У розпалі не тільки літо, але й українське медіажиття, насичене новими сайтами, рубриками й проєктами. Добірка продуктів липня виділяється серед інших кількістю нових форматів, які запускають медійники в пошуках кращої взаємодії з читачами. Традиційно тут багато подкастів на будь-який смак — від мистецьких до соціальних.
Липнева добірка зібрана й готова до вашого перегляду, а якщо пропустили, то дивіться ще продукти за лютий, березень, квітень, травень та червень.
Про важливе й важливих
Frontliner: проєкт «Мрії Полеглих Героїв»
Який задум? Циклом матеріалів «Мрії Полеглих Героїв» займається одна авторка яка і принесла в редакцію цю ідею.
«Мрії, що не вбити: що залишається в пам’ять про тих, хто віддав своє життя у боротьбі за свободу України? На війні в Україні гинуть молоді та амбітні люди, які забирають із собою свій досвід та мрії. Це доводить, що ворог відбирає не лише життя конкретних людей, але й майбутнє всієї нації, що будується активними людьми. З огляду на це, ми прагнемо проілюструвати, як навіть після загибелі військових їхні близькі намагаються втілити ці мрії в життя. Такі історії можуть стати натхненням для інших, щоби знайти в собі сили після пережитої втрати», — розповіли в редакції про ідею проєкту.
У межах проєкту представили 10 портретів воїнів, написаних на тлі розповідей їхніх друзів і родичів, а також історії про слід, який вони залишили по собі. Після загибелі ресторатора й солдата Дмитра Пащука його друзі не лише продовжили роботу його кафе, а й реалізували ще один проєкт, який він не встиг завершити. Журналіст і військовий Микола Рачок розповідав близьким про мрію створити власну книгарню. Після його загибелі на фронті родина здійснила цю мрію.
Де читати історії? На сайті.
«Суспільне Черкаси»: проєкт «Від мрії до дії»
Про що проєкт? Для героїв проєкту «Від мрії до дії» їхні досягнення — насамперед віра в себе та вміння працювати на результат. У проєкті шість історій, серед них:
- історик Назар Лавріненко, який хоче відродити життя в селі, тому створив у Івківцях етнографічний комплекс і так популяризує народні ремесла та розваги;
- переселенка із Маріуполя Лілія Москаленко все життя працювала на «Азовсталі», але мріяла про власне господарство, нині вона живе на Черкащині й має понад два десятки кіз, а ще навчилася виготовляти крафтові сири;
- черкащанин, який випікає хліб за стародавнім рецептом;
- дівчина, яка з дитинства мріяла відкрити притулок для тварин і зрештою це зробила.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Суспільне Черкаси».
«Східний Варіант»: YouTube-програма «Варіанти дій»
Яка тематика? Кожен випуск програми присвячений окремій історії. Герої та героїні програми — це вихідці з Донеччини й Луганщини: переселенці, волонтери, медики, підприємці, громадські активісти. Як розповіли в редакції, кожна історія — приклад того, як людина, долаючи труднощі, кризу, втрати минулого життя й надій на майбутнє, знаходить в собі сили йти далі.
Де дивитися? За покликанням.
«Східний Варіант»: YouTube-програма про міжнародну допомогу
Про що говоритимуть? Програма «Що треба знати про міжнародну допомогу» розкаже, як Україну підтримують міжнародні партнери. Медійники розповідають важливі аспекти міжнародної допомоги, яку отримує Україна. Питання міжнародної підтримки України часто використовується російською пропагандою та спотворюється, ніби партнери неохоче допомагають Україні. У першому випуску програми «Східний Варіант» розглядає, яку підтримку надають США та ЄС, де можна знайти правдиву інформацію про неї та як координація зусиль веде до значних результатів.
Ведучий програми — Владислав Фарапонов, голова «Інституту Американістики» аналітик «Інтерньюз-Україна».
«Важливо розуміти тенденції в такій складній матерії, як міжнародна допомога, аби політики, журналістки та громадяни формували раціональні очікування та спільно працювали над розширенням підтримки України», — коментує запуск програми Владислав Фарапонов.
Де дивитися? За покликанням.
