Ми фільтруємо багато новин про медіасвіт і намагаємося дати вам лише те, що дійсно важливе й конструктивне. Але про деякі дивні чи обурливі новини просто не можна змовчати. 

У цьому тексті ми вибрали те, що показує певні тенденції цього року й, імовірно, повторюватиметься 2025-го.

Робота на Росію і свята пропаганда

Коли справа доходить до дезінформації, Росія та її поплічники не мають собі рівних. Вони всюди й кейси з ними настільки різноманітні, що все не охопиш. Ми написали про деякі з них.

У лютому журналіст суспільного мовника Німеччини ZDF Армін Кьорпер, який очолює московське бюро телеканалу, зняв репортаж в окупованому Росією Маріуполі про те, як місто «активно відбудовують» та як там «добре живеться». Як сказала медіаекспертка Діана Дуцик, спротиву немає, тому що Кьорпер не бачив партизан, «ніби ці партизани мають бігати містом прямо в нього перед камерою».

У березні «Спілка православних журналістів» (СПЖ) повідомила про обшуки Службою безпеки України. А чому здогадатися нескладно: їх підозрюють у співпраці з Росією. Контент публікували через десятки підконтрольних каналів у Telegram та YouTube, а також на сторінках у Facebook та офіційних сайтах різних єпархій УПЦ (МП). Учасникам угруповання повідомили про підозру за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України. Так, «силовики приходять і до учасників молитовного стояння».

Улітку проросійська авдиторія закидала фактчекерів фейковими новинами (бо «навіть чорний піар — це все ще піар»), змушуючи витрачати ресурси на їхню перевірку. Фінська компанія Check First назвала цю операцію «Перевантаження» й виявила, що за останні кілька місяців опубліковано понад 250 фактчеків, у яких згадуються неправдиві наративи. Кількість дурниць вражає, але таку завзятість складно не оцінити.

Крім того, в Україні знову запрацював сайт забороненого каналу «112 Україна». Головний принцип роботи їхнього інформаційного агентства — «незалежність, неупередженість, подання винятково перевіреної інформації». Попри блокування домену, він відкривається в деяких користувачів на території країни без VPN-сервісів. Telegram сайту виглядає так само як і решта анонімних Telegram-каналів: новини без лінків, вирізки з етерів інших каналів і реклама.

Що об`єднало Путіна, Трампа, Fox News та Ілона Маска

У березні ІМІ порахував, що Владімір Путін найчастіше з усіх росіян потрапляє в українські новини. Але так роблять не лише українські журналісти. Наприклад, у лютому «Велика втрата» Fox News (за словами республіканця Рона Джонсона) aka Такер Карлсон взяв інтерв’ю в російського президента Владіміра Путіна. Улітку він написав у соцмережі X пост, що також домовився про інтерв`ю з Володимиром Зеленським, щоб «донести до американців украй необхідну інформацію про конфлікт». На щастя, у пресслужбі таке рішення спростували.

Чому мені за це соромно? Тому що Карлсон просуває расистські наративи й теорії змови, говорить про загрозу мігрантів, які роблять США «біднішими, бруднішими та більш розділеними» й заявляє, що головні медіа брешуть громадськості (звісно, крім Russia Today, звідки коментарі Карлсона регулярно беруть російські державних медіа).

Він транслює своє шоу в X (де, звісно, не брешуть громадськості, а «вільно обговорюють актуальні проблеми»). Там його палко підтримує власник соцмережі й потенційне джерело мемів на 2025 рік Ілон Маск. Той почав роботу з новим дорадчим органом — Департаментом із питань ефективності уряду (DOGE), який нібито має скоротити витрати та кількість персоналу в федеральному уряді. Департамент має прямі зв’язки з Білим домом і пряму підтримку Трампа.

А що нового на самому X? Наприклад, у червні платформа оновила свої правила, офіційно дозволивши користувачам розміщувати контент для дорослих. Там вірять в «автономію дорослих у взаємодії та створенні контенту, який відображає їхні переконання, бажання й досвід, зокрема пов’язані із сексуальністю». А після перемоги Дональда Трампа на виборах BlueSky і Threads (конкурентні платформи) отримали хвилю нових користувачів.

