Девід Дж. Ремнік — американський журналіст, письменник і редактор, який зробив журнал New Yorker одним із найвідоміших і найавторитетніших журналів у світі. 1994 року він здобув Пулітцерівську премію за свою книгу «Могила Леніна: останні дні радянської імперії». Крістіна Бердинських — українська журналістка, раніше була політичним кореспондентом журналу NV, зараз співпрацює з газетами Liberation (Франція) і Il Foglio (Італія). Раніше ми переповідали її досвід фрилансу для іноземних медіа.
У межах Lviv Book Forum 4 жовтня журналісти провели публічну розмову про інформаційну політику кандидатів у президенти США та їхніх партій і як це може вплинути на допомогу Україні.
Теми, які розділяють американське суспільство
Девід Ремнік розповів, що Джеймс Карвіл, який був менеджером передвиборчої кампанії Білла Клінтона багато років тому, казав, що економічні проблеми завжди в центрі всіх обговорень, особливо у swing-states — тих штатах, які коливаються у своєму виборі під час голосування. Це Пенсільванія, Вісконсин, Мічиган, Аризона тощо.
Ключовим питанням, яке стане перевагою кампанії Камали Гарріс, є аборт і право жінок контролювати своє тіло й те, що з ним відбувається. Для Трампа це жахлива тема. Його темою, яку він постійно форсує, є імміграція. Це питання, яке непокоїть усіх у світі, а особливо націоналістів правого крила. Трамп використовує цю тему, щоби поширити страх і паніку серед населення. Ці дві теми, на думку Девіда Ремніка, є тими, які розділяють американське суспільство.
Більше про це: Чи можуть медіа об’єднати поляризовані авдиторії — думки зі США, України й Аргентини
Зовсім інша республіканська партія
На думку Ремніка, республіканська партія часів Рональда Рейгана, яка була інтернаціональною, виступала за зниження податків і традиційні республіканські цінності, зараз не є такою.
«Ця республіканська партія, яку ми маємо сьогодні, — це Дональд Трамп і його культ. Рейганівські республіканці в Конгресі, Сенаті, Палаті Представників, серед губернаторів, ті люди, які колись сповідували верховенство права, демократичні ідеї, зараз не мають поваги до конституційних цінностей та демократичних принципів. Я вже не кажу про долю НАТО чи України. Це зовсім інша республіканська партія. Зараз її очолюють люди з правого крила, і вони створюють собі ідолів із певних особистостей», — каже Девід Ремнік.
Серед республіканців є особи на кшталт Ліндсі Грема, які дійсно висловлюють підтримку Україні. Але вони все ж лишаються в партії й не розривають відносини з Трампом, тому що їм важлива їхня посада. Ліндсі Грем знає: якщо він заявить, що не може бути з Трампом через його принципи, то виборці просто не проголосують за нього. Є кілька республіканців, наприклад, Ліз Чейні, яка справді засудила Трампа — вона вже не в Конгресі.
Заради влади деякі люди зроблять усе
Девід Ремнік вважає, що інтелектуально Джей ді Венс, якого Дональд Трамп висунув на посаду віцепрезидента, більш просунутий, ніж сам Трамп. Венс учився на факультеті права в Єльському університеті, його книжка «Елегія гіллбіллі [термін на позначення певної групи мешканців сільської й гірської місцевості у США, — ред.]» («Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis») увійшла у списки бестселерів Нью-Йорк Таймс у 2016 і 2017 роках.
На думку Девіда Ремніка, 2016 року Трамп був тим, над ким жартували, він смішив людей. Через телевізійне шоу під назвою «Стажер» (The Apprentice англійською, телевізійне реаліті, де Трамп був копродюсером і ведучим протягом багатьох сезонів, — ред.) той захопив увагу авдиторії та пізніше став політиком. Джей Ді Венс написав книгу про штат, у який не їздять туристи.
«Це те, що ми називаємо проміжний штат, через який пролітає літак між Каліфорнією та Нью-Йорком. Це об’єднало людей, особливо релігійних, які мають моральні цінності. Але людина, яка очолює цей рух, має дуже низькі моральні цінності», — каже Девід Ремнік.
На його думку, Трамп розуміє, що Джей ді Венс молодий і не такий брутальний у своїй риториці.
«Трампу хоч кіл на голові теши — він однаково робитиме по-своєму. Якщо ви попросите Трампа говорити тільки про економічну політику й водночас нікого не ображати — він просто не в стані цього зробити. А Венс у стані», — говорить Девід Ремнік.
Джей Ді Венс знає, що Україна є частиною програми, саме тому він мав щось сказати про неї. Проте якщо Трамп раптом скаже, що він любить жовто-блакитні краватки й Україну, то і Джей Ді Венс зробить те саме. Цинізм полягає в тому, що заради влади деякі люди зроблять усе.
Політик, який експлуатує страх
Девід Ремнік вважає, що демагоги на кшталт Дональда Трампа завжди знають, як використати страх.