Читайте також: Незламні зі Сходу. Як «Східний Варіант» творить спільноту та тримає зв’язок з окупованими територіями
Ukraїner: новий YouTube-канал про український спротив Ukraїner W
Яка тематика? Ukraїner W розповідає про те, як змінювалося українське військо, зокрема про людей, які захищають усе те, про що Ukraїner знімав і писав до повномасштабного вторгнення РФ. На каналі в межах проєкту «Історії ветеранів» розповідатимуть про українських військових, які, повернувшись із фронту, адаптовуються до цивільного життя й допомагають у цьому іншим.
У першому випуску висвітлюють історії п’яти ветеранів: Руслани Данілкіної, Гліба Стрижко, Олександра Будько, Ігоря Безкаравайного та Юрка Вовкогона.
Де дивитися Ukraїner W? За покликанням.
The Ukrainians Media: новий випуск журналу Reporters
Про що випуск? 156 сторінок сьомого випуску Reporters — про дорослішання та трансформацію українського суспільства впродовж десятиліття — від Революції Гідності й до повномасштабної війни.
Дедалі більше українців свідомо беруть відповідальність за свою країну та майбутнє на себе. Як це вдалося? Редакція шукає відповіді на це через людські історії, репортажі, есеї та документальну фотографію. Серед авторів: Андрій Любка, Віра Курико, Едуард Андрющенко, Ірина Славінська, Сергій Жадан, Михайло Палінчак, Данило Павлов, Владислав Мусієнко та інші.
Як придбати? Першими нові примірники отримують амбасадори The Ukrainians Media. Можливість купити новий номер без членства у Спільноті з‘являється через п’ять місяців після його виходу.
Читайте також: «Шукаємо сенси поміж фактами». Як працює Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу
Янголи носять куртки з капюшоном. Чому жанр літературного репортажу є особливо важливим у час війни
Хроніки спогадів
«Суспільне мовлення»: міжпрограмні відео «Суспільне Медіатека»
У чому ідея? На місцевих каналах «Суспільного Мовлення» почали виходити короткі міжпрограмні відео на історичну тематику про значущі місця та події України. Відбирає теми й готує проєкт для етеру команда, яка працює з архівами й платформою «Суспільне Медіатека».
Кожен випуск складається з трьох тематичних блоків. Перший — це відеоряд про певні події в минулому, як-от збори Народного Руху України 1989-го чи Чемпіонат Європи з футболу, який Україна приймала влітку 2012-го. Другий блок — це «замальовки» українських міст: від довоєнного Маріуполя чи українського Севастополя до Києва у 80-х роках чи Запоріжжя в 90-х. І останній блок кожного випуску — це чорно-білі німі хронікальні кадри. Тут глядачі зможуть побачити, яким було Свято виходу на Полонину 1970-го, чи харківський Держпром 1968-го, чи реакцію львів’ян на затемнення сонця 1960-го та багато іншого.
Де дивитися? На місцевих каналах «Суспільного Мовлення» та на сайті «Суспільне Медіатека»
«Суспільне Запоріжжя»: проєкт «Старожитності Гуляйполя»
Про що розповідає? Про зруйновану архітектурну спадщину Гуляйполя, батьківщини Нестора Махна, та рідкісні експонати, врятовані істориками-волонтерами.
У першій частині документального проєкту «Старожитності Гуляйполя» глядачі дізнаються, що сталося з будівлею першого відділення банку в місті й паровим млином «Надія», чи можливо відновити будинок Ехаеля Гельбуха, в якому зупинялася дружина Нестора Махна Галина Кузьменко й у якому бував Нестор, чи збережуть історичний ареал Гуляйполя.
Де дивитися? На Youtube-каналі «Суспільне Запоріжжя».
«Українське радіо»: програма «Лист на Радіо»
Про що програма? «Лист на Радіо» до 100-річчя «Українського Радіо» розповідатиме історії слухачів про те, як радіо змінило життя людини чи цілої громади, історії про вплив радіомовлення. Заплановано 25 епізодів, що відповідає кількості областей України й Криму.