До речі, новообраний президент США має дуже суперечливі стосунки з медіа. У листопаді він сказав, що якщо медійники (яких він назвав «ворожим табором») не ставитимуться до нього справедливо, то їхній співпраці прийде кінець. Також зазначив, що намагається дати їм другий і третій шанс, але ніколи не готовий дати четвертий. Проте згодом призначав медійників Fox News на посади міністрів. Зокрема, на посаду міністра оборони він висунув Піта Хегсета, ведучого Fox News, на посаду міністра транспорту — ведучого Fox Business Шона Даффі, а на головну лікарку США — медичну кореспондентку Fox News Джанетт Нешейват. Це відбувається водночас із поданням позовів на медіа, які, на думку Трампа, упереджені до нього.  

CEO технологічних платформ приїздять до Трампа на аудієнцію, жертвуючи до інавгураційного фонду обраного президента мільйони доларів. Серед них засновник Amazon і власник газети The Washington Post Джефф Безос, якого Трамп критикував під час свого першого терміну. Так 2019 року Amazon стверджував у судовій справі, що упередженість Трампа щодо компанії зашкодила її шансам отримати контракт із Пентагоном на $10 млрд. Підтримка Безоса виникнула за його жовтневим рішенням заборонити газеті The Washington Post підтримувати когось із кандидатів у президенти. 

Платформи не люблять медіа все сильніше

Мета хоч і не маленька золота рибка, а велика корпорація, проте бажання своєї авдиторії виконує. А от ким і чи справді вони бажані — питання.

«Якби ми виконували бажання нашої спільноти, то показували би ще менше новин», — сказав Марк Цукерберг у великому інтерв’ю напередодні презентації Meta Connect. Він вважає, що медіа й окремі автори переоцінюють значущість свого контенту. Ба більше, користувачі Meta самі просять показувати менше новин, тому що вони приходять, щоби «відкривати нові можливості, захоплення, інтереси». Просять — виконують. 

Від лютого Instagram і Threads «вимкнули» політичний контент із рекомендацій, щоб не псувати стрічку «важкими новинами». Від квітня Meta закрила розділ новин на Facebook у США та Австралії — тепер читачі не відволікатимуться від згенерованих штучним інтелектом сторічних бабусь, у яких нині день народження і яких ніхто не привітав. У Польщі компанія пішла ще далі: після змін до закону про авторське право платформа почала видаляти зображення й текст із дописів зі статтями польських медіа. Зрештою, навіщо комусь іти з Facebook на інший сайт, аби дізнатися, що там трапилося?

Google також заявила, що припинить публікувати лінки на новозеландські новини й розірве угоди з місцевими новинними організаціями, якщо уряд країни ухвалить новий закон про справедливий розподіл доходів між цифровими платформами й новинними медіа. У деяких країнах таке вже є. Більше про це ми писали в тексті про зміни в законодавстві для Big Tech у різних країнах.

Що не так із Telegram

Засновника Telegram Павла Дурова ввечері 24 серпня затримали в аеропорту Парижа. Французька прокуратура каже, що він не вжив заходів проти злочинного використання Telegram, не здійснював модерацію сервісу і не співпрацював зі слідством. Звинувачення серйозні — аж 12 статей! Французькі правоохоронці наполягають: модерація в месенджері відсутня, а отже це робить Дурова співучасником торгівлі наркотиками, педофілії та шахрайства. За кілька днів суд Парижа постановив звільнити Дурова з-під варти — процесуальний крок, необхідний для того, аби засновника Telegram могли допитати в суді. 

Володимир Зеленський зазначив, що затримання засновника Telegram Павла Дурова ніяк не впливає на роботу месенджера в Україні. Проте через незахищеність даних, відсутність модерування й присутність російських інвесторів низка українських медіа відмовилася від своїх каналів там. Наприклад, у червні 2024 року з Telegram пішло «Громадське радіо», а в липні Комісія з журналістської етики закрила свій Telegram-канал Pro Media. 

Обмежили використання Telegram й у Верховній Раді України, в деяких університетах, органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури тощо.

Заборонити Google й TikTok

Російський суд наклав на Google штраф у понад 2 ундецильйони рублів або $20 декцильйонів (це реальні терміни). Сума перевищує не тільки ринкову вартість Google, але й розмір усієї світової економіки, яку Міжнародний валютний фонд оцінює приблизно у $110 трильйонів. Так вони борються за «права мовників», зокрема 17 російських телеканалів та інших медіа, які прагнуть повернутися на YouTube після блокування. 

