Третій рік повномасштабної війни в Україні додав нові виклики для регіональних медіа Протягом 2024 року головні проблеми — нестача кадрів та фінансова нестабільність — посилилися. Водночас 40 % медіа відчувають певне полегшення, зокрема завдяки новим стратегіям роботи та оптимізації ресурсів.
Дослідники Media Development Foundation опитали регіональні українські видання про те, як змінилася їхня робота за підсумками 2024 року. Про виклики війни, фінансування та управління командою — переповідаємо в цьому матеріалі.
Методологія опитування
Дослідники Media Development Foundation проаналізували 60 анкет незалежних локальних медіа з різних регіонів України, а також провели 11 глибинних інтерв’ю. Також зібрали висновки щодо відповідей від чотирьох експертів — із менеджменту, контенту та дистрибуції в медіа, HR-процесів.
Медійники ділилися, з якими викликами зіткнулися через війну, як керують робочими процесами в медіа, залучають фінансування тощо.
Воєнні виклики медійників: яким був 2024 рік?
Медійники оцінювали в анкеті, чи 2024 рік став легшим, чи важчим проти 2023 року. 60 % медіа вказали, що рік був для них доволі негативним:
- 25 % минулий рік приніс більше труднощів, ніж 2023-й;
- для 23% був таким же складним, як 2023-й;
- для 12% видався набагато складнішим та стресовішим.
Частина опитаних знайшли й позитивне 2024 року: для 38,3 % із них він став трохи легшим, але деякі виклики для них все ще актуальні.
Редакція зі Сходу розповіла, що виграла кілька цікавих грантів, щоб забезпечити собі роботу до наступного серпня. Команда з Центру додає, що вони звикли до цих реалій, навчилися швидше адаптуватися до нових екстремальних умов, більше проявляють гнучкість.
Які головні виклики?
Дослідники роблять висновки, що ключові проблеми для редакцій під час війни залишаються майже незмінними протягом трьох останніх років.
Брак працівників — 62% редакцій зазначили, що для них це проблема, адже вони залишилися без висококваліфікованих працівників. Частина медійників перейшла в інші галузі, виїхала за кордон тощо. Також мобілізація посилює брак кадрів — 20 % редакцій вказали, що мобілізація чоловіків із команд спричинила для них організаційні труднощі.
Фінансова нестабільність — 58 % скаржаться на дефіцит коштів.
Психологічне навантаження — втому та виснаження відчувають 43 % опитаних медіа. Якщо 2023 року сподівань на контрнаступ та деокупацію було більше, то 2024 року медіа розуміли, що війна триватиме довго.
Читайте також дослідження: Між розпачем і стійкістю. 58,3 % українських медійників торік відчували постійну втому
Вимкнення світла — 40 % медіа підтвердили, що вимкнення світла протягом 2024 року впливало на стан та роботу редакцій.
Виклик у роботі з ТОТ та прикордонням — 23 % редакцій вказали, що стає проблематично висвітлювати новини щодо окупованих територій та публікувати контент із прифронтових територій.
Серед інших викликів медійники вказали:
- немає можливості планувати діяльність — 20 %;
- недостатньо швидке отримання інформації — 20 %;
- доступ до героїв — 12 %.
Управління командою: кадрова нестабільність
Середня кількість працівників у редакції — сім людей, торік було 10. Це означає, що кількість працівників у редакціях зменшується. Усього в 60 редакціях, які пройшли опитування, працює 645 працівників. Протягом 2024 року з опитаних медіа пішов 131 працівник. Найпоширеніші причини звільнень:
- невідповідність професійних компетенцій працівників — 23 %;
- інша робота — 22 %;
- стрес і вигорання — 20%;
- низька заробітна плата — 20%;
- зміна сфери діяльності — 18%.
Лише в п’яти опитаних редакціях — 8 % — не змінився склад команди: ніхто не пішов і ніхто не прийшов. 2023 року таких редакцій було втричі більше — 25%.
Читайте також: Чому в регіональних медіа бракує працівників і де їм шукати нові кадри — досвід трьох команд
Фрилансери та професії, що мають попит
Медіа продовжують залучати фрилансерів до виробництва контенту. Здебільшого в медіа працює до 5 позаштатних працівників. 2024 року 18 % редакцій має 6–10 фрілансерів, 10 % не залучали фрилансерів. Журналісти й автори-фрилансери здебільшого задіяні кілька разів на місяць або на квартал.