«Наприклад, у когось зародилося кохання завдяки радіо, або у громаді вдалося полагодити дорогу й запустити автобус у віддалений куточок завдяки програмам, або комусь радіоетер допоміг зберегти життя. А трапляється, що люди зустрілися у програмі як спікери з певної теми й дійшли консенсусу завдяки тому, що їх зібрали разом у певній регіональній редакції “Українського Радіо”», — розповіла виконавча продюсерка «Українського Радіо» Юлія Шелудько.
Де слухати? Програма в етері «Українського радіо» виходитиме тричі на тиждень — у понеділок, середу та п’ятницю об 11:35.
«Ми-Полтава»: проєкт «Детально про життя Полтавщини»
Який формат? Документальні репортажі з елементами інтерв’ю про дозвілля та життя людей з Полтавщини. Медійники показують різні куточки Полтавщини: як і відомі місця, так і ті, де ще не було людини з камерою, та розповідають живі історії людей і те, що зазвичай залишається «за кулісами».
«Завдяки нашим випускам авдиторія буде інформаційно та культурно збагачуватися, відпочивати психологічно під час перегляду завдяки розважальному формату матеріалів», — ділиться журналістка видання Сабріна Ведькал.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
І словом, і ділом
Galka.if.ua: мегагалкозбір
Яка мета збору? Головний редактор видання Роман Турій розповідає, що до 10-ї річниці від заснування редакція вирішила зібрати 600 000 грн на пікап, нічний Мавік та РЕБ для 10-та та 63-та бригади ЗСУ. За три тижні вже вдалося зібрати 400 000 грн. За найбільші й випадкові донати є різні подарунки — ніж ручної роботи, сертифікат на техніку, картина місцевого художника, книги про Івано-Франківськ. У межах збору організовують щотижня мінірозіграші.
«Для нас це великий виклик, тому що раніше максимальною планкою було для нас 115 000 грн. Однак раз у 10 років спробувати можна. Саме з цією комунікацією ми звернулися до наших читачів та лідерів думок у регіоні, колег-журналістів із різних областей та організацій, блогерів. Таким чином наші друзі відкрили понад 40 дружніх банок, на суму від 3000 до 30 000 гривень», — говорить Роман Турій.
Де слідкувати за збором? На сайті й у соцмережах видання.
Читайте також: «Криза — це час можливостей». Як медіа «Галка» здобуло прихильність франківців і зберігає упередженість до влади
Minfin.com.ua: розіграш подарунків за донат на військовий збір
Що робили? «Академія Мінфін» від фінансового сайту «Мінфін», яка допомагає українцям керувати особистими фінансами й інвестувати, у липні до свого Дня народження організувала збір коштів на підтримку бійців 44 ОМБр. Серед учасників, які задонатили від 200 грн, розіграли сім сертифікатів на безплатне навчання в Академії, 10 квитків на конференцію про інвестиції «Жити на відсотки», промокод для вкладників у програмі «Бонус до депозиту» й лоти-артефакти з поля бою.
Як визначать переможців? Учасники донатили до 25 липня, а імена переможців опубліковані на сайті Мінфін.
Для всебічного розвитку
«Радіо Культура»: подкаст про українське мистецтво
Про що розповідає? Радіоблог історикині мистецтва Оксани Семенік «Наше мистецтво» складається з двох сезонів і 15 епізодів, які розповідають про долі 23 мисткинь та 22 митців. У кожному епізоді Оксана Семенік знайомить слухачів із митцями, чиї твори довгий час були заборонені радянською владою або залишалися забутими. Її розповіді показують, що мистецтво ніколи не існує окремо від політики, суспільства та історії. У випусках — історії про Олександру Екстер, Марію Примаченко, Михайла Бойчука, Якова Гніздовського, Аллу Горську, Олександра Архипенка та інших.
Де слухати? На подкаст-платформах «Суспільного Мовлення».
«Суспільне мовлення»: експлейнери «Попередити корупцію просто»
Що показують? Проєкт «Попередити корупцію просто» — 15 анімаційних роликів, героями яких стала українська родина Принциповичів, яка постійно стикається з проявами побутової корупції. У кожній серії родина доводить, що більшість кейсів про корупцію у сфері освіти, медицини та адміністративних послуг — це історії про незнання своїх прав або небажання їх відстоювати.
