Понад чверть новин, які щодня продукують українські онлайн-медіа, використовують як джерело інформації соцмережі, зокрема, дописи державних відомств і посадовців у Telegram. Про це свідчать результати нещодавнього моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації.
Аби краще організувати процес моніторингу новин та пріоритизувати матеріали в контексті новинної картини дня чи іншого періоду, можна використовувати спеціальні сервіси — частина рішень є безоплатною. Костянтин Войтенко — редактор NV, ментор напряму контенту в межах програми Local media relaunch initiative від Media Development Foundation — дає практичні поради, як новинарям ефективно організувати свої джерела за допомогою різноманітних платформ.
Оптимізація моніторингу новин у месенджерах
«Сьогодні Telegram для багатьох новинарів є ледь не основним джерелом інформації. Через підписку на велику кількість новинних каналів Telegram перетворюється на суцільне полотно з усіляких сповіщень, які треба організовувати», — каже Войтенко.
Для полегшення моніторингу Telegram пропонує доволі зручне рішення — функцію папок. Потрібно зайти в Telegram, потім у Settings або «Налаштування», де є функція папок. Їх можна організувати по-різному.
Якщо потрібно стежити за важливими спікерами, які пишуть у Telegram, умовно кажучи, один-два рази на тиждень, їх можна згрупувати в папку з умовною назвою «важливі спікери» та налаштувати на ній сповіщення про кожне повідомлення. Так само варто організувати роботу з будь-якими іншими каналами, які для вас обов’язково моніторити, наприклад, каналами, що пишуть про науку й технології, чи новинами вашого міста. У одну папку можна додати необмежену кількість чатів і папок, обмеження в безкоштовній версії є лише на папки з покликаннями, які можна розшерити іншим колегам. Папки також допоможуть відділити списки важливих джерел від особистого листування.
Функцією папок краще користуватися за допомогою десктопного (комп’ютерного) застосунку або на мобільному пристрої, оскільки у вебінтерфейсі це працює погано.
Також у месенджері є ще функція пошуку в чатах і каналах. І хоч вона регулярно вдосконалюється, але вона малоефективна в контексті моніторингу.
Добре справляється з моніторингом згадок у медіа, але не відстежує соцмережі Media Monitoring Telegram Bot. Він цілодобово моніторить сайти понад 250 авторитетних медіа України за ключовими темами чи словами. У безплатної версії є обмеження — до п’яти ключових слів для моніторингу й до 10 повідомлень на добу. Щоби збільшити ліміти, варто придбати тарифний план «Стандарт» чи «Преміум».
Раніше ми публікували кейс і поради від мережі гіперлокальних медіа з Чернігівщини, яка автоматизувала пошук новин на пошті, сайтах і в соцмережах громад
Моніторинг за допомогою RSS–стрічки
Для моніторингу новин на вебресурсах є універсальний засіб — RSS-ридери. У них доволі широка функціональність, яка дає змогу моніторити одночасно кілька платформ: сайти, згадки в Google News, відстежувати в мережі потрібні тренди.
Їх чимало, але, на думку Войтенка, для роботи новинаря чи редакції найзручнішим за інтерфейсом є сервіс Feedly, який має базову безплатну версію. Версії з ширшим набором функцій — платні та стартують від $8. Зареєструватися у Feedly доволі просто — можна авторизуватися через Google-акаунт.
Сервіс моніторить усі публікації RSS-стрічки на будь-якому сайті, який додаєте в цей перелік. Так можна оглянути прев’ю відповідних публікацій із можливістю перейти на сторінку-першоджерело. У сервісу є обмеження щодо кількості сайтів, які можна одночасно моніторити, оскільки це залежить від тарифу. «Зрозуміло, що треба виважено до цього ставитися: якщо в сервіс додати 15 загальноукраїнських видань, які публікують по 300–400 одиниць контенту, то буде просто катастрофа», — додає Войтенко.
Зазвичай RSS–стрічки всі сайти розміщують у себе в футері (фінальному контентному блоці на сайті, у листі або на посадковій сторінці тощо), тому все, що публікується на сайті в режимі реального часу, відображається на цій сторінці. У деяких сайтів їх може не бути, втім можна спробувати згенерувати їх через окремі інструменти.
Також у Feedly є опція додавання конкретних видань або термінів. Наприклад, можна написати потрібне ключове слово, назву міста або ім’я особи, яку потрібно відстежувати.
Можливості Google-сервісів
Google зібрав новий набір інструментів Journalist Studio для журналістів, серед яких Pinpoint та Common Knowledge Project, що допоможуть новинарям краще сортувати інформацію та її візуалізувати.
Pinpoint
Програма розумного пошуку працює з великою кількістю документів різних типів (до 200 000). Pinpoint має опцію пошуку ключових слів, синонімів або пов’язаних термінів у файлах, які ви завантажите, та доступна для кількох мов. За її допомогою можна ідентифікувати людей, організації, локації, які згадуються у файлах найчастіше.
