Літо завершується, але українські медіа не збавляють обертів, пропонуючи свіжий контент. Серпень приніс багато важливих ініціатив — документальних фільмів до Дня Незалежності й у пам’ять про українських захисників, спецпроєктів із закарбованими спогадами українців, подкастів із розмовами про вагоме й неоціненне, затишних івентів.
Дивимося, що нам підготував останній місяць літа 2024 року. А якщо пропустили, то ми збирали продукти за лютий, березень, квітень, травень, червень і липень.
Закарбувати в пам’яті
Платформа «Свій дім»: спецпроєкт «Сусіди»
Чому присвячений? Це інтерактивний лендинг, який зібрав історії сусідів із будинку на проспекті Добровольського, 134 в Одесі. У березні 2024 року сюди влучив ворожий шахед. 12 людей загинуло, серед яких п’ять дітей. Проєкт включає історії семи родин, які до удару жили в цьому будинку. Хтось із них втратив рідних людей і рідний дім, хтось — житло. Історію кожного можна побачити у відеоформаті та текстовій історії.
«Команда знайшла схеми будинку та квартир, щоб візуалізувати проєкт. Крім історій в лендингу є меморіал загиблим, інформація про поточний стан будинку та долю колишніх мешканців. Також є дані про кваліфікацію цього воєнного злочину Росії», — каже шеф-редакторка платформи Юлія Ступка.
Де дивитися? За покликанням
Платформа пам’яті «Меморіал»: Instagram-сторінка «Досвід пам’яті»
Чому присвячена? Практикам вшанування пам’яті загиблих військових і цивільних. Її запустили в екостистемі платформи пам’яті «Меморіал».
«Ідея створення цієї сторінки народилася після прочитання книги Пола Коннертона “Як суспільства пам’ятають”. Автор фокусує увагу саме на спільній пам’яті про минуле та своєрідній “механіці” її передачі, бо пам’ять вибудовує нашу ідентичність», — поділився співзасновник платформи пам’яті «Меморіал» Олександр Білінський.
Сторінка розповідає про традиції та ритуали пам’яті в Україні, проєкти, втілені на честь загиблих, досвід вшанувань інших країн, людей, які формують нову культуру пам’яті в Україні, та трагічні дати в історії російсько-української війни. Наприклад, ушанування пам’яті через іменування на честь героїв, використання державного прапора України у меморіальній культурі, створення книг і документальних фільмів, присвячених загиблим військовим.
Де підписатися? За покликанням.
Платформа пам’яті «Меморіал»: Мапа Вулиці героїв спільно з «ЛУН»
Яка мета проєкту? До Дня Незалежності Платформа пам’яті «Меморіал героїв» спільно з компанією «ЛУН Місто» презентували інтерактивну мапу з інформацією про вулиці, названі на честь загиблих українських воїнів. Проєкт має на меті увіковічення пам’яті героїв, надаючи можливість кожному ознайомитися з їхніми біографіями та дізнатися про розташування вулиць, названих на їхню честь.
На першому етапі на мапу нанесли 100 вулиць у різних українських містах. Дані про вулиці на честь героїв оновлюватимуть.
Де дивитися? За покликанням.
«Суспільне Суми»: документальний проєкт «Указ №453. Історія непокори»
Чому присвячений? Хронології подій 20-річної давності — студентській революції на траві, яка завершилася скасуванням президентом Кучмою указу про об’єднання трьох вишів міста: Сумського державного університету, Сумського державного педагогічного університету імені Макаренка та Сумського національного аграрного університету. Через спогади учасників у проєкті йдеться про один із перших публічних демократичних проявів у незалежній Україні
«Якщо коротко описати період, у якому вирували студентські протести — це 2004 рік, епоха “пізнього кучмізму” і, за словами учасників тих подій, тотальний контроль із боку влади за всіма важливими сферами області. У цих умовах влада вирішує об’єднати три сумські виші в один перед президентськими виборами, — розповідає авторка документального проєкту Христина Довбня.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Суспільне Суми».
«Суспільне Миколаїв»: спецпроєкт-ретроспектива «Незалежність 33. Миколаївщина»
Чому присвячений? Команда «Суспільне Миколаїв» розповіла, що Миколаївщина дала Україні та які місцеві події вплинули на сучасну українську історію. Робота над проєктом почалася з пошуку й відбору подій, що вплинули на розвиток чи певним чином позначилися на історії Миколаївщини в роки незалежності. Матеріали 1990-х — початку 2000-х років, яких мало в оцифрованому форматі, автори шукали у книжках і періодиці.