Виробництвом експлейнерів займалася компанія «Kukuruza production». Вони виграли відкритий мистецький конкурс.
Де дивитися? На місцевих каналах «Суспільного» між основними програмами та на YouTube-каналі «Першого».
Перші серії проєкту вже доступні для перегляду:
- «Гроші на штори» — як уникнути здирництва у школі?
- Хабар за іспит?! Як отримати справедливу оцінку у виші.
- Заплатити, щоб «домовитися»?! Як оформити дитину у дитсадок онлайн.
- «Безкоштовний торт» на свято — як запобігти вимаганню послуг у школі.
- Фальшивий диплом — чим загрожує підробка документів.
- Електронні чи паперові? Як довести правомірність цифрових документів.
- «Прискіплива» перевірка: як бізнесу захистити свої права.
- Здати самостійно чи купити? Як отримати водійські права без хабаря.
Медійниця Ірина Коваленко: подкаст «Подорож на вікенд»
Яка ідея? Це авторський некомерційний проєкт комунікаційниці, журналістки й перекладачки Ірини Коваленко. Спочатку медійниця створювала його на волонтерських засадах для невеличкої радіостанції «На хвилі Корсуня», з початком повномасштабного вторгнення поставила його на паузу, а цього року відновила і як радіопрограму, і як подкаст.Ідея подкасту в тому, щоб розказати людям, що подорожувати варто й що це реально.
«Хотілося б, щоб у слухачів та слухачок з’явилося нестримне бажання спакувати валізку (не тривожну) й вирушити у свою неповторну подорож. Але це не завжди вдається, я це розумію, тому розповідаю так, щоби слухачі відчули свою присутність. До створення епізодів я завжди запрошую команди музеїв, заповідників, громадських організацій, адже знаю, що їхні голоси чують далеко не всі, а хотілося б розповісти як багато ці люди роблять», — ділиться Ірина Коваленко.
Де слухати? На подкастингових платформах.
«ФАКТИ»: авторський проєкт Ольги Сметанської «Українська порцеляна»
Про що проєкт? Українська тренд-редакторка, інтерв’юерка, експертка медіапроєктів НСЖУ та ЮНЕСКО Ольга Сметанська запустила новий авторський проєкт у медіа «ФАКТИ» — «Українська порцеляна». За словами медійниці, це перший масштабний проєкт в Україні на тему української порцеляни — серія інтерв’ю з митцями, експертами й колекціонерами. Мета проєкту — збереження та внесення української порцеляни до переліку спадщини ЮНЕСКО.
«Проєкт дуже резонансний. Це ми бачимо і за кількістю переглядів, і по відгуках читачів», — зазначає Ольга Сметанська.
Де читати? На сайті «Фактів»
Finance.ua: спецвипуск YouTube-проєкту «Скільки?» про українське IT під час війни
Про що говорять? Українське IT тримається на плаву після повномасштабного вторгнення. Тисячі айтійців продовжують працювати, тримаючи імідж України як однієї з топових країн Європи у сфері IT-сервісів. У своєму новому відео для YouTube-проєкту «Скільки?» Finance.ua розкриває, як насправді впливає війна на українське IT і які перспективи ми можемо очікувати у найближчі роки. Далі в межах проєкту «Скільки?» заплановані відео на теми: «F-16: Чим кращі від Міг-29, скільки коштують і чи змінять хід війни в Україні» та «Скільки коштує відпочинок в Карпатах».
Де дивитися? На YouTube-каналі Finance.ua.
AIN.UA: відеоподкаст «ГавТех»
Про що говорять? У подкасті «ГавТех» Олександр Стрельников — головний редактор AIN.UA та Роман Ланський — співзасновник і СЕО компанії Strimco, говорять про перехід української держави в цифру. Інколи з матами, завжди — з цікавими внутрішніми історіями, і обовʼязково — чесно. У цьому їм допомагають собаки Буся та Лола.
Як зазначили в команді, подкаст орієнтується на людей, яким цікаво розібратися, як Україна стає ІТ-державою, що виходить добре, а що — не дуже. Цим подкастом редакція хоче розширити коло людей, які створюють суспільний запит на позитивні цифрові зміни в Україні.
