Підбиваємо текстові підсумки за квітень: дайджест з тим, що варто прочитати про технологічні новинки, життя та роботу українських медіа, а також кілька прикладних матеріалів із практичними порадами з різних сфер для медіа.

Застосунки

• Соціальна платформа для питань і відповідей Quora торік у грудні запустила платформу під назвою Poe. Назва є абревіатурою від platform for open exploration: користувачі можуть спілкуватися із чат-ботами на основі ШІ (зокрема платними версіями GPT-4 і Claude+). А віднедавна — створювати своїх. На початку лютого був публічний запуск, і застосунок відкрили для всіх. «Poe створено як найкращий спосіб отримати миттєву відповідь на будь-яке запитання за допомогою природної розмови», — кажуть засновники. Розповідаємо про свій досвід використання чат-ботів.

• Нова соціальна платформа Post, яка, по суті, є соцмережею, де можна разово купувати новини й тексти, почала публічний запуск бета-версії. Засновник створив її на хайпі антитвіттерського настрою, і спочатку ідея сподобалася не всім. Сьогодні ж деякі видавці та критики «забирають свої слова». Постійні рекламні повідомлення та завішані банерами вебсайти новинних видань можуть відштовхувати від безплатного споживання новин. Водночас Post пропонує користувачам не оформлювати дорогих річних підписок, а платити за той контент у стрічці, який хочеться разово використати.

• Схожий, але не зовсім, формат — ШІ-застосунок Artifact від співзасновників Instagram. Artifact вчиться на поведінці користувачів, щоби персоналізувати новини. Загалом це стрічка новин, яку користувач може самостійно формувати з огляду на сферу зацікавлень. Поки що він заточений на американський ринок, але підійде для відстежування нішевих новин (наприклад, про tech чи ШІ). У тексті — більше про функції, алгоритм, добір видавців і досвід користування.

• Через тиждень після появи в App Store у США застосунок Lemon8 від китайської компанії ByteDance став першим у рейтингу серед застосунків про стиль життя. Платформа орієнтується на зумерів і використовує подібний механізм рекомендацій, який працює для TikTok. Lemon8 встановили вже 17 млн разів у всьому світі з моменту його запуску в березні 2020 року. Розповідаємо, що це за платформа та які вона має функції.

• Тема, яка не сходить зі шпальт багатьох видань уже кілька місяців — ChatGPT та його можливості. Після офіційного запуску в Україні, ми писали огляд на чат-бот та його роботу. За цей час користувачі вже пересвідчилися, що поки це лише наполовину технологічне чудо, а фахівці виробили практичні поради з його використання. Читайте наш докладний матеріал про ChatGPT, відмінності чату від Google та слабкі місця.

Історії з медіа

• Українські новинарі заслуговують окремої похвали: від 24 лютого наш інфопростір щодня несе новини про смерть та російські злочини жахливих масштабів. Саме журналісти-новинарі — ті, хто тримають нас у курсі останніх новин і пропускають крізь себе купу болючих повідомлень. Як працюють новинарі із видань «Трибун», «Суспільне Харків» та «Вгору» — розповідаємо в нашому тексті.

• «Мені зателефонував знайомий волонтер і сказав: “Поїхали створювати радіо на сході?”. Я відповіла: “Так, виїжджаю!”», — до п’ятої річниці видання «Вільне радіо» редакція поділилася з нами, як змінювала майже пустельне медіаполе Бахмута. Про знищений ракетою офіс, навчання запаленої молоді та складні стосунки з місцевою владою розповіли Анастасія Шибіко та Анна Сердюк.

• Поговорили з колегами із національних українських видань про добір експертів для етерів та текстів. Якщо коротко: медійність спікера має бути сигналом придивитися до людини, без OSINT-дослідження не обійтися, а якщо фахівець не може щось коментувати, він найімовірніше має справжній диплом. Докладніше про досвід «Бабеля», «Дзеркала Тижня», Liga.net, Суспільного й телеканалу «Еспресо» читайте тут.

• Українські глянці під час війни теж не припиняють роботу. ELLE Україна, наприклад, почали працювати над новим випуском уже в перші дні повномасштабного вторгнення. Перші тексти фіксували воєнну реальність України, а сьогодні матеріали про б’юті-рутину поєднують із порадами про хімічну атаку чи обстріли міст. Про звичайний день у житті команди, плани та майбутнє брендів поговорили із шеф-редакторкою ELLE.UA Катериною Поповою.

How to

• Інженер із доступності The Washington Post оприлюднив систематизовані рекомендації для інших видавців, аби всі охочі могли зробити свої ресурси більш інклюзивними. Наприклад, навігація контентом має бути доступна за допомогою клавіатури, автоматичне відтворення аудіо та відео варто відключити, а альтернативний текст не має бути надто докладним.

• Чи може Путін стояти навколішки перед Сі Цзіньпіном? Не те щоб зовсім ні, але є сумніви. Як відомо, це фото згенерували за допомогою ШІ, як і популярний фейк із Папою Римським у модному пуховику. Через доступність таких технологій дезінформація стає легкою як ніколи справою. Зібрали поради, як можна виявити несправжнє зображення, створене популярними сервісами генерування ілюстрацій за допомогою ШІ.