«В архіві “Суспільного” є унікальні відео: перші військові українсько-американські навчання на полігоні “Широкий лан”, спуск першого корабля військово-морських сил України “Славутич”, корабель “Гетьман Сагайдачний”, демонтаж ракетних шахт у Первомайську періоду ядерного роззброєння і чимало інших. Звичайно, не всі події знайшли, але намагалися відобразити основні, що позначилися на розвитку області», — говорить редакторка Тетяна Мілякіна.
Де дивитися та читати? На YouTube-каналі «Суспільне Миколаїв» та текстові версії на сайті.
«Укрінформ»: медіапроєкт «Командири нашої перемоги»
Яка тематика? Серія програм «Командири нашої перемоги» — про представників командної ланки Збройних сил України. Під час інтерв’ю глядачі більше дізнаються про командирів, від яких залежить не лише успішне виконання бойових завдань, а й життя бійців, повідомляє «Укрінформ».
Перше інтерв’ю — з командувачем Сил безпілотних систем ЗСУ Вадимом Сухаревським. Медійники говорили з військовим про перші результати на новій посаді, яку він обійняв 10 червня 2024 року, сюрпризи, які чекатимуть на ворога та особистий професійний шлях.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Укрінформ».
«Суспільне мовлення»: документальний проєкт «Без вас»
Яка тематика? Кожен епізод присвячений окремій громаді: Дергачівській, Гостомельській і Тростянецькій. Розповідають історії жителів, що пережили окупацію під час повномасштабного вторгнення Росії 2022 року, та як вони повертаються до життя по-новому. Серіал створений на замовлення «Суспільного» у співпраці з командою ТОВ «Ессе Продакшн Хаус».
Де дивитися? На YouTube-каналі «Першого».
«Суспільне мовлення»: фільм «Будапешт. Бомба під незалежність»
Чому присвячений? 30-річчю підписання Будапештського меморандуму 1994 року і його докладній історію. У фільмі використана хроніка, що вперше буде доступна глядачам, розкриваються невідомі факти та історичні події, які вплинули на подальший розвиток державності в Україні.
Де дивитися? На сайті «Суспільного».
«Суспільне мовлення»: фільм «Мій Крим»
Про що стрічка? Департамент із питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей створив просвітницький проєкт «Мій Крим». Історії представників трьох корінних народів України — киримли, кримчаків і караїмів — показують, як росіяни упродовж років нівелювали один із компонентів української ідентичності — мультикультурність.
Разом із героями фільму глядач пройде складний шлях їхніх родин роками забуття та геноциду, відчує дух спротиву, який допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати традиції та віднаходити своє місце у світі.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Першого».
Телеканал «Ми-Україна+»: документальне реаліті «Шлях солдата. Мобілізація»
Що показує? Залаштунки того, що відбувається після отримання повістки або після рішення йти захищати країну добровільно. Герої серіалу — двоє чоловіків і молода жінка, за якими телеканал спостерігає з моменту мобілізації до завершення проходження базового військового вишколу в навчальних центрах ЗСУ. Кожен учасник має свою історію й розповідає про труднощі,
навчання, зростання, зіткнення з реальністю війни.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
На часі
«Вгору»: короткометражний документальний фільм і серія статей, відеосюжетів та відео у соцмережах «Хліб з мінного поля»
Яка тематика? Херсонська область в Україні — одна з найзабрудненіших вибухонебезпечними предметами. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про прискорення темпів розмінування сільгоспугідь. Однак чимало полів досі не розміновані, а то й не обстежені.
Фільм «Хліб з мінного поля» й додаткові матеріали проєкту розповідають, як місцеві фермери господарюють на землях, де війна посіяла міни, снаряди, гранати, та як демінери різних організацій, військові та владні структури розміновують Херсонщину. Матеріали проєкту створені, щоб зафіксувати масштаби злочинів росіян, застерегти місцевих мешканців від прихованої небезпеки замінованих земель, нагадати про щоденну героїчну працю розміновувачів.
