Підбиваємо текстові підсумки за травень: дайджест із тим, що варто прочитати із медіадосліджень, про життя та роботу українських медіа, а також підсумки першої журналістської конференції в Бучі.

Історії з медіа

• «У сусідніх країнах є багато друкованої преси про різні аспекти історії. У Польщі в газетних кіосках можна побачити не менше 10 журналів про історію, а в нас — переважно цигарки», — розповідає головред видання «Локальна історія» Віталій Ляска. У нашому тексті про життя та розвиток видання читайте про видимість науковців у медіа, історію без заспокійливого та теми, які найбільше цікавлять читача «Локальної історії».

• Сумське медіа «Трибуна» — це нішеве видання про медицину та здоров’я. У лютому цьогоріч редакція запустила спецпроєкт за підтримки MDF про постраждалі від війни медзаклади області. Розповіли, як «Трибуна» шукає знищені чи пошкоджені лікарні, як жителі Сумщини досі чекають, аби їхні історії хтось розказав, і трішки про медреформу.

• Inker — журнал соціального мальопису, який поєднує журналістику та мистецьку рефлексію. Журналісти видання шукають історії, проводять чотиригодинні інтерв’ю, збирають фото та відеосвідчення. Сценаристи та ілюстратори на основі цього створюють графічний репортаж, аби побачити ті події, про які до цього могли тільки прочитати або почути. У тексті ми заглянули у внутрішні процеси Inker.

• Торік у серпні російська артилерія обстріляла дитячий садочок №323 у Харкові. Майже всі вікна будівлі вибило вибуховою хвилею, а сходові клітки завалило руїнами. Тоді кореспондентка NPR Елісса Надворни зацікавилася, що ж сталося далі його з вихованцями. Читайте про шлях іноземної журналістки від Харкова до Штатів та Іспанії, а також поради, як працювати з дітьми, які пережили травму.

• Міжнародні журналісти формують чималу частину іміджу України у світі. Аби український кут зору подавався правильно, обов’язковими є дискусії про болючі теми, термінологію та, на перший погляд, непомітні наративи. Ми відвідали дві події, де обговорювали виклики та помилки в роботі закордонних медійників під час висвітлення війни, та зібрали звідти найважливіше.

• ​​Чому редакторам нішевих видань складно знайти гідних фахівців, які одразу підхоплять естафету, а молоді — витримати «курс молодого бійця» та закріпитися в професії? Що негативно впливає на якість нішевих видань? Читайте колонку для «Медіамейкера» від шеф-редактора медіа про креативну економіку Vector Дмитра Кошельника.

Дослідження місяця

• Команда MDF провела 10 глибинних інтерв’ю з топменеджерами локальних медіа з Півдня та Півночі України, які працюють на тимчасово окупованих чи деокупованих територіях, а також у прифронтових зонах. У тексті для «Медіамейкера» дослідницький підрозділ MDF докладніше розповів про згуртованість та довіру, фінансові труднощі та різницю між умовами роботи медіа в тилу та ближче до фронту.

• Центр прав людини ZMINA оприлюднив соціологічне дослідження «Виклики для свободи слова та журналістів в умовах війни». Читайте найцікавіші результати про самоцензуру, думки про єдиний телемарафон та відчуття безпеки. До теми контенту під час вторгнення — «Центр Разумкова» та Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели опитування — хто, на думку українців, фахово та об’єктивно висвітлював події під час війни. 

• Колумбійський центр журналістики (CJR) опублікував результати дослідження про те, як новинні організації висвітлювали генеративний штучний інтелект за останні шість місяців. Частина матеріалів були освітніми експлейнерами, тоді які інші пророкували кінець роботи та знищення людства. Докладніше про дослідження — в тексті.

• Компанія Sprout Social опублікувала щорічний аналіз найкращих періодів для розміщення публікацій у соцмережах з аналізом майже 2 млрд взаємодій у 400 000 соціальних профілях на різних майданчиках. Розповідаємо, де та коли найкраще постити контент.

• ІМІ провів дослідження та виявив щонайменше 46 незаблокованих російських та орієнтованих на закордонну аудиторію проросійських YouTube-каналів. Хоча торік у червні заблокували 442 пропагандистські YouTube-канали РФ, контент усіх цих каналів досі можна вільно знайти. Яка тема цих каналів, скільки та що вони публікують – у тексті.

Bucha Journalism Conference

Громадська організація Media Development Foundation та онлайн-видання «Українська правда» провели першу Bucha Journalism Conference: Journalism’s Role in Wars and Crises. Захід відбувся 19 травня 2023 року в Бучі, де навесні 2022 року після деокупації Київщини українські та міжнародні журналісти стали свідками воєнних злочинів росіян. 

У межах конференції провідні українські та іноземні журналісти обговорювали роботу медіа під час збройних конфліктів, етику, кризу та гострі проблеми. За результатами події ми підготували підсумки із найцікавішим та найбільш важливими фактами з панельних дискусій:

• українські журналісти — в дискусії щодо висвітлення воєнних злочинів та журналістської етики;

• воєнні кореспонденти — про інфляцію трагедій і вимушені прогалини в історії через ускладнений доступ на поле бою;

• редактори великих медіа — про роль журналістів у війні, «конкуренцію» з bad guys та падіння зацікавленості в новинах. 

Також читайте наші підсумки із воркшопів, проведених у межах конференції, та колонки панельних спікерів:

• Майкл Шелдон із Bellingcat — про OSINT-пошук воєнних злочинців.

