Конспект дискусії «Кризи кадрів в медіа» від на презентації Kyiv Media School про те, як медіа борються з кризою кадрів у редакціях. Виступали Севгіль Мусаєва, Микола Чернотицький, Альона Невмержицька, Тетяна Овдієнко, Наталія Пахайчук

Шукаємо таланти! Як медіа борються з кризою кадрів у редакціях

Вівторок, 13 Лютого, 2024

Середовище

Вероніка Нановська

Media Development Foundation запустили Kyiv Media School. Місія школи — виховати нове покоління кваліфікованих журналістів і медіапрофесіоналів. Презентація ініціативи відбулась 9 лютого 2023 року на спеціальному закритому заході. 

У межах заходу тривала дискусія «Кризи кадрів в медіа», у якій взяли участь керівники національних медіа та однієї регіональної мережі:

Модерував дискусію Євген Заславський — виконавчий директор MDF.

Вплив повномасштабного вторгнення

Повномасштабне вторгнення посилило відтік фахівців із галузі. Медійники й медійниці виїжджали за кордон і мобілізувалися до лав Збройних сил України. Зокрема, Севгіль Мусаєва зазначила, що у команді «Української правди» одна колега поїхала з України через дитину, ще двоє колег долучилися до ЗСУ. Крім того, через темп роботи люди вигорають і потребують відпусток. 

Севгіль Мусаєва — головна редакторка «Української правди» на дискусії MDF
Севгіль Мусаєва — головна редакторка «Української правди». Фото: Сергій Пірієв

Водночас медіа навпаки потребують розширення через швидший темп роботи. Також зʼявилася нагальна потреба боротися з дезінформацією та документувати воєнні злочини.

Микола Чернотицький зазначив, що цьогоріч «Суспільне» вирішило тримати фокус на новинах: «Ми ще більше розширюватимемо їх як у регіональних хабах, так і на центральному рівні. Водночас я скептично ставлюся до дедлайнів, які поставив собі підрозділ новин. Не думаю, що на ринку є стільки фахівців, яких ми зможемо притягнути до “Суспільного”».

Микола Чернотицький — голова правління «Суспільного» на дискусії MDF
Микола Чернотицький — голова правління «Суспільного». Фото: Сергій Пірієв

«Думаю, що ситуація погіршуватиметься, бо ми розуміємо, що певну кількість чоловіків мобілізують. Брак кадрів відчутний, навіть коли йде одна одиниця, яку ми виростили. У нас є певні позиції, яких немає на ринку, і нам потрібно для них вчити людей. Тому дуже прикро, коли хтось покидає команду», — розповіла Тетяна Овдієнко, керівниця інформаційно-аналітичного мовлення «Радіо Свобода». Медіа відкривало корпункт у Львові, запускало нові мультимедійні проєкти й шукало для них багатьох фахівців, а на додаток до того — ще й менеджерів. Реальність наймання виявилася складнішою, ніж очікування, але, за словами Тетяни, навіть менеджерські вакансії з часом вдалося закрити. 

Потреба у спеціалізованих фахівцях і можливість нового

«Торік ми зіштовхнулися з кризою кадрів, коли вирішили запустити напрям розслідувальної журналістики. Журналістів-розслідувачів дуже мало, інколи їх забирають із українського ринку міжнародні проєкти. Складно закрити не лише позиції журналістів, але й знайти маркетолога, який відчуватиме медіа, а не просто продаватиме товари. Також ми дуже довго шукаємо менеджерів із продажів, у цій галузі теж великий кадровий голод», — каже Альона Невмержицька.

Альона Невмержицька — CEO hromadske на дискусії від MDF
Альона Невмержицька — CEO hromadske. Фото: Сергій Пірієв

Севгіль Мусаєва також наголошує на потребі у людях, які знаються на окремих темах: «Коли я починала кар’єру економічної журналістки, я мала свою тематичну спеціалізацію. До того ж в Україні була низка ділових видань, і вони навіть мали свої окремі школи й підходи. Зараз редакторам часто бракує не лише людини, яка закриє, наприклад, тему паливно-енергетичного комплексу, а в цілому навіть журналіста, який писатиме, наприклад, про економіку чи кримінал».

Один зі шляхів розв’язання проблеми — шукати таланти й хист до нових завдань серед наявних співробітників. Як приклад Мусаєва називає YouTube-проєкти УП: більшість ведучих є чинними журналістами видання, які пробують себе в кадрі. Ще одна історія — Аліна Полякова, яка починала з новин на «Економічній правді», а нині керує англомовною версією видання й нещодавно розробила політику використання ШІ в УП.

Альона Невмержицька додає про міграцію між відділами: «Редактори стрічки новин часто стають журналістами. Водночас ми підтримуємо ініціативність і в інших напрямах, якщо людина хоче зростати всередині команди й чітко бачить себе на певній посаді. Наприклад, торік наша креативна продюсерка із комерційного відділу перейшла до редакції, а потім стала головною режисеркою hromadske».