Частину фрилансерів залучають до роботи точково на:
- грантрайтинг;
- створення подкастів;
- створення тематичних відео;
- створення спецпроєктів або нового типу контенту;
- технічний супровід сайту;
- заміна працівників на час відпустки.
Читайте також: Що фриланс обіцяє медійникам та як ефективно працювати з кількома проєктами — досвід 4 журналістів
57 % редакцій відчувають потребу в роботі журналістів у штаті. Також у п’ятірці найзатребуваніших:
- менеджер із продажів — 52%;
- SEO-спеціаліст — 47 %;
- SMM-менеджери й відеографи — 42%.
Фахівці відзначають, що триває відтік працівників із регіональних медіа до великих національних видань чи відділів комунікацій в органах місцевого самоврядування. Це пов’язане з низькими зарплатами або із можливістю місцевих органів влади бронювати своїх співробітників від мобілізації.
Чи мають медіа кадрову політику?
55 % опитаних медіа мають затверджені HR-політики. Такі медіа мають переважно по дві HR-політики, а деякі навіть й про шість затверджених політик. Цей документ охоплює такі процеси:
- наймання фахівців — 61 % медіа;
- онбординг та адаптація нових співробітників — 58 %;
- політика щодо рівності та недискримінації — 58%;
- розвиток і навчання співробітників — 51,5%;
- політика щодо робочого часу та відпусток — 48,5%;
- звільнення та вихід із організації — 42%;
- зворотний зв’язок та внутрішня комунікація — 36%;
- оцінювання ефективності співробітників — 30%;
- політика врегулювання конфліктів між співробітниками — 27%;
- компенсації та пільги — 18%;
- моніторинг ефективності HR-процесів — 9%.
Більшість медіа створює HR-політики на вимогу донорів. Водночас експертка дослідження, HR-менеджерка MDF Наталія Коваленко радить медіа впровадити комплексну систему політик і процедур для створення сприятливих умов праці. Це може зупинити кадровий відтік.
Фахівчиня ділиться переліком базових задокументованих політик, які повинні мати медіа:
- процес онбордингу (детальний план) для швидшої адаптації нової людини в команді;
- карта посади працівника з чітко визначеними зонами відповідальності;
- політика оплати праці;
- політика відпусток допоможе людям розуміти свої права на відпочинок і краще його планувати;
- політика навчання та розвитку допоможе створювати для людей можливості розвитку в цій організації.
Читайте також: Від майбутнього до колишнього: розбираємо всі етапи життєвого циклу працівника в організації
Вплив мобілізації на редакції
Щодо збереження робочого місця за добровольцями та мобілізованими — 55 % відповіли, що не мали такого досвіду, 37 % медіа зберігають робочі місця, 8 % не зберігають.
38 % медіа не пропонують якісь варіанти щодо підтримки своїх мобілізованих працівників. Ще у 18 % медіа немає чи раніше не було військовозобов’язаних працівників, тому вони не розглядли це питання на практиці.
Інші редакції допомагають своїм мобілізованим колегам:
- 17 % пропонують компенсацію або закупівлю товарів для індивідуального захисту;
- 13 % — закупівлю дронів, РЕБів, машини тощо;
- 8 % надають регулярні грошові виплати;
- 7 % — разову грошову виплату.
Лише 7 % медіа можуть запропонувати бронювання. Вони мають у штаті в середньому 35 співробітників і засновані здебільшого на початку 2000-х років.
Психоемоційний стан
62 % медіа характеризують психоемоційний стан своїх команд як середній. Ще 26 % опитаних оцінили психоемоційний стан команди на низькому або на дуже низькому рівні. І лише 12 % опитаних вважають, що команда має хороший психоемоційний стан Деякі медіа наголошують на важливості індивідуальних сеансів із психологом, а також на організації ретритів для покращення здоров’я.
Навчання та розвиток
Опитані редакції в регіонах намагаються збільшити кількість навчань та можливостей для розвитку. Наприклад, участь у різних грантових програмах також часто передбачає додаткове навчання для співробітників.
