Історія медіа «Маяк» почалася з бажання розповідати про життя Одеси в новому форматі. Спочатку це був локальний журнал, що писав про міську культуру, події та людей. Однак згодом команда розширила фокус, охопивши загальноукраїнські теми, які стосуються трендів і суспільних змін.
Про те, як команда працює з Instagram як головною платформою, про людей, цінності й мову розповідає головна редакторка «Маяка» Таіна Федосеєва.
Початок роботи
Медіа «Маяк» заснували приблизно 10 років тому як міський одеський журнал. Головна редакторка Таіна Федосеєва на той час працювала журналісткою у схожому виданні, але згодом проєкт, в якому вона брала участь, перестав влаштовувати команду. Це спонукало їх до створення власного медіа. У серпні 2014 року вони запустили «Маяк».
«Ми тоді подумали, що Одесі бракує саме такого міського медіа, яке не зосереджувалося б на новинах про ДТП чи політичних інтригах. Політика нас цікавила більше в аспекті конкуренції ідей, а не виборів чи пліток», — коментує Таіна Федосеєва.
«Маяк» з’явився як класичне медіа: спершу це був сайт, потім додали Telegram-канал, також зняли кілька великих історичних документалок на YouTube. Одна з них отримала 150 000 переглядів, інша — 200 000.
Коли Instagram почав набирати популярність, команда створила акаунт, присвячений одеській локальній їжі. Фотографували місцеві страви, робили описи й за кілька місяців отримали 5 000 підписників без жодної реклами: «На основі цього акаунта ми і створили нинішню сторінку “Маяка” — тобто перейменували її й повідомили читачам, що наповнення зміниться. Більшість читачів із нами залишилися», — додає Таіна Федосеєва.
Розширення тематики
З часом редакція зрозуміла, що одеської тематики їм вже недостатньо й вирішили охоплювати більше тем. Почали писати про соціальні питання, а також одними з перших заговорили про ментальні проблеми, їхню стигматизацію в суспільстві, ЛГБТК+-стосунки.
«Пам’ятаю, як років вісім тому в нас було інтерв’ю із хлопцем, що жив зі своїм партнером, і він розповідав про їхнє буденне життя. Це викликало резонанс і чимало хейту, хоча сьогодні така історія вже нікого не здивувала б. Ми брали інтерв’ю в людей з вадами зору, слуху, щоб показати, як вони почуваються в нашому суспільстві, та як зробити середовище комфортнішим. Це стало однією з головних тем для нас», — ділиться головна редакторка.
«Маяк» називали українським медіа про суспільні тренди. Місією було не просто розповідати історію, а пояснювати, чому те чи інше стало нормою, і що до цього привело. Таіна Федосеєва, як авторка текстів і сценаріїв, зокрема досліджувала такі теми. Наприклад, одна з документалок була про історію жіночих грудей і їхнє сприйняття — анімована робота на 20 хвилин.
Спочатку всі матеріали випускалися виключно російською. Команда планувала створити окрему україномовну версію, з окремою редакторкою й коректоркою. Але після повномасштабного вторгнення українська стала основною версією медіа «Маяк». Головна редакторка ділиться, що це було непросто, оскільки необхідно було змінювали звички й формати, але команді таки все вдалося.
Платформи й команда
Наразі основна платформа «Маяка» — Instagram, де понад 32 700 підписників. На початок повномасштабного вторгнення в команді було 12 працівників. Однак через фінансові труднощі редакція скоротила штат, а також заморозила сайт, Telegram, Facebook, зосередившись тільки на Instagram. Сайт наразі працює як архів, де зібрані матеріали за 10 років.
«Ми зосереджуємося на Instagram, оскільки це платформа, яка саме в нас розвивалася найдинамічніше — органічно зростала, завжди були коментарі й реакції. Ми сконцентрувалися на тому, що виходить найкраще, однак не виключаємо, що згодом повернемося на інші платформи. Але поки що всі ресурси спрямовані в Instagram. Це дає нам змогу подавати інформацію без потреби перенаправляти читачів на сайт: у нас одразу можна прочитати всю статтю, гортати слайди, і не доводиться “заманювати” клікабельними заголовками», — розповідає Федосеєва.
Наразі в команді 6 людей. Таіна Федосеєва — головна редакторка, троє журналістів, коректорка Оксана Косенко й дизайнер Артур Бондаренко. Кожен із журналістів має свої теми. Наприклад, Олександра Подгорна спеціалізується на архітектурі, урбаністиці, психологічних темах. Вона бере інтерв’ю в людей, що розповідають про своє життя з різними викликами.
Це одна з найбільших цінностей роботи редакції — розповідати історії, які можуть зрезонувати читачам.
Саша Лоскутов пише більше про історію та психологічні дослідження, здебільшого в науковому форматі, а Валерій Лавровський досліджує й висвітлює сучасні суспільні теми. Таіна Федосеєва ділиться, що журналістові також вдаються тексти на історичну тему, як, наприклад, матеріал про дискотеки у Прип’яті.
У команди немає окремого фактчекера, тому інформацію ретельно перевіряють власними силами. Іноді консультуються з юристами, щоб надати коректну інформацію.
Робота в редакції «Маяка» є основною для всіх членів команди. Медіа має свій офіс у центрі Одеси, де збираються та обговорюють поточні питання, хоча всі працюють віддалено.
Контент і проєкти
Головна редакторка розповідає, що вели Instagram у такому форматі, як зараз, і раніше — просто до цього в там частіше публікували скорочену версію статті, а тепер намагаються на 10 чи 20 слайдах, які дозволяє соцмережа максимально охопити тему. Команді довелося відмовитися від великих інтерв’ю й довгих розборів — відчули себе трохи друкованою газетою, у якої є обмеження за кількістю знаків.