«Ми намагалися надати однакову платформу для розмови на цю дуже контроверсійну тему учасникам з усіх сторін, окрім росіян, бо хто їх буде питати. Цей проєкт також був одним із найскладніших для нашої команди через те, що знімання проходили в червоній зоні, безпосередньо в сильно замінованих місцях. Під час монтажу дуже важливо було зберегти баланс між справжніми думками фермерів про несанкціоноване розмінування й вирощування урожаю на необстежених територіях, і важливістю застерегти від таких ризикованих дій», — розповідає керівник відеопродакшну Устин Данчук.
Де дивитися й читати? Сюжети доступні на YouTube-каналі й у соцмережах, а статті — на сайті.
«18000»: серія відеоподкастів «Бульвар Шевченка»
Чому вирішили запустити? Директорка черкаського медіа «18000» Єлєна Щепак розповідає: щоденно створюючи десятки матеріалів про життя Черкас і черкасців, редакція зрозуміла, що їм бракує відеоподкасту.
«Де можна просто сісти й по-людськи, з цікавими людьми, обговорити всі плюси, мінуси й підводні камені життя довкола бульвару Шевченка (центральна вулиця міста — ред.). Та як це — жити й розвивати Черкаси, попри все», — пояснює Єлєна Щепак.
У пілотному випуску відеоподкасту ведучий та донатор «18000» Іван Іскімжі поговорив із рестораторкою Анастасією Корнієнко й дізнався, як це починати ресторанний бізнес із нуля.
Де дивитися? На YouTube-каналі «18000».
Читайте також: Як черкаське видання «18000» створює розслідування й залучає гроші на незалежну роботу
Агенція «Або»: новий YouTube-канал «Щиро кажучи» з пілотним подкастом «Їде дах»
Про що говорять? Про свободу бути собою — з людьми, які надихають або дратують суспільство своєю позицією. На теми, про які ми тільки вчимося говорити, про досвід психотерапії й виходу з кризових ситуацій у житті.
«Наші люди проживають найважчі часи у своєму житті. Багатьом потрібна щира розмова, виговоритися, щоб стало легше», — каже співзасновник каналу Олександр Білінський.
На інтерв’ю з людьми, які надихають і дратують водночас своїми поглядами чи способом життя, публічних рефлексій на теми, на які українське суспільство тільки вчиться говорити, бесід із людьми, з якими давно хочеться поговорити, але не завжди зрозуміло, як це зробити.
Почали з циклу розмов про досвід психотерапії, життя з травмою й роботу з нею в межах подкасту «Їде Дах». Його авторкою стала журналістка Юлія Забєліна, яка зараз вчиться на гештальт-терапевтку. Уже опубліковано три перші епізоди — з рестораторкою Анною Завертайло, медіаменеджеркою Тетяною Трощинською та співзасновником фонду «Повернись живим» Віталієм Дейнегою.
Де підписатися? За покликанням.
Читайте також: «Продюсуємо історії впливу». Як агенція медійного росту «АБО» диджиталізує локальну журналістику
«Суспільне Чернігів»: проєкт про культурний код українців «Фабрична, 12»
Що розкриває? Що спільного у Різдва та свята Купайла? Які квіти не вплітали у вінки? Чому саме восьмикутна зірка є найпоширенішим візерунком у традиціях та побуті українців? На ці питання «Суспільне Чернігів» відповідає разом із лідеркою гурту ONUKA Натою Жижченко.
«Ната — як провідник між культурою минулого та сучасністю. Вона настільки органічно поєднує у своїй творчості етнічні мотиви та сучасні елементи, що одразу розумієш цей міцний зв’язок поколінь і його важливість. Та й не тільки у творчості, а і в житті. Бо, маючи безліч можливостей жити й займатися творчістю десь за кордоном, у безпеці, вона обрала прикордонний Чернігів. Вона та її діти тут, бо тут її коріння», — каже продюсерка з виробництва «Суспільне Чернігів» Ольга Конопацька-Плєхова.
Де дивитися проєкт? На YouTube-каналі «Суспільне Чернігів».
Газета «Чутівський край»: проєкт «Село живе»
Яка тематика? Редакторка газети «Чутівський край» із Полтавської область Дар’я Густіліна розповідає, що їхній проєкт виник як відповідь на запит громади: знати, що чекає на малі села та як виживають у них люди. Кожен із матеріалів розповідає про одне село Чутівської громади — навіть про найменші, де фактично не лишилося інфраструктури.
Ідею втілює кореспондентка газети Оксана Мірошниченко.
