Соцмережі потрібні медіа, щоб поширювати власний контент і взаємодіяти з авдиторією. Хоч це і корисний інструмент, часом у медійників виникають труднощі в роботі з ним: змінюються правила щодо чутливого контенту, треба постійно підлаштовуватися під алгоритми, щоб уникнути блокування сторінок і тіньових банів.
Ці проблеми загострилися з початком повномасштабного вторгнення, адже українські журналісти мусять показувати світу жорстокі світлини й відео про війну, водночас платформи їх за це блокують. Як редакціям враховувати алгоритми соцмереж та адаптовувати свій контент, аби платформи його не блокували, обговорювали медіаексперти, журналісти та SEO-спеціалісти на панелі Donbas Media Forum 2023. «Медіамейкер» занотував головне.
Як Google обмежує контент
SEO-спеціалістка та співзасновниця агенції SEOforMedia Ольга Одарченко говорить, що медіа часто зіштовхуються з проблемами в Google, коли публікують чутливий контент, зокрема про війну в Україні. Такі фото чи відео одразу блокуються, а рішення часом неможливо оскаржити.
Google Analytics не збирає інформацію про те, чи споживають українці на тимчасово окупованих територіях контент вашого медіа. Тобто не можна побачити, скільки бердянців гуглили «Новини Бердянська», бо дані обмежені. Те ж саме стосується й окупованих із 2014 року частин Донецької та Луганської областей.
Гострим питанням в українському медіасередовищі є мова у медіа, а якщо говорити про Google, то — мова пошукових запитів. Агенція Promodo проаналізувала й порівняла запити українців у Google протягом 2021– 2023 років. Якщо 2021-го російськомовний запит «новости» переважав (63,9 %), то 2023-го «новини» і «новости» мають по 50 %. Одарченко зазначає: хоч частка пошуку українською росте, але російська не зникає. Тому потрібно водночас і залучати людей користуватися українською, і відповідати їхнім запитам.
Раніше ми писали про дослідження Центру контент-аналізу про те, чи дотримуються медіа норм мовного закону.
Які проблеми виникають із Facebook
- Російська дезінформація. Ігор Розкладай, заступник директорки Центру демократії та верховенства права, говорить, що за день може виявити майже 3500 російських фейкових сторінок. Вони спрямовані не лише на Україну, а й на Білорусь, Тайвань, США, Францію тощо. Розкладай вважає, що для просування таких сторінок Росія використовує міжнародні шахрайські мережі, бо вони дешевші й швидше розкручуються.
- Блокування контенту. Фото, відео й тексти у Facebook блокують за використання слів «русня», «кацап» чи «Вагнер». Останнє Meta зараховує до Dangerous Organizations. Розкладай згадує відомий кейс — блокування чутливого контенту про Бучу, Бородянку та Ірпінь у квітні 2022 року. Все тому, що цей контент зображував сцени насильства, «але у нас війна, ми не можемо не показувати цього», — зазначив Ігор.
- Блокування мемів і сатири. Якщо ви захочете опублікувати мем із Гітлером, то його одразу блокуватимуть, бо Facebook визначив Гітлера антигероєм. Розкладай згадує кейс медіа Liga.net, яке потрапило в червоний статус на три місяці через згенеровані карикатури про «Вагнеренка».
Восени 2022 року ми публікували результати дослідження Media Development Foundation про причини блокування українських медіа у Facebook. У січні 2023 року Meta пообіцяла не блокувати за контент про «Азов» і військовослужбовців, проте в серпні 2023 року ІМІ виявив, що більшість опитаних українських журналістів чи блогерів отримували бан чи попередження.
Наприкінці листопада запустили платформу Tech and Journalism Crisis and Emergency Mechanism (T&JM), яка дає змогу українським медіа оскаржувати несправедливі обмеження з боку Meta.
Чому YouTube блокує контент і не просуває локальні медіа
Фахівець із просування YouTube-каналів, куратор відеопродакшену «Новин Донбасу» Кирило Євсєєв зазначає, що на YouTube медіа зіштовхуються з такими проблемами:
- Блокування фейків і копірайту. YouTube ретельно виявляє опубліковані на платформі фейки, проте не має ресурсів, щоб їх швидко перевіряти. Тому автоматизує цей процес і просто блокує весь випуск новин, де був фейк, говорить фахівець. У результаті охоплення каналу падають. Відео, які медіа беруть із Telegram-каналів, платформа часто розцінює як копірайт, а якщо це невідомий канал — як фейк.
- YouTube обмежує контент для дітей. Ця платформа намагається відповідати законодавству США, тому блокує контент, який може нашкодити дитині. Зокрема, це сцени насильства чи ведення бойових дій.
