Наша перша добірка медіапродуктів вийшла в лютому, а це означає що майже рік щомісяця українські медійники ділилися з нами своїми здобутками! Звісно, ми не охопили всі українські медіа та продукти, але загалом понад 100 медіа — національних, регіональних та нішевих — надіслали майже 300 подкастів, документальних фільмів, рубрик, нових форматів і різноманітних проєктів.
Згадуємо в підсумковому матеріалі, яких тем і форматів у наших добірках було найбільше, і з яких регіонів медіа були найактивніші цього року. Лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень і листопад — тут справжній скарб креативності та професіоналізму, який доводить, що навіть у найскладніші часи українська медіаспільнота знаходить сили створювати нове, надихати й інформувати.
Про теперішнє, минуле й майбутнє
Серед сотень медіапродуктів можна виділити кілька тематичних напрямів, на які найбільше звертають увагу українські медійники:
- воєнна тематика: документальні фільми із хроніками повномасштабного вторгнення, інтерв’ю з військовими, розслідування воєнних злочинів, матеріали про зруйновані або пошкоджені російським вторгненням будівлі, проєкти про волонтерські ініціативи й відновлення зруйнованого;
- культура й мистецтво: культурологічні й літературознавчі подкасти, в яких медійники розповідають про українську культуру та ідентичність, спецпроєкти про альтернативну українську музику тощо;
- історична тематика: спецпроєкти-ретроспективи історичного минулого, проєкти про культурний код українців, анімаційні проєкти, історії видатних військових і політичних діячів;
- медіаграмотність: подкасти й відео проти дезінформації, розсилки з фактчекінговим контентом, матеріали, що спростують фейки й антиукраїнські наративи, які поширює Російська Федерація.
Потреба бути почутими
Найпопулярнішим типом медіапродуктів стали подкасти як в аудіо, так і відеоформатах. У кожній із добірок можна знайти з десяток нових подкастів — про історичне минуле, воєнне сьогодення, культуру чи мистецтво. Це були як наративні подкасти про історії окремих діячів, розвиток подій і процесів чи навіть особисті хобі та спогади, так і інтерв’ю чи розмови кількох ведучих.
Українські медіа випустили багато документальних фільмів, присвячених воєнним хронікам й опору українців повномасштабному російському вторгненню. Беззаперечним лідером серед випущених цьогоріч документальних проєктів стало «Суспільне мовлення».
«Маємо перший підписаний контракт на виготовлення фільму по копродукції. Те, як розвивається медіакомпанія, мене надихає й дає поштовх рухатись далі», — розповідає член правління, відповідальний за платформи радіо, телебачення та диджиталу мовника Дмитро Хоркін.
Загалом «Суспільне мовлення» надіслало цьогоріч найбільше продуктів, роблячи це регулярно від лютого до грудня. Марія Фрей, членкиня правління «Суспільного», відповідальна за новини та регіональне мовлення, згадує, що протягом 2024 року їм вдалося відновити власне мовлення на «Першому», запустити нові інформаційні формати на диджиталі, випустити тисячі історій «Суспільного» в етері Європейських мовників і зібрати сотні мільйонів переглядів матеріалів на диджитал-платформах. Також мовник збільшив кількість спортивних трансляцій на «Суспільне Спорт» і місцевих каналах, випустив проєкти для дітей та підлітків на YouTube-каналах «Бробакс» і «Колайдер», запустив експлейнери для підлітків «І що?» та інше.
Експерименти з форматами
Колеги не обмежувалися класичними форматами статей, інтерв’ю чи оглядів. Наведемо кілька незвичних для більшості редакцій ідей.
«Гречка» запустила рубрику «Не новини, а пісня» — це новини у форматі Reels тривалістю до хвилини із субтитрами, а загальну інформацію на тему викладають у вигляді пісні, створеної ШІ. Медіа «По той бік новин» сформували «Словник окупанта» — у ньому вони пояснюють слова з мови окупантів, пов’язані з російським вторгненням, та дають приклади їхнього використання.
AIN.ua перше серед українських медіа запустило настільну книгу Defense Tech про стартапи. Це велика база компаній і серія матеріалів про них, а також додаткові матеріали про інноваційні технології в оборонному комплексі.
«Громадське радіо» випустило цілий радіофільм «Зустрінемось на Драмі 2. Два роки після Маріуполя» — історію про те, як через страшну війну люди мистецтва з Маріуполя роз’їхалися по всьому світу.