Якщо національні медіа можуть конкурувати за кадри на рівні України й інколи навіть за кордоном, то регіональні медіа часто географічно обмежені, тож мусять вдаватися до нестандартних ходів. Наприклад, «Район.in.ua» має в мережі медіа з зовсім невеликих містечок, де журналістів або немає, або зовсім мало. 

Мережа також залучає аспірантів, які живуть лише на стипендію. Наталія каже, що це люди, які мали досвід в науці, але не мають бажання далі розвиватися в цій сфері. Проте вони готові працювати з інформацією. Для медіа це можливість конкурувати у зарплатні.

Наталія Пахайчук — R&D «Район.in.ua» на дискусії MDF
Наталія Пахайчук — R&D «Район.in.ua». Фото: Сергій Пірієв

«Ми комплектуємо деякі регіони не журналістами. Наприклад, у Херсонській області у нас працюють ексрієлтор, ексеколог, експоліцейський, екстуроператор, колишній працівник PR-служб. Вони втратили свою роботу через війну, переїхали, а ми їх навчили», — розповіла Наталія Пахайчук.

Щоліта мережа проводить школу журналістів. Серед учнів — мами в декреті, які шукають можливості роботи, та хлопці з інвалідністю, які більшість часу проводять удома за комп’ютером. Пахайчук каже, що ці хлопці стали найлояльнішими журналістами, а мережа після такого досвіду цьогоріч планує запуск програми для ветеранів з ампутаціями.

Внутрішнє навчання

Чернотицький розповідає, що “Суспільне” щороку збирає запити від журналістів про те, які курси чи тренінги вони хотіли би пройти. Далі компанія дивиться на ресурси й визначає кількість програм і напрямів підвищення кваліфікації на певний період. Крім того, Академія суспільного мовлення співпрацює з Європейською мовною спілкою, де намагається переймати найкращі практики. 

На hromadske не мають систематичних тренінгів, проте, якщо є запити, комунікують щодо навчання із закордонними медіа, наприклад, лондонським офісом BBC. А на «Радіо Свобода» залучають внутрішніх експертів із інших служб, оскільки організація має багато мовних редакцій. Якщо всередині бракує експертизи, можна подати запит зовнішнім тренерам. 

Також на «Радіо Свобода» є практика обміну знаннями між відділами. Тетяна Овдієнко пояснює, що колеги з одного підрозділу діляться інформацією, яку вони здобули під час тренінгів, з іншими колегами, які також можуть передати ці знання іншим.

Тетяна Овдієнко — керівниця інформаційно-аналітичного мовлення «Радіо Свобода» на дискусії MDF
Тетяна Овдієнко — керівниця інформаційно-аналітичного мовлення «Радіо Свобода». Фото: Сергій Пірієв

«Це, зокрема, роблять “Схеми”, які дають багато цікавих підказок для роботи. Крім того, завдяки співпраці підрозділу “Крим. Реалії” і “Схеми” з’явилася унікальна карта активності російської армії на Кримському півострові. Це було би неможливо, якби кожен тримав свої знання при собі», — каже Тетяна.

Стажери

Севгіль Мусаєва вважає, що запуск навчальних проєктів, зокрема і редакційних шкіл, важливий, оскільки вони допомагають знаходити таланти на ринку. Вона пояснює: «Наш досвід показує, що школа журналістики, яку ми запускали в УП ще з Павлом Шереметом, дала нам досвідчених молодих журналістів. Ольга Кириленко, яка зараз є нашою воєнною репортеркою, була випускницею цієї школи».

З іншого боку, за спостереженнями Мусаєвої, молодь, яка приходить в редакції, не завжди готова працювати у звичному для медіа темпі, тож дехто швидко кидає таку роботу. Крім того, молодь часто відволікається на скролінг і постинг у соцмережах, що не надто добре впливає на якість і швидкість роботи. Також роботодавці не завжди ризикують брати студентів, адже ті можуть випадати з роботи через заняття й сесії.  

Наталія Пахайчук додає, що стикається з тим, що стажери не люблять читати матеріали медіа і не мають звички споживати новини. До редакції мережі «Район.in.ua» завжди приходить багато стажерів, проте багато хто просить лише про печатку для університету про проходження цієї практики. Інші, навпаки, мають завищені очікування й бажання слави та великої зарплати з перших днів. Тому редакції «Районів» працюють лише з вмотивованими.

Тетяна Овдієнко погоджується, що інколи молодь не готова працювати так, як цього вимагає журналістика. Утім, вважає вона, помічним для молоді буде проявляти ініціативу, не боятися відмов і бути готовими стукатися в усі двері. А ще — братися за дуже різні завдання, щоби швидко здобути більше досвіду й зарекомендувати себе в редакції.

Читайте більше:

Kyiv Media School | Кадри | МДФ