«Медіамейкер» продовжує збирати новинки від вітчизняних медіа в одну велику місячну добірку.
У перший місяць весни видання зробили ставку на освіту й знання, тому в цій добірці багато освітніх подкастів. Українські медійники боролися за відновлення історичної справедливості, збирали хроніки війни у своїх документальних фільмах. А також не забували підтримувати зв’язок із читачами та глядачами.
Зафіксувати руйнування та відновлення
Ukraїner: новий сезон проєкту «Відновлення міст»
Про що проєкт? Про відбудову українських населених пунктів, які перебувають під постійними обстрілами РФ або оговтуються після окупації. Вестиме його архітектор і дизайнер Марко Савицький.
За словами продюсерки проєкту Христини Кулаковської, «Відновлення міст» — не лише про відновлення пошкоджених будівель, але і про історії людей — волонтерів, мешканців будинків, працівників медичних та освітніх закладів.
«Ми з командою дуже вболіваємо за прозорі й щирі історії відновлення, які намагаємося показувати у наших серіях. У новому сезоні ми вирішили запросити Марка, бо нам хотілося мати провідника, який би міг бути одночасно експертом та щирим співрозмовником. Із ведучим проєкт набув більшого об’єму та глибини», — ділиться Христина Кулаковська.
У першій серії оновленого циклу команда Ukraїner розповідає, як на Київщині відбудовують Бородянську територіальну громаду. У наступних випусках покажуть відновлення Макарова, Гостомеля, Бучі та Ірпеня.
Де дивитися. Нові випуски публікуватимуть на YouTube-каналі Ukraїner.
Мережа «Вікно Відновлення»: запуск агрегатора новин про відновлення
Що публікуватимуть: матеріали різних жанрів від більш ніж 70 партнерів мережі, а також інші новини про відновлення України. На сайті представлять коротку інформацію про всіх учасників мережі — регіональні та всеукраїнські медіа, громадські організації, аналітичні центри. За словами випускової редакторки мережі «Вікно Відновлення» Ольги Стукало, сайт допоможе зробити процес відновлення більш видимим і посилювати цей дискурс.
Де читати. Сайт recovery.win доступний за покликанням.
15 березня в Києві відбулася Recovery Media Conference, в межах якої оголосили запуск агрегатора «Вікно Відновлення». Її підсумки ми публікували тут. Також ми публікували всі деталі запуску, умов і цілей «Вікна відновлення».
360war.in.ua: виставка панорамних фото «Тут був мій дім»
Про що виставка? Вона демонструє наслідки російського вторгнення в Україну в форматі VR та панорамної фотографії на 360 градусів. Усього вдалося зібрати понад 1620 світлин із майже 250 локацій у 39 населених пунктах Київщини, Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини та інших регіонів. Серед них — панорамні зображення зовні та всередині найбільшого у світі літака АН-225 «Мрія».
До початку повномасштабного російського вторгнення фотограф Дмитро Малишев знімав Україну для сервісів Google Street View та «Virtual Ukraine». Малишева запросив до проєкту його автор і керівник Тарас Волянюк.
«Це — не блокбастер, не екшн, не репортаж із місця подій. Це фотографії, які треба
розглядати через нескінченність деталей. Тому так важливий текстовий супровід фото, який зробила наша головна редакторка Ірина Клачек — він має бути беземоційний, фактологічний, а це дуже складно зробити, коли бачиш ці фото», — каже Тарас Волянюк.
Де переглянути виставку? Виставка відкрита з 19 березня до 17 квітня у львівському Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова ВЕЖА». Вхід — за внесок від 200 грн на подальший розвиток проєкту.
Тарас Волянюк розповідав «Медіамейкеру» про особливості знімання на дрон під час війни, ставлення українців до руїн та створення віртуальних турів «під ключ». Більше про проєкт панорамних зображень 360war тут.
Sebto.media: подкаст «Чим хата багата»
Яка тема? У подкасті розповідають про культуру, архітектуру, мистецтво, урбаністику, мандри та людей, які творять і подекуди руйнують. Головне питання — як зберегти українську спадщину? Автори подкасту Олег Левій, засновник проєкту «Кінцева» та громадський активіст, член ГО «Мапа реновації», юрист Іван Довгун обговорюють те, що спадщина може бути ключем до багатства громади, якщо правильно нею розпоряджатися.