Де дивитися та слухати? На YouTube-каналі й аудіоплатформах Spotify, Apple Podcasts та інших.
У пошуках змін
«Перший Криворізький»: спецпроєкт «Бюджет Кривого Рогу»
Як виникла ідея? Виконавча директорка онлайн-медіа «Перший Криворізький/1KR.UA» Софія Скиба говорить, що вони з 2016 року систематично розповідають авдиторії про те, хто й за скільки встановлює безглузді скульптури, на які проєкти виділяють гроші, а потім їх не втілюють, скільки йде на комунальну й освітнюсферу, Пункти незламності, безпілотники, асфальтомиття, продуктові набори для містян тощо.
«Але ми ніколи не мали окремого відео проєкту під це. Ідею підтримали Praha Civil Society Centre, і тепер ми виготовляємо низку відео. Ми ще працюємо над конкретною назвою проєкту. Поки що його робоча назва — “Бюджет Кривого Рогу”», — зазначає Скиба.
Редакція почала випускати відео про витрачання грошей із бюджету міста для різних авдиторій на Youtube, TikTok, Instagram. Наприклад, написали про ремонт пам’ятників у Кривому Розі та зробили дві версії відео на різні платформи TikTok та Instagram, публікували про закупівлю контейнерів для сміття й додали два відео для YouTube та Instagram.
За пів року медійники планують випустити 25 статей і щонайменше 16 відео.
Де читати й дивитися? На сайті й у соцмережах видання.
«РІА-Мелітополь (“РІА-Південь”)»: екологічний проєкт щодо впливу війну на довкілля
Яка тематика? Проєкт висвітлює наслідки російської агресії на території окупованої частини Запорізької області й досліджує ситуацію через свої джерела в окупації. Редакція записала інтерв’ю з експертами щодо так званого розчищення річок окупантами й до чого це може призвести, а також екоциду, який створили російські війська в Кирилівці — перемоїна, яка з’єднувала Азовське море з Молочним лиманом пересохла, почався мор риби. Пропагандисти почали після серії цих публікацій виправдовуватися.
Де читати й дивитися? На сайті й інших платформах «РІА-Мелітополь».
РІА-Мелітополь (“РІА-Південь”)»: серія публікацій щодо реформи освіти
Яка проблематика? Редакція «РІА-Мелітополь» присвятила серію публікацій дискусійному наказу МОН № 805, який може закрити можливість дистанційного навчання для багатьох школярів. Питання обговорюють батьки з окупованих територій, які виїхали на підконтрольну Україні територію й за кордон. Медійники записали розмови з:
- директоркою Департаменту освіти й науки ЗОВА Людмилою Бухаріною;
- мелітопольською педагогинею, Заслуженою працівницею освіти України, амбасадоркою Global Teacher Prize Ukraine Ганною Бут;
- головою Запорізької військової адміністрації Іваном Федоровим.
Також питання прокоментувала віцепрем’єрка Верещук.
Де читати? Матеріали опубліковані на сайті «РІА-Мелітополь».
«Гречка»: подкаст «Краще разом»
Яка тематика? «Гречка» разом з ГО «Територія успіху» видала подкаст, а згодом буде і серія відео про партисипації (набір стратегій, спрямованих на взаємодію) влади й громади у Кіровоградській області.
Слухачі подкасту «Разом краще» почують історії про те, що готовність громадського сектору брати на себе відповідальність за зміни в громаді й ще й у співпраці з місцевою владою.
Де слухати? На YouTube-каналі.
Читайте також: Смачна назва та великі амбіції. Що «Гречка» включає в медіаменю для Кропивницького та як подає корисні матеріали
Galka.if.ua: мініпроєкт «Марафон фактчекінгу»
Яка мета проєкту? Завдяки підтримці Internews Ukraine редакція провела кілька активностей і створила низку контенту на тему протидії дезінформації. У межах проєкту вийшов аналітичний матеріал «Що не так з телеграмом». У ньому медійники розказали про технічні особливості, про історію створення та ключові віхи розвитку Telegram, його появу в Україні тощо, навели доступну інформацію про великі національні канали, проаналізували найбільші канали Прикарпаття, опитали експертів і навели статистику щодо довіри та споживання інформації, зробили висновки про те, чи можна ним користуватися.