Від серпня 2024 року федеральний апеляційний суд США поновив позов проти Google. У ньому компанію звинуватили в тому, що браузер Chrome збирає дані користувачів (історію переглядів, IP-адреси, постійні ідентифікатори файлів cookie) незалежно від того, чи ввімкнули вони синхронізацію. Проте платформа у відповідь заявила, що користувачі давали на це згоду, приймаючи політику конфіденційності. Раніше, у березні, французький орган із питань конкуренції оштрафував Alphabet Inc. — холдингову компанію, що управляє Google — на 250 млн євро через невиконання зобов’язань щодо укладання угод із медіа. 

У травні вісім TikTok-авторів подали позов до суду на уряд США через закон, який примусить материнську компанію ByteDance продати соцмережу некитайському власнику протягом року, або її заборонять у Штатах. Для позивачів TikTok є важливим інструментом для самовираження, навчання, зв’язку, а також для заробітку. І жоден інший застосунок не може повторити здатність TikTok достукатися до людей. Ба більше, позивачі прирівнюють соцмережу до традиційного видавництва. 

Штучного інтелекту все більше: аватари (не) замінять журналістів 

На всіх незгодних із політикою президента Венесуели Ніколаса Мадуро медійників чекали репресії. Щоб не наражатися на небезпеку, у серпні венесуельські журналісти вирішили використовувати аватари зі штучним інтелектом для щоденних випусків новин. У них розповідали світові про репресії після виборів президента проти його опонентів, активістів і медіа. Ініціатива називалася «Операція “Ретвіт”» — іронічне відсилання до назви, яку режим Мадуро дав своїм жорстким репресіям проти опонентів: Operación Tun Tun (Операція «Стук-стук»). Це натяк на те, що правда таки може достукатися до своїх читачів, навіть якщо її транслює аватар, який не почує стукіт у свої двері від поліції. 

В Україні не відстають від цієї інновації, хоча і вдаються до послуг схожих ведучих з інших причин. У березні 2024 року полтавське видання Kolo.news за допомогою ШІ згенерувало ведучу Наталку Полтавку, яка начитує українською мовою 30-секундні новинні ролики. Навіть Міністерство закордонних справ України за допомогою штучного інтелекту створило цифрову офіційну особу Вікторію Ші, яка коментує офіційну консульську інформацію для медіа. 

Хоча в цих експериментах є щось миле, залишається питання: чи готові ми довірити аватарам весь медійний простір?

З іншого боку, у Китаї схожі аватари поширюють у соцмережах дезінформацію. Вони розповідають новини, критичні до США й Тайваню. Цікаво, що хоча ШІ-аватарів легко відрізнити від реальних людей, частина авдиторії довіряє фейковим відео. З минулого року відомо про 167 акаунтів, які просувають таких аватарів. 

Коли у Венесуелі журналісти буквально ховалися за цифровими масками, щоб вижити, то в інших країнах штучний інтелект уже претендує на роль повноцінного члена редакцій. Проте, якщо ви тут знову зацікавились, чи зможуть ШІ-аватари повністю замінити ведучих, то в Польщі начебто знайшли відповідь. Польська радіостанція OFF Radio Krakow у жовтні звільнила справжніх журналістів і замінила їх аватарами. Це перший ШІ-експеримент серед медіа Польщі. Але після тиску громадськості його вирішили припинити.

Штучний інтелект потрапив на лаву підсудних

Цьогоріч ШІ опинився не лише в заголовках новин, а й серед відповідачів у судових процесах. Моделі, які обіцяли генерувати ідеальні тексти й зображення, іноді створювали проблеми, що вже важко назвати випадковими. Наразі фахівцям доводиться балансувати на межі між «все виправити» та «зробити так, щоб не згенерувати черговий скандал».

Під час генерування текстів чи зображень моделі схильні відтворювати стереотипи, узявши їх із матеріалів, на яких навчалися. У лютому 2024 року деякі користувачі заявили, що штучний інтелект Gemini від Google генерує історичні зображення, які посилюють гендерні й расові суперечки. Це могло бути спробою покращити різноманітність результатів. Компанія намагається виправити неточності, а фахівці призупинили можливість технології генерувати зображення реальних людей.