Де слухати: на сайті Sebto.media.
Раніше ми розповідали історію трансформації та розвитку Sebto.media.
Хроніки воєнних спогадів
«Суспільне Миколаїв»: документальний проєкт «Битва за Баштанку»
Чому присвячений? Першого березня 2022 року до Баштанки, що на Миколаївщині, зайшли російські війська. Місцеві жителі об’єдналися та стали на захист своїх домівок. Їм вдалося розбити колону техніки росіян з понад 300 бойових машин і захопити трофеї.
За словами авторки спецпроєкту Вікторії Андрушків, «Битва за Баштанку» показує ретроспективу подій, які відбувалися у місті, спротив російській навалі та героїзм цивільних жителів Баштанки й тероборонців.
«Слідство.Інфо»: документальний фільм «Він Теж: Історії українських чоловіків, скривджених росіянами»
Про що фільм? Про сексуальне насильство проти українських чоловіків, яке вчиняли військові російської армії у катівнях Херсона. Щоби примусити до співпраці та зламати чоловіків психологічно, росіяни ґвалтували їх або погрожували зґвалтуванням.
«Я вдячна чоловікам, які довірилися нам і розповіли свої історії. Треба мати силу й мужність, аби пережити такий досвід і розповісти про сексуальне насильство, яке проти них вчиняли російські військові. Якщо ми будемо про це говорити, то можемо сподіватися, що у майбутньому це не повториться», — ділиться журналістка Яна Корнійчук, яка працювала над фільмом.
Kyiv Independent: документальний фільм-розслідування «Знищити повністю або частково»
Про що фільм? Розслідування Kyiv Independent намагається відповісти на питання — чи є дії Росії в Україні геноцидом?
«Один з найбільш авторитетних учених у цій сфері Вільям Шабас стверджує, що ні. Його колега Юджин Фінкель наполягає, що так. Український вчений Дмитро Коваль зі свого боку наголошує: без терміну “геноцид” неможливо дійсно зрозуміти війну росіян проти українців», — ідеться в описі фільму.
У фільмі медійник Данило Мокрик спілкується не тільки з науковцями, а і з потерпілими від воєнних злочинів українцями.
Платформа пам’яті «Меморіал»: спецпроєкт «Люди, які працюють зі смертю»
Про що розповідають? Сім матеріалів про тих, хто у своїй роботі, службі чи волонтерстві чи не щодня стикається з трагедією втрати.
«Це історії, сповнені болю, жаху, смутку, подекуди гумору та того особливого погляду на життя і смерть, який можуть мати люди, які чи не щодня стикаються із ними обома», — йдеться в описі спецпроєкту.
Особливість проєкту — колаборації журналістів та ілюстраторів. Тексти писали Анна Черненко, Любов Кіпоренко, Катерина Москалюк, Ольга Коротенко, Наталія Мазіна, Наталія Куліді. Ілюстрації створили Маша Вишедська, Сашко Даниленко, Ірина Синейко, Ярослава Яцуба, Лілія Кирилишена, Наталія Назаренко, Рената Куртвелієва-Бережна.
Де читати: на сайті. Також матеріали спецпроєкту опубліковані в партнерстві платформи пам’яті «Меморіал» у семи національних українських медіа: hromadske, «Українська правда», The Village, NV, «Суспільне», ZAXID.NET, «Новинарня».
Раніше ми розповідали про заснування та перший рік роботи «Меморіалу».
«Свої.City»: другий сезон подкасту «Повнолітні»
Про що подкаст? Про людей, половину життя яких триває російсько-українська війна. Його створила 19-річна журналістка з українського Нью-Йорка Валерія Панасенко. Проєкт розповідає про найпотаємніші спогади, болючі рани та життя тих, кому довелося дорослішати в умовах війни. Гості подкасту — молоді люди зі Сходу, які діляться своїм досвідом переживання війни й життя неподалік від фронту або як переселенці.