Також видання створило п’ять матеріалів «Відомі франківці про фейки під час війни». Фіїнка, Нікіта Тітов, Петро Шкутяк, Євгенія Бардяк та Іван Бліндар розповіли про те, як вони відрізняють фейки від правди, яких правил інформаційної гігієни дотримуються, чи може собі дозволити маніпуляції та неправду влада під час війни, як російські наративи проникають в наше життя і що з цим робити.
До цього всього також додали короткі вуличні опитування щодо поширених фейків чи маніпуляцій: «Випадковим перехожим показували актуальний фейк чи маніпуляцію пропаганд і питали, правда це чи ні й чому. По ходу ролика ми роз’яснювали, в чому полягає фейк».
Де опубліковані матеріали? Окрім сайту, публікації можна знайти в TikTok, YouTube, Instagram.
Про олімпійців
Frontliner: проєкт до Олімпіади
Яка тематика? Frontliner поспілкувався з українськими атлетами й атлетками про те, в умовах яких вони готувалися до ігор, чи сподіваються вони на медалі. У межах проєкту запланований великий матеріал і серія коротких інтерв’ю з олімпійцями
Де читати й дивитися? На сайті та у соцмережах.
«Район.іn.ua»: проєкт «Олімпійський Район»
Яка тематика? Проєкт стартував напередодні Олімпійських ігор-2024 й виходитиме впродовж цих змагань, аби запропонувати глядачам актуальні теми й нові погляди на Олімпіаду. Напередодні старту автори проєкту закцентували на особливостях підготовки українців до Ігор-2024 в умовах війни, на наявності російських і білоруських атлетів і можливих політичних конфліктах представників України з «нейтральними» спортсменами, розповіли, чим відрізнятиметься відкриття Олімпіади в Парижі від попередніх урочистих стартів Олімпіад. Крім того, експерти видання зробили власний медальний прогноз на Олімпіаду.
У майбутніх випусках редакція планує розповісти про унікальні досягнення українців на Олімпійських іграх, зробити прямі трансляції зі спортсменами-волинянами. Точно спрогнозувати план виходу програм наразі неможливо, адже «Олімпійський Район» відстежуватиме й оперативно інформуватиме глядачів про успіхи атлетів.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Спорт на Районі».
Запуски нових форматів
«Рубрика»: «РішенняХаб»
У чому ідея? «Рубрика» запустила новий формат для ГО, активістів та експертів «РішенняХаб». Це простір та формат івентів, які регулярно збиратимуть активістів, громадські організації та профільних експертів. Хаб пропонуватиме тему для обговорення й нетворкінгу, допомагатиме налагодити контакти та створити умови для спільних проєктів.
«Для “Рубрики” “РішенняХаб” — не просто новий сталий формат, а складник стратегії. Бо наша команда націлена впливати на соціальні процеси. І для цього потрібно “зшивати” різні досвіди, експертизи та організації, стимулювати пошук точок дотику між ними, аби знаходилися спільні знаменники й розв’язання проблем», — розповідає головна редакторка й засновниця «Рубрики» Анастасія Руденко.
Як долучитися? Першими доступ до реєстрації на наступні події «РішенняХабу» отримуватимуть члени спільноти «Рубрики». За деякий час реєстрація відкриватиметься для всіх, проте кількість місць буде обмеженою. Дізнатися більше про спільноту і долучитися до неї можна за покликанням.
Читайте також: Розкласти все по поличках. Як «Рубрика» просуває журналістику рішень в Україні
NGL.media: розсилка
Чим діляться? Редакція запуском розсилки планує надати додаткову цінність і відчуття причетності їхнім постійним читачам. У листах розповідає більше про «внутрішню кухню» роботи, подробиці розслідувань, які не увійшли у публікації на сайті й ділиться новинами редакції.
Головний редактор NGL.media Олег Онисько розповів, що запуск розсилки — це крок для формування спільноти читачів як співучасників і донатерів NGL.media
Як підписатися? За покликанням.