Де читати й дивитися? Історії публікують на шпальтах газети й на Facebook-сторінці видання.
«Суспільне мовлення»: покази фільму «Стихії війни» у Франції
Яка мета? У трьох містах Лотарингії (регіон на північному сході Франції — ред.) відбулося чотири покази документального фільму «Стихії війни». Перший показ і зустріч з командою проєкту відбулися 24 серпня, у День Незалежності України, в будівлі мерії міста Нансі й об’єднали майже 100 глядачів.
Після перегляду фільму присутні ділилися враженнями від побаченого та ставили питання творчій групі.
«Мета — показати європейцям буденне життя звичайних українців із прифронтових територій та познайомити з українськими документалістами. Ідею показів допомогла втілити українська асоціація «Les Lumieres d’ Ukraine», учасники українського розмовного клубу «Єдині», українські та французькі друзі у Франції, місцева влада деяких міст», — говорить редакторка проєкту «Стихії війни» Галина Щерба.
«Мінфін»: спецпроєкт до Дня Незалежності
Чому присвячений? Для читачів сайту редакція зібрала найцікавіші факти про досягнення українців часів незалежності.
«За 33 фактами сховалися величезні зусилля, талант та величезна робота тисяч українців. Цим проєктом ми вкотре хочемо нагадати, що нам є чим пишатися й за що боротися», — розповіли в редакції.
Де читати? За покликанням.
Finance.ua: інтерактивна мапа економічних фактів
Чому присвячений? До Дня Незалежності редакція в інтерактивній мапі зобразила економічні факти і рекорди України. Описали найцікавіші досягнення у фінансах, агро, ІТ, туризмі та промисловості, щоб читачі дізналися про унікальні рекорди й цікаві факти з економічного розвитку нашої держави
Де дивитися? За покликанням.
Для спільноти
NGL.media: інтегрування Кодексу етики українського журналіста й запуск нову сторінку для скарг
Яка мета? NGL.media додало на свій сайт згадку про Кодекс етики українського журналіста, а також створило спеціальну сторінку «Поскаржитися на матеріал», яка переадресовує на ресурс Комісії з журналістської етики. Трапляються випадки, коли окремі читачі й редакція не знаходять спільної мови з приводу того, що вважати журналістською етикою чи стандартами. Тому в співпраці з Комісією з журналістської етики вони вирішили запровадити на сайті окрему кнопку.
«Тепер читачі, яких не влаштовує позиція редакції, зможуть поскаржитися незалежній і авторитетній структурі. Окрім того, ми таким чином хочемо підтримати діяльність незалежного арбітра у сфері журналістики, що піде на користь усій індустрії», — пояснив головний редактор NGL.media Олег Онисько в коментарі КЖЕ.
Де можна ознайомитися? За покликанням.
«Люк»: фестиваль для членів спільноти
Що заплановано на івенті? На фестивалі будуть «джедайські коктейлі», джазовий хауз, лекція від журналіста «Люка» Антона Алохінссона, чаювання від редакторки Асі Шевцової та (не)справжні розклади таро від головної редакторки Катерини Переверзевої. Водночас фотограф редакції Юрій Каплюченко робитиме відвідувачам портрети на цифрову камеру й Polaroid.
Протягом усієї події можна буде долучитися до плетіння маскувальних сіток для ЗСУ та взяти участь у благодійному аукціоні. Крім цього, можна розмалювати кремом «харківський торт», після чого купити його шматок за донат від 100 грн. А американець Корі Вотсон (проєкт «pizza for ukraine»), який готує піци на деокупованих територіях, приготує для відвідувачів свою фірмову страву — 50 % з продажів піци підуть на ЗСУ.
Де й коли відбудеться? 31 серпня 14:00 у харківському просторі «Вінтажне Бюро». Вхід: вільний
«Люк»: мерч, присвячений Харкову
Яка мета мерчу? У редакції говорять, що для них мерч — спосіб ідентифікації своїх і транслювання локального коду міста. Перший дроп розробили в колаборації з виробником vbrano. Над дизайном працювала дизайнерка «Люка» Катя Дрозд.
Як придбати мерч? Футболки можна придбати на Instagram-сторінці мерча від «Люк» або написавши напряму менеджерці Яні в Telegram. Вартість футболки — 1150 грн, 10 % з кожного продажу піде на збір БФ «Волонтерська» на харківський напрямок.