У серпні The Page склало рейтинг «Найкращі роботодавці України 2024». Для цього вони провели анкетування компаній. Також до Дня Незалежності редакція Finance.ua створила інтерактивну мапу, де зобразила економічні факти й рекорди України.
У березні 360war.in.ua представили зібрані панорамні фото у форматі виставки «Тут був мій дім». Усього вдалося зібрати понад 1620 світлин із майже 250 локацій у 39 населених пунктах.
Зібрати своїх
Щомісяця частка редакцій задумувалися над тим, як покращити зв’язок зі своєю авдиторією та що цікавого зробити для спільноти. Івенти набирають популярності і як джерело доходів, і як можливість згуртувати читачів медіа й донести їм потрібні сенси. 2025-го ми придивимося до цього напряму уважніше, а поки ось кілька прикладів від медіа різного формату й масштабу.
У березні hromadske провело другий фестиваль коротких документальних фільмів «ЛІФТ», а «18000» запустило регулярну авторську розсилку для свого «Клубу донаторів». У квітні локальне медіа Thebuchacity організовувало покази документальних фільмів. Заходи мали на меті нагадати бучанцям і гостям міста про пережите, показати незламність бучанців під час окупації та прагнення жити далі.
У травні телеканал «Еспресо» зібрав глядачів на документальний фільм «10 років війни». А медіа «Вгору» з червня об’єднує у спільноту херсонців, яким небайдужа доля регіону та які хочуть тримати зв’язок із рідною Херсонщиною.
У липні «Рубрика» запустила новий формат для ГО, активістів та експертів «РішенняХаб». Це івенти, які регулярно збиратимуть фахівців для обговорення й нетворкінгу. Хаб допомагатиме налагодити контакти та створити умови для спільних проєктів.
У серпні медіа «Люк» організувало фестиваль для членів своєї спільноти, де пили «джедайські коктейлі», слухати джазовий хауз і лекцію від журналіста «Люка» Антона Алохінссона, чаювали з редакторкою Асею Шевцовою та робили (не)справжні розклади таро від головної редакторки Катерини Переверзевої.
У жовтні видання «ШоТам» провело форум для голів громад та їхніх заступників із комунікацій. У Києві вони об’єднали понад 100 очільників громад та їхніх заступників із комунікацій із 50 громад України.
Енергія ініціаторів
Деякі команди стали постійними учасниками наших добірок продуктів, тож ми попросили їх поділитися: що мотивує їх рухатися вперед і далі розробляти та впроваджувати нові формати?
Продукти від «Або»
Агенція «Або» надіслала майже 40 продуктів від власного пула медіаплатформ — ресурсів «Вечір», «Характер», «Свої», «Свій дім», «Меморіал» та інших. Chief Product Owner в «Або» Гаяне Авакян розповідає, що в час великої війни вони свідомо роблять пріоритетним створення важливих для українців соціальних платформ. «Меморіал» будує нову культуру пам’яті в Україні, а «Характер» глибоко досліджує досвід українських військових.
За словами медійниці, головний ресурс вони черпають у людях, які мають у собі енергію ініціаторів: «Український медійний ринок за час великої війни значно урізноманітнився та змінився якісно, тому стежимо за тим, як експериментують колеги. Але важливим джерелом є суміжні сфери — стежимо, що нового в маркетингу, IT, підприємництві, креативній сфері».
Серед найскладніших у реалізації проєктів Гаяне Авакян називає перезапуск «Меморіалу» на новій вебплатформі. У грудні 2024 року редакція завершує роботу над цим і планує зробити реліз на початку 2025 року. Новий «Меморіал» роблять на десятиріччя вперед із системою фільтрів, яку зможуть використовувати різні організації й люди для пошуку інформації про загиблих цивільних і полеглих військових та створення списків за різними категоріями. Крім пошуку, тут буде широкий спектр матеріалів про нову культуру пам’яті в Україні, яку команда формує в режимі реального часу.
Знаковим проєктом 2024 року вони вважають «Характер» — із YouTube-каналу він виріс у вебплатформу. А у відеоформатах команда зібрала спільноту ветеранів та військових, які запускають авторські проєкти з рефлексіями війни у вигляді відеоподкастів «рівний рівному».
Знаковим текстом року для «Характера» став меморіальний репортаж «Чека. Камертон свободи» про загиблу госпітальєрку Ірину Цибух. Уперше команда дала собі для підготовки тривалий термін — три місяці пішло на роботу авторки Альони Мартинюк, підготовку лендингу, переклад й ілюстрації.
