплення»: чому потрібні нові способи боротьби з дезінформацією?

Практично неможливо протидіяти дезінформації, якщо фейк уже поширили в інтернеті. І для періоду виборів це особливо небезпечно.

Після того, як Росія намагалася підірвати вибори 2016 року у США, розпалюючи розбіжності у Facebook та інших соцмережах, найвідоміші тактики боротьби з дезінформацією здебільшого мали реактивний характер. Навіть перевірка фактів у соцмережах стала складнішою, оскільки великі технологічні компанії капітулюють перед маркуванням неправдивих заяв про голосування на своїх платформах. Республіканці ж вважають, що держава цензурує їхні висловлювання, порушуючи Першу поправку до Конституції США.

Читати більше: Як платформи боротимуться з дезінформацією на виборах 2024 року — висновки PolitiFact 

Показовим прикладом про зусилля контролювали дезінформацію є Twitter. До придбання платформи Ілоном Маском пребанкінг був однією з кількох стратегій боротьби з дезінформацією, поряд із перевіркою теорій змови й маркуванням спростованих тверджень. Тепер Twitter, який уже називається X, можливо, буде менш охоче вдаватися до подібних дій під час цього виборчого циклу. На платформі скоротили кураторську команду — групу експертів із питань політики й комунікацій, завданням якої було відстежувати нові наративи в цифрових і традиційних медіа, на які компанія могла б реагувати.

Тепер посилити загрозу поширення дезінформації на виборах може штучний інтелект. Нові інструменти здешевили та спростили створення аудіо-, фото- й відеоматеріалів про події, які ніколи не відбувалися. 

Читати більше: Як у Венесуелі використовують аватари для дезінформаційної кампанії

Психолог Вільям Макгуайр у 1960-х роках стверджував, що можна підготувати людей до відкидання хибного аргументу, спочатку ознайомивши їх з ослабленою формою цього аргументу разом із сильним його спростуванням — щось на кшталт вакцини для розуму. Потім, коли люди стикаються з цим аргументом у реальному житті, вони розпізнають його й із меншою ймовірністю піддаються його впливу. Таке пояснення назвали «теорією щеплення». Представники виборчих комісій кажуть, що це може стати їхньою надією. 

Допомога від Google 

Напередодні виборів до Європейського Союзу Google і партнерські організації засипають мільйони виборців барвистими мультиплікаційними рекламними роликами на YouTube, Facebook та Instagram, які навчають медіаграмотності. Зокрема пояснюють, які тактики використовують для поширення брехні в соцмережах й електронній пошті.

Наприклад, один 50-секундний анімаційний ролик демонструє кампанію фейкових новин, в якій туристи звинувачуються у «сміттєвій кризі». Цей приклад розповідає про техніку «цапа-відбувайла», яка покладає необґрунтовану провину за комплексну проблему на одну особу або групу осіб.

Читати більше: 

Крім того, напередодні виборів в Індонезії в лютому Google співпрацював із місцевим впливовим політиком, щоб запустити рекламу, яка розповідає про передвиборчу кампанію. Водночас Google не планує запускати таку кампанію у США, де законодавці-республіканці стверджують, що компанії цензурують консервативні погляди. Навіть після того, як експрезидент Дональд Трамп і його союзники поширювали неправдиву інформацію про масові фальсифікації на виборах 2020 року.

Проте такі кампанії розгортають у країні локально іншими способами. Зокрема, в окрузі Марікопа в Аризоні члени виборчих комісій залучають місцевих знаменитостей, як-от баскетбольну команду Phoenix Suns, пояснювати фанатам процедуру голосування й заохочувати їх до участі в ньому.

Наскільки ефективний пребанкінг?

У останні роки ця тактика привернула новий інтерес як спосіб боротьби з дезінформацією. У онлайн-грі Bad News дослідники з’ясовували ймовірні результати її використання. Користувачі грали роль магнатів фейкових новин, які збирають підписників, експлуатуючи емоції людей і завойовуючи довіру, а також видаючи себе за справжні джерела новин. 

Читати більше: Як нова інді-гра іронізує над висвітленням ситуації в Секторі Гази в The New York Times

Проте науковці, які вивчають дезінформацію, розділилися в думках щодо ефективності є такого щеплення. Наприклад, якщо навчити людей не довіряти будь-якому емоційно забарвленому повідомленню, це може призвести до того, що вони почнуть сумніватися й у правдивих твердженнях. Натомість точне виявлення неправди — це складна навичка, яку не можна засвоїти просто за допомогою онлайн-гри або перегляду короткого відео на YouTube. Гордон Пеннікук, професор психології з Корнелльського університету каже, що люди, які готові вчитися такої навички, «ймовірно, не ті, про кого потрібно турбуватися» під час поширення дезінформації. Також деякі дослідники занепокоєні тим, що вплив пребанкінгу переоцінюють.

Однак, такі проактивні стратегії мали успіх на Тайвані. Там напередодні січневих виборів влада почала кампанію інформування громадськості про поширення відео- й аудіоматеріалів, згенерованих ШІ. Попри дезінформаційну кампанію, пов’язану з Комуністичною партією Китаю, острів обрав кандидата, проти якого запекло виступав китайський уряд.

Читати більше: Проти маніпуляцій і втручань. Як в Україні, на Тайвані й у державах НАТО протистоять дезінформації з-за кордону

У США федеральні агенції просять урядових і місцевих чиновників створити команди довірених осіб для проактивного поширення достовірної інформації. Водночас з’являється низка ініціатив, де представники виборчих комісій штатів й округів створюють власні програми без допомоги федерального уряду.

У Мічигані держсекретарка Джоселін Бенсон створила «ради довіри виборців» — групи релігійних, профспілкових і громадських лідерів, які мають поширювати правдиву інформацію про голосування. Також у багатьох штатах, як-от у Пенсильванії та Вісконсині, працюють вебсайти з перевірки фактів, які розвіюють поширені наративи про фальсифікації на виборах.

Раніше працівники виборчих комісій також працювали з розвінчуванням наративів про шахрайство на виборах 2020 року. Наприклад, республіканський міський комісар Філадельфії Ел Шмідт виступив на CNN про те, що місто підраховує голоси вже померлих мешканців міста (кампанія Трампа оприлюднила набір незаконно поданих бюлетенів від померлих виборців). Через кілька хвилин на це у Twitter відповів сам Трамп, що викликало погрози на адресу Шмідта та його сім’ї. Тепер Шмідт відповідає за організацію виборів 2024 року на посаді держсекретаря штату Пенсильванія.

Google | дезінформація | пребанкінг