Читайте також: Любов до міста, гідність і приколи. Як «Люк» шукає нестандартні підходи до висвітлення життя Харкова
The Kyiv Independent: онлайн-магазин
Що пропонують? Три колекції — основна з брендовим мерчем, спеціальна колекція з роботами українських ілюстраторів із використанням важливих для України символів, колаборація з ілюстратором Андрієм Волошиним.
За допомогою власного бренду Kyiv Independent прагне розповсюджувати українську культуру та меседжі за кордоном і зміцнювати звʼязок із членами спільноти. Протягом перших трьох місяців із моменту запуску цієї колекції прибуток від продажу передадуть на відновлення українських медиків.
Де придбати? За покликанням.
У пошуках нових форматів
AIN: перезапуск сайту
Що вирішили оновити? Головний редактор Олександр Стрельников розповів, що до перезапуску сайту AIN.UA вони готувалися 10 місяців. Основними причинами оновлення він називає розширення структури сайту, що витримуватиме навантаження і буде більш захищеною з кібербезпекового погляду, гнучкість, щоб у режимі реального часу виділяти найважливіше, mobile-first — покращення взаємодії з сайтом зі смартфона, перетворення сайту в простір для взаємодії. AIN відтепер об’єднали на сайті всі свої автономні команди, аби дати читачам швидкий доступ до всього контенту.
До кінця 2024 року на сайті планують запустити щонайменше два нові розділи — «Спільноту» та «Дослідження ринку». Перший стане майданчиком для обговорень, обміну досвідом і взаємодії з редакцією, а в другому публікуватимуть відкриті й закриті дослідження трендів у технологічній, бізнесовій, державній, аерокосмічній та інших галузях.
Де шукати сайт? За покликанням.
«Еспресо: Біла Церква»: запуск сайту
Що публікують? Новини та аналітичні матеріали на ресурсі зосереджені на суспільно-політичному житті Білоцерківської громади, роботі органів місцевої влади, установ та організацій, дії та рішення яких мають вплив на мешканців усього регіону. Сайт працює на платформі всеукраїнського сайту espreso.tv.
Де читати? За покликанням.
Forbes Ukraine: WhatsApp-канал
Що публікуватимуть? Ексклюзивні матеріали й новини — інтервʼю з власниками та топменеджерами компаній, головне про IT-бізнес і стартапи, інсайти про економічну політику влади тощо. Як зазначили в редакції, Forbes хоче бути скрізь, де зручно комунікувати з читачами.
Де підписатися? За покликанням.
«Сіль Медіа» та «Полтавська хвиля»: Viber-канал
Чому це зробили? Віталій Улибін — головний редактор «Сіль Медіа» та «Полтавська хвиля» говорить, що запустити Viber-канал вони вирішили в пошуках безпечної альтернативи Telegram.
«Щодо безпеки спілкування та секʼюрності цього месенджера питань не виникає взагалі — всі все розуміють насправді але не готові жертвувати плюшками, які Дуров туди натикав, аби зробити його привабливим. До слова, у Європі попри всі ніштяки, Telegram користується тільки даркнет-сегмент: це продаж наркотиків, сутенерство та інші протизаконні штуки. Тому там до нього громадяни ставляться як до якогось гнилого болота», — написав Улибін.
У Viber редакція публікуватиме авторські матеріали, історії та репортажі.
Де підписатися? Покликання на канали «Сіль Медіа» та «Полтавська хвиля».
Читайте також: Viber-канали українських медіа: хто читає, що працює з форматів та які є технічні мінуси
Для всебічного розвитку
AIN: настілька книга Defense Tech стартапів
Який формат? Це велика база компаній та серія матеріалів про них, а також додаткові матеріали про defense tech ринок в Україні. Це перша велика база компаній, які працюють в цьому напрямі. Вона включатиме базу інвесторів, великі аналітичні матеріали, інтервʼю, репортажі й розмови з військовими.
«Вирішили запускати такий проєкт, оскільки defense tech ринок стає одним із найпопулярніших та найважливіших напрямів як для інвесторів, так і для військових. До того ж питання браку людей гостро стоїть останній рік — одним із розв’язання цієї проблеми якраз є роботизація війни, а також це один із рушіїв відновлення української економіки», — розповідає голова аналітичного відділу AIN Юлія Бондар.
Де переглянути. За покликанням.