«Це страх американців перед емігрантами та демографічними змінами, адже в нас уже немає білої більшості. Також це страх серед білого робочого класу, який спостерігає економічні тенденції та занепад виробництва. Люди тривожаться через дозволені моногамні шлюби та транслюдей. Трамп не такою мірою, як Путін, але теж проводить політику, яка ділить суспільство на “нас” та “їх”. Йому вдалося зробити це, як нікому іншому», — каже Девід Ремнік.
Якщо Трампа оберуть, наступного ранку Ремнік прокинеться у страху. І українці, на його думку, теж мають боятися. Девід Ремнік розповів, що The New Yorker був не готовий до ночі виборів 2016 року: в редакції думали, що президенткою стане Гіларі Клінтон, тому навіть не підготували заготовку новини на випадок перемоги Трампа. Але він переміг.
«Я сидів у кухні на підлозі й писав статтю про те, наскільки це погано обернеться для Америки. І я не хочу ще раз писати таку статтю. Жахливо усвідомлювати, що дуже тонка межа відділяє можливість стабільності й раціональності від абсолютного хаосу, в який можуть поринути США», — розповів редактор.
Більше про те, чому медіа потрібно більш обережно та вдумливо сприймати слова Дональда Трампа й Ілона Маска, читайте в колонці нашої головної редакторки.
Імпровізація в хаосі
Девід Ремнік каже, що саме Конгрес США має розв’язувати питання, пов’язані з витратами на зброю. Ці процеси не настільки швидкі, як хотілося б. Байден намагається зайняти сторону України, в яку брутально вдерлися та окупували території, але водночас не хоче розпалювати глобальну чи навіть ядерну війну. Американський президент боїться глобальної нестабільності, якої світ не бачив десятиліттями. До того ж, у час після виборів і до моменту інавгурації нового президента, його попередник стрімко втрачає свій вплив та владу, тому не варто очікувати якихось радикальних змін в американській політиці у період з листопада до січня.
«Я знаю, що багато українців критикують адміністрацію Байдена, але на його захист можу сказати, що він підтримував Україну з самого початку, і на рівні розвідданих, і дипломатії, і зброї. Я розумію всю критику швидкості надання зброї, проте Гарріс продовжуватиме політику Байдена, а від Трампа цього очікувати не можна», — каже Девід Ремнік.
На його думку, якщо виграє Трамп, то відбудуться різкі зміни, адже хаос, імпровізація та божевільний егоїзм грають величезну роль у його рішеннях.
Трамп не хоче мати справу з НАТО, байдуже ставиться до України. Він людина, яка цінує брутальну силу.
«Я думаю, що перше, що він зробить у національній політиці — спробує показати, що дуже жорстко ставиться до питання міграції. Так, у нас є проблеми на кордоні, але ми не єдині такі у світі. Коли ви кажете про зміну клімату, він каже, що вітрові електростанції спричиняють рак. Він смішно це подає, але насправді це зовсім не жарти», — каже Девід Ремнік.
Емоційні дискусії про Україну
На думку Девіда Ремніка, президент України Володимир Зеленський ще більше вражає, ніж на початку вторгнення, і його стійкість важить багато.
«Я думаю про всіх українців, які ведуть цю боротьбу не тільки заради себе, й заради нас. Ваша країна переживає абсолютно новий досвід, я думаю цю стійкість треба плекати й нею захоплюватися», — каже Ремнік. Він додає, що сьогодні ми живемо у світі смартфонів, де тривалість утримання уваги — 5 секунд, тому за останні місяці увага Білого дому сконцентрована більше на тому, що відбувається на Близькому Сході, аніж на подіях в Україні.
«Я відчуваю себе жахливо, говорячи це, але особа, яка має всі шанси на перемогу у виборах, захоплюється людиною, яка сидить у Москві. І він не проявляє інтересу до України», — каже Девід Ремнік.
У президентських перегонах у США іноземна політика рідко має вирішальне значення. Те що важливо для виборців — це ціни на харчові продукти, комунальні послуги, житло. Це дуже банальні та поверхневі теми, тому, на думку журналіста, дискусія щодо України на дебатах була дуже поверхнева.
Коли Трампу поставили питання, чи хоче він, щоб Україна перемогла, він «танцював» довкола цього питання, потім покликався на Володимира Путіна, а потім сказав, що має зустрітися з Зеленським.
Республіканська партія не виявляє жодних ознак того, що Україні надаватимуть ту саму підтримку, яку надає адміністрація Байдена.
«Трамп каже, що США мають бути на першому місці. Він бачить НАТО, як бізнес-конгломерацію. Він каже, що члени НАТО виділяють замало грошей на оборону. Це також важливе питання, але ця його поверхневість в іноземній політиці просто вражає», — каже Девід Ремнік.
Дізнавайтеся більше про те, як нюанси американської політики впливають на медіасвіт, у наших матеріалах:
- You exist in the context. Як Камала Гарріс іде до влади через меми, соцмережі та експлуатацію попкультури
- Як платформи боротимуться з дезінформацією на виборах 2024 року — висновки PolitiFact
- Яхти, прикраси… і припинення допомоги. Як імітація новинного сайту розкручувала фейки та впливала на політиків у США
- «Питань, хто на стороні добра, в американців не виникає». Остап Яриш про роботу в «Голосі Америки» під час війни