• Гевін Різ із Dart Center for Journalism and Trauma — про те, як журналістам спілкуватися з людьми, які пережили травму, щоб не нашкодити ані героям своїх матеріалів, ані собі. 

• Ар’є Мора про правильне фіксування та документування російських воєнних злочинів.

• воєнна кореспондентка «Української Правди» Ольга Кириленко про свій перший рік роботи на війні: обмеження від пресофіцерів та небезпеку через брак оперативної інформації. 

• виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталя Гуменюк про зниження чутливості до жахливих історій, сенс опрацювання гігабайтів людського горя та те, чому документування воєнних злочинів недаремне.

Українські медіа: нові проєкти та випуски 

• Ukraїner презентував новий документальний цикл «Підрозділи перемоги» про роботу та досягнення військових підрозділів.
• Команда друкованого журналу Reporters присвятила ювілейний випуск українським військовим. 
• «Громадське радіо» запустило Програму #5488» про різноманітні форми дискримінації прав у суспільстві.
• Артбук «Telegraph.Креатив у війні» вийшов англійською. До нової, адаптованої версії ввійшла публікація про українських митців, яких привласнила Росія. 
• Аналітична система YouControl додала новий блок для перевірки фізичних осіб — «Російські воєнні злочинці» (Russian War Criminals). На інтерактивній онлайн-мапі вже зібрали понад 170 000 профілів військових армії РФ. 
• Національна мережа гіперлокальних видань «Район.in.ua» запускає на Волині проєкт із медіаграмотності «Район.Діти». 

Закони та регулювання

• В ЄС набув чинності закон про цифрові ринки (DMA). Закон спрямований на забезпечення справедливої конкуренції, захисту прав споживачів та прозорості в економіці цифрових послуг.
• Рада схвалила у другому читанні закон про рекламу. Він передбачає регулювання реклами з метою захисту прав споживачів, забезпечення прозорості та обмеження недобросовісних рекламодавців.
• Монтана стала першим штатом, який забороняє завантажувати TikTok. Компанія намагається це оскаржити.

Боротьба за свободу слова

• «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила рейтинг за індексом свободи преси 2023 року. Україна опинилася на 79-й сходинці — стало краще.
• Газета Фінляндії поширює інформацію про війну Росії проти Україні в Counter Strike. За кількістю гравців країна-ворог посідає одне з перших місць у світі. 
• Google заявила, що припинить показувати рекламу разом із відео та іншим контентом, який заперечує зміни клімату. 
• Невідомі створили фейковий сайт видання Le Parisien, яка містить антиукраїнську пропаганду. 

BigTech: запуски та нові функції 

• YouTube оголосив про запуск нових форматів рекламних оголошень для Shorts. 
• Meta переробляє свою програму монетизації Ads on Reels. Це забезпечить більше можливостей для рекламодавців й авторів.
• LinkedIn скорочує понад 700 робочих місць і закриває китайський застосунок через падіння попиту. 
• TikTok розширює можливості монетизації для видавців і дає змогу їм продавати рекламу на платформі та отримувати 50 % від прибутку.
• YouTube запроваджує 30-секундну рекламу для телевізорів, яку не можна пропускати.
• Видавці спостерігають зниження реферального трафіку з Twitter і Facebook. 

ШІ та відповідальна журналістика: виклики та можливості

• Застосунок для прослуховування новин Curio може створювати персоналізовані аудіоепізоди на основі підказок користувача. 

• Британське новинне видання Reach тестує вебсайт на базі ШІ, який об’єднує статті усіх національних і регіональних брендів новин в одному місці відповідно до інтересів читача. 

• Найбільша щоденна газета Швеції Aftonbladet протестувала новини, які «зачитав» ШІ. Співробітники газети дібрали набір історій, а потім завантажили їх у сервіс штучного інтелекту, який узагальнив їх у вигляді пісні.

• Видання BuzzFeed запустило програму Botatouille — персоналізований генератор рецептів на основі генеративного штучного інтелекту. 

• The Financial Times створює команду, яка відповідатиме за використання генеративного штучного інтелекту. The Washington Post також  створює дві міжфункціональні команди, які відповідатимуть за розвиток ШІ в компанії, — AI Taskforce та AI Hub. Водночас Reuters розіслали співробітникам рекомендації щодо використання штучного інтелекту. 

• Ірландське щоденне видання The Irish Times попросило вибачення за публікацію статті про використання ірландськими жінками фейкової засмаги. Водночас текст став другою за читаністю статтею видання та викликав дебати на радіо та в соцмережах.

Оновлення ШІ-платформ

• Google запроваджує систему, яка покращить пошук новин та експертного контенту.
• ChatGPT інтегрували з пошуковиком Bing.
• Google показуватиме рекламу, згенеровану штучним інтелектом.
• Чат-боти з ШІ використовуються для створення ферм новинного контенту: дослідження Newsguard.
• Microsoft вбудує штучного помічника CoPilot у Windows і браузер Edge.
• Застосунок GPTzero як інструмент допомагає розрізняти текст, створений ШІ.
• Microsoft Bing Chat тепер відкритий для всіх і додає нові функції.
• Чат-боти з ШІ не справляються з відповідями на запити.
• ChatGPT від OpenAI запустили застосунок для iOS.
• Google додає нові функції на основі ШІ, що може допомогти журналістам.

Читайте також: дайджест головних текстів і подій за квітень 2023 року.