Де слухати. На YouTube доступні вже три розмови з героями.
Про світ довкола
«Евакуація.City»: рейтинг країн для евакуації 2024 року
Як його збирали? Для рейтингу проаналізували 30 держав світу. Редакція опублікувала серію докладних матеріалів із оцінкою країн за дев’ятьма критеріями: дорога, документи, житло, робота, діти, грошова підтримка, умови для людей з інвалідністю, умови для літніх людей, загальна атмосфера.
Команда вивчала офіційні документи, заяви місцевих урядів та матеріали іноземних медіа про переселенців, відгуки евакуйованих про підтримку у державах. Кожна країна могла отримати максимум 100 балів.
Для «Евакуації» цей рейтинг — можливість простежити тенденції щодо підтримки евакуйованих, систематизувати відомості та зосередити увагу на темах, які залишилися поза увагою.
Де дивитися: за покликанням.
Elle: випуск, присвячений штучному інтелекту
Чому вирішили створити? Редакція зважилася надати ШІ «більше повноважень», щоби показати, як штучний інтелект може стати нашим другом, партнером, помічником, який може зробити ваше життя кращим, яскравішим, цікавішим. Для читачів весняного випуску підготували матеріали про вплив ШІ на наше повсякденне життя, інтерв`ю з провідними українськими дослідницями, які працюють в царині ШІ, та — правила виживання в непередбачуваному світі.
Обкладинку спецвипуску та фешн-історію також згенерували за допомогою технологій штучного інтелекту, а крім цього ШІ залучили до створення деяких матеріалів.
Де можна переглянути? Примірник журналу можна придбати за покликанням.
«По той бік новин»: спецпроєкт «По той бік новин Kids»
У чому фішка нового формату? «По той бік новин» спростовує фейки простими словами. Команда вирішила додати ще один вимір — допомогти батькам пояснювати дітям базові поняття медійної грамотності. Для цього вигадали персонажів, що йдуть проти стереотипу:
- забобонну науковицю пані А.Л.;
- Робота Неробу, що полюбляє ламатися та погрожувати скаргами до Спілки із захисту прав роботів;
- трійку невгамовних дітей — гіперактивного Макара, задумливого Гео й беручку до всього Юзю.
Історії розповідають у форматі коміксів із медійної грамотності для дітей «Еліксир правди».
«Вважаємо, що інформаційні війни виграють не генерали, а шкільні вчителі, тож і розширюємо нашу авдиторію на молодших читачів. А ще ми проводили уроки з медіаграмотності та робили онлайн-тести, пояснюючи складні явища на прикладі ситуацій із казок», — розповідає керівниця напряму медійної грамотності Інституту розвитку регіональної преси Ольга Вірста.
Де дивитися? На сайті «По той бік новин» уже випустили дві історії. Перша про те, як хлопчик Макар попросив Робота Неробу написати за нього шкільний твір і дістав неочікуваний результат. Випуск коміксу супроводжується текстом про переваги й недоліки штучного інтелекту. У другій історії мова про те, як одна маленька чутка перетворилася на справжнісіньку макаронну лихоманку, від якої постраждав не лише довірливий Гео, а й усі його друзі. До коміксу додали пояснення, чим різняться поняття «чутка», «фейк» та «брехня».
Раніше ми публікували досвід різних проєктів із медіаграмотності для дітей.
«Суспільне Культура»: документальний цикл «Велика російська брехня»
Про що проєкт. Цикл фільмів створили для спростування наративів російської пропаганди.
«Теми та проблематика, які порушує цей документальний цикл, значно ширші за вже звичне слово “фейк”. Російська пропаганда вправніша та небезпечніша за інформаційні вкиди, що часто виглядають комічними й недолугими — власне, найбільшою небезпекою було б недооцінювати її вплив», — говорить виконавчий продюсер проєкту та телеканалу «Суспільне Культура» Лук’ян Галкін.
Дебютний епізод досліджує, як Росія протягом століть використовує історію як пропагандистський інструмент для досягнення своїх політичних цілей. Другий епізод розказує, чому насправді російська література тільки намагається бути давньою та великою, а не є такою насправді.
