«Тупа курка», «бидлота», «дурепа», «погань», «журнашлюха» — це лише деякі приклади коментарів на адресу журналісток під відео українських медіа на YouTube. Попри жорсткі політики з протидії мові ненависті й модерацію коментарів, частину негативу все-таки пропускають. Опитування ГО «Жінки в медіа» підтверджує, що 81 % українських журналісток протягом 2024 року стикаються з різними проявами онлайн-насильства.
Texty.org.ua спільно з ГО «Жінки в медіа» промоніторили на наявність мізогінії та інші види онлайн-насильства агресивні коментарі на просторах українського YouTube.
Якими виразами найчастіше називають медійниць та в яких медіа найбільше хейтерів, дивіться в матеріалі.
Як проводили дослідження?
Фахівці проаналізували списки відтворення 10 найпопулярніших україномовних новинних YouTube-каналів станом на 1 вересня 2024 року та каналів медіа з білого списку від Інституту масової інформації за перше півріччя 2024-го, у яких щонайменше одна жінка виступає в ролі ведучої або інтервʼюерки. Загалом на 15 каналах вийшло 2300 таких відео, під якими нарахували 285 000 коментарів. Серед проаналізованих каналів — «Апостроф TV»,«Громадське радіо», Espreso.TV, «5 канал», «Цензор.НЕТ», BIHUS Info, «Телебачення Торонто», «Українська правда», Ukrinform, hromadske, «Радіо Свобода»,«Суспільне Новини», «Бабель», «Український тиждень», «Бутусов Плюс».
Коментарі класифікували за допомогою GPT-4o, використавши промпт, який містив опис кожного з 10 видів онлайн-насильства разом із характерними прикладами українською та російською мовами. GPT неідеально виконав поставлене завдання — не додав покликання на стать і не мав гендерно зумовленого характеру. Щодо можливої похибки, то ШІ правильно визначав вид онлайн-насильства у ~87 % коментарів.
Які види насильства зустрічаються найчастіше?
GPT-4o промаркував усі коментарі, де є принаймні один із десяти видів онлайн-насильства:
- сексизм — будь-який коментар, який ґрунтується на ідеї, що людина чи група людей є менш повноцінними через їхню стать;
- мізогінія — ненависть, зневага, упередженість, огида до жінок;
- погрози смертю або фізичним насильством — це завжди про легітимацію переходу насильства з онлайну в офлайн;
- погрози зґвалтуванням чи іншим сексуальним насильством;
- мова ворожнечі — приниження, дискримінація або зневага окремих осіб чи груп через їхню расу, національність, стать, релігію, сексуальну орієнтацію, політичні погляди тощо;
- гендерна дезінформація — неправдиві гендеровані та сексуалізовані наративи з певним ступенем координованості для дискредитації, завдання шкоди репутації та залякування журналісток;
- доксинг — публікація чутливої особистої інформації, як-от домашня адреса;
- секторинг / порнопомста — погроза опублікувати інтимні фото, відео тощо;
- гендерно зумовлений тролінг — коментарі або повідомлення, поширення зображень, відео, мемів, хештегів із метою дратувати, переслідувати, провокувати та підбурювати насильство проти жінок і дівчат;
- дифамація — публічні заяви, що негативно впливають на репутацію журналістки.
9 % зі всіх 285 000 проаналізованих коментарів містили щонайменше один вид гендерно зумовленого онлайн-насильства. Відсоток агресивних коментарів під відео різних каналів:
- hromadske — 10, 7 %;
- «Українська правда» — 10,1 %;
- «Телебачення Торонто» — 9,0 %;
- «Радіо Свобода» — 8,9 %;
- BIHUS Info — 8,8 %;
- «Апостроф TV» — 8,5 %;
- «Цензор.НЕТ» — 8,2 %;
- «Громадське радіо» — 8,1 %;
- Espreso.TV — 7, 2 %;
- Ukrinform — 4,1 %;
- «5 канал» — 3,8 %;
- «Суспільне Новини» — 3,1 %.
Види онлайн-насильства, що зустрічалися в коментарях найчастіше:
- мова ненависті — 13 248;
- погрози фізичним насильством — 6445;
- мізогінія — 5738;
- онлайн-дифамація — 1060;
- сексизм — 961;
- гендерно обумовлений тролінг — 297;
- гендерна дезінформація — 197;
- погрози зґвалтування — 113;
- доксинг — 36;
- секторинг / порнопомста — 20.