• Авторка курсу «Чутлива журналістика» від MDF Олександра Горчинська розповіла з власного досвіду, як журналісту правильно підготуватися до розмови з людиною, яка нещодавно пережила горе. Важливо не лише ставити правильні питання, але й попередньо морально підготуватися до складної розмови. А також — врахувати всі нюанси, аби не нашкодити людині вже після публікації.

• Нещодавно набув чинності закон «Про медіа». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила роз’яснення щодо найважливіших питань роботи українських видань за нових умов. Зібрали головні тези, що регулюватиме закон, де відбудуться зміни, кому доведеться перереєстровуватися та для чого нові органи співрегулювання. Також Нацрада оприлюднила для громадського обговорення перші проєкти нормативно-правових актів. Ще є час подати свої зауваження та пропозиції.   

Запуски та нові продукти місяця

• Агенція «АБО» запустила ще чотири локальні сайти: у Краснограді, Знамʼянці, Глухові й Тростянці.
• DTF Magazine запустив подкаст-проєкт про феномени української культури та випустив друкований артномер «Тимчасовість».  
• NV випустили перший номер оновленого друкованого журналу.
• The New York Times випустила нову математичну гру-головоломку.
• Український Vogue випустив перший друкований номер від початку повномасштабного вторгнення.
• У The Ukrainians cтартував новий ютуб-проєкт про українську культуру «Наразі без назви». Раніше це був подкаст.
• «Українська правда» випустила оновлений мерч на честь 23-річчя.
•  LIGA.net запустила англомовну версію сайту.
• На «Громадському радіо» запустили подкаст «Чоловіки про культуру ненасильства».
• Колишній репортер NPR запустив The Counteroffensive — блог на Substack про війну в Україні.
• CNN запустила нову систему керування контентом.

Закриття, звільнення та скандали місяця

• Австрійська газета Wiener Zeitung припиняє випуск друкованої версії.
• У Киргизстані суд заборонив роботу місцевої служби «Радіо Свобода»
• Time відмовляється від пейволу. 
• Скандального ведучого Такера Карлсона звільнили з Fox News. А ще телеканал має виплатити понад $787 млн американській системі голосування Dominion Voting Systems у справі про наклеп. 
• BuzzFeed закриває свій підрозділ новин. Для розсилки «Медіамейкера» ми оглядали думки журналістів і медіаменеджерів про те, що це означатиме для нас. Услід за BuzzFeed скорочення в новинному відділі наздогнали Vice. 
• Поки офіс Маска відповідає специфічними емодзі на пресзапити, медіа то отримують маркування про держфінансування, як NPR та інші мовники, то втрачають його, як китайські та російські медіа. Тим часом конкуренти наступають на п’яти: співзасновник Twitter Джек Дорсі тестує нову соцмережу Bluesky, а Substack запускає нову функцію Notes.  

Дослідження місяця

• Британська агенція Ofcom, яка регулює роботу теле- та радіокомпаній, дослідила медіадосвід дітей у Великій Британії віком від 3 до 17 років, а також як батьки контролюють та керують онлайн-активністю своїх дітей. Молодші діти люблять YouTube, старші — TikTok та Instagram. Також малеча більш позитивно сприймає соцмережі, ніж батьки, але негативу для них вистачає.
• The Washington Post проаналізувала вебсайти, які потрапляють у навчальні дані ШІ. Аналіз показав, що у наборі даних переважали сайти з журналістики, розваг, розроблення програмних засобів, медицини та створення контенту, а також піратські сайти та приватні копії державних баз виборців США. А ще там є українські сайти. 
• Інститут масової інформації проаналізував 10 найпопулярніших українських Telegram-каналів, щоб дізнатися, кому вони належать і хто платить за рекламу в них. Сім з них виявились анонімними, а два належать українофобам — Юрію Подоляці та Анатолію Шарію. Лише три публікують новини виключно українською. Більше про кожен із популярних Telegram-каналів тут. 
• За результатами опитування «Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах війни в Україні», стан свободи слова погіршився на 6,4 % проти 2019 року, коли проводили останнє подібне опитування. 51 % опитаних заявили, що їм відмовляли в наданні суспільно важливої інформації. Про інші порушення — тут.
• Львівський медіафорум дослідив, що пишуть на українську тематику медіа Німеччини, Італії, Угорщини, Латвії та Франції та як зменшити кількість російських пропагандистських наративів. Найпоширенішими з них є необхідність перемовин, шкода для Євросоюзу від санкцій Росії, можливість використання ядерної зброї тощо. Докладніше про інші наративи в медіа кожної країни тут.
• Команда VoxCheck провела своє дослідження російської дезінформації в медіа Німеччини, Італії, Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини . Найбільш таргетованою країною для пропаганди РФ виявилася Польща. Там зафіксували найбільшу кількість джерел дезінформації — майже чверть від усіх кейсів. Найменше — в італійських медіа.