Регіональні медіа часто стикаються з обмеженими ресурсами — нестачею людей чи фінансів, що ускладнює проведення якісних розслідувань. Проте завдяки сучасним інструментам та онлайн-ресурсам медійники можуть значно полегшити процес збору, аналізу та перевірки інформації, навіть маючи мінімальні бюджети.

На цьогорічному Donbas Media Forum окремий майстер-клас присвятили обговоренню конкретних інструментів і підходів, що зможуть допомагати в регіональних розслідуваннях. 

Своїми порадами й досвідом ділилися:

• Яна Корнійчук, журналістка агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо»;
• Олег Онисько, головний редактор NGL.media;
• Анатолій Пясецький, менеджер освітнього напряму YouControl.

Ми занотували ключові моменти в цьому матеріалі.

Як регіональним розслідувачам проводити розслідування

Акцентуйте на цікавому вашій авдиторії 

Журналістка агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» Яна Корнійчук наголошує, що регіональні медійники мають знати проблеми своїх громад і акцентувати на темах, які цікаві їхні авдиторії. 

«Наприклад, ви мешкаєте в Хмельницькому, Ужгороді чи Запоріжжі, тож вам набагато легше відстежити, які інтереси саме у вашої авдиторії там. Якщо ви бачите, що у вас зараз набагато актуальніша проблема з екологією, дістаньте інформацію, знайдіть джерела, які там на місці, вам легше поспілкуватися з людьми й дізнатися про цю проблему», — каже Яна Корнійчук.

Під час вибору актуальних тем необхідно звертати увагу на територіальний чинник: 

• прифронтові ділянки — відбудова та відновлення (на що йдуть гроші, виділені на допомогу цивільному населенню; евакуація тощо);
• прикордонні ділянки — виїзд за кордон (хто може бути організатором, за чиєї підтримки це відбувається, пошук ключових фігурантів);
• окремі випадки влучань у різних областях — що відбувається з відбудовою знищеного чи пошкодженого цивільного житла, чи виділяли на це кошти, на що вони насправді пішли, чи щось зробили.

«Провести розслідування вам на місці набагато простіше. Адже розслідувачам з Києва необхідно для цього спланувати логістику, доїхати до якогось міста. Ваша перевага в тому, що ви вже на місці, й вам не потрібно братися за щось, що не відбувається у вас конкретно. Можливо, варто сфокусуватися на тому, що є у вас: діяльності місцевих депутатів, бізнесменів тощо», — додає Корнійчук. 

Читайте також: З чим розслідувачі мають справу після початку повномасштабного вторгнення

Залучайте всю редакцію до планування

Яна Корнійчук розповідає, що планірка в них відбувається раз на тиждень у конкретний день, також періодично раз на кілька місяців у них відбуваються брейншторми. До генерування ідей для матеріалів залучена всі члени редакції, які створюють контент.

З регіонального медіа до національного

Редакції NGL.media завдяки розслідуванням вдалося перейти із регіонального рівня на загальнонаціональний. Головний редактор Олег Онисько переконаний, що й регіональні, й національні медіа мають проблеми з кадрами — часто складно виділити окрему людину, яка б займалася лише розслідуваннями. 

«Розслідувальні редакції можуть собі це дозволити, тому що вони на цьому спеціалізуються. Але я знаю дуже багато регіональних медіа, де людина мусить працювати вісім годин на стрічці новин і після того може, наприклад, дві години в день намагатися працювати над розслідуванням», — пояснює Олег Онисько.

Протягом останніх двох років їхня редакція змінила фокус і намагається робити акцент на загальнонаціональні теми, але й не забуває про локальну тематику, каже редактор: «Там, де ви живете, ви найкраще знаєте, що там відбувається. Вашим читачам точно цікаво читати не про київські чи хмельницькі, а про свої розслідування».

Для роботи з деклараціями й іншими документами потрібен час і зусилля. Зі слів розслідувача, під час цієї роботи важливо перетворити «прокурорську мову» на  читабельний текст, щоб донести авдиторії.