Теми, що зацікавили читачів
Найпопулярніші тексти медіа «Маяк» закріплені на сторінці в Instagram. Це, наприклад, матеріал про TikTok-тренд про тварин, яких забирають додому з вулиці, та текст про непрочитані повідомлення українок своїм загиблим на війні коханим, який команда зібрала у Twitter. Цей матеріал поширювався дуже швидко — за три дні зібрав 1,1 млн переглядів, після цього охоплення допису також зростало, однак вже повільніше.
«Інколи можна почути, що Instagram — не надто потужна платформа, але ці цифри показують, що він може бути дійсно ефективним для медіа».
Таіна Федосеєва
Серед інших популярних матеріалів — статті про ментальні проблеми й життя людей, які розповідають особисті історії, де читач може відчути себе поруч із цією людиною й побачити світ її очима. Багато читачів, за словами головної редакторки, цікавляться життям інших, бо розуміють, що українське суспільство дуже різне, хоча й зі спільними цінностями та прагненнями.
«Нещодавно ми випустили текст про ЛГБТК+-ком’юніті й отримали багато слів підтримки в коментарях. Є й такі “постійні” гомофоби, які читають нас роками й залишають коментарі на кшталт “Чому ви знову пишете про це?”. Ну, що ж поробиш, самі обрали таке медіа. Ці людські історії — мої улюблені, хоча це не є 50 % усіх текстів, адже ми пишемо про різні теми», — додає Таіна Федосеєва.
Середні охоплення в медіа змінюються щомісяця: коли команда публікує теми на кшталт історичних чи архітектурних, які не є в топі обговорюваних, охоплення стабільне. Якщо ж пишуть про щось цікаве та влучне, як-от текст про те, чи були оргії в давнину та для чого їх влаштовували — це викликає великий інтерес і збільшує охоплення.
«Великий приріст підписників ми отримали після публікації про непрочитані повідомлення — приблизно 3 000 нових підписників. Деякі з них потім відписалися, адже прийшли за вірусним контентом, а отримали велику статтю на кілька слайдів про архітектуру», — коментує головна редакторка.
Також Таіна Федосеєва розповідає, що команда створила серію матеріалів про те, як виходити з аб’юзивних стосунків. Вони розробили детальний гайд із порадами. Ці дописи набирали багато переглядів і поширень.
Відео
Інший проєкт медіа «Маяк» — анімовані документалки. У фільмах розповідають про роль жінок у науці, історію грудей, абʼюз тощо. Ці відео зібрали понад 240 000 переглядів, хоча випускали їх ще російською мовою.
Нещодавно команда створила із платформою «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» відео, присвячене темі меморіалів. Там йдеться про те, що меморіали — це не тільки обʼєкти, а й історії, які важливо розповісти.
«Ми співпрацювали з цією платформою і в минулому, створюючи матеріали про відповідальність росіян, де порівнювали Другу світову війну й сучасність, розглядаючи теми провини та історичних наслідків. Ці інтерв’ю сприйняли дуже позитивно, адже часто люди думають про це, але не мають слів чи формату, щоб обговорити складні питання», — розповідає Таіна Федосеєва та додає, що інтервʼю публікувалися ще на сайті.
Реклама
Уже на етапі створення медіа визначило критерії щодо реклами. Команда ніколи не рекламувала ті проєкти, які завдавали шкоди Одесі, наприклад, не рекламували фірму, що займалася будівництвом на узбережжі. Як ділиться головна редакторка, це, безумовно, значно обмежувало формати рекламної монетизації.
«Наразі реклами не так багато, але нещодавно була колаборація із платформою “Бути”, яка підтримує здоровий спосіб життя. Це був цікавий проєкт, і ми завжди радіємо співпрацям зі спільними цінностями», — Таіна Федосеєва.
Також у команди була колаборація з одеським Зеленим театром, що присвятив літній сезон ментальному здоров’ю. Для «Маяка» такі теми часто стають основою рекламних замовлень. ІТ-компанії також були клієнтами — з ними створювали спецпроєкти з ілюстраціями, які виконували штатні ілюстратори. До реклами медичних послуг команда ставиться обережно, оскільки важко перевірити їхню якість. Пропозиції від будівельників чи казино, які приходять часто, медіа ігнорує.
Таіна Федосеєва додає, що основним джерелом доходу ніколи не була реклама, а грантова й донорська підтримка, а також спільнота, яка підтримує медіа на Base by mono.
Плани
«Ми плануємо вижити. А це дійсно непросте завдання в наші часи для медіа. Ми стикаємося зі значними обмеженнями щодо донорської підтримки, тому що не є регіональним медіа», — говорить Таіна Федосеєва.
Читати також: Пошук імпактів, тематична залежність і бюрократія. Керівники національних і локальних медіа — про вплив донорської підтримки
Також команда намагається знайти додаткові кошти, зокрема, для відновлення сайту, хоча його відсутність для них не є критичною проблемою. Відмова від підтримки сайту була свідомим рішенням. Редакція розуміла, що це виклик часу, і була готова трансформуватися відповідно до нових умов. Однак якщо ситуація із грантовою підтримкою покращиться, вони розглянуть повернення до інших форматів, але для цього треба розширити команду.
Читайте також: Де б ти не був. У яких форматах мікромедіа «ЯКТИТАМ» досліджує Запоріжжя й говорить із тими, хто звідти
Червоне, чорне, українське. Як «Бунт» зі студентської ініціативи розвивається в медіа про культуру й толерантність
