Аналітики Deloitte представили узагальнений прогноз на 2024 рік щодо розвитку технологій, медіа та індустрії розваг. «Медіамейкер» підготував найцікавіші підсумки передбачень. 

Минув лише рік із моменту запуску чатбота ChatGPT. За цей час генеративний штучний інтелект став не лише популярним інструментом у повсякденному використанні, але й привернув увагу політиків. 

Експерти Deloitte представили своє бачення технологічних прогнозів на 2024 рік. Вони очікують, зокрема, що наступного року значну увагу приділятимуть регулюванню штучного інтелекту, а бізнес пропонуватиме все більше послуг із використанням генеративного ШІ. 

Штучний інтелект — це лише один з аспектів технологічного світу, який проаналізували аналітики Deloitte. Прогноз також охоплює проблеми глобального потепління та сталого розвитку. У світі, де технології стають все необхіднішими, важливо шукати способи економії ресурсів.

Третя важлива сфера, яку охопили у звіті Deloitte, — медіа, розваги та телекомунікації. Тут ітиметься про зміну бізнес-ландшафту, наприклад, необхідність для стримінгових платформ більше орієнтуватися на прибутковість, а подкастерам — збільшити дохід на одного користувача. 

Генеративний штучний інтелект: менше загального, більше конкретного

Очікується, що наступного року компанії орієнтуватимуться на навчання генеративного ШІ на власних даних, щоб уникнути ризиків від використання моделей, навчених на загальнодоступних даних. Завдяки такому підходу бізнес зможе підвищити ефективність ШІ-моделей, оптимізувати витрати на них і знайде способи складніших варіантів використання ШІ.

Спочатку хвиля генеративного штучного інтелекту була спрямована на споживачів, зокрема й через те, що навчалася на загальнодоступних даних. Наступний етап — поява приватних великих мовних моделей, які включають більше пропрієтарних (які мають майнові й немайнові авторські права, — ред.) і специфічних даних. Компанії, які роками накопичували дані, тепер мають змогу розкрити їхню цінність за допомогою генеративного ШІ. Це допоможе їм виявляти помилки та шахрайство, зменшити ризики під час ухвалення рішень, прогнозувати можливості для різних напрямів розвитку й навіть розвивати творчі інновації. 

Навчання на приватних даних допоможе уникнути багатьох пасток публічних моделей. Наприклад, це звузить діапазон їхніх відповідей і подолає галюцинації та упередженість ШІ. Хоча їхнє використання теж може мати власні обмеження. 

Читати також: Медіазаконодавство для Big Tech. Що змінилося, а що ще чекає змін у законах для техногігантів і редакцій

Компанії, які планують розроблення власних моделей, мають враховувати й витрати на це. У Deloitte прогнозують, що 2024 року витрати підприємств на генеративний ШІ зростуть на 30 %. Водночас більшу частину коштів отримають провідні постачальники хмарних послуг для навчання моделей, а також науковці даних, які допоможуть зв’язати дані компанії з базовими моделями. 

Регулювання штучного інтелекту

2024 року, ймовірно, ми спостерігатимемо спроби досягти балансу між дотриманням нормативних вимог і сприянням інноваціям у генеративному ШІ.

У цьому процесі важливо регулювати галузь. Очікується, що наступного року два нормативні акти ЄС допоможуть ринку генеративного ШІ зростати в регіоні та за його межами. Це Загальний регламент захисту даних (General Data Protection Regulation, GDPR), прийнятий ще 2018 року, і зовсім новий Акт ЄС про штучний інтелект (AI Act, AIA), який погодили на початку грудня 2023 року. 

Генеративний штучний інтелект актуалізує дебати про те, як керувати індивідуальною згодою та видаленням даних. Іншими проблемами для технології є уникнення упередженості ШІ та повага до авторських прав. Через це траєкторія розвитку галузі може багато в чому залежати від того, як організації та регулятори узгодять ці спірні моменти. 

Читати також: Хто це зробив? Що кажуть закони різних країн про авторські права та штучний інтелект

Аналітики Deloitte прогнозують діалог між учасниками ринку та регуляторами й перехід до прагматичного підходу, який збалансує дотримання законів та інновації. Попри те, що його регулюванням наразі займається лише ЄС, у цій галузі очікують так званого «Брюссельського ефекту», коли закони ЄС матимуть глобальні наслідки для ринку. 

Для цього є принаймні три причини:

1. Європейські закони застосовуються для компаній, які працюють із користувачами з ЄС.
2. Інші ринки можуть використовувати модель регулювання ЄС як шаблон.
3. Транснаціональні компанії можуть застосовувати свої моделі управління ШІ, узгоджені з вимогами ЄС, у глобальному масштабі.