У травні 2024 року компанія Perplexity підкинула медіа ще один привід для паніки: їхній інструмент Perplexity Pages, який генерує вебсторінки на основі пошукових запитів, плагіатить журналістські роботи. ШІ генерує дописи, схожі на оригінальні публікації таких видань як Forbes, CNBC і Bloomberg. І звісно, назви видань у текстах не згадуються. Далі виявилося, що навіть алгоритми люблять копії. Контент із Pages почав з’являтися в AI Overviews від Google — у відповідях на пошукові запити, згенеровані за допомогою ШІ. Згодом ШІ-компанія запустила програму, за умовами якої видавці отримають грошові аванси з доходу, що більше схоже на запізнілу спробу залагодити скандал.

Проте часом неналежне генерування відповідей доводить до суду. Ще у грудні торік The New York Times подала позов на OpenAI через те, що компанія навчала моделі штучного інтелекту на її контенті. У лютому 2024 року OpenAI заявила, що газета спровокувала модель. Тобто використовувала «оманливі підказки», щоби змусити ChatGPT повторювати їхні публікації. Так-так, журналісти нібито спеціально формулювали запити до ChatGPT так, щоб той відтворював їхні статті без цитування. 

Справа дійшла до того, що в липні 2024 року OpenAI вимагала документи — нотатки репортерів, записи інтерв’ю та записи файлів, що підтверджують оригінальність статей NYT, про які йдеться в судовому процесі. Але згодом The New York Times подала додаткову заяву, в якій інформувала суддю, що інженери ШІ-стартапу «випадково стерли докази», які підтверджують порушення ChatGPT авторських прав. Деякі дані вдалось відновити, але «оригінальні назви файлів і структура тек» із доказами все ще недоступні. Погодьтеся: схоже на сюжет для детективного серіалу.

Серед інших схожих на кейс The New York Times прикладів був позов Getty Images 2023 року проти ШІ-генератора зображень Stable Diffusion, колективний позов до федерального суду Каліфорнії проти ШІ-компанії Anthropic і позов восьми видань, серед яких New York Daily News, Chicago Tribune і Denver Post проти OpenAI й Microsoft через порушення авторських прав. Це не єдині цьогорічні та не останні загалом новини про позови до компаній штучного інтелекту.

Призначення, звільнення та трошки драми

Коли в березні Дар’я Гордійко, колишня шеф-редакторка телеканалу ZIK, стала очільницею комунікаційного відділу Центру громадського здоров’я, п’ятеро співробітників відразу ж написали заяви про звільнення. Коли вони спробували пояснити HR-фахівцям, що не так, гендиректор Центру Михайло Росада не забарився з відповіддю: звинуватив їх у непрофесійності та «інтригах». Словом, боротьба за здоров’я нації тут не на першому місці.

У грудні Міністерство культури вирішило реорганізувати Центр стратегічних комунікацій, виділивши його з-під крила «Укрінформу». Начальником установи тимчасово призначили політтехнолога Сергія Бикова. Але ця «тимчасовість» тривала менше ніж добу: його звільнили після того, як згадали, що той брав участь у розробленні нової конституції Юлії Тимошенко, підтримував «мирний план Медведчука» 2016 року щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, відкрито виступав із заявами на користь Віктора Медведчука та називав Революцію Гідності «державним переворотом». Нового міністра культури — Миколу Точицького — Верховна Рада України погодила 5 вересня.

Але що точно стало новиною щодо призначень/звільнень року — Генеральний штаб Збройних Сил України звільнив із посади речниці Сил оборони Півдня Наталю Гуменюк. Це сталося у квітні, а в червні її призначили на посаду заступниці начальника управління комунікацій Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України. Кажуть, що різниця «хоча би навіть у тому, що тепер це не Сили оборони, це трошки інше утворення».

Журналісти звинувачували Гуменюк у забороні висвітлювати воєнні злочини Російської Федерації в зоні її відповідальності. Заяву підписало об’єднання українських медіа «Медіарух», а також понад 160 українських та іноземних журналістів. Виявилося, що дійсно «сонце все одно сильніше хмар…», як це написала Наталя Гуменюк на своїй сторінці на Facebook. Залишилося чекати, поки воно розжене весь цей туман.