А ще Pinpoint перетворює аудіофайли на текст, тому це один із хороших сервісів для розшифровування інтерв’ю.
Common Knowledge Project
Програма допомагає опрацювати великий масив даних та візуалізувати їх. Можна зробити різноманітні графіки, інфографіки чи діаграми для публікацій на сайті або соцмереж. Крім того, інструмент містить актуальні дані про демографію, економіку, кримінал та освіту.
Також Journalist Studio Google пропонує доступ до інших функцій:
- інструментів для захисту приватних акаунтів (Google’s account security system та Advanced Protection Program);
- фактчекінгу (Fact Check Explorer);
- шаблонів для візуалізації даних (Flourish);
- та пошуку трендів (Google Trends).
Агрегатор новинних статей Google News
Google News дає користувачам змогу зручно та оперативно дізнаватися новини з різних джерел. Він має кілька рубрик, серед яких Україна (чи інша країна залежно від налаштувань), світові й місцеві новини, бізнес, наука й техніка, розваги, спорт а також добірка «Для вас», заснована на уподобаннях користувача.
«Будь-який користувач, який гуглить, має знати, що перелік матеріалів автоматично добирається на сторінку видачі за пошуковим запитом безпосередньо під потреби конкретного спеціаліста чи простого споживача новинного контенту, зважаючи на вподобання, історію взаємодії з іншими новинними ресурсами. Але все це можна налаштувати безпосередньо під себе й під потреби своєї редакції», — каже редактор.
На головній сторінці Google News є опція Місцеві новини, за допомогою якої можна налаштувати видачу контенту за регіоном, вибравши будь-який населений пункт. Сервіс спрощує моніторинг різноманітної місцевої інформації, тому його варто використовувати регіональним новинним редакціям. На думку Войтенка, він може навіть бути альтернативою RSS-стрічці.
Google Trends
Для ретроспективного моніторингу Google пропонує сервіс, де окрім регіональної вибірки новин та даних про популярність пошукових запитів є опція моніторингу популярності певних подій і запитів в ті чи інші дати. Наприклад, можна відстежувати, яким чином торік люди шукали певну новинну інформацію, або подивитися, як зростала популярність того чи іншого запиту протягом певного періоду.
Це допоможе ефективніше ухвалювати рішення в контексті поточних новин, тобто наскільки вони будуть затребувані серед авдиторії, та краще підготуватися до певних календарних подій.
Більше можливостей для пошуку
Сервіс «Розширений пошук» від Google дає можливість звузити коло результатів, деталізувавши складні запити. На сторінках розширеного пошуку можна вказати слова чи фрази, за якими треба добирати або виключати результати. Наприклад, можна шукати конкретні сайти, видання англійською мовою, які оновлювалися за останні 24 години.
«Уявімо, що для підготовки матеріалу необхідно подивитися, що писали в The New York Times про Україну протягом останнього тижня. Для цього потрібно вставити URL New York Times в потрібне поле для аналізу й додати пошуковий запит Ukraine. Так отримаємо всі публікації за вказаний період», — каже редактор.
Google Alerts
Сервіс Google Alerts працює досить просто: треба ввести певне ключове слово, за яким хочете отримувати сповіщення про матеріали, які з’явилися в пошуковій видачі. Далі можна задати періодичність цих повідомлень, мову та регіон, з якого вони надходитимуть.
«Ці повідомлення можна відправляти на пошту чи канал у RSS, але його можна буде додати у Feedly тільки за гроші. Навряд цей сервіс знадобиться для hard news, це швидше фоновий моніторинг важливих публікацій, які треба відстежувати, наприклад, раз на день. Можна налаштувати отримання такого листа на пошту і в зручний час подивитися всі необхідні матеріали, які Google надсилатиме», — вважає Войтенко.
Моніторинг соцмереж
Не менш важливим джерелом контенту для новинарів є соцмережі, передусім Facebook та X (Twitter). Сервісів, які аналізують віральність тих чи інших постів у Facebook за певними країнами, в безплатному доступі немає. Наприклад, Amplify (колишній Social Baker) має широку функціональність, але його вартість — від $100 на місяць.
«Значення цього сервісу для моніторингу сумнівне, оскільки видає пости, які й так можна побачити на панелі. Єдине, що дає Facebook: коли підписатися на певну сторінку, можна “налаштувати стеження” і ввімкнути сповіщення про дописи людей або сторінок та отримувати дописи, які там з’являються», — каже редактор NV.
X (Twitter) більш гнучкий, оскільки дає змогу перейти на хронологічну «видачу» й відстежити тренди в реальному часі за окремими країнами. За словами Войтенка, для багатьох діячів і видань (особливо західних, — ред.) досі є важливою публікація своїх новин через цю соцмережу, що робить її хорошим засобом для моніторингу.