2024 року напрям європейського регулювання генеративного ШІ, ймовірно, стане набагато чіткішим. Знадобиться додаткова ясність щодо використання контенту, захищеного авторським правом. Наявне законодавство ЄС дозволяє використовувати для навчання матеріали, захищені авторським правом. Проте AI Act вимагає явного оприлюднення переліку таких творів. 

За допомогою Директиви про єдиний цифровий ринок ЄС нещодавно впровадив дозволи на правомірне використання аналізу текстів і даних для наукових досліджень і комерційних цілей. У власників захищених авторським правом матеріалів є змога відмовитися від комерційного використання. Вже є прецеденти, коли власники контенту, включно з кількома медіакомпаніями, скористалися цим правом і відмовилися надавати свій контент для навчання ШІ. Наприклад, станом на квітень 2023 року понад 1 млрд елементів видалили з навчального набору моделі Stable Diffusion v3. Більше про це ми писали тут.

Читати також: Штучний інтелект, фотостоки й узгодження інтерв’ю за новим законодавством — що треба знати медійникам

Показники сталості + технології та телекомунікації 

Телекомунікаційні компанії можуть зменшити свій вуглецевий слід, якщо будуть слідувати чотирьом простим напрямам:

1. Відмова від мідних дротів.
2. Відмова від бездротових 3G-мереж.
3. Перехід на електромобілі для технічного обслуговування.
4. Перехід на 5G-обладнання, яке матиме «кнопку відкладення». 

Відмова від використання міді актуальна особливо зараз, коли все більше будинків переходять на оптоволоконний кабель. А вимкнення бездротового 3G-зв’язку дозволить зменшити витрати на енергію на 15 %. 

Прилади, які підтримують 5G, можуть споживати багато енергії, водночас нові технології дозволяють їм переходити в режим сну, коли їх не використовують. Обладнання 5G першого покоління погано справляється з переходом у сплячий режим. Проте 2024 року компанії Ericsson, Nokia, Samsung і Huawei (які разом займають приблизно 87 % світового ринку 5G-обладнання) представлять нові версії 5G-технологій, які споживають набагато менше енергії, часто працюють на основі алгоритмів ШІ та нових напівпровідників.

Також аналітики Deloitte очікують, що 2024 року розвиватиметься програмне забезпечення (ПЗ) для ESG-звітності. Термін ESG (environmental, social, governance — довкілля, соціальна сфера, корпоративне управління) описує зусилля компаній у трьох напрямах сталого розвитку. ПЗ для ESG-звітності допомагає оцінити ці зусилля у вигляді стандартизованих показників. Часто інвестори враховують показники ESG, ухвалюючи рішення щодо інвестицій у компанії. 

Опитування Deloitte показало, що найпоширенішою перешкодою для впровадження ESG є відсутність узгоджених і стандартизованих даних. ПЗ для ESG-звітності має змінити цю ситуацію.

Стримінги прагнуть збільшити прибутковість 

2024 року стримінгові сервіси розширюватимуть преміумконтент і використовуватимуть різноманітні тарифи для збереження аудиторії та боротьби з відписками (і відмовою від підписок). Deloitte прогнозує, що в середньому стримінги пропонуватимуть вісім варіантів підписок на свій контент — це вдвічі більше за середній показник у чотири варіанти 2023 року. 

Сервіси також пропонуватимуть різні комбінації: опції з переглядом реклами для доступу за низькою ціною чи без неї за вищу плату, повний чи обмежений доступ, місячну чи річну підписку та різні програми лояльності. 

Медіакомпанії, які надають стримінгові послуги, додатково запустять преміумконтент, пристосовуючи моделі передачі для збільшення прибутку. Вони пропонуватимуть багаторівневі плани, включно з доступом до новинок. Це може залучити нову аудиторію, оскільки понад 40 % користувачів готові платити більше за преміальний контент. 

Також можуть з’явитися пакети, що поєднують кілька стримінгових послуг за зниженою ціною на пів року чи рік. Деякі з них можуть виходити в колаборації з телекомунікаційними компаніями, аби пропонувати клієнтам пакети одночасно з мобільним зв’язком, передаванням даних і доступом до стримінгів. 

Більше про це: Як The New York Times просуває пакетну підписку та чому це має успіх

Ігрова індустрія 

Ігри не просто доповнюють телевізійні та кінематографічні проєкти. Вони також формують потужні фандоми, які можна використовувати для приваблення нової аудиторії та заробітку. 