Медіа «Ми вінничани»: серія відеовипусків «Події, які змінюють світ»
Яка фішка проєкту? Стисло у 5–10-хвилинних відео медійники пояснюють суть історичної події, що вплинула на країну чи світ.
«Видання від цього отримає більш інтелектуальну авдиторію, яка любить осмислювати й аналізувати. Адже до цього в нас приходила авдиторія на емоційні швидкі відео, які розважають або зацікавлюють переходити на повні відео для перегляду. Для медіа це перший досвід перенесення новин у відеоформат такого плану. Останній рік ми публікували переважно інтерв’ю з людьми, або розслідування», — говорить головний редактор видання Віталій Дужак.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
The Page: рейтинг воєнних блогерів
Яка мета? Підсвітити блогерів, які точно знають, що відбувається на фронтах. Редакція The Page 28 серпня оголосила старт голосування у рейтингу воєнних блогерів. Голосування за два тижні визначить десятку найбільш популярних блогерів, які є чинними чи колишніми військовослужбовцями, ветеранами або системно пишуть на воєнну тематику, постійно контактуючи з військовими. До лонглиста, увійшло понад чотири десятки блогерів, які мають не менше 50 000 підписників соцмережах.
Кількох учасників The Page додало до лонглиста, попри те, що вони не мають 50 000 підписників, тому що редакція довіряє їхній аналітиці або вражена їхніми описами подій на фронті. Після завершення читацького голосування редакція розповість у підсумковій статті про першу десятку.
Де голосувати? За покликанням на сайті.
The Page: «Найкращі роботодавці України 2024»
Як складали рейтинг? У серпні The Page розпочало анкетування компаній, які зацікавлені взяти участь у проєкті «Найкращі роботодавці України 2024». На відміну від більшості рейтингів роботодавців, редакція вирішила не окреслювати коло учасників заздалегідь визначеними лідерами ринку, а пропонує компаніям самим заявити про себе, заповнивши анкету.
Обов’язкова частина анкети — показовий кейс, який демонструє турботу компанії про своїх працівників протягом 2024 року. Журі, що складатиметься з незалежних HR-експертів, оцінюватиме кейси й анкети «наосліп», назви компаній будуть приховані.
«Ми розраховуємо, що “сліпе” оцінювання дозволить уникнути впливу авторитета брендів великих і відомих компаній на журі й дасть шанс потрапити в першу десятку менш відомим, але відповідальним щодо робітників компаніям, які на це заслуговують», — каже редакторка The Page Марія Бабенко.
Де дізнатися деталі? На сайті. Підсумки спецпроєкту й найцікавіші кейси компаній опубліковані 29 жовтня.
Не загубитися в дезінформації
«Локатор Медіа»: рубрика «Запорізький фактчек»
Чому присвячений? Щотижня медійники збирають і аналізують найзашкварніші новини окупантів на ТОТ Запорізької області та розвінчують їх міфи. Наприклад, про фестивалі та пам’ятні дати чи про освіту в окупації. Уже вийшло три випуски, на черзі — четвертий. Редакція планує працювати в такому форматі щотижня щонайменше до кінця 2024 року.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«РІА Мелітополь»: цикл про спортивних зрадників
Про що говорять? Хто із титулованих в Україні спортсменів зрадив Батьківщину? У редакції розповідають про колаборантів, які з рядових спортсменів та тренерів перетворюються на серйозних на місцевому рівні спортивних функціонерів, які працюють в окупаційній спортивній системі, пропагують «руський мір», стають медійними обличчями на пропагандистських ресурсах.
Після виходу матеріалу про спортивного зрадника Влада Іващенка інформація про нього відразу з’явилася в «Миротворці».
Де читати? На сайті видання.
«Куншт»: проєкт ПРУФ «Підліткова Редакція Українських Фактчекерів»
Про що проєкт? Віртуальний ньюзрум для старшокласників з пошуку та спростування дезінформації. Для навчання відберуть 100 найвмотивованіших українських підлітків. Перевагу надаватимуть учасникам із Миколаївської, Одеської, Чернігівської, Харківської областей, а також підконтрольних територій Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Робота займатиме орієнтовно 4 години на тиждень у позашкільний час.
Де дізнатися про реєстрацію? На сайті за покликанням.
Читайте також: «Буде тобі наука!» Як «Куншт» шукає відповіді на довколанаукові (й не тільки) питання