Де дивитися: нові епізоди виходять щонеділі о 21:00 на телеканалі «Суспільне Культура» та о 13:00 на YouTube-каналі.
До чого прислухатися
The Ukrainians: подкаст «Бегонії в агонії»
У чому ідея? Медійниця Віра Курико розповідає про свої «однокімнатні джунглі» — домашні рослини: як вони ростуть, чому не ростуть і як вони рятують людей.
«Я поринула у світ вирощування рослин із головою. Займалася рослинами у кожну вільну хвилину й поступово відкрила, що таких людей, як я — тисячі. Тисячі українців вирощують удома сотні рослин, а інколи й пів тисячі. Але якогось класного контенту для рослинолюбів українською немає, тому я захотіла зробити перший крок. Звісно, це навіжена ідея — говорити про рослини, догляд за ними та самопідтримку з допомогою зелених, але відділ подкастів The Ukrainians Audio вислухали мене і сказали — зробімо це», — говорить про ідею, закладену в подкаст, Віра Курико.
Медійниця хоче більше говорити про озеленення просторів як про можливість психотерапії, обговорювати міські городи, висадки нових парків, домашні оранжереї.
«Наш природній потяг до рослин і землі варто підтримати. Ну і головне, усі мої друзі, завжди питали у мене: як у тебе росте ця сотня рослин, а в мене загнулася навіть одна? Я дуже хотіла сказати всім, у кого спершу не склалося з рослинами: у мене теж усе мре, просто коли рослин 100, а не п’ять, то це не так помітно», — додає Курико.
The Ukrainians планує щонайменше десять епізодів «Бегоній в агонії». Далі Віра говоритиме про цілющі сади, філодендрони, бегонії, монстери, окаліси, сансів’єрії, пересадки. Журналістка розповість, чому не всі рослини виживають і що можна з цим зробити, як правильно облаштувати простір у квартирі, аби рослинам вистачало світла, та про натхненні історії таких же рослиноголіків.
Де слухати: на подкастингових–платформах.
Український ПЕН та The Ukrainians Media: подкаст «Палітурка»
Чому присвячений. Творам зі шкільної програми: чого вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні.
«Якщо у школі вам не було смішно з гуморесок Павла Глазового або було важко сприймати стиль письма Ольги Кобилянської — ви не одні. У “Палітурці” я спілкуюся з професійними читачами й читачками, які допоможуть нам із вами зрозуміти або наново відкрити для себе твори, котрі у школі пройшли повз багатьох із нас», — говорить ведучий проєкту Захар Давиденко.
Серед гостей — літературна критикиня Богдана Романцова, поетка Катерина Калитко, літературознавиця Тетяна Огаркова. У межах «Палітурки» заплановані 10 епізодів, які виходитимуть щодва тижні.
Де слухати: на подкастингових платформах.
Раніше ми розповідали, як The Ukrainians Audio створює подкасти — від ідеї до першого епізоду.
Meykanemo: подкасти
У чому ідея? Медіапроєкт Meykanemo у березні запустило подкаст «Копнемо?».
«Нам не вистачало формату, де можна було би розібрати на атоми якісь непрості технічні теми/тренди/події, і ось це він», — пояснює концепцію проєкту авторка Катерина Венжик.
Також на YouTube-каналі перезапускають «OVER Інженерний подкаст». Катерина Венжик разом зі своїм другом, інженером-фанатиком Іваном Пилипенком, встигла записати чотири епізоди подкасту ще під час її роботи в SPEKA, але тепер він повертається в етер на каналі Meykanemo.
«Чому подкаст “овер”, а не просто інженерний — ми дивимося на глобальні процеси через призму хардверних технологій. Наприклад, у першому випуску розповідаємо про вплив мікрочіпів на світову геополітику і навпаки», — говорить Венжик.
Де дивитися. Перші випуски «Копнемо» та «OVER Інженерний подкаст» вже доступні на YouTube-каналі Meykanemo.