«У цьому головне не закопатися, бо з’явиться купа побічних справ. Потім це все не можеш описати. Тому намагайтеся дотримуватися тієї гіпотези чи припущення, про що ви хочете написати, й подайте його буквально одним-двома реченнями», — додає Онисько.

Читайте також: Не можна замовкати. Розголос та інші способи протистояти тиску: кейси й поради розслідувачів 

Ресурси для моніторингу

На етапі збирання корисної інформації для розслідування медійниця радить користуватися такими ресурсами:

• декларації;
• судовий реєстр;
• сайт Офісу Генпрокурора особливо корисний для розслідування воєнних злочинів: повістки про виклик, повідомлення про підозру;
• додатково: АСВП — автоматизована система виконавчого провадження, реєстр боржників;
• інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• кабінет водія МВС;
• злиті бази даних.

«Важливо дивитися не тільки на те, що задеклароване самим фігурантом розслідування, а й на майно його родичів. Дивіться, від кого він  отримує позики чи в кого купує автомобілі», — говорить Яна Корнійчук.

Зі слів розслідувачки, пошук у судових реєстрах можна проводити, якщо у вас є номер справи чи номер провадження, а також шукати за ключовими словами. 

Воєнні злочини треба моніторити на сайті Офісу генпрокурора. «У них на сайті є підрозділ “Повістки про виклик”, там є всі повістки й повідомлення про підозру росіянам щодо всього».

Якщо розслідувачам необхідно дізнатися, чи належить авто конкретній людині, це можна перевірити в кабінеті МВС: обрати «Послуги», далі «Перевірка транспортного засобу» та прізвище можливого власника. 

Читайте також: Хайп, зміни та співпраця. Що представники влади думають про журналістські розслідування?

Яна Корнійчук на прикладі власного розслідування пояснила, що для стеження за фігурантами справи необхідна ретельна підготовка та план. 

«У вас повинні бути всі адреси та план, з якої точки в яку ви будете їздити, щоб все вийшло швидко й чітко», — зазначає медійниця.

Наприклад, цей етап може включати такі дії: поїхати за місцем реєстрації фірми — подзвонити власнику — надіслати запит на інформацію в електронному форматі та Укрпоштою.

Додаткові сервіси для розслідувачів:

• соцмережі;
• якщо сторінки видалені — Кеш Яндекс/Google, WebArchive; 
• Агрегатори: vkfaces, poiski.pro etc;
• бази даних для пошуку номерів і додаткової інформації за російським номером телефону;
• пошук за зображенням: PimEyes (платний сервіс, майже $15), search4faces.

«В усі російські соцмережі можна зайти через VPN. І якщо, наприклад, вам треба поговорити з кимось, то російський номер телефону для реєстрації в соцмережах також можна зробити через платні сайти — це коштуватиме приблизно $3», — пояснює Корнійчук.  

Менеджер освітнього напряму YouControl Анатолій Пясецький каже, що вони відстежують та збирають різні дані щодо публічних діячів в одну систему. Ці дані із джерел відкритої державної інформації. Для покращення роботи з інформацією в цій системі створили кілька інструментів. 

«Можна відстежувати не тільки зв’язок, наприклад, юридичної особи з фізичною особою, а і ще бачити, який конкретний зв’язок, як вони пов’язані, де хто є уповноваженою особою. Це можна переглянути шляхом агрегації, і деколи такі неочевидні речі допомагають повністю висвітлити оточення й екосистему», — пояснює фахівець.

За допомогою аналітичного інструменту система показує чинники, на які варто звернути увагу, незалежно від того, перевіряють розслідувачі контрагента з погляду фінансової звітності чи інших питань.

«В експрес-аналізі на автоматичному рівні зашиті майже 600 чинників. Вам треба лише зосередитися на первинних чинниках, а далі рухайтеся за тими блоками й напрямами, які ви для себе обираєте», — розповідає Анатолій Пясецький.

У YouControl можна й моніторити державні тендери. 

«Якщо ви працюєте із Prozorro, ви можете взяти пряме покликання, вставити його в екосистему, й вам підтягнеться конкретний тендер і лот, інформація про учасників і його організатора. І далі можна налаштувати пункти, які спрацьовуватимуть під час перевірки цього тендера», — додає фахівець.