Важливим продуктом «Меморіалу» стала акція «Стіл пам’яті» на День пам’яті захисників 29 серпня. Тоді 800 закладів в Україні й за кордоном зарезервували столики для найсміливіших серед нас — загиблих героїв. Ця подія сталася завдяки колаборації з авторкою ідеї — Марією Грабар та Hrabar Foundation. Так вшанували пам’ять героїв у багатьох містах країни, вписали пам’ять у публічний простір і персоналізувати її, додає Гаяне Авакян.
Проєкти від «ШоТам»
З десяток нових проєктів надіслала редакція «ШоТам». Команда ділиться, що черпає натхнення в українцях — в їхніх коментарях, історіях успіху, проєктах і бізнесах, історіях лідерства й у їхній боротьбі. Своїми улюбленими цьогорічними проєктами вони називають історії дауншифтерів, яку запустили спільно із сервісом ОЛХ. Це історії переселенців, які виїхали із великих міст у село, де вони розвивають свої проєкти, розбудовують хати, запускають бізнеси та створюють затишні умови, щоби трішки відпочити від шумних і перевантажених міст. Інший проєкт — з «АСТАРТА», в якому партнери підтримували грантами бізнеси — розповідає історії успіху насамперед підприємців із пільгових категорій: ветеранів, членів родин військовослужбовців, ВПО, людей з інвалідністю. «Відлуння Незалежності» — це анімаційний проєкт, у якому медіа заглибилося в історію України часів Визвольних змагань 1917–1921 років. Основна його мета — у простій і короткій анімаційній формі показати українцям відносно нещодавню історію.
Проєкт «Ба та Ді проти брехні», зроблений разом з IREX, спрямований на авдиторію старших людей. «Ба та Ді проти брехні» запустили, аби створити альтернативний контент для літньої авдиторії та підвищити їхню медіаграмотність. Також «ШоТам» взялися за завдання — протестувати й запустити новий формат експлейнерів.
«100 % новини, які надихають — це наша місія була, є і буде. Ми хочемо в дуже складні часи підтримати українців у пригніченому стані, дати їм “повітря”. Показати, що Україна розвивається й рухається вперед, попри війну. Ми будемо надихати й надалі», — зазначають у редакції «ШоТам».
Голос териконів і степу
«Східний Варіант», «Бахмут.in.ua», «Вільне радіо», «Сєверодонецьк. Онлайн», «Точка Сходу» — якщо рахувати за регіональним аспектом, то ми отримали найбільше продуктів саме від медіа Сходу. Десяток проєктів прийшло від «Східного Варіанту», наповнені великою любов’ю до Донеччини та Луганщини.
«Нас мотивує Схід України — Донеччина та Луганщина — а головне — наші читачі. Ми постійно шукаємо шляхи, зокрема інноваційні, як донести в голови людей не шлак, а якісний контент про наш регіон», — розповідає керівниця партнерств «Східного Варіанта» Ольга Гах.
На початку 2024 року їхня команда запустила гарячу лінію «HelpPrint». За період діяльності ініціативи команда опрацювала вже понад 160 звернень від переселенців, людей із тимчасово окупованих і прифронтових територій. Люди питають про евакуацію з ТОТ, гуманітарну допомогу, пошук тимчасового житла, вступ до університету після отримання освіти в окупації тощо.
«Такий напрям розвивати нелегко, але вбачаємо в ньому великий потенціал і продовжуємо вкладати туди зусилля. Ми постійно шукаємо нові підходи, аби підтримувати зв’язок з українцями та українками на тимчасово окупованих територіях. Будуємо місточки, як із людьми на ТОТ, так і з переселенцями на вільних територіях України. Тому “гаряча лінія” є важливою ініціативою “Східного Варіанта” для побудови взаємодії з авдиторією, де б вона не була», — каже проєктна менеджерка гарячої лінії «HelpPrint» Валерія Круподеря.
Серед інших важливих проєктів редакція виділяє «Спільноту Відновлення», яку вони постійно розвивають. Також важливим для них став напрям розвитку YouTube-каналу, зокрема програма «Незламні зі сходу». У ньому медійники розповідають про вихідців із Донеччини та Луганщини, які заново почали свій бізнес або відкрили його з нуля.