Подкаст «Міністерство нездорових стосунків»
Хто створив? Троє медійників — продюсерка Євгенія Овчиннікова, журналістка ICTV Катерина Павловська та ведучий ТРК «Київ» Сергій Смальчук — у березні запустили психологічно-розважальний YouTube-подкаст. З квітня подкаст також виходитиме на радіо «КиївFM». У ньому медійники розглядають стосунки й гендерні стереотипи у легкій манері, розвінчують міфи.
«Вважаємо, що нинішня ситуація в країні створила нові виклики для стосунків — еміграція, грошові проблеми тощо. Також мали на меті створити пізнавально-розважальний проєкт, аби трохи розрадити слухачів і відволікти від поточних подій», — ділиться Євгенія Овчиннікова.
Де дивитися: на YouTube.
Розширити формати
«18000»: розсилка для «Клубу донаторів»
Чому вирішили запустити? У березні «18000» вирішили запустити регулярну авторську розсилку. Мета розсилки — інформувати про ключові матеріали над якими працювала команда та зміни в місті, які вони запускають, розвиваючи незалежну журналістику.
«Нам важливо фокусно тримати в курсі подій наших донаторів і підкріплювати важливість їхньої підтримки для нас», — пояснює запуск розсилки менеджерка спільноти Анастасія Михайлович.
За словами Анастасії Михайлович, «Клуб донаторів» об’єднує суспільно активних громадян, власників малих і середніх бізнесів, активістів та небайдужих жителів заради суспільно-політичних змін у регіоні. Зараз спільнота налічує понад 100 людей.
Ми писали, як команді «18000» вдалося створити незалежне медіа в Черкасах та залучати гроші на свої розслідування.
Центр прав людини ZMINA: перезапуск YouTube-каналу
Чому це зробили? Комунікаційниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко пояснює: раніше вони вели канал хаотично й більше використовували як платформу для архівних відео. А з березня правозахисний контент публікуватимуть на оновленому каналі. Там уже є відео про правозахисні перемоги минулого року, а невдовзі розпочнуть окремий проєкт про громадянське суспільство України.
«Ми хочемо бути актуальними та охоплювати нові аудиторії, особливо в нестабільний період для медіа та запит українців щодо якісної фахової інформації під час війни», — говорить Ірина Іванченко.
Де дивитися: за покликанням.
URSA.MEDIA: запуск опитувань
У чому суть? Кілька разів на тиждень медійники виходять на вулиці міста та ставлять перехожим різні запитання: про вирощування зелені, підгодовування вуличних тварин, про сортування сміття та ставлення до секонд-хендів
«Спостерігаємо, що людям цікаво. Цими питаннями ми обережно спонукаємо українців до свідомого споживання. Є різна добірка питань — вони всі стосуються відповідального ставлення до довкілля», — розповідає журналістка URSA.MEDIA Ольга Ткач.
Де дивитися: в Instagram та на YouTube-каналі.
У лютому ми писали про запуск URSA.MEDIA.
Розкрити потенціал регіонів
«Суспільне мовлення»: токшоу про громади «Як справи?»
Про що говорять? У березні на Суспільному стартувало токшоу «Як справи?». Це 12 випусків-дискусій про громади України, їхню спроможність розвиватись і задовольняти потреби всіх жителів. Команда планує говорити про виклики перед громадами на національному рівні й окреслити потенційні шляхи розв’язання проблем із безпекою, медициною, соціальними послугами, бізнесом, культурою, комунікацією.
Над програмою працює команда регіонального мовлення «Суспільного». Ведучі проєкту — Віктор Дяченко та Світлана Стеценко. Шеф-редакторка токшоу — Ольга Кутишенко.
Коли й де виходить? Щопонеділка о 21:00 на телеканалах «Суспільне Новини» та усіх місцевих телеканалах «Суспільного», а також на YouTube-каналі «Першого».
«О, Море»: спецпроєкт «Мій дім на мапі»
Про що проєкт. YouTube-проєкт «Мій дім на мапі» перетворює геотеги на живі історії та спогади про улюблені місця. Війна назавжди змінила ландшафти міст півдня України. Щоби зберегти їх, команда ділиться історіями людей, які зв’язують свої спогади з кожною точкою на мапі — рідними вулицями, парками, будівлями.