- YouTube не просуває локальні медіа. На платформі серед медіа бере першість ефірне мовлення, алгоритми ж насамперед просувають контент із ширшою тематикою та географічним охопленням. Регіональним медіа складно потрапити у стрічки своєї цільової авдиторії.
Якщо відео зняте в Одесі чи Києві, то YouTube не пропонує його передусім мешканцям цих міст. У результаті в національних медіа ростуть охоплення, а в регіональних — страждають.
Раніше ми писали, як алгоритми YouTube рекомендують ідеологічно заангажовані відео, а російські канали й далі поширюють пропаганду на платформі. Також публікували поради, як медіа адаптовувати свій контент під YouTube Shorts.
Як TikTok блокує медіа через контент про війну
Гаяне Авакян, директорка з розвитку продуктів Агенції медійного росту «Або», розповідає, що TikTok заблокував сторінки двох їхніх проєктів, які висвітлюють трагічні теми, — медіа про схід «Свої.City» та Платформи пам’яті «Меморіал». Акаунти мали по 50 000 підписників, а оскаржити блокування було неможливо.
Іншим кейсом поділилася редакторка соцмереж проєкту «Донбас. Реалії» української служби «Радіо Свобода» Ірина Маслюкова. Її редакція публікує контент, зокрема, для людей із тимчасово окупованих територій, але не може відстежити у Facebook чи Instagram, чи дивляться вони його. Розв’язати проблему допоміг TikTok, бо показує таку статистику окремо до кожного відео, говорить Ірина.
У травні платформа заблокувала акаунт проєкту «Донбас Реалії» з 75 000 підписників через відео про українського ексгуматора, який звернувся до росіян зі словами: «За що ви воюєте, ви ж бачите, що відбувається». На відео не було ні тіл, ні сцен насильства, попри це акаунт заблокували. Ірина зазначає, що відео переглянули 3 млн користувачів, а в коментарях була активність, зокрема, невдоволених росіян.
Раніше «Радіо Свобода» та інші українські медіа ділилися з «Медіамейкером» своїм досвідом ведення TikTok.
Чому платформи не зацікавлені в медіа
Журналістка «Медіамейкера» Вероніка Нановська говорить, що медіа не володіють повністю своїми сторінками в соцмережах чи на інших платформах розповсюдження контенту. Тому їм доводиться підлаштовуватися під правила чи обмеження й перепаковувати свій контент під нативні формати соцмереж.
Зі свого боку платформи неохоче йдуть на поступки видавцям і намагаються витіснити новини зі свого середовища. Наприклад, у Канаді уряд ухвалив закон, який вимагає від Google й Meta платити медіа за новинний контент, який вони використовують на своїх платформах. На що Meta заборонила поширювати покликання на новинні сайти на Facebook та Instagram для канадців. Навесні 2023 року Meta публікувала звіт, який доводив, нібито покликання на сайти медіа як контент не несуть великої цінності для Facebook, тож нема за що платити видавцям. Після запуску нової соцмережі Threads улітку 2023 року її керівник Адам Моссері заявляв, що там не буде важких новин і політики.
Торік «Медіамейкер» писав про те, чому люди не довіряють новинам (зокрема в соцмережах). Зазначали, що мінус цифрових платформ та їхніх змішаних стрічок — перенасиченість контентом і сусідство якісної журналістики з неперевіреною інформацією, які людям складно розрізняти. До того ж там люди звикли до коротких форматів і не завжди готові споживати довгий контент на складні теми.
Для більшості соцмереж головна функція — не новини, а розваги (хоча багато досліджень показують, що все більше новин споживають у соцмережах).
Платформи — це насамперед бізнес. Отже, вони швидко й несподівано можуть змінити правила собі на користь. Це ускладнює для медіа дистрибуцію контенту та охоплення аудиторій, які не надто користуються вебсайтами чи телебаченням. Журналісти не можуть покинути платформи, адже там їхня аудиторія, тож вимушені бути гнучкими та пристосовуватися до їхніх вимог і форматів.
Рекомендації для медіа
Спікери панелі радять:
- Ретельно вивчайте правила кожної платформи, де збираєтесь публікувати контент.
- Користуйтеся інструментом Google Search Console, який збирає дані про відвідування з Google Organic, Google News та Google Discover. Також він допомагає виявити проблеми та помилки на сайті.
- Скарги на ваші старі матеріали впливають на дистрибуцію сьогодні, тому перевіряйте і виправляйте їх також.
- Встановіть двофакторну автентифікацію. Якщо у вас є пошта Mail.Ru, видаліть та зареєструйте іншу.
- Налагоджуйте співпрацю між авторами, редакторами та SMM-відділом, щоб вони швидко комунікували й розуміли одне одного.