Trap Aggressor: розсилка
Чому вирішили запустити? Проєкт журналістських розслідувань Trap Aggressor запустили новий канал дистрибуції. Журналістка-розслідувачка Анна Голішевська розповідає: через те, що редакція має справу зі складними, але цікавими темами (західні компоненти у російській зброї, розслідування про російських мільярдерів, які працюють на ВПК і тощо), вони вирішили знайомити авдиторію з матеріалами в простішій формі. Тому щомісяця збирають добірку із п’яти найцікавіших матеріалів.
Як підписатися? За покликанням.
Онлайн-журнал misto.media: запуск сайту
Про що писатимуть? Крафтове медіа із Луцька до липня працювало лише у форматі соцмереж. У липні команда вирішила запустити базову версію сайту, куди поступово додаватиме різні технічні можливості.
«Мати власний сайт для медіа — це мати свій дім, більше простору для творчості, вищу відповідальність, але й покращує довіру читачів. Адже соцмережі дуже нестабільні, тут є свої правила гри. Своя платформа дає змогу публікувати, якісно верстати великі матеріали», — ділиться головна редакторка видання Тетяна Приймачок.
Сайт уже має елементи інклюзії: можна регулювати розмір тексту й колір, згодом також будуть аудіоверсії текстів. Попереду — подкаст «Слухати місто», формати лонгридів, а також — мапа текстів, за якою можна відшукати локації та об’єкти, про які розповідатиме редакція.
Де читати? За покликанням.
«Волинська газета»: запуск сайту
Про що пишуть? Ольга Данилюк із червня виконує обов’язки головної редакторки громадсько-політичної газети «Волинська газета». З початку повномасштабного вторгнення головний редактор газети служить у Силах Оборони України, тому за ці два роки газета мусила функціонувати без керівника. Ольга Данилюк розповіла, що протягом червня-липня їм вдалося запустити новий вебсайт, де редакція публікує новини з різних напрямів життя Волинської області.
Також медійники створили власний Telegram-канал і розробляють новий проєкт у стилі Humans of New York про волинян, де будуть історії військових, нових бізнесів, активістів.
Чи читати? Сайт доступний за покликанням.
Galka.if.ua: нова рубрика «Робота у Франківську»
Яка мета? Публікувати оголошення про роботу від перевірених роботодавців.
Медіа стало містком між місцевим бізнесом та їхніми потенційними працівниками. Наразі публікації в рубриці безплатні, але із серпня місяця вони стають платним для додаткової монетизації медіа.
«За місяць сторінку відвідали приблизно 5000 разів, вона потрапила у першу сторінку видачі в Google за запитом “робота в Івано-Франківську”, і там вже є орієнтовно 200 вакансій. Є план просування цієї рубрики, брендинг, макети для соціалок», — розповідає головний редактор видання Роман Турій.
Де читати? На сайті.
Galka.if.ua: фотоконкурси
Яка ідея? Можливість споглядати щось красиве у час війни. Перший фотоконкурс «Літо у Франківську» зібрав аматорські роботи 19 учасників. Конкурс додав відвідуваності сайту — ця сторінка увійшла в десятку найкращих за відвідуванням за останні два тижні.
«Знайшли платний плагін на вордпресі, довго й дорого його налаштовували аби просити франківців надсилати свої фото на ту чи іншу тему, і нехай читачі визначають — яке ж фото найкраще та найпопулярніше», — ділиться головний редактор Роман Турій.
Також редакція знайшла спонсора конкурсу, який надає подарунки переможцям.
Де дивитися? На сайті.
«Східний Варіант»: аналітичні матеріали
Про що пишуть? У липні «Східний Варіант» почав випускати аналітичні матеріали.
У першому матеріалі редакція розповідає про кадри інститутів публічної влади в Донецькій і Луганській областях: стан, виклики та способи їхнього подолання. Як виявилося, чисельність органів публічної влади в обох областях помітно скоротилася. Донецька ОВА, яка має за штатним розписом приблизно 1100 працівників, зараз фактично налічує десь 750 службовців, що становить 72 % штатних розписів.
Де читати? На сайті видання.