У першій серії розповідають про тих, хто позначає на мапі свій дім у Херсоні. Редакція вже відзняла вісім відео та планує продовжувати формат із жителями інших міст півдня.
Де дивитися. На YouTube-каналі.
«Сєвєродонецьк онлайн»: подкаст «Луганщина — світанок України»
Про що подкаст? Серія подкастів, присвячених видатним діячам Луганщини. Голосом подкасту стала сєвєродонецька радіоведуча Ліза Романова.
«Що таке Луганщина для нас, луганців і луганок із різних країн? За що ми пам’ятаємо й любимо цю прекрасну землю, з якої сонце розпочинає щоденну мандрівку над Україною? Про це говоритимемо в нового проєкті про наш рідний край», — говорить комунікаційниця, журналістка “Сєвєродонецьк онлайн” Катерина Горячко.
«Для мене честь долучитися до проєкту, який націлений на збереження пам’яті про Луганщину. Говорити про її чудових людей, які зробили свій внесок в її історію. Ми розповідатимемо про поетів та поеток нашої області, читатимемо їхні найвидатніші твори», — зазначила Ліза Романова.
Де слухати й дивитися? Подкаст виходитиме на усіх майданчиках «Сєвєродонецька онлайн»: YouTube, Facebook, Telegram та Instagram.
«Новини Приазовʼя»: програма «Деокупована історія»
Про що програма? Ведучий Олександр Янковський разом з істориками та краєзнавцями розвінчує російські міфи, пов’язані з історією півдня України, розповідає про справжню історію населених пунктів Херсонської та Запорізької областей.
«Ви дізнаєтеся, чому Миколаїв та Херсон — українські міста, а не “споконвічно руські землі на півдні”, як Росія переписує історію та виправдовує окупацію та анексію ще з XVIII сторіччя, як створювала штучні назви міст на українському Півдні та багато іншого цікавого й маловідомого про цю місцевість», — ідеться в описі програми.
Де дивитися. «Деокуповану історію» можна дивитися тричі на тиждень — у суботу, неділю і в понеділок на YouTube-каналі проєкту «Новини Приазов’я», на сайті «Радіо Свобода» та слухати на «Громадському радіо».
«Східний Варіант»: подкаст «Справжня історія міст сходу України»
У чому суть? Подкасти присвячені відновленню правдивої історії міст сходу України. У них журналіст і публіцист Сергій Стуканов разом із дослідниками, науковцями, громадськими діячами й активістами розповідає, як насправді розвивалися Донеччина й Луганщина, які важливі для національної свідомості події там відбувалися та як цю свідомість намагалися відібрати.
Де слухати та дивитися? На YouTube-каналі «Східного Варіанту» вже вийшли два випуски подкасту. Перший випуск, присвячений історії Донецька. У ньому розповіли про козацьку добу земель Донеччини, індустріалізацію міста, донецьких культурних діячів, створення хибного образу жителів Донецька та розквіт міста у період підготовки до Євро-2012.
Другий — про історію Луганська: про перші козацькі поселення, роль британців у розбудові міста, спротив ОУН в області та проукраїнський рух під час Революції Гідності.
Раніше ми розповідали історію перезапуску «Східного Варіанту» та переосмислення спільноти.
«Українське Радіо»: проєкт «Разом»
У чому ідея? Кореспонденти «Українського Радіо» з різних областей України розповідають про життя своїх громад, потреби людей, історії успіху та подолання викликів сьогодення. Одна з ідей програми — єднання країни.
«Ми маємо робити все, аби люди знали, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів, щоб могли почути й проаналізувати досвід інших і знайти успішні рецепти для їхнього регіону. Є запит на багато, на перший погляд, звичайних речей: чи/чому здорожчав проїзд у транспорті не лише у нас, а й в іншій області, як зробити ефективним релоковане підприємство, як залучити кошти на певні проєкти у громадах тощо. Журналісти регіональних редакцій аналізують шлях подолання викликів і варіанти рішень», — розповідає виконавча продюсерка «Українського радіо» Юлія Шелудько.
Де слухати. В етері «Українського Радіо» щобудня о 23:03.