У висновках дослідження йдеться, що найбільше негативу залишають під відео на тему корупції, мобілізації чи нелегального виїзду за кордон. Серед «рекордсменів» за кількістю агресивних коментарів, наприклад, відео BIHUS Info з аналізом діяльності Остапа Стахіва, відео «Телебачення Торонто» про культурних діячів, що виїхали за кордон, або репортаж із ТЦК від hromadske.
Усереднений рівень цькування тримається на позначці до 10%. Ці висловлювання переповнені мовою ненависті, але платформа не накладає на них обмежень.
Якими словами ображають медійниць?
Характерною рисою цькування є звернення до частин тіла з використанням принизливих і грубих слів. Наприклад, обличчя хейтери називають морда, пика, рило, рожа, харя, їбало, писок, єбало й хабалка. Цим вони намагаються зробити образи інтимнішими, створюючи в мішені відчуття вразливості й слабкості. Також використовують вирази в стилі «кров з очей» — «Будь ласка, менше цитат, аж кров з очей та вух пішла від такої кількості руського») та свідомі нападки на зовнішність — «А що це за обвітрені губи мінетчиці» чи емоційно-метафоричне — «Тупа носа суе кожному в дупу».
У зверненнях до жінок коментатори свідомо використовують певні слова чи вирази, щоби знецінити чи принизити. Фігурують сексистські звернення «жіночка»/«дівка»/«дамочка»/«тетя» або мова ворожнечі для знеособлення. Медійниць часто називають принизливими словами — «журнашлюхи»/«шльондри»/ «шмара»/ «вівця». Є й карикатурні звернення «мадам»/«баба»/«лялька».
Щодо мовного аспекту, то в українських медіа в 3,5 раза частіше коментували саме українською мовою. Українською дослідники зафіксували 192 294 нейтральних коментарі, а ще 16 518 — це цькувальні. Російською мовою — нейтральні 49 099, цькувальні — 5 790.
І водночас україномовного хейту трохи менше, ніж російськомовного. Це можна аргументувати коментарями росіян під репортажами з Курської області, які бажали українським журналісткам «бути зґвалтованими російською армією».
Чи має онлайн-насильство наслідки?
Глобальне дослідження ЮНЕСКО, проведене в 15 країнах світу 2022 року, підтверджує, що 73 % жінок стикаються з онлайн-насильством під час своєї роботи. Онлайн-атаки вплинули на професійну репутацію чи роботу кожної десятої медійниці. Кожна п’ята сказала, що зазнала нападу чи жорстокого поводження офлайн у зв’язку із систематичним переслідуванням в інтернеті.
ГО «Жінки в медіа» опитала українських медійниць, і 14 % з них зауважили, що загрози для них із цифрового простору перейшли у фізичний вимір. Тому дослідники роблять висновки, що образливі коментарі під відео можуть не видаватись аж такими загрозливими, але вони є ще одним кроком до легітимації та «розвіртуалізації» насильства.
Онлайн-цькування вливає не тільки на журналісток, а й на решту жінок. У жінок зменшується бажання здобувати журналістську освіту й розвивати карʼєру, посилюється страх публічності, з’являється бажання самоцензури. Тому, роблять висновок автори дослідження, хейтери намагаються професійно дискредитувати саму журналістську професію й знецінити свободу слова.
Яка відповідальність лежить на YouTube?
У своїх політиках YouTube стверджує, що робить усе можливе для обмеження мови ненависті, дегуманізації та харасменту щодо будь-якого контенту, зокрема коментарів. У цьому допомагають як алгоритми, так і персоналізовані модератори.
Редакція Texty.org.ua зазначає: про роботу алгоритмів свідчать «зашифровані» коментарі — у них пропущені окремі літери, використовується латинська абетка, надмірна кількість пробілів тощо. Невміння зчитувати коментарі в українському просторі YouTube можна аргументувати мовним аспектом, адже відеохостинг найкраще розуміє англійську мову.
За час повномасштабної війни утворився великий розрив між тим, що здається очевидним українцям, і тим, що «очевидно неприпустиме» з погляду західноцентричних алгоритмів. Тому для репутації платформи безпечніше пропустити мову ненависті, ніж випадково забанити цілком нейтральні коментарі.
Фахівці роблять висновок: попри неідеальні алгоритми користувачі можуть поліпшити ситуацію власноруч. Наприклад, повністю закрити коментарі до відео або через механізм скарг на образливий контент. Або власники каналів можуть налаштувати власний чорний список заборонених у коментарях слів.