Другим у добірці за охопленням іде Південь — «Мост», «Вгору», «Бердянськ 24», «Локатор.медіа», «РІА-Південь» та інші надсилали свої проєкти про життя у прифронтових й окупованих громадах, спогади з окупації, викриття колаборантів і матеріали, які протидіють поширенню пропаганді та дезінформації на ТОТ. З південних медіа найбільше медіапродуктів колегам презентували «Ріа-Південь». Серед них — серія історій переселенців із Мелітополя, Бердянська, Чернігівки та інших тимчасово окупованих населених пунктів, історичний проєкт «Скарби дикого поля» з короткими маловідомими історичними фактами про ці міста, серія публікацій щодо реформи освіти, проєкт «#ВиЖИТИ», присвячений історіям людей, та «STOP FAKE» про підвищення медіаграмотності в суспільстві.
Серед інших регіональних лідерів добірки — «Перший Криворізький». Виконавча директорка видання Софія Скиба говорить, що всі їхні проєкти є частиною редакційної стратегії розвитку, яку вони органічно провадять, час від часу експериментуючи.
«Мотивує бажання команди розвивати себе, медіа, місто в цілому. Мотивує авдиторія, яка стабільно 13 років є з нами. Адже саме за нашим медіа найбільша частина криворізької авдиторії. Ідеї для контенту часто підкидає саме вона — в коментарях, листами, повідомленнями, під час опитувань, зустрічей», — ділиться Софія Скиба.
Знаковими для 2024 року проєктами медійниця називає інтенсив для майбутніх підприємців і підприємиць, бо це нагода наживо поспілкуватися з авдиторією. Також особливим цього року став проєкт із протидії поширенню дезінформації, до якого вони залучили штучний інтелект, і матеріали про те, куди йдуть кошти з бюджету міста.
«Ми тішимося, коли розуміємо що завдяки нашій роботі зупинили тендер, проти якого стала більша частина рідних загиблих військовослужбовців із Кривого Рогу, або коли скасовують якийсь тендер на ремонт фонтану взимку, або навіть коли просто люди обговорюють у кав’ярні незрозумілі закупівлі тих чи інших послуг/товарів чиновниками», — підсумовує цей рік Скиба.
Серед західних медіа ми найчастіше отримували повідомлення про свіжі продукти від Galka.if.ua. Їхній головний редактор Роман Турій говорить, що вони постійно експериментують, аби зберігати й нарощувати довіру читачів і партнерів.
«Штурмуємо на внутрішніх нарадах, спілкуємося з локальними медіа й маркетологами в інших регіонах, вивчаємо досвід колег в Україні та світі, тренди в соцмережах, запити бізнесу. Допомагають програми менторської підтримки, навчальні програми», — розповідає Турій.
2024 запам’ятається їхній команді першим серйозним ювілеєм — Galka.if.ua відзначило 10 років. До цього дня команда організувала дискусію з топспікерами про рідне місто, благодійний аукціон і відзначили сотню франківців та ініціатив, без яких неможливо уявити сучасний Івано-Франківськ.
Загалом Galka.if.ua запустило найбільше зборів для допомоги Збройним силам України серед медіа, які ділилися з нами своїми здобутками. Під час першого «Галкозбору» вдалося зібрати 56 000 грн на портативну зарядну станцію за чотири дні. Головний редактор видання Роман Турій особисто передав її 109 окремому гірсько-штурмовому батальйону 10 ОГШБр. У межах збору журналісти організували медіакампанію — робили публікації на сайті та в соцмережах, зробили айдентику. Також до 10-ї річниці заснування редакція вирішила зібрати 600 000 грн на пікап, нічний Мавік та РЕБ для 10-ї та 63-ї бригад ЗСУ.
«Завершуємо рік із корисними речами на суму понад мільйон гривень. Це потужний пікап із США, два РЕБи, зарядна станція, 50 зібраних тактичних аптечок, 42 основи для маскувальних сіток, нічний Мавік 3Т та два Мавіки, 20 FPV-дронів, 10 захисних плащів-невидимок для різних підрозділів і реалізований збір для розвідників 102 бригади ТрО. Усе це завдяки довірі наших читачів», — розповідає головний редактор видання Роман Турій.
Також 2024 редакція організувала восьмимісячний марафон фактчекінгу — щотижня випускали матеріали з викриванням російських дезінформацій і маніпуляцій, провели чотири офлайн-навчання франківців, випустили й розповсюдили кілька тисяч тематичних буклетів, організували велику дискусію на тему протидії дезінформації.
Серед іншого, медіа отримала єдину для сайту й соцмереж айдентику, оновило брендбук і презентувало «птаху Галку» — маскота з широким спектром емодзі, здатну миттєво реагувати на новини.