Успішні ігрові адаптації кіно можуть стати новими джерелами доходу для обох секторів — і кіно, і геймерської індустрії. Окрім того, кіно й телебачення також можуть розширити інтелектуальну власність через ігрові компанії. 

Розробники ігор мають досвід у сторителінгу й залученні аудиторії, що дає змогу знизити витрати на виробництво. Така співпраця дозволить розгортати історії на різних медіаплатформах за умови збереження унікальної цінності самих історій. 

Читайте також: Чому в західної ігрової журналістики виснажився ресурс і чи здатна вона виконати місію? 

Аудіоплатформи шукатимуть нові формати та збільшуватимуть прибутки 

Аудіорозважальні формати й далі розвиватимуться. Люди із задоволенням слухають аудіо за кермом, під час домашніх справ чи часом навіть під час роботи. 

Аудіоплатформам варто консолідуватися й запропонувати кілька форматів аудіо, таких як музика, подкасти, аудіокниги й події в прямому етері, в одній програмі. Це допоможе платформам стягувати більшу плату за свої підписки, водночас залучаючи більше передплатників. Адже майже 70 % опитаних американців хотіли б мати все на одній платформі. Крім цього, для залучення споживачів та їхньої уваги платформам варто покращити системи рекомендації контенту. 

Стримери та інші постачальники аудіо можуть інвестувати в удосконалення рекламних технологій, щоб зробити аудіорозваги більш «купівельними», даючи слухачам змогу почути про продукт і миттєво купити його з мінімальною кількістю кроків. 

Водночас інші медіа й розважальні компанії теж можуть отримати вигоду від висхідного ринку аудіо. Творці та постачальники контенту, наприклад, продюсери фільмів і телебачення, видавці книг і розробники ігор мають продумати свою стратегію аудіорозваг. Вона може включати залучення зірок до епізодів подкастів як гостей, створення аудіоверсій популярних друкованих книг тощо. 

Читати також: Як користувачі слухають відеоподкасти? 8 головних інсайтів від Spotify

2024 року пряме підключення пристрою до супутникового зв’язку стане реальним

Інтеграція мереж мобільного зв’язку та супутників розвиватиме концепції прямого підключення пристроїв (direct-to-device — D2D). Кілька компаній уже активно працюють у цьому напрямі: 

• Apple та Globalstar: Apple вклала $450 млн у групу низькоорбітальних супутників Globalstar для модернізації наземних станцій і розроблення нового покоління супутників для системи LEO (низької навколоземної орбіти). Власники iPhone 14 і 15 вже можуть користуватися цією системою. 
• SpaceX і T-Mobile: Компанія T-Mobile (працює в галузі мобільного зв’язку) планує використовувати LEO-супутники Starlink від SpaceX для передавання текстових повідомлень у США, а також голосового зв’язку й передавання даних. 
• Lynk Global: Стартап має плани на будівництво тисячі супутників до 2025 року, щоб надавати послуги безпосередньо на пристроях. 
• AST SpaceMobile: Компанія-виробник супутників працює над супутниковими послугами і планує запустити свій супутниковий стільниковий зв’язок. 
• MediaTek і Bullitt: MediaTek (виробник напівпровідників для бездротового зв’язку та інших комунікацій, — ред.) створила чипсет, який працює з GEO-супутниками (на геостаціонарній орбіті), та використовується у пристроях на платформі обміну повідомленнями Bullitt Satellite Connect. 
• Huawei та China Telecom: Смартфони серії Huawei Mate 50 можуть надсилати повідомлення через китайську супутникову систему BeiDou, а модель смартфона Mate 60 Pro має розширені функції супутникового зв’язку через китайські GEO-супутники Tiantong-1. 

Венчурні інвестиції відновляться 2024 року

Після важкого 2023 року технологічні компанії очікують відновлення венчурного фінансування. 

2023-го венчурне інвестування обвалилося до $12 млрд після середньорічного показника у $30 млрд протягом попередніх чотирьох років. Очікується, що 2024 року ці інвестиції зростуть на 25 % — до $14–$16 млрд. Техногіганти стабільно утримувалися на фондовому ринку, але менші компанії відчували негативний вплив через проблемні макроекономічні чинники, зокрема, підвищення процентних ставок. 

Проблемою стали інвестори, яких менше цікавить «ангельське» інвестування, і які частіше вкладали в компанії на пізніших стадіях. Іншими негативними показниками були менше виходів на біржу — первинних публічних пропозицій (IPO), уповільнення процесів поглинання й злиття та загальна слабкість венчурного інвестування. 

Загалом, стартапам на ранній стадії варто зберігати більше готівки через економічну невизначеність і готуватися до можливих проблем із фінансуванням.