Медіа опановують інструменти штучного інтелекту — для транскрибування інтервʼю, перекладу тексту чи накладання субтитрів на відео, написання SEO-статей. Редакція з Центру розповіла, що протягом останніх пів року вони використовують ШІ для пошукової оптимізації статей — для написання метаданих тощо. Іншому медіа ШІ формує заголовки, розшифровує інтерв’ю тощо. Така допомога розвантажує журналістів, але потребує перевірки.
Ситуація з плануванням
Кількість медіа, які здатні планувати більше, ніж на 6 місяців уперед, проти 2023 року зменшилася — зараз це 20 % проти 41 %. 58 % все ж планують свою роботу від трьох місяців і далі. 28 % здатні планувати лише на місяць уперед.
Також проти 2023 року не відбулося покращення в розрізі стратегічного планування. Загалом 73 % опитаних вказали, що практикують щорічне стратегічне планування роботи з визначенням пріоритетів на рік і більше — проти 86,5 % 2023 року. Зі слів опитаних, це дає працівникам більше розуміння місії та напрямку руху медіа. Також це додаткова перевага для донорів.
Водночас редакції рідко переглядають свої стратегії — протягом 2024 року це зробили лише 37 % опитаних.
Читайте також: Підготуватися до невідомого. Що таке ризик-менеджмент і як медіа з ним працювати?
Фінансовий стан: зросло середнє значення бюджету
Дослідники MDF визначили, що середній річний бюджет медіа 2024 року становить 3,2 млн грн, що перевищує середній показник 2023 року — 2,9 млн грн. Це зростання частково пояснюється інфляцією та продовженням підтримки грантодавців.
Мінімальний бюджет становить 100 000 грн (6 працівників у медіа), а максимальний — 13 млн грн (28 співробітників). Найбільше середнє значення медіа з Центру Україну (3,4 млн грн) та Півдня (3,3 млн грн), найменше — на Півночі (2,8 млн грн).
З огляду на середній бюджет медіа й кількість працівників, фахівці розрахували, що середня зарплатня в медіа становила б 24 700 грн. Хоча вона може бути нижчою через інші видатки медіа та з огляду на посаду — новинарі отримують менше, ніж журналісти, а журналісти — менше, ніж редактори.
Більше про оплату працю медійників у дослідженні: Скільки заробляють в українських медіа та що впливає на зарплати в національних та регіональних редакціях
60 % медіа 2024 року заявили про наявність резервного фонду, середній розмір якого становить 370 000 грн. Редакції відчували фінансові труднощі 2024 року: 45 % редакцій повідомили, що їхніх ресурсів вистачить на три місяці роботи, якщо фінансування припиниться. 40 % проти 14 % 2023 року мають кошти на місяць роботи без фінансування. Лише 11 % медіа мають ресурси на 6 місяців, 4 % — на рік наперед.
Читайте також дослідження: Криза чи поштовх для самостійності? Як регіональна журналістика переживає призупинення американського фінансування
Як розподіляють бюджет?
Зарплати залишаються основною статтею витрат: 76 % опитаних медіа спрямовують на них від 60 % до 90 % бюджету. Деякі редакції витрачають понад 90 % свого бюджету на зарплати.
Інші витрати:
- 68 % редакцій витрачають на оренду офісів до 10 % бюджету, а 38 % редакцій узагалі не мають таких витрат;
- 63 % на технічне забезпечення витрачають до 10 % бюджету. Лише 10% виділяють понад 20 %.
- 83 % редакцій витрачають на маркетинг і просування до 10% бюджету, а 33% не виділяють коштів узагалі.
Джерела фінансування
Значна частка редакцій стикається з викликами, пов’язаними зі зменшенням пропозиції донорського фінансування. Адже 40 % медіа отримують 90–99 % своїх надходжень саме від донорів, а ще 21 % — у діапазоні 80–89 %.
Редакція з Півдня розповідає, що торік у них було багато проєктів, перспектив і донорів, а зараз вони сумніваються у майбутній підтримці. Медіа зі Сходу вважає, що інституційна підтримка більш бажана за проєктні гранти, адже ті вимагають непропорційних зусиль.
Читайте також: Синхронізація потреб. Як медіа та донорам покращити співпрацю — дослідження «Львівського медіафоруму»
Загалом експерт дослідження Андрій Боборикін стверджує, що Україна майже не має прикладів приватного фінансування незалежних медіа, яке б не впливало на редакційну політику. Це вказує на відсутність культури підтримки медіа з боку локального бізнесу та приватних осіб зі збереженням незалежності медіа.