Як оптимізувати моніторинг важливих джерел інформації
Створення списків джерел
Редактор радить відкрити загальноредакційний імейл, логінитися з нього у відповідний браузер і формувати перелік правильних підписок. Тоді не потрібно буде витрачати час на пошук інформації з різних ресурсів — усі закладки будуть зібрані в одному браузері під одним акаунтом. На цю ж скриньку можна зареєструвати й редакційний акаунт у Feedly. Спільні списки джерел полегшать інтеграцію нових співробітників.
Войтенко розділяє три головні джерела (списки) журналістської інформації для моніторингу та створення новинного контенту чи будь-якого матеріалу.
- Білий список — це перелік ресурсів, які менш імовірно потребують додаткової перевірки фактів, тож звідти будь-який редактор стрічки може спокійно брати новини. Це наприклад, «Інтерфакс-Україна» чи «Українська правда».
- Сірий список — це джерела, з яких можна брати інформацію, але вона потребує додаткової перевірки фактів із авторитетного джерела чи уточнень інформації.
- Чорний список — це ресурси, з яких не варто брати інформацію, а якщо ситуація того вимагає (наприклад, для медіа, які пишуть про окуповані території) — намагатися все ж знайти підтвердження чи спростування, хай і непрямі. Це зазвичай російські пропагандистські медіа та джерела з окупованих територій, оскільки там часто неможливо перевірити правдивість інформації.
Організаційні рекомендації
- Якщо на новинній стрічці (моніторингу та написанні новин) одночасно працює більше двох людей, то одного співробітника Войтенко радить призначити «випусковим», а іншого — відповідальним за моніторинг і пріоритизацію новин. Так новинарі не витрачатимуть час на прочитання одних і тих самих новин, перевірку фактів. Новинна стрічка видання стане більш якісною і структурованою.
- Також можна поділити між журналістами напрями моніторингу, щоб робота не дублювалася. Наприклад, один стежить за вебресурсами за певним переліком, а інший моніторить новини в соцмережах або Telegram.
- Якщо робота над новинами організована позмінно, то людям із різних змін бажано перетинатися хоча би на 30 хвилин. У такому разі працівники можуть спілкуватися між собою, обмінятися спостереженням за новинним потоком, попередити про фейки чи новини на які не варто реагувати тощо. Особливо це помічне на ранкових і вечірніх часових слотах.
- Оскільки новинарі в редакції спілкуються в чатах, то потрібно розвести їх за напрямами: один чат загальноредакційний, інший для заголовків, покликань тощо. Коли в одному чаті відбувається все, то він перетворюється на звалище, і дуже важко й довго розібратися, особливо для людей, які заступають на зміну.
- Обов’язково потрібно моніторити конкурентну групу й не перебувати в інформаційній бульбашці чи вакуумі. Варто знати, які новини пишуть інші медійники, як швидко, де вони беруть інформацію, як вони змінюються контентно й візуально. Це своєрідний дороговказ для покращення роботи. Раніше ми писали про формати новин у різних медіа.
- Якщо в редакції є відділ соцмереж, то їх також варто залучати до моніторингу. Вони живуть у цьому середовищі й можуть ефективно відшуковувати несподівані теми, людські історії чи реакції користувачів соцмереж на певну подію.
- За наявності теплих або гарячих контактів з органами влади варто домовитися, щоб великі пресрелізи вони надіслали в редакцію завчасно. Це дає змогу заздалегідь підготуватися й дуже швидко опублікувати якісні новини або інші матеріали.
- Коли є великі події, варто завчасно прописати бекграунд із покликаннями на попередні новини й матеріали, оскільки це займає ледь не половину часу підготовки новини. Якщо основним каналом дистрибуції є сервіси Google, тоді не варто застосовувати однакові беки для всіх матеріалів. У такому разі треба змінити частину лінків або одне-два речення. Загалом у публікацію не варто додавати більше 3–5 покликань обсягом до 500 знаків із пробілами. У іншому разі вони суттєво не вплинуть на рециркуляцію матеріалів і не будуть ефективними.
- Можна робити ембеди — вбудовані в пост елементи із соцмереж і сервісів: відео з YouTube, цитати з X(Twitter), фотографії з Instagram тощо. Утім потрібно обов’язково перевіряти перед публікацією, чи коректно вони працюють.
- Працівникам видання варто постійно комунікувати щодо змін і хоча б раз на місяць обговорювати моніторинг тем, які обирала редакція.
- У працівників має бути гайд чи доступний перелік контактів на випадок, коли певна інформація в них виникає сумніви: куди й до кого звертатися, щоб її перевірити чи розв’язати якусь ситуацію. Йдеться не лише про державні установи, офіційні джерела, які допоможуть підтвердити або спростувати дані, але й контакти керівництва, яке зможе оперативно розв’язати ті чи інші питання.