Опитування підтверджує, що доходи від реклами залишаються низькими. Майже 46 % медіа отримують менш ніж 10 % бюджету з цього джерела. Лише кілька редакцій — 8 % мають дохід від реклами на рівні 90 % і більше.
Хоча окремі медіа вказали, що майже повністю фінансують свою діяльність завдяки рекламі. За словами експерта Олега Горобця, для зменшення залежності від донорського фінансування медіа мають шанси покладатися на рекламний ринок. Але для центральних або західних регіонів України, де є базові умови для розвитку комерційної діяльності, це більш реалістично, ніж для прифронтових регіонів.
Читайте також: Довіра — головний актив. Що ще допоможе редакції встановити й утримати контакти з рекламодавцями?
З 30 до 44 % зросла кількість редакцій, які повідомляють про зниження грантових надходжень. Лише 21% редакцій відзначають збільшення обсягу отриманих грантів, тоді як попереднього року цей показник становив 32%.
Медіа продовжують подавати грантові заявки — протягом 10 місяців 2024 року вони надіслали в середньому 11 грантових заявок. Найчастіше подавали по 10 заявок, однак окремі редакції — від 30 до 60 заявок.
Протягом 2024 року 88 % опитаних мали проєктне фінансування, а інституційне фінансування отримували 40 % редакцій. Під «інституційною підтримкою» дослідники розуміють фінансову підтримку, яка дає змогу редакції фокусуватися на реалізації стратегії, функціонувати й покривати інформаційні потреби населення за відсутності проєктного фінансування. Водночас медіа могли включити до інституційної підтримки звичайне покриття частини адміністративних витрат організації. Водночас 8% медіа взагалі не отримували жодних грантових коштів.
На що медіа потрібне донорське фінансування:
43 % — на зарплати й гонорари для своїх працівників, щоб забезпечити стабільність команди;
32 % — інституційне фінансування, аби забезпечити стабільність роботи редакції;
18 % — закупівля обладнання й техніки, щоб покращити свою технічну базу.
16 % — розширення своїх команд або залучення фрилансерів.
52 % практикують читацьку підтримку, хоч і частина з них не отримує з неї суттєвого доходу. 79 % медіа не отримують доходів від читачів. 2023 року ситуація була аналогічною, із середньою часткою доходу від читачів на рівні 2%. Для отримання допомоги найчастіше користуються платформами LiqPay чи Base від Monobank або відкривають рахунки «банки» в Monobank чи «конверти» в «ПриватБанку». Деякі медіа отримують фінансування від створення мерча як однієї з форм читацької підтримки. Зі слів експерт дослідження Андрія Боборикіна, модель читацької підтримки спрацює, коли регіональні медіа утворюють синергію з локальними спільнотами — нині таких успішних кейсів украй мало.
Чи є різниця між медіа?
Дослідники визначали, що медіа, створенні після початку повномасштабного вторгнення, є більш залежними від донорського фінансування та менш фінансово стабільними. А редакції, які розпочали роботу до 2022 року, отримують більше доходів від реклами.
Медіа, створені після 24 лютого 2022 року, мають середній річний бюджет 2,5 млн грн, із середнім резервом у 48 900 грн. 70 % їхнього бюджету йде на зарплати та гонорари працівникам, а 89 % надходжень припадає на донорське та грантове фінансування.
Редакції, які запрацювали раніше 2022 року, мають більший річний бюджет — 3,3 млн грн із середнім резервом у 224 000 грн. А витрати на зарплати й гонорари працівникам у них становлять 68 %.
Як планують фінансуватися протягом 2025 року?
71 % медіа планують збільшити дохід коштом реклами, 70 % сподіваються на грантові кошти. Ще 41 % медіа хочуть розвивати читацьку підтримку й передплату в разі продажу друкованих видань. 14 % планують розвивати продакшн. Ще 14 % медіа вказали інші плановані джерела фінансування — аутсорс, медіапартнерства із громадськими організаціями, консалтинг, підтримка ІТ-кластерів тощо.
4-5 % редакцій покладають на підтримку від власників, монетизацію, мерч, співпрацю з бізнесом, організацію заходів та на замовлення висвітлення діяльності міськради.
